Рішення

від 05.09.2019 по справі 520/5702/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 вересня 2019 р. справа № 520/5702/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 Д ОСОБА_2 А.,

представника відповідача - Богаєвська А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕН" (код ЄДРПОУ 33607957, 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, офіс 301/3) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, 16-Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) про скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд:

- скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002064/2 від 25.04.2019 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807190/2019/01533 від 25.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.03.2019 ТОВ "ЕСВЕН" (Покупець) уклало з Giuseppe Solazzo (Продавець), що працює під логотипом Autocenter Heiligenhaus, зовнішньоекономічний контракт купівліпродажу №1189 (далі Контракт), за умовами якого (п.1.1.) Продавець зобов`язується передати у власність Покупця (Позивача), а останній прийняти та оплатити в строк встановлений Контрактом автомобіль Volkswagen Toureg VIN: НОМЕР_1 . 23.04.2019 року з метою декларування вказаного товару, що переміщувався через митний кордон України, було подано до Харківської митниці ДФС митну декларацією та відповідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. В силу ч.2 ст.57 Митного Кодексу України, митна вартість товару, що поставлено по контракту №1189 від 20.03.2019, була заявлена за основним методом - метод 1-й - за ціною договору 10000 Євро. Для підтвердження заявленої митної вартості одночасно з митною декларацією позивачем було подано: 1) зовнішньоекономічний контракт №1189 від 20.03.2019, 2) рахунок-фактура (інвойс) №2019-0182 від 18.03.2019, 3) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 07.05.2014, 4) банківські платіжні документи, що стосуються товару б/н від 28.03.2019 (докази оплати), 5) документ, що підтверджує вартість перевезення товару №17 від 08.04.2019, 6) договір про надання послуг митного брокера №3191 від 29.03.2019, 7) копія митної декларації країни відправлення MRN19DE295604508539Е8 від 15.04.2019. 25.04.2019 Харківська митниця ДФС відмовила ТОВ "ЕСВЕН" у митному оформленні товару, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807190/2019/01533 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002064/2 від 25.04.2019 у бік збільшення з заявленої митної вартості товарів у сумі 10000,00 Євро до 19850,00 Євро. Позивач вважає зазначені картку та рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 23.04.2019 року до митного поста Харків-автомобільний Харківської митниці ДФС декларантом ТОВ Компас логістік (код ЄДРПОУ 0037876897) була подана митна декларація №UА807190/2019/011147 на товар Легковий автомобіль марки: Volkswagen, модель: Toureg - 1 шт., що був у використанні, VIN: НОМЕР_1 , що надійшов на адресу ТОВ ЕСВЕН . Разом з вказаною МД декларантом були надані наступні документи: копія інвойсу 2019-0182 від 18.03.2019; копія технічного паспорта НОМЕР_3 від 07.05.2014; копія договору про надання послуг митного брокера від 29.03.2019 №3191; копія виписки з банку від 28.03.2019; копія листа ТОВ ЕСВЕН від 08.04.2019 №17; копія експортної декларації від 15.04.2019 №MRN19DE295604508539Е8. Декларантом ОСОБА_3 була визначена митна вартість за 1 методом та складала 10000,00 Євро. Відповідно до п.п.2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) посадовою особою ВКМВ було здійснено перевірку наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено, що: експортна декларація від 15.04.2019 №MRN19DE295604508539Е8 подана без відміток митного органу країни відправлення, а також не містить відомостей щодо фактурної вартості товару, що унеможливлює порівняння даних, а саме вартості вищевказаного ТЗ під час експорту та під час імпорту; не підтверджено документально транспортні витрати. Єдиним документом, наданим під час митного оформлення декларантом до митниці, який містив відомості щодо вартості транспортування товарів позивача до місця ввезення на митну територію України був лист ТОВ ЕСВЕН від 08.04.2019 №17. Представник відповідача зазначив, що вказаний лист не міг бути визнаний документом, що належним чином підтверджує витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України. Крім того, при подальшому аналізі було встановлено, що відповідно звіту про оцінку транспортного засобу SCHWACKE від 23.04.2019 №40522639 з врахуванням строку експлуатації, вартість подібного автомобілю на ринку Європи складає 19850,00 EUR. Враховуючі викладене, 23.04.2019 посадовою особою відділу контролю митної вартості було повідомлено декларанта, у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МКУ, про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товару, а саме: платіжні документи, митну декларацію на вивіз валюти, банківські документи щодо здійснення оплати; каталоги, специфікації, прейскуранти, інформація аукціону, сайтів, пропозиції; документи, інформація щодо транспортування ТЗ (транспортні витрати, відстань, витрати на навантаження, розвантаження, фрахт, страхування); копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, в електронному повідомленні декларанту було доведено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 25.04.2019 року митним органом було проведено консультацію, та було доведено рівень митної вартості, який є в наявності у митного органу, а саме 19850,00 EUR. 25.04.2019 року від декларанта ТОВ ЕСВЕН надійшов лист від 24.04.2019 №19 такого змісту ...Для запобігання простою транспорту, просимо митницю врахувати зазначені факти при визначенні митної вартості товару до закінчення 10 денного терміну розгляду документів, передбаченого МКУ . Жодних додаткових документів надано не було. На думку представника відповідача, це додатково свідчить про те, що ані декларант, ані позивач не мали жодного наміру з`ясовувати підстави, з яких митниця витребувала додаткові документи, та усувати сумніви митниці в об`єктивності та достовірності відомостей, зазначених в документах, наданих позивачем під час митного оформлення. 25.04.2019 за результатами опрацювання запиту, головним державним інспектором відділу контролю митної вартості митниці Білоконь М.А. було визначено митну вартість транспортного засобу за резервним методом на рівні 19850,00 євро та винесено рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/002064/2. Враховуючи неможливість здійснення подальшого митного оформлення товару, в зв`язку з невірним визначенням його митної вартості 25.04.2019 було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01533. Враховуючи вищевикладене, Харківська митниця ДФС вважає, що вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій підтримав правову позицію, викладену у адміністративному позові.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 20.03.2019 ТОВ "ЕСВЕН" (Покупець) уклало з Giuseppe Solazzo (Продавець), що працює під логотипом Autocenter Heiligenhaus, зовнішньоекономічний контракт купівліпродажу №1189 (далі Контракт), за умовами якого (п.1.1.) Продавець зобов`язується передати у власність Покупця (Позивача), а останній прийняти та оплатити в строк встановлений Контрактом автомобіль Volkswagen Toureg VIN: НОМЕР_1 ..

23.04.2019 року до митного поста Харків-автомобільний Харківської митниці ДФС декларантом ТОВ Компас логістік (код ЄДРПОУ 0037876897) була подана митна декларація №UА807190/2019/011147 на товар Легковий автомобіль марки: Volkswagen, модель: Toureg - 1 шт., що був у використанні, VIN: НОМЕР_1 , що надійшов на адресу ТОВ ЕСВЕН .

Разом з вказаною МД декларантом були надані наступні документи: копія інвойсу 2019-0182 від 18.03.2019; копія технічного паспорта НОМЕР_3 від 07.05.2014; копія договору про надання послуг митного брокера від 29.03.2019 №3191; копія виписки з банку від 28.03.2019; копія листа ТОВ ЕСВЕН від 08.04.2019 №17; копія експортної декларації від 15.04.2019 №MRN19DE295604508539Е8. Декларантом ОСОБА_3 була визначена митна вартість за 1 методом та складала 10000,00 Євро.

За результатами вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння фактурної вартості з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених Харківською митницею ДФС раніше, та враховуючі рекомендації згенерованого АСМО Інспектор профілю ризику (код 105-2 Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 19850,00 та 106-2 Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ), 23.04.2019 посадовою особою митного поста був направлений запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів до ВКМВ управління адміністрування митних платежів Харківської митниці ДФС.

Відповідно до п.п.2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) посадовою особою ВКМВ було здійснено перевірку наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено, що: експортна декларація від 15.04.2019 №MRN19DE295604508539Е8 подана без відміток митного органу країни відправлення, а також не містить відомостей щодо фактурної вартості товару, що унеможливлює порівняння даних, а саме вартості вищевказаного ТЗ під час експорту та під час імпорту; не підтверджено документально транспортні витрати.

Крім того, при подальшому аналізі було встановлено, що відповідно звіту про оцінку транспортного засобу SCHWACKE від 23.04.2019 №40522639 з врахуванням строку експлуатації, вартість подібного автомобілю на ринку Європи складає 19850,00 EUR.

