Ухвала

від 28.08.2019 по справі 264/5957/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 264/5957/17

провадження № 61-3918св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство Банк Форум ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 листопада 2018 року у складі судді: Литвиненко Н. В., та постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Гаврилової Г. Л., Пономарьової О. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ПАТ Банк Форум про захист порушеного права споживача фінансових послуг шляхом визнання кредитного договору із договором про внесення змін та доповнень недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 липня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ Форум , правонаступником якого є ПАТ Банк Форум , було укладено кредитний договір № 0307/08/15-Z, за яким ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 10 000 доларів США для споживчих потреб, зі строком до 29 липня 2018 року згідно з встановленою платою у розмірі 13,5 % річних.

ОСОБА_1 вважав, що кредитний договір не відповідає вимогам статей 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів , у тому числі несправедливими є положення договору, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір від 29 липня 2008 року із договором про внесення змін та доповнень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 22 січня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач на власний розсуд погодився на запропоновану вартість споживчого кредиту у сумі 10 000 доларів США та суму щомісячного платежу, а також розмір процентної ставки і строк повернення отриманого кредиту, вважаючи їх прийнятними для себе. При цьому ОСОБА_1 був вільний у виборі фінансових установ для отримання кредиту, так і у виборі форми кредитування (у національній чи іншій валюті), а його особистий підпис на оспорюваному договорі та визнання обставин отримання кредитних коштів на споживчі цілі свідчить про вільне волевиявлення учасників спірного правочину під час його укладення. Кредитний договір про отримання споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного правочину та в подальшому виконував його умов, відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, а тому правові підстави для визнання недійсним оспорюваного правочину відсутні.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що пункт 2.10 договору, яким передбачено сплату за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальника в день отримання кредиту банку кошти в розмірі 1,5 % від суми кредиту (оплата здійснюється в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати), є таким, що відповідає положенням статей 626, 627 ЦК України, був узгоджений сторонами і не суперечить вимогам закону. Зазначена у договорі сума є фіксованою та була відома позивачеві при укладені договору, її розмір умовами договору не збільшується, тому вказаний розмір не впливає на графік платежів, який погоджено сторонами.

Аргументи учасників справи

У лютому 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 13 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оспорюваний кредитний договір не відповідає вимогам статей 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів . Кредитний договір був укладений з прямим порушенням законодавства, отримувач кредиту був введений банком в оману щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, що є підставою для визнання його недійсним. Зазначає, що суди не проаналізували не зробили висновків щодо відповідності вимогам законодавства пункту 2.10 кредитного договору, яким встановлено, що за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальник у день отримання кредиту сплачує банку кошти у розмірі 1,5 процентів від суми кредиту, тобто 150 доларів США.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року у справі відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду 22 серпня 2019 року від справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду , з таких мотивів.

Суди встановили, що 29 липня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ Форум , правонаступником якого є ПАТ Банк Форум , було укладено кредитний договір № 0307/08/15-Z за яким позивач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000 доларів США, зі строком до 29 липня 2018 року згідно з встановленою платою, яка передбачена пунктом 1.3 кредитного договору у розмірі 13,5 % річних.

Згідно пункту 2.3 кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 84 доларів США на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_1 в Маріупольській філії АКБ Форум .

На виконання вимог пунктів 3.2., 3.3 Правил надання банком України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБ України № 168 від 10 травня 2007 року, до підписання кредитного договору позичальником було отримано графік сплати відсотків та повернення кредиту (орієнтований), на якому 29 липня 2008 року ОСОБА_1 власноручно зазначив про ознайомлення з умовами кредиту.

Згідно пункту 7.2. кредитного договору сторони фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови, і зобов`язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати. Цей договір відображає повне розуміння сторонами його предмету та інших питань, зазначених в цьому договорі. Умови кредитування, відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України Про захист прав споживачів позичальником отримано до укладення цього договору.

18 липня 2012 року між ПАТ Банк Форум , та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору, про доповнення розділу 5 Особливі умови пунктом 5.5. щодо надання письмової згоди позичальником на доступ до його кредитної історії та/або на передачу інформації до відповідного бюро кредитних історій. Всі інші положення кредитного договору ,що не змінені даним договором, зберігають для сторін свою силу.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 липня 2017 року позов ПАТ Банк Форум до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було частково задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0307/08/15-Z від 29 липня 2008 року станом на 22 вересня 2015 року у розмірі 3 158,31 доларів США, яка складається із заборгованості з повернення кредитних коштів - 3 027,93 доларів США та заборгованості за нарахованими процентами 130,38 доларів США.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року).

У рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Згідно статті 18 Закону України Про захист прав споживачів (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Зокрема, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Суди встановили, що у пункті 2.10 договору передбачено сплату за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальника в день отримання кредиту банку кошти в розмірі 1,5 % від суми кредиту (оплата здійснюється в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати).

Суди не звернули увагу на встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати комісію за послуги, що супроводжують кредит, а тому зробив передчасний висновок про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04 липня 2019 року ПАТ Банк Форум припинено без правонаступництва.

Відповідно до частин першої, третьої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Оскільки 04 липня 2019 року ПАТ Банк Форум припинено без правонаступництва і оскаржені рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, то Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що на підставі частини першої статті 414 ЦПК України наявні підстави для закриття провадження у справі та скасування оскаржених рішень.

Проте постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року у справі № 495/1297/15-ц (провадження № 61-17634св18) касаційну скаргу ПАТ Банк Форум задоволено частково, оскаржені рішення скасовано та ухвалено нове рішення, тобто справу розглянуто по суті.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року у справі № 285/3340/15-ц (провадження № 61-27777св18) касаційну скаргу ПАТ Банк Форум задоволено частково, оскаржене рішення апеляційного суду скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів вказала, що: ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення апеляційного суду в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в ході якого суду належить перевірити питання правонаступництва після оголошення 06 липня 2019 року про припинення ПАТ Банк Форум як юридичної особи, а отже ліквідації банку, та припинення повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як ліквідатора ПАТ Банк Форум .

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року).

Наведені приклади свідчать про застосування судом касаційної інстанції у різних палатах принципово різного підходу до розуміння та застосування частини третьої статті 414 ЦПК України, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних справ Верховним Судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним передати справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 264/5957/17 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Банк Форум про захист порушеного права споживача фінансових послуг шляхом визнання кредитного договору із договором про внесення змін та доповнень недійсними передати на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков