Рішення

від 28.08.2019 по справі 522/7960/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/1531/19

Справа № 522/7960/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання договору дарування квартири недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 28.04.2017 року звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ Фірма ШИК з одного боку та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з іншого, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзар О.Ю. 14.11.2013 року, р/н 1042.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір дарування укладений на користь учасників ТОВ Фірма Шик . В силу ст. 98 ЦК України рішення про відчуження квартири могло бути прийняте лише ѕ голосів Загальних зборів учасників, крім тих, на чию корись було відчужене майно. Втім набувачі права власності єдині учасники товариства. А квартира, яку було відчужено є єдиним цінним майном товариства. Спір між учасниками справи виник у зв`язку з тим, що після виходу позивача зі складу учасників товариства їй відмовились виплачувати компенсацію зі її частку в статутному капіталі.

Справа надійшла до провадження судді Свяченої Ю.Б. та ухвалою від 03.05.2017 року провадження у справі відкрите.

Ухвалою суду від 14.08.2017 року провадження у справі було закрито, у зв`язку з тим, що тотожний спір між сторонами вже було вирішено судом.

ОСОБА_1 не погоджуючись з ухвалою про закриття провадження у справі подала апеляційну скаргу, в результаті розгляду якої Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.11.2017 року ухвалу Приморського районного суду від 14.08.2017 року було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу апеляційний суд виходив з того, що правові підстави позову уже вирішеного судом та даної справи різні, адже на разі оскаржується правочин на підставі ст. 203 ЦК України, а у справі №522/11043/14-ц на підставі ст. 234 ЦК України.

Справа повернулася до Приморського районного суду м. Одеси та була передана судді Кравчук Т.С.. ухвалою якої від 14.12.2017 року прийнята до провадження.

На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа надійшла до провадження судді Бойчука А.Ю. та ухвалою якого від 05.05.2018 року прийнята до свого провадження.

До суду 01.08.2018 року надійшов відгук на позовну заяву від ОСОБА_9 - представника ОСОБА_5 , згідно якого просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на момент укладення договору дарування ОСОБА_1 вже не була членом ТОВ Фірми Шик , тому її права жодним чином укладений договір дарування не порушує. Рішення ТОВ Фірми Шик про відчуження квартири на момент укладення договору та на сьогоднішній день залишається чинним. Також, оскільки ТОВ Фірма ШИК вже не існує, у разу визнання договору дарування не дійсним, спірна квартира залишиться без власника.

05.09.2018 року представник позивача ОСОБА_10 подав відповідь, згідно якої вказав, що ОСОБА_1 має право оскаржувати договір дарування, адже відчуження квартири спричинило неможливість виконання рішення господарського суду про стягнення на користь позивача грошових коштів з ТОВ Фірми ШИК коштів за частку у статутному капіталі. Вказує, що доводи відповідача про те, що у випадку визнання договору недійсним майно залишиться без власника не заслуговують на увагу, адже цивільним законодавством не передбачено такої підстави для відмови у визнані договору не дійсним.

До суду 12.11.2018 року надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 вказав, що визнання договору недійсним не буде ефективним способом захисту, як встановлено Верховним судом при розгляді тотожної справи.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №660/19 від 29.01.2019 року по справі проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого справа надійшла до провадження судді Бондаря В.Я.

Ухвалою суду від 31.01.2019 року справа прийнята до провадження судді Бондаря В.Я. та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.03.2019 року.

У підготовче засідання 14.03.2019 року з`явився представник позивача ОСОБА_10, у зв`язку з неявкою відповідачів розгляд справи було відкладено на 25.04.2019 року.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 04.07.2019 року.

Судове засідання призначене на 04.07.2019 року було відкладено у зв`язку з задоволенням відповідного клопотання позивача, на 28.08.2019 року.

У судовому засіданні 28.08.2019 року представник позивача ОСОБА_10 наполягав на задоволенні позову.

Інші учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення осіб, присутніх на засіданнях, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , щоОСОБА_1 була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Шик , що вбачається з установчого договору від 10.08.1994 року (т.1 а.с.6-10).

ОСОБА_1 належала 202,84 грн. частки у Статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Шик , що вбачається зі Статуту ТОВ Фірми Шик , зареєстрованого Приморською райадміністрацією Одеської міської ради, реєстраційний номер 1676 від 30.03.2004 року (т.1 а.с.11-15).

ОСОБА_1 заявою від 23.02.2012 року повідомила про свій добровільний вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Шик (т.1 а.с.18).

14.11.2013 року ТОВ Фірма Шик подарувало учасникам товариства, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.26-27).

31.12.2014 року за рішенням засновників було зареєстровано припинення юридичної особи ТОВ Фірми Шик , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.32-34).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/1600/13 від 04.06.2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Фірми Шик про стягнення 85057,70 грн. вартості частки майна та прибутку товариства (т.1 а.с.28-31).

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 7 ст. 81 ЦПК України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд приходить до висновку, що позивачем не наведено та не надано жодного переконливого та належного доказу, згідно якого вбачалось би, що права ОСОБА_1 порушені оскаржуваним договором.

Підставою даного позову як і вже вирішеного раніше спору між сторонами у справі №522/11043/14-ц є те, що відповідачі як учасники ТОВ Фірми Шик відчужили спірну квартиру за договором дарування з метою уникнення можливого звернення стягнення на нерухоме майно в порядку виконання рішення господарського суду.

Фіктивність договору дарування спірної квартири від 14.11.2013 року не встановлено, адже у позові ОСОБА_1 відмовлено, що вбачається зокрема з Постанови Верховного суду від 24.05.2018 року (т.1 а.с.200-204).

Варто звернути увагу до твердження представника відповідача про те, що в разі визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 недійсним, майно залишиться нічиїм, адже ТОВ Фірма Шик припинено.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування наслідків недійсності договору є неможливим, адже ТОВ Фірма Шик ліквідовано, застосування іншого способу захисту з метою виконання рішення господарського суду є недоцільним та не ефективним. З метою виконання рішення господарського суду позивач має звертатися до органів державної виконавчої влади.

Статтею 263 ЦПК України закріплено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено порушення її прав відповідачами по справі, як набувачами квартири за договором дарування. Підстав для визнання договору недійсним, зважаючи на відсутності ефективності такого способу захисту, відсутні.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ) про визнання договору дарування квартири недійсним - залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09.09.2019 року.

Суддя: В.Я. Бондар