Ухвала

від 06.09.2019 по справі 462/7361/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/7361/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/640/19 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду

під головуванням судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 01 серпня 2019 року про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого,

з участю скаржника ОСОБА_6

представника скаржника ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою слідчогосудді Залізничногорайонного судум.Львова від01серпня 2019рокуу задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження відмовлено.

Мотивуючи таке рішення слідчий суддя вказав, що органом досудового розслідування у цьому кримінальному проваджені був проведений весь обсяг слідчих (розшукових) дій; виконанні вимоги ст. 94 КПК України; оскаржувана постанова старшого слідчого ОСОБА_8 від 13 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018140060004054 від 07 листопада 2018 року відповідає вимогам ч.5 ст. 101 КПК України, відтак висновок слідчого про те, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 298 КК України є вірним.

На цю ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку апеляційного оскарження згаданої ухвали слідчого судді. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 01 серпня 2019 року про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого; постановити нову ухвалу, якою скасувати рішення старшого слідчого Залізничного відділу поліції (м. Львова) ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 13 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018140060004054 від 07 листопада 2018 року, а матеріали кримінального провадження скерувати начальнику Залізничного відділу поліції (м. Львова) ГУ НП у Львівській області для проведення досудового розслідування.

У заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, яку ОСОБА_6 подав разом із апеляційною скаргою, вказує, що 01 серпня 2019 року слідчий суддя оголосив в судовому засіданні лише резолютивну частину, а повний текст вказаної ухвали він особисто отримав 07 серпня 2019 року, про що розписався в справі. 12 серпня 2019 року на вказану ухвалу суду подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду. Отже, п`ятиденний строк оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин, такий слід поновити.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною. Покликається на те, що слідчий не виконав положень ч.2 ст. 9 КПК України, а слідчий суддя таким порушенням закону належної оцінки не надав.

Звертає увагу на те, що в постанові про закриття кримінального провадження міститься неповна, викривлена, а також неправдива інформація щодо земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво.

Так, у оскаржуваній постанові старший слідчий ОСОБА_10 вказує, що: «Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 № 5286 «Про затвердження громадянам проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок і технічних документацій із землеустрою та передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність гр. ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,0540 га на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку». При цьому, з відповіді головного управління Держгеокадастру у Львівській області №С-75/0-141/6-19 від 13.03.2019 p., яка долучалась апелянтом до матеріалів кримінального провадження, вбачається, що згадана земельна ділянка так і не була винесена в натурі (на місцевості), а без цього неможливо було починати будівельні роботи. У оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не надав жодної оцінки такому факту.

Стверджує,що результатикомплексної судовоїбудівельно-технічноїекспертизи іззалученням ДП«Український регіональний,спеціалізований,науково-реставраційнийінститут «Укрзахідпроектреставрація»№ 2151від 09.07.2019року,на якіпосилався слідчий ОСОБА_8 ,спростовуються висновкомсудового експерно-розрахункового бюро ТзОВ «СЕРБ» № 52/18 від 07 серпня 2018 року.

Крім того, апелянт звертав увагу слідчого судді на те, що станом на тепер будівництво здійснюється в порушення вимог ДБН А.2.2-14:2016, зокрема, не дотримано вимог про збереження автентичності об`єкта культурної спадщини та вимог до його реставрації. Згадане підтверджується фотознімками, які були додані до скарги на постанову слідчого, з яких чітко видно, що було добудовано 3 (три) поверхи безпосередньо над пам`яткою архітектури, а не мансардний поверх як передбачено проектно-дозвільною документацією, а також прибудовано новий 5-поверховий корпус до частково зруйнованого фасаду. А тому інформація викладена в постанові слідчого про відповідність документації ДБН А.2.2-14:2016 не відповідає дійсності та матеріалам кримінального провадження.

Звертає увагу на те, що щодо наявності в забудовника погодження проектної документації, апелянт слідчому надавав відповідь Міністерства Культури України №146/10/72-18 від 16.20.2018 р. на заяву про погодження історико-містобудівного обгрунтування, в якій Мінкульт надав вичерпну відповідь стосовно законності проведення будівельних робіт на вказаному об`єкті. Департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА у своїй відповіді № 16-1021/0/2-19 від 26.04.2019 р. надав інформацію, що ним не було погоджено проектну документацію на вказане будівництво.

Вважає, що у оскаржуваній постанові слідчого містяться неправдиві дані, зокрема (дослівно): «Наведене вище свідчить про те, що власник земельної ділянки в особі Львівської міської ради своїми діями надав право ОСОБА_11 на забудову вказаної земельної ділянки...» Проте інформація з публічної кадастрової карти України свідчить про те, що ділянка з кадастровим номером 4610136300:01:003:0021 є у приватній власності, а питання приватизації цієї земельної ділянки, може бути підставою для відкриття окремого кримінального провадження.

Ніяким чиномне відреагувавсуд іна надануу судовомузасіданні апелянтомвідповідь департаментудержавної архітектурно-будівельноїінспекції уЛьвівськійобласті № 1013/1-107-19 від 08.07.2019 року, зі змісту якої вбачається, що інспекція неодноразово не була допущена для проведення перевірки на об`єкт: «Реставрація та пристосування житлового будинку на АДРЕСА_1 (пам`ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 2812) під міні-готель та реконструкцію з розширенням господарського будинку за рахунок прибудови та надбудови у м. Львові». Враховуючи те, що здійснити перевірку за вказаною адресою стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до Порядку, не виявилося можливим, Департаментом було скеровано листи виклики гр. ОСОБА_9 - замовнику будівельних робіт; ФОП - ОСОБА_12 - проектанту та ОСОБА_13 - технічному нагляду, щодо необхідності забезпечення присутності на час проведення перевірки. Також скеровано лист-виклик керівнику ПП «Кантрансбуд» (генеральному підряднику) щодо складання процесуальних документів.

Отже, всупереч вимогам ст. 372 КПК України, в оскаржуваній ухвалі слідчого судді жодна з перелічених в скарзі на постанову слідчого обставин не знайшла свого відображення, суд повністю ігнорував викладені у скарзі, а також озвучені в судовому засіданні обгрунтування сторони скаржника і не надав їм ніякої оцінки, обмежившись лише оглядом матеріалів кримінального провадження та цитуванням комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 2151 від 09.07.2019 року, для мотивування відмови у задоволенні скарги апелянта.

Оскаржувана ухваласлідчого судді не являється законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підлягає до скасування.

Дослідивши матеріали скарги, ухвалу слідчого судді, доводи апеляційної скарги, заслухавши думку учасників провадження з приводу поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Щодо апеляційних вимог про поновлення строку апеляційного оскарження, то колегія суддів вважає, що такий не пропущений, оскільки повний текст ухвали слідчого судді був проголошений 06.08.2019 року о 17 год., а апеляційна скарга подана 12.08.2019 року.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 звернувся до прокурора Залізничного та Шевченківського районів м. Львова із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які організували та проводять нищення пам`ятки архітектури по вул. О. Степанівни, 31 у м. Львові

Відповідно довимог ч.ч.1,2ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За заявою ОСОБА_6 внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування, про що свідчить витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 12018140060004054 від 07 листопада 2018 року за кваліфікацією ч.1 ст.298 КК України.

Досудове розслідування цього кримінального провадження здійснювалось слідчим відділом Залізничного відділу поліції м.Львова ГУ НП у Львівській області.

Постановою заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 від 07.11.2018 року призначено прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог стаття 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За правилом статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених вказаної вище норми закону покладається на слідчого та прокурора.

Стаття 94 КПК України надає право слідчому та прокурору за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку та прийняти відповідне процесуальне рішення.

Постановою старшого слідчого Залізничного відділу поліції (м. Львова) ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 13 липня 2019 року кримінальне провадження № 12018140060004054 від 07 листопада 2018 року закрито у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.298 КК України.

Проте, колегія суддів вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам кримінального закону та прийнята з грубим порушенням норм кримінального процесуального закону.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Склад злочинуце сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретнийзлочин. Кожний склад злочину обов`язково складається з наступних елементів: об`єкта злочину та об`єктивної сторони злочину, суб`єкта злочину та суб`єктивної сторони злочину.

Згідно із диспозицією ч.1 ст.298 КК України кримінально карним є незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об`єкті археологічної спадщини.

Частина 1 ст. 298 КК України передбачає в складі об`єкта цього злочину об`єкт археологічної спадщини. Натомість, заява ОСОБА_6 про вчинення злочину та досудове розслідування проводилось щодо об`єкта культурної спадщини - будинок №31 по вул. О. Степанівни у м. Львові, який є пам`ятка архітектури місцевого значення охоронний № 2812.

Заява ОСОБА_6 може вказувати на вчинення злочину за ч.2 ст.298 КК України.

Згідно іздиспозицією ч.2ст.298КК Україникримінально карнимє умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин.

Слідчий суддяЗалізничного районного суду м. Львова, постановляючи ухвалу 01.08.2019 року про відмову у задоволення скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого ОСОБА_8 від 13 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018140060004054 від 07 листопада 2018 року, на вказані вище обставини не звернув увагу, внаслідок чого допустився помилки.

Підсумовуючи вище наведене, слід вказати, що досудове розслідування проводилось за ч.1 ст.298 КК України щодо об`єкта культурної спадщини, що виключає закриття кримінального провадження на підставі п.2, ч.1 ст.284 КПК України.

Колегія суддів вважає, що постанова старшого слідчого Залізничного відділу поліції (м. Львова) ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 13 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018140060004054 від 07 листопада 2018 року та ухвала слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 01.08.2019 року про відмову у задоволення скарги ОСОБА_6 постановленні з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а відтак, підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 117, 303, 304, 309, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити.

Ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 01 серпня 2019 року про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову старшого слідчого Залізничного відділу поліції (м. Львова) ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 13 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018140060004054 від 07 листопада 2018 року.

Матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018140060004054 від 07 листопада 2018 року скерувати до СВ Залізничного відділу поліції (м. Львова) ГУ НП у Львівській області для продовження досудового розслідування.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4