Постанова

від 09.09.2019 по справі 415/7742/17

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М.

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 415/7742/17

Провадження № 22-ц/810/425/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Гаврилюк В.К.

за участю секретаря судового засідання Синько А.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

відповідачі - Донбаський Державний Технічний Університет, ОСОБА_3

представник відповідача - Кавунник Костянтин Павлович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

Донбаського Державного Технічного Університету та ОСОБА_3

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2019 року, ухваленого у складі судді Фастовця В.М., в залі судових засідань Лисичанського міського суду Луганської області в м. Лисичанську

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Донбаського Державного Технічного Університету про визнання дій незаконними, визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарної відповідальності і звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просив визнати незаконними дії ректора Донбаського Державного Технічного Університету (далі ДонДТУ) щодо видання наказів № 70 від 17.11.2017 р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та № 113-к від 17.11.2017 р. про його звільнення, визнати незаконними та скасувати накази № 70 від 17.11.2017 р. та № 113-к від 17.11.2017 р. та стягнути з відповідача ДонДТУ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов мотивував тим, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно описової частини наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 70 від 17.11.2017 р. позивача звільнено з роботи за відсутність на робочому місці з 17.10.2017 р. по 20.10.2017 р. та 23.10.2017 р. без поважних причин, що визнано прогулом, що підтверджується актами відсутності на робочому місці, однак відповідні посадові особи під час складання акту відсутності позивача на робочому місці, жодним чином не намагалися з`ясувати причини відсутності позивача в аудиторіях.

Згідно протоколу № 1 від 27.10.2017 року засідання комісії з перевірки присутності на робочому місці заявників до Національної поліції України, перевірка проводилась лише щодо осіб, які звернулися до Національної поліції України, щодо незаконних дій ректора. Виходячи з цього позивач вважає, що відповідачем була навмисно влаштована перевірка перебування виключної кількості викладачів та проведена із порушенням та в упереджений спосіб.

Відповідно до розділу VІІ п. 20 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДонДТУ, схваленого конференцією трудового колективу університету протокол від 03.03.2016 року, графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими його індивідуальним робочим планом.

Контроль за дотриманням розкладу навчального процесу та за виконанням індивідуальних планів покладено на завідувачів кафедр і деканів факультетів.

Відповідно до розділу ІІІ п. 12 п.п. 8 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДонДТУ, працівники університету зобов`язані попереджати керівників про виїзд за межі міста у робочий час. Згідно з п. 1.4 розділу 1 Посадової інструкції завідувача кафедри РРКК ОСОБА_1 завідувач кафедри безпосередньо підпорядкований декану факультету, директору інституту (у разі суміщення обов`язків директора та декана), завідувач кафедри загально університетського підпорядкування - проректору за розподілом повноважень, виконує розпорядження інших вищих посадових осіб відповідно до завдань і функцій структурного підрозділу, напряму діяльності тощо. Безпосередній керівник позивача був повідомлений про причини відсутності, але до комісії, його не запросили, жодним чином не повідомили про проведення такої перевірки.

Також позивач є членом профспілкової організації та відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП притягнення його до дисциплінарної відповідальності, за умови членства у виборних профспілкових органах, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членом якого він є. На день видачі наказу про звільнення, згоди профспілкової організації щодо звільнення позивача, отримано не було.

В порушення вказаної норми ректором ДонДТУ лише 22.11.2017 р., вже після підписання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення було зроблено подання на ім`я голови профспілки працівників і студентів ДонДТУ Сороці Д.А. вих. № 508-01 від 22.11.2017 р. про розгляд пропозиції про звільнення позивача за прогули.

Листом Голови профспілки працівників і студентів ДонДТУ Сороки Д.А. від 22.11.2017 р. ректора ДонДТУ повідомлено про те, що з боку адміністрації порушено законодавство про працю та рекомендовано виправити ситуацію скасувавши наказ № 70 від 17.11.2017 р., але позиція профспілкової організації, ректором проігнорована.

Посилаючись на вказані обставини, позивач своє звільнення вважає незаконним, з тих підстав, що з 17.10.2017 р. по 20.10.2017 р. та 23.10.2017 р. у його розкладі занять не було, тому необхідності його присутності у будь-якій з аудиторій ДонДТУ не було, просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Лисичанського міського суду від 27.02.2019 р. провадження у справі в частині позовних вимог про поновлення на роботі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Донбаського Державного Технічного Університету про визнання дій незаконними, визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарної відповідальності і звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано накази ректора Донбаського Державного Технічного Університету № 113-к від 17.11.2017 року та № 70 від 17.11.2017 року.

Зобов`язано Донбаський Державний Технічний Університет нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 листопада 2017 р. по 27 лютого 2019 р. включно.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій незаконними відмовлено за безпідставністю вимог.

Стягнуто з Донбаського Державного Технічного Університету судовий збір в розмірі 1536 грн. 80 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем ДонДТУ під час обрання виду стягнення не було враховано відсутність заподіяної дисциплінарним проступком шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника, що є порушенням діючого законодавства під час вирішення питання при обранні виду дисциплінарного стягнення, і, що потягло за собою обрання надмірно суворого виду стягнення у вигляді звільнення.

В апеляційній скарзі ДонДТУ та ОСОБА_3 посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального, а саме ст. 56 Закону України Про вищу освіту та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 05.06.2018 № 587 Про реорганізацію Донбаського державного технічного університету університет реорганізовано шляхом приєднання до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Кавунник К .П. та ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку та частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Відтак, згідно доводів апеляційної скарги, рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_3 не оскаржується.

Судом встановлено, що 01.09.2017 р. позивач наказом № 87-к від 01.09.2017 р. був переведений на посаду виконуючого обов`язки завідувача кафедри, професора Гірництва .

Згідно із наказами № 70 та № 113-к від 17.11.2017 р. позивача за відсутність на робочому місті з 17 по 20 жовтня 2017 р. було звільнено за п. 4 ст. 40 КЗпП, у зв`язку з прогулом без поважних причин

Згідно наказу № 70, підставою для звільнення послугували:

- акт відсутності на робочому місці завідуючого кафедри РРКК ОСОБА_1 з 17.10.2017 р. по 20.10.2017 р. та 23.10.2017 р.;

- рішення засідання ректорату, протокол № 13 від 23.10.2017 року.

Як вбачається з протоколу № 1 від 27.10.2017 року засідання комісії з перевірки присутності на робочому місті, надані позивачем пояснення, з приводу його відсутності на роботі, не підтверджують правомірність відсутності.

При цьому, в засіданні комісії, в якості члена комісії приймав участь ОСОБА_7 безпосередній керівник позивача ОСОБА_1 .

Згідно з поданням ректора ОСОБА_3, останній 22.11.2017 року звертався до профспілкового комітету працівників і студентів ДонДТУ, голова Сорока Д.А. , в якому просив надати згоду на звільнення ОСОБА_1 за прогули.

Відповідно до листа голови первинної профспілкової організації Сороки Д.А. , зазначено, що з боку адміністрації порушено законодавство про працю та рекомендовано виправити ситуацію скасувавши наказ № 70 від 17.11.2017 р.

Зазначена профспілка створена у ДонДТУ 24.10.2017 року.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно роз`яснень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Так, ОСОБА_1 є науково-педагогічним працівником кафедри, працював на посаді завідувача кафедри, професора на повну ставку з відповідною надбавкою та за сумісництвом на посаді професора тієї ж кафедри, та у своїй роботі був повинен керуватися, зокрема, положенням про кафедру, правилами внутрішнього трудового розпорядку, нормами часу планування обсягів навчальної, методичної, наукової, організаційної та навчально-виховної роботи та іншими підзаконними нормативно-правовими документами Університету.

Статтею 56 Закону України Про вищу освіту передбачено, що робочий час науково - педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).

Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов`язків.

Розділ VII п.20 Правил внутрішнього трудового розпорядку ДонДТУ визначає, що для науково-педагогічних працівників в університеті обсяг робочого часу на рік становить 1548 годин, з яких не більше 600 годин на рік навчального навантаження, та встановлюється такий режим роботи: робочий тиждень - 36 годин, робочий день - 6 годин, дні відпочинку - неділя. Викладач зобов`язаний дотримуватись встановленого йому графіку робочого часу.

Розділ ІІІ п.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку ДонДТУ визначає, працівники університету зобов`язані попереджати керівників про виїзд за межі міста у робочий час

Отже, як випливає із зазначеного, позивач повинен проводити аудиторні навчальні заняття та іншу роботу, в середньому 6 годин в день.

За вказаних обставин, колегія суддів враховуючи, що оскільки позивач з 17.10.2017 р. по 20.10.2017 р. та 23.10.2017 р. був відсутній на роботі без поважних причин, до уповноваженої особи відповідача, в даному випадку ОСОБА_7 , з повідомленням про свою відсутність на робочому місці, не звертався, приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову та про дотримання роботодавцем чинного законодавства при звільненні позивача.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, тому вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що застосування до працівника такого виду дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни як звільнення є виключно прерогативою роботодавця, а відтак суд не в праві перебирати на себе такі повноваження як визначення виду покарання працівника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донбаського Державного Технічного Університету та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 27 лютого 2019 року змінити.

Скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказів ректора Донбаського Державного Технічного Університету № 113-к від 17.11.2017 року та № 70 від 17.11.2017 року та зобов`язання Донбаського Державного Технічного Університету нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 листопада 2017 р. по 27 лютого 2019 р. включно, стягнення з Донбаського Державного Технічного Університету судового збору в розмірі 1536 грн. 80 коп. та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Донбаського Державного Технічного Університету про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарної відповідальності і звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити за необґрунтованістю.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2019 року.

Головуючий

Судді: