Постанова

від 11.09.2019 по справі 904/3935/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 року м.Дніпро Справа №904/3935/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Грачова А.С.

За участю представників сторін: учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належим чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Лиска Павла Олександровича про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом апеляційної скарги у справі № 904/3935/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича, м. Дніпро

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології", м. Ананьїв Одеської області

відповідача - 2: Фізичної особи-підприємця Копач Любов Юріївни, м. Дніпро

про визнання недійсним (фіктивним) договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 21-04-16 від 21.04.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Сердюков Юрій Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології", відповідача - 2: Фізичної особи-підприємця Копач Любов Юріївни, в якій просив суд визнати договір відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 21-04-16 від 21.04.2016 року недійсним (фіктивним).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018р. у справі №904/3935/18 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Широбокової Л.П. від 21.08.2019 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича, м. Дніпро задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018р у справі №904/3935/18 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду.В іншій частині рішення залишено без змін.

Приймаючи рішення, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами наявності підстав для визнання Договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації № 21-04-16/2 від 21 квітня 2016 року як фіктивного правочину.

28.08.2019р. до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018р. у справі №904/3935/18 звернувся представник апелянта, адвокат Лиска П.О.. В заяві він простить стягнути судові витрати які складаються з гонорару адвоката у розмірі 12282,50 грн. та фактичних витрат, пов`язаних з виконанням комплексу дій за виконану роботу по Договору про надання правових послуг № 36/16 від 30.09.2016р. в загальній сумі 2323,61 грн. Заява вмотивована наявністю між адвокатом Лискою П.О. та ФОП Сердюковим Ю.О. договірних правовідносин з надання професійної правничої допомоги заявником, підтвердженням документацією первинного бухгалтерського обліку факту надання послуг .

Відповідач-2 у запереченнях на заяву про розподіл судових витрат просить у її задоволенні відмовити. Відповідач зазначає, що Центральний апеляційний господарський суд не змінював резолютивну частину рішення, яке є вірним по суті, а змінив мотивувальну частину частково, проте вимоги скарги щодо її задоволення і скасування рішення суду першої інстанції не були задоволені, то обов`язок сплати судового збору за подання апеляційної скарги обґрунтовано було покладено на скаржника.

У зв`язку з відпусткою суддів Березкіної О.В. і Широбокової Л.П. на підставі розпорядження керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду №1646/19 від 02.09.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Ухвалою суду від 03.09.2019 визначеною колегією суддів заява прийнята до свого провадження. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 11.09.2019 на 12:20.

В призначений час учасники справи в судове засідання не явились.

09.09.2019 від представника позивача електронною поштою до суду апеляційної інстанції надійшла заява про проведення розгляду заяви про розподіл судових витрат за відсутності фізичної особи-підприємця Сердюкова Ю.О. і його представника - адвоката Лиски П.О.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви та той факт, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019 явка сторін визнана необов`язковою, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснювався без участі представників сторін .

Відповідно до ст. 281 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Статтею 282 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми та змісту постанови суду апеляційної інстанції.

Підпунктом в) п. 4 ч. 1 ст.282 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України).

За ч.3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).

Правові послуги у вигляді представництва інтересів Фізичної особи-підприємця Сердюкова Ю.О. в Центральному апеляційному господарському суді були надані Адвокатом Лиска П.А.

Частиною 1 ст. 30 Закону України №5076-VI від 05.07.2012 Про адвокатуру і адвокатську діяльність (із змінами) визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Відповідно до ч.2, ч. 3 вказаної статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу і фактичних витрат, що пов`язані з виконанням комплексу дій за виконану роботу по договору про надання правових послуг №36/16 від 30.09.2016 позивачем до заяви про розподіл судових витрат додані копії: додаткової угоди від 16.07.2018 до договору про надання правових послуг №36/16 від 30.09.2016, акту здачі-приймання від 21.08.2019 до договору про надання правових послуг №36/16 від 30.09.2016, рахунків від 21.08.2019 від адвоката на суму 12282,50 грн. і на суму 2323,61 грн., квитанції до прибуткового касового ордера №1-2108 від 21.08.2019 на суму 20282,50 грн., квитанції до прибуткового касового ордера №2-2108 від 21.08.2019 на суму 20323,61 грн., квитанцій про поштові відправлення №№6102407828428, 6102407828410 від 03.01.2019, квитанції про поштове відправлення №6102407828460 від 03.01.2019 з описом вкладення до цінного листа, квитанції про поштове відправлення №0500043811684 від 01.07.2019, квитанції про поштове відправлення №0500043811544 від 01.07.2019 з описом вкладення до цінного листа, квитанції про поштове відправлення №0500043812044 від 01.07.2019, квитанції про поштове відправлення №0500047530019 від 31.07.2019 з описом вкладення до цінного листа, квитанції про поштове відправлення №0500047530019 від 31.07.2019 з описом вкладення до цінного листа, квитанції про поштове відправлення №0500048542347 від 07.08.2019 з описом вкладення до цінного листа, фіскального чеку №9685 від 05.08.2019 на суму 640,86 грн., фіскального чеку №69 51250 від 05.08.2019 на суму 467,46 грн., фіскального чеку від 05.08.2019,фіскального чеку №121 54285 від 21.08.2019, чеку №414211 від 21.08.2019 на суму 566, 54 грн.

Під час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції було змінено мотивувальну частину рішення, в якій, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання Договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації №21-04-16/2 від 21 квітня 2016 року як фіктивного правочину, в той час, як суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з відсутності доказів порушення оспорюваним договором охоронюваного законом права позивача. Резолютивна ж частина рішення місцевого господарського суду залишилась без змін. Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції, але з інших підстав.

Відповідно до тексту мотивувальної частини постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2019 року у справі №904/3935/18: Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу .

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням того, що за наслідками розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог в повному обсязі залишено без змін, правові підстави для покладання на відповідачів обов`язку несення судових витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи відсутні.

Наявну в тексті заяви помилку рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2018 по справі №904/3935/18 колегія суддів розцінює як технічну помилку, допущену адвокатом Лискою П.О. і вважає її такою, що не впливає на прийняття рішення щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 123, 127, 129, 244, 282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Лиски Павла Олександровича про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом апеляційної скарги у справі № 904/3935/18 - задовольнити.

Судові витрати Фізичної особи-підприємця Сердюкова Ю.О., пов`язані з розглядом апеляційної скарги ФОП Сердюкова Юрія Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3935/18 покласти на ФОП Сердюкова Ю.О.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, визначені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.О.Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г.Іванов