Рішення

від 10.09.2019 по справі 826/10516/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 826/10516/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства ФІРМА ГРАНІТ-М доДержавної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство ФІРМА ГРАНІТ-М , код ЄДРПОУ 39882944 (далі також - ПП ФІРМА ГРАНІТ-М , позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач, ДФС України), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.07.2018) просило суд: зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за №2 до податкової накладної №1 від 05.12.2017, та зареєструвати податкову накладну №3 від 05.12.2017.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних були надіслані до ДФС України електронні документи: розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за №2 від 28.12.2017 до податкової накладної №1 від 05.12.2017, що був складений у зв`язку з допущенням при заповненні вказаної податкової накладної механічної помилки у реквізитах покупця, та вірну податкову накладну №3 від 05.12.2017. Проте у відповідь ПП ФІРМА ГРАНІТ-М отримало квитанції про зупинення реєстрації цих розрахунку коригування та податкової накладної №3 від 05.12.2017, а згодом рішення ДФС про відмову у реєстрації таких документів. На думку позивача вказані рішення і дії відповідача є протиправними і безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі №826/10516/18 за вказаним позовом ПП ФІРМА ГРАНІТ-М та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно розписки уповноваженого представника ДФС України на звороті оригіналу ухвали про відкриття провадження у справі від 30.07.2018 копії цієї ухвали суду разом з позовними матеріалами були отримані відповідачем.

Проте, у встановлений судом строк відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався та жодні відзив на позовну заяву та додаткові матеріали до суду не подав.

В ході розгляду справи заперечень проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду також не надійшло, з огляду на що, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.12.2017 ПП ФІРМА ГРАНІТ-М , як постачальник, виписало на адресу покупця - ТОВ Торгова група Укрресурс , ІПН 380570313051 податкову накладну №1 на суму 177 628,50 грн. (в т.ч. ПДВ 29 604,75 грн.) з номенклатурами товарів: щебінь 20-40 , щебінь 40-70 , коду товарів згідно з УКТ ЗЕД - 2517101000.

Дана податкова накладна №1 від 05.12.2017 була прийнята на рівні ДФС України та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.12.2017 за №9281000797, що підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою електронної квитанції від 28.12.2017.

Проте, як стверджує представник позивача у тексті позовної заяви, при складанні цієї податкової накладної Підприємством були допущені описки в частині зазначення вірних реквізитів особи-покупця, а саме: замість вірних Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ УКРГРАНІТ , ІПН НОМЕР_1 було помилково зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група Укрресурс , ІПН НОМЕР_2 .

На підтвердження наведеної обставини позивач надав суду копії договору №01/12-2017 постачання продукції від 01.12.2017, укладеного між ПП ФІРМА ГРАНІТ-М (як постачальником) і ТОВ КОМПАНІЯ УКРГРАНІТ (як покупцем) щодо поставок щебеню, з додатком 1 до нього - специфікації №1; видаткової накладної №05/12 від 05.12.2017 на суму 177 628,50 грн. (з ПДВ); довіреності №3 від 05.12.2017, виданої на отримання керівником ТОВ КОМПАНІЯ УКРГРАНІТ від ПП ФІРМА ГРАНІТ-М товарно-матеріальних цінностей (щебню). Зі змісту цих документів вбачається, ПП ФІРМА ГРАНІТ-М в рамках договору №01/12-2017 від 01.12.2017 оформило постачання на адресу ТОВ КОМПАНІЯ УКРГРАНІТ товарів - партій щебню в асортименті: щебінь 20-40 в обсязі 61,910 м.куб., щебінь 40-70 в обсязі 332,820 м. куб.

З урахуванням обставини помилковості оформлення податкової накладної №1 від 05.12.2017, 28.12.2017 ПП ФІРМА ГРАНІТ-М склало та надіслало своєму контрагенту (ТОВ КОМПАНІЯ УКРГРАНІТ ) для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних електронний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної №1 від 05.11.2017. У тексті цього розрахунку коригування №2 від 28.12.2017 позивач навів в якості причини коригування - помилково виписана .

За результатами отримання даного розрахунку коригування кількісних і вартісних показників відповідач направив позивачу квитанцію від 28.12.2017 з вказівкою про те, що документ прийнято, але реєстрацію такого зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування №2 було зазначено наступну: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Відповідно до пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків,… .

Поряд з цим, 05.12.2017 ПП ФІРМА ГРАНІТ-М виписало на адресу покупця - ТОВ КОМПАНІЯ УКРГРАНІТ , ІПН 413027113504 податкову накладну №3 на суму 177 628,50 грн. (в т.ч. ПДВ 29 604,75 грн.) з номенклатурами товарів: щебінь 20-40 , щебінь 40-70 , коду товарів згідно з УКТ ЗЕД - 2517101000.

