Рішення

від 10.09.2019 по справі 200/10416/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 р. Справа№200/10416/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Галустян Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що державним виконавцем Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову від 25 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП №59335946.

Вказану постанову вважала неправомірною, оскільки судове рішення, яке виконувалося в примусовому порядку, боржником не виконано з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У зв`язку з наведеним позивач просила:

- скасувати постанову від 25 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП №59335946 по виконанню виконавчого листа №200/14115/18-а, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 21 травня 2019 року;

- зобов`язати державного виконавця завернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення Донецького адміністративного окружного суду від 05 березня 2019 року в справі №200/14115/18-а.

Позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Пояснень щодо поважних причин його неподання - до суду не подано.

З огляду на наведене неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфіковано як визнання позову (ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач, представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року в справі №200/14115/18-а, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про відмову в призначені допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_1 ; визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2018 року про призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

21 травня 2019 року на виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 12 червня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59335946 по виконанню вказаного виконавчого листа.

12 червня 2019 року державним виконавцем на адресу боржника спрямовано вимогу про надання інформації про стан виконання виконавчого документа.

Листом від 19 червня 2019 року боржник повідомив державного виконавця про те, що на виконання рішення суду ним повторно розглянуло заяву позивача від 14 листопада 2018 року про призначення допомоги при народженні дитини і вирішено, що підстави для призначення вказаної допомоги відсутні, оскільки позивач не звернулася із заявою про призначення допомоги при народженні дитини протягом 12 місяців з дня народження дитини, про що прийнято рішення від 18 березня 2019 року про відмову в призначенні такої допомоги.

Постановою від 25 червня 2019 року виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Копію постанови направлено сторонам та органу, що видав виконавчий документ.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Державним виконавцем в примусовому порядку виконувалося судове рішення немайнового характеру.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч. 1 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судовим рішенням, яке виконувалося в примусовому порядку, зобов`язано Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2018 року про призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Вказаним судовим рішенням, було встановлено, що позивач та її донька, яка народилася на тимчасово окупованій території у м. Єнакієве Донецької області, є внутрішньо переміщеними особами; позивач у встановлений законодавством термін не змогла подати відповідні документи для призначення допомоги при народженні дитини; відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача від 14 листопада 2018 року про призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивач звернулася до Управління пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Суд, посилаючись на неправомірність дій та рішень відповідача, надав правову оцінку, аналогічну тій, що викладена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а, в якій Суд зазначив, що факт отримання позивачем свідоцтва про народження дитини лише понад рік після народження не залежав від волі позивача та зумовлений обставинами, які об`єктивно завадили отримати свідоцтво раніше. Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини. Тому, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення на сході України бойових дій (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги), виходячи із завдань адміністративного судочинства, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача призначити позивачу соціальну допомогу при народженні дитини.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.ч. 5 та 6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Листом від 13 травня 2019 року боржник повідомив державного виконавця та стягувача про те, що на виконання рішення суду ним повторно розглянуло заяву позивача від 14 листопада 2018 року про призначення допомоги при народженні дитини та вирішено, що підстави для призначення вказаної допомоги відсутні, оскільки позивач не звернулася із заявою про призначення допомоги при народженні дитини протягом 12 місяців з дня народження дитини, у зв`язку з чим прийнято рішення про відмову в призначенні такої допомоги.

Тобто, за результатами повторного розгляду заяви позивача боржником прийнято таке же рішення і з тих же підстав, яке було прийнято до нього і скасовано рішенням Донецького адміністративного окружного суду від 05 березня 2019 року в справі №200/14115/18-а.

Вказане свідчить про те, що заява позивача стягувачем була розглянута без урахування правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Вказані обставини не були враховані державним виконавцем, що призвело до помилкового прийняття постанови про закриття виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), чим порушені права та законні інтереси стягувача.

З огляду на наведене оскаржена постанова, яка прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, підлягає визнанню протиправною та скасуванню (ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд також звертає увагу на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем викладено зміст виконавчого листа, що виданий судом 21 травня 2019 року у справі №200/14115/18-а, але без слів з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні .

Разом з цим ця постанова не є предметом спору в даній справі, і допущена в ній описка не спростовує факт відкриття виконавчого провадження на підставі саме вказаного виконавчого листа.

Щодо позовних вимог про зобов`язання державного виконавця завернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення Донецького адміністративного окружного суду від 05 березня 2019 року в справі №200/14115/18-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, вказаними нормами передбачено право, а не обов`язок як державного виконавця, так і сторін виконавчого провадження звертатися до суду з такою заявою.

З огляду на наведене вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 32, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Героїв Праці, буд. 3, код ЄДРПОУ 34686377), третя особа Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, 1, код ЄДРПОУ 26000411), про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 25 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження, що прийнята у виконавчому провадженні ВП №59335946.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 272 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Логойда