Враховуючі викладене, 23.04.2019 посадовою особою відділу контролю митної вартості було повідомлено декларанта, у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 МКУ, про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товару, а саме: платіжні документи, митну декларацію на вивіз валюти, банківські документи щодо здійснення оплати; каталоги, специфікації, прейскуранти, інформація аукціону, сайтів, пропозиції; документи, інформація щодо транспортування ТЗ (транспортні витрати, відстань, витрати на навантаження, розвантаження, фрахт, страхування); копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, в електронному повідомленні декларанту було доведено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

25.04.2019 року митним органом було проведено консультацію, та було доведено рівень митної вартості, який є в наявності у митного органу, а саме 19850,00 EUR.

25.04.2019 року від декларанта ТОВ ЕСВЕН надійшов лист від 24.04.2019 №19, в якому зазначено, що для запобігання простою транспорту, просимо митницю врахувати зазначені факти при визначенні митної вартості товару до закінчення 10 денного терміну розгляду документів, передбаченого МКУ. Жодних додаткових документів надано не було.

25.04.2019 за результатами опрацювання запиту, головним державним інспектором відділу контролю митної вартості митниці Білоконь М ОСОБА_4 . було визначено митну вартість транспортного засобу за резервним методом на рівні 19850,00 євро та винесено рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/002064/2. Враховуючи неможливість здійснення подальшого митного оформлення товару, в зв`язку з невірним визначенням його митної вартості 25.04.2019 було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01533.

Судом встановлено, що транспортний засіб позивача було оформлено у митному відношенні по митній декларації №UA807190/2019/011576 від 02.05.2019 року з урахуванням вимог ч.7 ст.55 МКУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 та ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень ч.3 ст.53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст.54, ст.58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Судом встановлено, що під час перевірки заявлених позивачем митної вартості товару контролюючим органом встановлено необ`єктивність та недостатність документального підтвердження використаних декларантом даних в наданих до митного оформлення документах.

Зокрема, було встановлено наступне: експортна декларація від 15.04.2019 №MRN19DE295604508539Е8 подана без відміток митного органу країни відправлення, а також не містить відомостей щодо фактурної вартості товару, що унеможливлює порівняння даних, а саме вартості вищевказаного ТЗ під час експорту та під час імпорту; не підтверджено документально транспортні витрати.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначалось вище, згідно з ч.2 ст.53 МК України до переліку документів, які підтверджують митну вартість відносяться, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому, відповідно до положень п.5 ч.2 ст.53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, мають містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до пункту 2.1 контракту купівлі-продажу №1189 від 20.03.2019 зазначено, що поставка товару здійснюється відповідно до правил INCOTERMS 2010 на умовах EXW, автосалон продавця.

Згідно правил INCOTERMS 2010 , EXW (або Франко завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

Відповідно до положень п.5 ч.10 ст.58 МКУ однією із складових митної вартості товару є транспортні витрати до місця ввезення на митну територію України, які, враховуючи умови поставки EXW , повинні при розрахунку митної вартості товару позивача додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на мит територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами у справі, що єдиним документом, наданим під час митного оформлення декларантом до митниці, який містив відомості щодо вартості транспортування товарів позивача до місця ввезення на митну територію України був лист ТОВ ЕСВЕН від 08.04.2019 №17.

Враховуючи викладене, вказаний лист не є та не міг бути визнаний документом, що належним чином підтверджує витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України.

Також, під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідно звіту про оцінку транспортного засобу SCHWACKE від 23.04.2019 №40522639 з врахуванням строку експлуатації, вартість подібного автомобілю на ринку Європи складає 19850,00 EUR.

Згідно п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації), посадовими особами митного органу під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, зокрема, такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформацію, отриману від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформацію отриману з мережі Інтернет.

При цьому, Методичні рекомендації, розроблено відповідно до положень розділів III, XI МКУ, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 №684, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466, та Керівництва з контролю митної вартості Всесвітньої митної організації (пункт 1 розділу 1 Методичних рекомендацій).

Метою Методичних рекомендацій є забезпечення єдиного підходу органів доходів і зборів до роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час митного контролю та митного оформлення (пункт 2 розділу 1 Методичних рекомендацій).

Програмний комплексу SCHWACKE рекомендований Департаментом адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України митницям для проведення контролю та визначення митної вартості транспортних засобів. Дані у каталогах програмного продукту SCHWACKE постійно оновлюються і в програмі наявна завжди актуальна інформація. Програма надає можливість проводити професійні розрахунки оцінки автомобілів, які були ввезені на територію України для подальшого їх митного оформлення.

Крім того, пунктом 7.35 Методики встановлено, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ.

У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс- листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.

Крім того, застосування вказаного довідника передбачено наказом Державної митної служби від 13.10.2006 №885 Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку проправомірність застосування Харківською митницею ДФС інформаційного електронного довідника SCHWACKE , та як наслідок правомірно було визначено митну вартість транспортного засобу за резервним методом на рівні 19850,00 євро.

Окрім цього, судовим розглядом встановлено, що експортна декларація від 15.04.2019 №MRN19DE295604508539Е8 була подана позивачем без відміток митного органу країни відправлення.

Відносно вказаного факту суд зазначає наступне.

Експортна ВМД оформлюється одночасно з митним оформленням товару у країні-експортері. Порядок її заповнення та оформлення регулюється внутрішнім законодавством кожної країни окремо, але згідно міжнародних договорів воно має бути обов`язково приведеним у відповідність із міжнародним законодавством, що регулює зовнішньоекономічну діяльність та міжнародною практикою здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами.

Так, згідно міжнародної практики, оригінал експортної декларації, з відмітками митного органу, залишається після закінчення митного оформлення товару у справах митного органу країни-експортера, а його копії надаються для подальшого супроводження та оформлення товару у країні-імпортері. У подальшому, при митному оформленні товару у країні - імпортері, митниця проставляє відмітки на всіх документах, поданих до митного контролю та митного оформлення товару.

Таким чином відсутність будь-яких відміток будь-якого митного органу у поданій ТОВ ЕСВЕН до митниці, експортній ВМД було правомірно визначено митницею як недолік.

Згідно з частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Судом встановлено, що на момент винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості транспортного засобу позивача відомості щодо платіжних документів, митна декларацію на вивіз валюти, банківські документи щодо здійснення оплати; каталоги, специфікації, прейскуранти, інформація аукціону, сайтів, пропозиції; документи, інформація щодо транспортування ТЗ (транспортні витрати, відстань, витрати на навантаження, розвантаження, фрахт, страхування); копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями до Харківської митниці ДФС не надавались, відповідно позивачем не спростовані обґрунтовані сумніви митниці в об`єктивності та достовірності відомостей, зазначених в документах, наданих позивачем під час митного оформлення.

З огляду на відсутність документів, які б підтверджували заявлену позивачем вартість товару, у контролюючого органу правомірно виникли підстави вважати заявлену позивачем вартість товару необ`єктивною, неповною та сумнівною відносно правильності обчислення згідно з наданим документом.

Судом встановлено, що подані позивачем додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо правильності визначення митної вартості транспортного засобу позивача.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

З огляду на встановлені обставини щодо неможливості підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів та відсутність цих документів під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про правомірність використання митним органом інформації з Програмного комплексу SCHWACKE.

Пунктом 8 Методичних рекомендацій передбачено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів.

Як встановлено судом вище, у процесі проведення консультації між декларантом та митним органом додаткові документи на підтвердження митної вартості додано не було.

Частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України встановлено заборону вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд зазначає, що посилання позивача на безпідставність витребування митним органом у процесі проведення консультації додаткових документів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки судовим розглядом підтверджено, що інспекторами з митного оформлення запропоновано надати документи згідно з нормою ст.53 МК України на підставі висновку про те, що подані до митного оформлення документи необ`єктивні, містять розбіжності та не містять всіх даних для застосування першого методу визначення митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування підстав для прийняття рішення Харківської митниці ДФС про корегування митної вартості товарів №UА807000/2019/002064/2 від 25.04.2019 року та картки відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807190/2019/01533 від 25.04.2019 року або наведення фактів що свідчать про їх протиправність.

З огляду на те, що позивач не спростовує висновків контролюючого органу, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Харківською митницею ДФС спірного рішення про корегування митної вартості товарів №UА807000/2019/002064/2 від 25.04.2019 року та картки відмови Харківської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807190/2019/01533 від 25.04.2019 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення Харківської митниці ДФС винесені відповідачем на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕН" (код ЄДРПОУ 33607957, 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, офіс 301/3) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, 16-Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) про скасування рішення та картки відмови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.09.2019 року.

Суддя Біленський О.О.