Постанова

від 03.09.2019 по справі 820/18532/14

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 р.Справа № 820/18532/14 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача Семенюка С.М.; представника відповідача Ковальової М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС", Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.05.19 року по справі № 820/18532/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС" звернулось до суду з позовом до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2014 № 0000402271.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що на його думку, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 позов задоволено.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.02.2015 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 скасував у частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2014 № 0000402271 в частині нарахованої суми грошового зобов`язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 83157.40 грн. та прийняв у цій частині нову - про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою ВС від 06.11.2018 постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 у справі № 820/18532/14 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи рішення судів ВС вказав на те, що відповідно до приписів ст.51 ГПК України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях) днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду. У позовній заяві ТОВ УКРЖЕЛТРАНС зазначило, що звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до нерезидента 16.07.2014, проте, суди відповідні обставини не перевірили та докази на їх підтвердження не витребували.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000402271 від 19.09.2014 року в розмірі 17009 (сімнадцять тисяч дев`ять грн. ) 46 коп.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач зазначає, що у зв`язку з невиконанням нерезидентом QU "Kiivitaja" своїх зобов`язань по експортному контракту № 1-08 від 08.01.2014 ТОВ УКРЖЕЛТРАНС направлено до Господарського суду Харківської області позовну заяву щодо стягнення заборгованості з нерезидента, яка прийнята Господарським судом Харківської області до провадження 21.07.2014 року.

Суд першої інстанції зазначив, що у випадку задоволення позову судом пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, у даному випадку де з 16.07.2014 року, тоді як граничний строк надходження валютної виручки за контрактом з OU Kiivitaja №1-08 від 08.01.2014 є 23.04.2014.

На думку відповідача, відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті строки, вказані в статтях 1 та 2 цього Закону зупиняється і пеня за їх порушення не сплачується у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидентом. Положеннями статтей 61 та 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено право лише суду своєю ухвалою прийняти позовну заяву до розгляду. Крім того, в ухвалі Господарського суду про порушення провадження про стягнення заборгованості вирішується питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС", не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, серед іншого зазначає, що контрагент позивача (нерезидент OU KIIVITAJA м. Таллінн, Естонія) 21.01.2014 року контрагент позивача здійснив передплату у розмірі 25 000 евро. За договором позивачем було поставлено нерезиденту товарів на суму 45 000 євро.

23 07.2014 року нерезидент вже після відкриття провадження по справі господарським судом здійснив часткову оплату у розмірі 15 000 евро, суд першої інстанції прийняв довідку банку про перерахування коштів до уваги та 16 вересня 2014 року задовольнив позов ТОВ Укржелтранс у сумі екв. 5000 евро.

Проте, на думку позивача, згідно чинного законодавства претензійна робота передує зверненню до господарського суду з позовом, що є обов`язковою умовою останнього і в даному випадку це було виконано позивачем, про що свідчить звернення на адресу контрагента-нерезидента від 23.04.2014 року №1-23/04 та відповіді того від 28.04,2014 року №1, від 23.05.2014 року.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року по справі 922/2960/14, яке прийняте на користь позивача є безспірним доказом, яке на думку позивача підлягає врахуванню при вирішенні цієї справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав власну апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС", задовольнити власну апеляційну скаргу, посилаючись на доводи та обґрунтування наведені вище.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Західної ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "УКРЖЕЛТРАНС" з питань дотримання вимог валютного законодавства за експортним контрактом № 1-08 від 08.01.2014 р., який укладено з OU "Kiivitaja" (Естонія) за період 08.01.2014 р. - 01.09.2014 р.

За результатами перевірки 08.09.2014 р. складений акт за №2862/20-33-22-06-08/30754090, в якому зафіксовано порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині несвоєчасного надходження на територію України валютної виручки у розмірі 15 000,00 євро із затримкою на 91 календарний день та ненадходження валютної виручки у розмірі 5 000,00 євро по експортному контракту № 1-08 від 08.01.2014 р.

На підставі висновків вказаного акту перевірки 19.09.2014 року відповідачем стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000402271 на загальну суму грошового зобов`язання 95422,01 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 24.04.2014 року по 15.07.2014 року, податкове повідомлення-рішення № 0000402271 від 19.09.2014 року в розмірі 78432.55 грн. (відповідно до поданого відповідачем розрахунку) є правомірним, прийнятим у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, із змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Отже, колегія суддів зазначає, що перевищення строку зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидента може здійснюватись за згодою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про що видається відповідний висновок.

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Тобто, строк в 180 днів, який передбачений ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є безумовним, оскільки Національним банком України може бути передбачено також інші строки.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву, строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2014 року між ТОВ "Укржелтранс", м. Харків, як постачальником, та OU "Kiivitaja", м. Таллін, Естонія, як покупцем, був укладений договір поставки № 1-08.

Відповідно до умов п. 1 вказаного договору та специфікації № 1 від 20 січня 2014 року, постачальник зобов`язався продати (передати у власність), а покупець прийняти та оплатити наступний товар: балка надресорна та рама бокова 1990-1994 року випуску, ремонтнопригодні, за кількістю, асортиментом та технічними умовами, які зазначені в специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору. Згідно з п. 3.5 договору датою поставки товару вважається дата прийомки товару згідно специфікації № 1 від 20 січня 2014 року покупцем.

Відповідно до специфікації умовами поставки товару є 25 000 тис. євро - передплата, сума у розмірі 20 000 тис. євро - як остаточна оплата за товар, здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання товару покупцем ( п. 3.5. договору).

21.01.2014 року покупець здійснив передплату в розмірі 25 000 євро згідно з умовами договору та специфікації.

За договором та специфікацію № 1 позивачем було поставлено покупцю товарів на загальну суму 45 000 (сорок п`ять тисяч) євро. Відповідно до CMR № 433008 від 23.01.2014 року та ГТД 807100000/2014/002064 товар передано покупцю.

З огляду на вищезазначені норми законодавства, граничний строк надходження валютної виручки - 23.04.2014 р.

В свою чергу, валютна виручка за відвантажену на експорт продукцію надійшла на валютний рахунок ТОВ "УКЖЕЛТРАНС" № НОМЕР_1 у ПАТ "ОТП БАНК", МФО 300528, на загальну суму 40 000,00 евро (екв. 507 544.82, грн.), частково з порушенням законодавчо встановлених строків, а саме: - 21.01.2014 р. у сумі 25 000,00 євро (екв. 271 082,00 грн.) - без порушення строків розрахунків; - 23.07.2014 р. у сумі 15 000.00 євро (екв. 236 462,82 грн.) - із затримкою на 91 календарний день, чим ТОВ "УКЖЕЛТРАНС" порушено ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями). Валютна виручка у сумі 5 000,00 євро на Україну не надійшла, що є також порушенням ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями).

Індивідуальні ліценції на перевищення строків розрахунків по вказаному імпортному контракту та висновки центрального органу влади з питань економічної політики на перевищення термінів розрахунків по вказаному експортному контракту підприємством не отримувались.

Відповідно до Постанови Національного банку України № 475 від 16.11.2012 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів (пункт 3). Дана постанова набрала чинності 19.11.2012 року.

Національний банк України Постановою від 14.05.2013р. № 163 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті , яка набрала чинності з 28.05.13 року, встановив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до Постанови Національного банку України від 14.11.2013р. №453 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті , яка набрала чинності з 20.11.13 року, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Національний банк України Постановою від 12.05.2014р. №270 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті , яка набрала чинності з 20.05.14 р., установив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч. 5 ст. 4).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до приписів ч.4 ст.51 ГПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду. Аналіз наведеного дає підстави дійти висновку про те, що дата звернення резидентом із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених, зокрема ст.2 Закону № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), і пеня за їх порушення не сплачується.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що у зв`язку з невиконанням нерезидентом OU "Kiivitaja" своїх зобов`язань по експортному контракту № 1-08 від 08.01.2014 р. ТОВ "УКРЖЕЛТРАНС" направлено до Господарського суду Харківської області позовну заяву щодо стягнення заборгованості з нерезидента, яка прийнята Господарським судом Харківської області до провадження 21.07.2014 року (а.с. 7-8).

З листа Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 року № 04.01.-04/009600 встановлено, що міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 215) вбачається датою надходження справи до суду та датою реєстрації є 16.07.2014 року.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції поясненнями представника позивача підтверджено факт подачі позову безпосередньо до канцелярії суду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року у справі № 922/2960/14, яке набрало чинності, про що свідчить виданий наказ у цій справі від 10.11.2014 р., позов ТОВ "Укржелтранс" задоволено (а.с. 32-35).

Колегія суддів зазначає, що у випадку задоволення позову судом пеня за порушення строків зарахування валютної виручки не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, у даному випадку це з 16.07.2014 року, тоді як граничний строк надходження валютної виручки за контрактом з OU "Kiivitaja" № 1-08 від 08.01.2014 р. є 23.04.2014 р.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та аналізуючи наведені нормативно - правові акти колегія суддів дійшла висновку, що за період з 24.04.2014 року по 15.07.2014 року включно позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо несвоєчасного надходження на територію України валютної виручки, що складає 83 дні.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 24.04.2014 року по 15.07.2014 року, податкове повідомлення-рішення № 0000402271 від 19.09.2014 року в розмірі 78432.55 грн. (відповідно до поданого відповідачем розрахунку) є правомірним, прийнятим у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року по справі № 820/18532/14 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача чи відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЖЕЛТРАНС", Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року по справі № 820/18532/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) А.О. Бегунц В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 10.09.2019 року