Постанова

від 02.09.2019 по справі 444/2785/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/2785/17 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/811/664/18 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Фейір К.О.

з участю прокурора прокуратури Львівської області Заєць І.Є., відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13 квітня 2018 року у справі за позовом керівника Червоноградської місцевої прокуратури до Куликівської селищної ради Жовківського району, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року керівник Червоноградської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки. Позов мотивував тим, що рішення Куликівської селищної ради від 09.03.2016 № 24 та від 23.12.2016 № 40, прийняті внаслідок вчинення депутатом цієї ж ради ОСОБА_1 корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку із порушенням вимог ст.ст .28, 35 Закону України Про запобігання корупції .

З урахуванням зазначених обставин позивач просив:

Визнати незаконним рішення 5-ої сесії сьомого демократичного скликання куликівської селищної ради Жовківського району від 09 березня 2016 року №24 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_1 та 17-ої сесії Куликівської селищної ради від 3 грудн 016 року №40 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 .

Витребувати із володіння ОСОБА_1 ( паспорт НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 ) у комунальну власність територіальної громади Куликівської селищної ради земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,0580 га, кадастровий № 4622755600:07:003:0022, нормативна грошова оцінка, якої становить 2507, 4 грн.

Вирішити питання судових витрат.

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 13 квітня 2018 рокуу задоволенні позову Керівника Червоноградської місцевої прокуратури до Куликівської селищної ради Жовківського району, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки - відмовлено.

Рішення суду оскаржив заступник прокурора Львівської області.

В апеляційній скарзі посилається на те,що Рішення Куликівської селищної ради Жовківського району від 09.03.2016 та 23.12.2016 прийняті всупереч інтересам держави та територіальної громади смт. Куликів з порушенням вимог Закону України Про запобігання корупції , щодо прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Вказане підтверджується постановою Жовківського районного суду Львівської області від 31.05.2017, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.І, 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено штраф, тобто притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при ,прийнятті оспорюваного рішення.

Вказує, що оскільки оспорювані рішення Куликівської селищної ради від 09.03.2016 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_1 та від 23.12.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 прийнято внаслідок вчинення депутатом даної селищної ради ОСОБА_1 корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку із невиконанням останньою покладеного ст. ст. 28, 67 Закону України Про запобігання корупції зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваних рішень, що встановлено постановою Жовківського районного суду від 31.05.2017 не скасовано у добровільному порядку уповноваженою особою та відповідних заходів, спрямованих на його скасування не вжито, таке підлягає скасуванню у судовому порядку.

Зазначає, що недотримання ОСОБА_1 вимог вказаного Закону при прийнятті оскаржуваного рішення свідчить про його незаконність, незважаючи на вирішальність її голосу, оскільки таке прийнято в умовах реального конфлікту інтересів.

Просить рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора прокуратури Львівської області Заєць І.Є. на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Жовківського районного суду від 31 травня 2017 року, яка набрала законної сили 24 липня 2017 року, ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи наділеною повноваженнями депутата сьомого демократичного скликання Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області, всупереч вимог ст.28 Закону України Про запобігання корупції , 09.03.2016 під час засідання 5-ої сесії сьомого демократичного скликання Куликівської селищної ради не повідомила колегіальний орган про наявність у неї реального конфлікту інтересів при голосуванні за прийняття рішення № 24 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_1 проголосувала за прийняття таких рішень.

Крім цього, депутат Куликівської селищної ради, ОСОБА_1 , 23.12.2016 під час проведення 17-ої сесії сьомого демократичного скликання Куликівської селищної ради також не повідомила у встановленому законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів при голосуванні за прийняття рішення №40 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , яким передано їй у власність земельну ділянку для ведення особистою селянського господарства, площею 0,0580 га., кадастровий № 4622755600:07:003:0022, не вжила заходів щодо недопущення будь якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів між особистими інтересами або інтересами близьких їй осіб.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що усунення депутата ОСОБА_1 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок конфлікту інтересів не призводить до втрати правомочності колегіального органу /Куликівської селищної ради/, не впливає на юридичний факт наявності більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення, а відтак відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У частині першій статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Відповідно до частини другої статті 2 названого Закону місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У частині першій статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (частини четверта, шоста статті 49 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР (у редакції, чинній на час ухвалення рішення від 07 грудня 2015 року № 23) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону № 280/97-ВР).

У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

З аналізу Закону № 280/97-ВР вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу.

Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов`язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

З аналізу частини другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР вбачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію ради.

Необхідно зважати, що у названому Законі надано визначення постійної комісії та її повноваження.

У частині першій статті 47 Закону № 280/97-ВР закріплено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Отже, як склад ради, так і склад її органів утворюють саме депутати цієї ради, які і приймають відповідні рішення у межах компетенції ради на її сесії.

Тому вважати, що за наявності конфлікту інтересів у одного депутата ради це не зачіпає будь-яким чином інших депутатів, не можна. Такий висновок ґрунтується на тому, що певна кількість депутатів входить до постійної комісії, яка у обов`язковому порядку має бути створена відповідною радою саме для запобігання та урегулювання конфлікту інтересів у депутата ради.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що при підготовці сесії Куликівської селищної ради розглядалося питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у депутата ОСОБА_1 . Також не надано доказів того, що при розгляді питання щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки депутати сільської ради, які входять до постійної комісії, яка уповноважена вирішувати питання конфлікту інтересів, вирішували вказане питання.

Якщо Законом № 280/97-ВР врегульовано правовий статус, склад та повноваження і порядок дій органів місцевого самоврядування, то терміни реальний конфлікт інтересів , потенційний конфлікт інтересів , неправомірна вигода , подарунок вживаються у значенні, наведеному в Законі № 1700-VII, що прямо зазначено у примітці до статті 59-1 названого Закону.

Закон № 1700-VII визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:

близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чиневчинення дій під час виконання зазначених повноважень .

Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом б пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У статті 35 Закону № 1700-VII передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування

Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом з тим у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до пункту 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839 (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Орган, наділений спеціальною компетенцією - Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), відповідно до пункту 15 статті 11 Закону № 1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та частини другої статті 35 Закону № 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є Закон № 1700-VII.

Крім того, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР необхідно зазначити, що про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і член відповідної постійної комісії сільської ради, до обов`язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, якому було відомо про родинні зв`язки між депутатом сільської ради ОСОБА_3 та особою, яка просила передати їй у власність земельну ділянку комунальної власності.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема НАЗК, органу місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 як депутат Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області брала участь у голосуванні на засіданнях Куликівської селищної ради Жовківського району 09 березня 2016 року та 03 грудня 2016 року та голосувала за прийняття рішень №24 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_1 та №40 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що голос ОСОБА_1 не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття цього рішення, а також, що чинним законодавством не передбачено необхідності безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів.

У світі існує чітке бачення того, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, підриває основи демократії, нівелює соціальну справедливість, перешкоджає економічному розвитку та загрожує належному виконанню державою своїх зобов`язань щодо поваги, захисту, сприяння та виконання прав людини, що знайшло своє відображення у Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 2010 року, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (далі - Конвенція ООН проти корупції).

Частиною першою статті 5 Конвенції ООН проти корупції передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності.

Кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів (частина четверта статті 7 Конвенції ООН проти корупції).

Згідно із частиною четвертою статті 8 Конвенції ООН проти корупції кожна Держава-учасниця розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій.

Статтею 19 Конвенції ООН проти корупції встановлено, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утриманні від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Статтею 34 Конвенції ООН проти корупції врегульовано щодо наслідків корупційних діянь, а саме з належним урахуванням добросовісно набутих прав третіх осіб кожна Держава-учасниця вживає заходів, відповідно до основоположних принципів свого внутрішнього права, щоб врегулювати питання про наслідки корупції. У цьому контексті Держави-учасниці можуть розглядати корупцію як фактор, що має значення в провадженні про анулювання або розірвання контрактів, або відкликання концесій або інших аналогічних інструментів, або вжиття заходів для виправлення становища, яке склалося.

Саме ці вимоги Конвенції ООН проти корупції знайшли своє відображення та уточнення у відповідних нормах Закону № 1700-VII.

Тому частину першу статті 67 Закону № 1700-VII не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статі 35 названого Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ОСОБА_1 вказану норму порушила.

Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов`язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов`язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР).

Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення 5-ої сесії сьомого демократичного скликання Куликівської селищної ради Жовківського району від 09 березня 2016 року №24 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_1 та 17-ої сесії Куликівської селищної ради від 3 грудня 2016 року №40 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 .є незаконними, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, яка голосувала за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які, як члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів, не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції прийняття нового рішення про задоволення позову керівника Червоноградської місцевої прокуратури.

Враховуючи, що вищезгадані рішення є незаконними, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 безпідставно набула у власність земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,0580 га, кадастровий № 4622755600:07:003:0022, а тому вказана земельна ділянка підлягає поверненнюу комунальну власність територіальної громади Куликівської селищної ради.

Це рішення відповідно до статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.

Крім того, особа, яка зверталася до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою про передачу у власність земельноїділянки, а саме, ОСОБА_1 , не позбавлена можливості звернутися до Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області про розгляд відповідної заяви у встановленому законом порядку, оскільки порушення, допущене радою при прийнятті оскаржуваного рішення, не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства.

При вирішенні питання про наслідки прийняття рішення органом місцевого самоврядування в умовах конфлікту інтересів у депутата відповідного органу необхідно застосовувати вимоги Закону № 280/97-ВР.З аналізу норм цього Закону вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу.Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов`язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

З аналізу частини другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР убачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію інших депутатів відповідної ради.

При виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти не лише у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким сама можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язана з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, але і з врахуванням вимог статті 35 Закону № 1700-VII.

У частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

У пункті 1.1.2 Методичних рекомендацій зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Тобто, орган, наділений спеціальною компетенцією, НАЗК, відповідно до пункту 15 статті 11 Закону № 1700-VII витлумачив застосування положень статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та частини другої статті 35 Закону № 1700-VII, зазначивши, що у такій ситуації перевагу має спеціальний закон, яким є Закон № 1700-VII.

Крім того, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і депутат відповідної постійної комісії сільської ради, до обов`язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, який обізнаний про те, що депутат відповідної та особа, щодо якої вирішується питання про передачу прав чи надання привілеїв, є близькими особами у розумінні Закону № 1700-VII.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції, органу місцевого самоврядування.

Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом..

Вказане узгоджується із висновками Великої палати ВС, викладеними у постанові від 20 березня 2019 року у цивільній справі № 44/730/17.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13 квітня 2018 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог керівника Червоноградської місцевої прокуратури.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області - задовольнити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13 квітня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов керівника Червоноградської місцевої прокуратури задовольнити.

Визнати незаконним рішення 5-ої сесії сьомого демократичного скликання Куликівської селищної ради Жовківського району від 09 березня 2016 року №24 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_1 та 17-ої сесії Куликівської селищної ради від 23 грудня 2016 року №40 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 .

Витребувати із володіння ОСОБА_1 ( паспорт НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 ) у комунальну власність територіальної громади Куликівської селищної ради земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,0580 га, кадастровий № 4622755600:07:003:0022, нормативна грошова оцінка, якої становить 2507, 4 грн.

Стягнути з Куликівської селищної ради Жовківського району на користь прокуратури Львівської області 11 129 грн. судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2019 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.