За наслідками направлення податкової накладної №3 від 05.12.2017 до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач отримав електронну квитанцію від 29.12.2017 про те, що документ прийнято, але реєстрацію останнього зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації цієї податкової накладної було зазначено, що: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:2517. . У зв`язку з цим платнику було запропоновано подати пояснення та/або копії документів.

У січні та травні 2018 року ПП ФІРМА ГРАНІТ-М направило до ДФС України електронні повідомлення за №2 від 09.01.2018 та №5 від 17.05.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній та розрахунку коригування реєстрацію яких було зупинено, разом з поясненнями про підстави для виписки електронних документів та копіями документів (договору №01/12-2017 від 01.12.2017 і видаткової накладної №05/12 від 05.12.2017).

17.01.2018 комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №561670/39882944 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 05.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступну: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

18.05.2018 Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у Львівській області прийняла рішення №708813/39882944 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 28.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступну: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції , складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити . Крім того, в рядку Додаткова інформація такого рішення було вказано, що відсутні відомості, що операція не відбулась .

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм пп. а , б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, що діяла станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної позивача), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції чинній станом на 29.12.2017) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У свою чергу приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України було визначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/0621 та втратив чинність з 25.05.2018).

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 6 Критеріїв (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 Критеріїв та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої НП/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

При цьому, затверджений Вичерпний перелік містить окремі переліки документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для кожного підпункту пункту 6 Критеріїв.

Згідно з п. 2 Вичерпного переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у ньому, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить наведений вище по тексту цього судового рішення п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції чинній до 1 січня 2018 року), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Проаналізувавши зміст наявної у матеріалах справи копії роздруківки електронної квитанції від 29.12.2017 щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача за №3 від 05.12.2017 суд встановив, що контролюючий орган сформував висновок про відповідність такої податкової накладної Підприємства критеріям, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

Тобто, вказана квитанція фіскального органу містила лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв №567. Між тим, пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. У свою чергу визначення фіскальним органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що наведена в текстах його постанови від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 та ухвал від 28.02.2019 у справі №803/920/18, від 01.02.2019 у справі №810/3938/18 щодо відмови у відкритті касаційного провадження. Зокрема, під час перегляду в касаційному порядку аналогічних адміністративних справ Верховний Суд зазначив наступне: можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В силу норм ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини та наведену вище правову позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що у досліджуваній квитанції від 29.12.2017 фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (а саме: п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (у контексті того, що п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Крім того надаючи оцінку змісту наведеного у квитанції формулювання, а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2517 , суд зазначає, що: по-перше, таке формулювання не відповідає жодному з критеріїв визначених у п. 6 Критеріїв; а по-друге, обставини щодо невідповідності обсягів придбаних та реалізованих ПП ФІРМА ГРАНІТ-М на адресу ТОВ КОМПАНІЯ УКРГРАНІТ товарів за відповідними номенклатурами спростовуються наявними матеріалами справи. Так, позивачем в якості підтвердження обставин попередньої закупівлі аналогічних товарів, та в межах обсягів, що були реалізовані ТОВ КОМПАНІЯ УКРГРАНІТ , були надані суду копії наступних документів: договору №22/07 від 22.07.2016, укладеного Підприємством з постачальником щебеневої продукції - ПАТ Ушицький комбінат будівельних матеріалів щодо поставок товару залізничним транспортом; додатку №1 - специфікації до договору №22/07 від 22.07.2016; договорів, укладених між ПП ФІРМА ГРАНІТ-М і ПАТ Українська залізниця щодо надання останнім навантажувально-розвантажувальних, транспортно-експедиційних послуг; залізничних накладних, датованих жовтнем 2017 року; паспортів ПАТ Ушицький комбінат будівельних матеріалів на товари щебінь гранітний фракцій 40-70 мм і щебінь гранітний фракцій 20-40 мм ; видаткових накладних ПАТ Ушицький комбінат будівельних матеріалів . Зі змісту цих документів вбачається, що позивач наприкінці жовтня 2017 року придбав товари, аналогічні за асортиментом та у межах обсягів, що перелічені у видатковій накладній ПП ФІРМА ГРАНІТ-М №05/12 від 05.12.2017.

Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29.03.2017 №190 (що діяла до 22.03.2018) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

З контексту наведених вище норм права можна дійти висновку, що рішення Комісії ДФС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Проте, як видно з тексту рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 17.01.2018 №561670/39882944 останнє не містить чіткого визначення підстави для прийняття Комісією такого рішення. А саме, в цьому рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та, яких саме документів не вистачала для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної за №3 від 05.12.2017. Як наслідок дане рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує неоднозначне трактування його змісту, та в свою чергу вплинуло на можливість реалізації платником податків (позивачем) права або виконання ним обов`язку.

Як свідчать наявні у справі матеріали та не було спростовано відповідачем, ПП ФІРМА ГРАНІТ-М надавало ДФС України пояснення та копії підтверджуючих первинних документів по господарській операції, згідно яких була виписана зупинена податкова накладна.

В ході розгляду справи в суді відповідач, як суб`єкт владних повноважень, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростував жодними документальними доказами твердження позивача про те, що ним на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом-покупцем були направлені до контролюючого органу пояснення та документи, достатні для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної № 3 від 05.12.2017.

Таким чином, з огляду на наявність у матеріалах справи передбачених чинним законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, достовірність яких не була спростована відповідачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а також з урахуванням вище наведених висновків суду, суд вважає, що Комісія ДФС України не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 3 від 05.12.2017. У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за №561670/39882944 від 17.01.2018 про відмову у реєстрації зазначеної вище податкової накладної є протиправним.

В ході судового розгляду даної справи жодна із сторін не надала суду документальних доказів скасування цього рішення Комісії ДФС України у досудовому/судовому порядку, а тому суд приходить до висновку щодо його чинності.

В силу положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Крім того, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього ж Кодексу).

Враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом встановлено, що права та інтереси позивача були порушенні в результаті прийняття Комісією ДФС України рішення №561670/39882944 від 17.01.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної ПП ФІРМА ГРАНІТ-М № 3 від 05.12.2017, то суд вважає, що з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправним і скасувати таке рішення відповідача.

Стосовно правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 05.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання відповідача вчинити певні дії з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Аналогічні положення містяться у п. 28 чинного наразі Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 №117.

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача, шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну № 3 від 05.12.2017 датою її отримання, - 29.12.2017, що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Щодо правомірності позовної вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної №1 від 05.12.2017, то суд не вбачає підстав для задоволення такої вимоги у межах спору до ДФС України.

За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд за даними Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, доступ до якого розміщено на офіційному сайті ДФС України, встановив, що реєстрація вказаного розрахунку коригування була зупинена на підставі рішення регіональної комісії органу ДФС - Головного управління ДФС у Львівській області.

Названий суб`єкт владних повноважень не був визначений позивачем як відповідач у поданому позові. Також в ході судового розгляду справи жодна із сторін не надала суду документальні докази на підтвердження обставин оскарження ПП ФІРМА ГРАНІТ-М рішення Комісії при Головного управління ДФС у Львівській області від 18.05.2018 за №708813/39882944 в судовому порядку, та скасування цього рішень про відмову у реєстрації розрахунку коригування в досудовому чи судовому порядку.

У зв`язку з цим суд не вбачає підстав для дослідження у межах цього спору питання про правомірність прийнятого Комісією при Головному управлінні ДФС у Львівській області рішення від 18.05.2018 №708813/39882944, визнання такого рішення протиправним, що відповідно виключає підстави для вирішення позовних вимог зобов`язального характеру в частині реєстрації розрахунку коригування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 23.07.2018 за №216, ПП ФІРМА ГРАНІТ-М під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 1 762 грн.

Враховуючи обсяг задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 881 грн.

Що стосується заявленого позивачем у п. 3 прохальної частини заяви від 23.07.2018 прохання повернути йому судовий збір у сумі 1 762 грн., сплачений Підприємством згідно квитанції від 03.07.2018 №0.0.1075227383.1 на неналежний (старий) рахунок, то вирішення цього питання здійснюється у позасудовому порядку, а саме - в порядку, визначеному п. 5 Порядком повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, для помилково зарахованих сум зборів.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 1 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства ФІРМА ГРАНІТ-М (код ЄДРПОУ 39882944, адреса місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Олександра Олеся, 17/4) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 17.01.2018 за №561670/39882944, якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної Приватного підприємства ФІРМА ГРАНІТ-М (код ЄДРПОУ 39882944) за №3 від 05.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 05.12.2017, складену Приватним підприємством ФІРМА ГРАНІТ-М (код ЄДРПОУ 39882944), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 29.12.2017.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені Приватним підприємством ФІРМА ГРАНІТ-М (код ЄДРПОУ 39882944, адреса місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Олександра Олеся, 17/4) документально підтверджені судові витрати у розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят однієї гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок