УХВАЛА
06 вересня 2019 року
Київ
справа №824/1212/18-а
адміністративне провадження №К/9901/22076/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі № 824/1212/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Стандарт" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Юніон Стандарт звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 04.07.2018 року № 828403/39993227, від 10.08.2018 року № 878626/39993227, від 22.08.2018 року № 891173/39993227; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.10.2017 № 59, від 13.11.2017 № 66 та від 15.11.2017 № 67 подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю Юніон Стандарт .
Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі № 824/1212/18-а та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції виготовлено 11.07.2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Чернівецькій області залишена без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 3524,00 грн.
На виконання вимог ухвали суду, скаржником надіслано платіжні доручення від 15 серпня 2019 року: № 1915 та № 1914, якими судовий збір сплачено та зараховано на рахунок суду у розмірах 3513,59 грн. та 10,41 грн.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі є вимоги скасувати рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 04.07.2018 року № 828403/39993227, від 10.08.2018 року № 878626/39993227, від 22.08.2018 року № 891173/39993227 про відмову у реєстрацію податкових накладних та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.10.2017 № 59, від 13.11.2017 № 66 та від 15.11.2017 № 67 подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю Юніон Стандарт .
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що оскаржувані рішення податкового органу є необгрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують про факт здійснення господарських операцій за податковими накладними №59, № 66, №67 у реєстрації яких було відмовлено. В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачами, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів та послуг за видатковою накладною та надання послуг за відповідним актом. Як встановлено судами, позивач надав контролюючому органу всі необхідні документи передбачені законодавством, тому скаржник не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі № 824/1212/18-а.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2019 |
Оприлюднено | 11.09.2019 |
Номер документу | 84134107 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Кушнір Віталіна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні