Ухвала
від 05.09.2019 по справі 918/111/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

"05" вересня 2019 р. Справа №918/111/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи №918/111/15

за заявою Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області

до боржника Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

про банкрутство.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

від Головного управління ДФС у Рівненській області - Кайданович І.М., Воробйова О.В.;

від ПАТ "Завод Технопривод" - Мельник І.А.;

від Рівненського об`єднаного управління ПФУ у Рівненській області - Прус А.В.;

від ТОВ "Динеро-Капітал" - Бігдан О.А.;

від ТОВ "Вінар Плюс"- Максимович І.А.

арбітражний керуючий Кандаурова А.П.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Ухвалою суду від 23.02.2018 припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" та повноваження розпорядника майна; затверджено звіти розпорядника майна Ткачука Д.В. про проведену роботу у справі та про грошову винагороду; введено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" строком на 6 місяців до 23.08.2018; призначено керуючим санацією Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" арбітражного керуючого Андрощук Олену Павлівну строком на 6 місяців до 23.08.2018.

Також, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.11.2018 затверджено план санації Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод", продовжено строк процедури санації та повноважень керуючого санацією на шість місяців до 23.02.2019.

30.11.2018 керуючим санацією, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подано клопотання про зняття арештів, відповідно до якого останній просив: скасувати постанови про арешт коштів боржника від 29.12.2016 та від 30.05.2018, що винесені начальником відділу Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області; зобов`язати Відділ ДВС Рівненського районного управління юстиції вчинити необхідні дії для зняття арештів, що накладені на рахунки ПАТ "Завод "Технопривод" відповідно до вказаних вище постанов.

У зв`язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.11.2018, всі матеріали справи №918/111/15 супровідним листом № 918/111/15/1138/18 від 10.12.2018 разом з апеляційною скаргою направлені до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.12.2018 провадження у справі № 918/111/15 зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 20.11.2018 в порядку апеляційного провадження.

26.12.2018 до канцелярії суду від арбітражного керуючого Андрощук О.П. надійшло клопотання, в якому остання просила суд видати наказ на стягнення з Приватного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на користь арбітражного керуючого Андрощук О.П. грошову винагороду за період роботи керуючого санацією з 23.02.2018 по 15.11.2018 в сумі 85178 грн. 36 коп.

26.02.2019 матеріали справи № 918/111/15 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

01.03.2019 до канцелярії суду від керуючого санацією надійшло клопотання, в якому останній просить суд продовжити строк проведення процедури санації ПАТ "Завод "Технопривод" та повноважень керуючого санації на 6 місяців.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.03.2019 поновлено провадження у справі № 918/111/15 та розгляд справи призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2019.

Однак, 04.03.2019 до Господарського суду Рівненської області від Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов лист, яким останній надіслав касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 918/111/15.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.03.2019 провадження у справі № 918/111/15 зупинено до перегляду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 в порядку касаційного провадження.

31.05.2019 матеріали справи № 918/111/15 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 05.06.2019 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.06.2019.

Ухвалою суду від 18.06.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" про відвід судді Войтюка В.Р., справу передано для автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

В подальшому, справу передано судді Горплюку А.М.

Крім того, 20.06.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженню відповідальністю "Динеро-Капітал" в порядку ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" подало заяву про визнання недійсними іпотечного договору, одностороннього правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності. У поданій заяві ТОВ "Динеро-Капітал" також просить залучити до участі у справі фізичну особу ОСОБА_1 .

Також, 20.06.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженню відповідальністю "Динеро-Капітал" в порядку ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" подало заяву про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій.

Ухвалою суду від 21.06.2019 справу №918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" прийнято до провадження суддею Горплюком А.М.

Вказаною ухвалою також прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" про визнання недійсними іпотечного договору, одностороннього правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності та заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій. Крім того, залучено до участі у справі фізичну особу ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено на 11 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 03.07.2019 прийнято позовну заяву Пенсійного фонду України Рівненської області до відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" про стягнення фактичних витрат Фонду на виплату та доставку пенсій в порядку передбаченим ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підготовче судове засідання призначено на 11 липня 2019 року.

Ухвалою від 11.07.2019 розгляд позовних заяв у межах справи про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" відкладено у підготовчому судовому засіданні на 22.08.2019, також відкладено на 22.08.2019 розгляд клопотання керуючого санацією Кандаурової А.П. про зняття арештів; про продовження строку процедури санації ПАТ "Завод "Технопривод" та повноважень керуючого санації на 6 місяців; клопотання арбітражного керуючого Андрощук О.П. про видачу наказу; заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" про визнання недійсними іпотечного договору, одностороннього правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності; про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій.

10.07.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, керуючий санацією ПАТ "Завод "Технопривод" Кандаурова А.П. подала скаргу на дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" щодо проведення зборів кредиторів 19.06.2019 та проведення зборів комітету кредиторів 04.07.2019.

Ухвалою суду від 15.07.2019 вказані скарги ПАТ "Завод "Технопривод" та ТОВ "Динеро-Капітал" призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.08.2019.

23.07.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Імпекс Груп" подало заяву про заміну кредитора, а саме: Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Імпекс Груп".

05.08.2019 Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало заяву про заміну кредитора, а саме: Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Крім того, 13.08.2019 до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривод Інвест Груп", третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 04.12.2018.

21.08.2019 до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" до Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району, третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альттрейд", третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "АКВІТАС" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ФАРЛОНГ" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 22.08.2019 вказана позовна заява залишена без руху.

Крім того, ухвалою суду від 22.08.2019 призначено для розгляду по суті позовні заяви у межах справи про банкрутство, а саме: ТОВ "Динеро-Капітал" до відповідача-1 - ПАТ "Завод "Технопривод" та відповідача-2 - ТОВ "Вінар Плюс" про визнання недійсною додаткової угоди від 30.09.2016 до договору про надання послуг з охорони від 24.09.2015; ТОВ "Динеро-Капітал" до відповідача 1 ПАТ "Завод "Технопривод" та відповідача 2 ТОВ "Технопривід інвест груп" про визнання недійсними додаткових угод від 11.11.2016 до договорів оренди нерухомого майна; ТОВ "Динеро-Капітал" до відповідача 1 ПАТ "Завод "Технопривод", відповідача 2 ТОВ "Технопривід інвест груп" про визнання недійсними додаткових угод від 21.03.2018 до договорів оренди нерухомого майна; ТОВ "Динеро-Капітал" до відповідача 1 ПАТ "Завод "Технопривод", відповідача 2 ТОВ "Вінар Плюс" про визнання недійсним договору про надання охоронних послуг від 21.03.2018; Пенсійного фонду України Рівненської області до відповідача ПАТ "Завод "Технопривод" про стягнення фактичних витрат Фонду на виплату та доставку пенсій в порядку передбаченим ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також, ухвалою від 22.08.2019 позовну заяву ПАТ "Завод "Технопривод" до ТОВ "Технопривод Інвест Груп", третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 04.12.2018 в межах справи №918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Розгляд інших заяв та клопотань відкладено на 05.09.2019.

02.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" подало докази сплати судового збору в сумі 1921,00 грн. за позовною заявою, що була подана до суду 21.08.2019.

02.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінар Плюс" подало пояснення щодо позовних заяв, заявлених ТОВ "Динеро-Капітал", просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того, 02.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" подало пояснення щодо позовної заяви ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди нерухомого майна.

Також, 02.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" подало клопотання про долучення додаткових доказів по заяві арбітражного керуючого Андрощук О.П. про перерахування суми грошової винагороди.

05.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" подало пояснення щодо позову керуючого санацією про визнання недійсним договору про фінансову поворотну допомогу; щодо заяви про визнання недійсним іпотечного договору, одностороннього правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності; щодо скарги керуючого санацією та пояснень керуючого санацією стосовно конкурсності вимог ТОВ "Динеро-Капітал".

Також, 05.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" подало заяву про відкликання заяви у зв`язку з врегулюванням спору, якою просить повернути заяву ТОВ "Динеро- Капітал" про визнання недійсним правочину за участю боржника, а саме, розподільчого балансу між ПАТ "Завод "Технопривод" та ТОВ "Фірма "Альттрейд", та спростування майнових дій щодо передання майна від боржника до ТОВ "Фірма "Альттрейд". Просить також вирішити питання про повернення суми сплаченого судового збору.

Крім того, 05.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" подало доповнення до скарги кредитора на дії (бездіяльність) керуючого санацією ПАТ "Завод "Технопривод" Кандаурової А.П.

Суд, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються подані заяви та клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення поданих заяв та клопотань, прийшов до наступних висновків.

30.11.2018 до суду надійшло клопотання керуючого санацією Кандаурової А.П. про скасування арешту коштів боржника, в якому просить скасувати постанови про арешт коштів божника від 29.01.2016 та від 30.05.2018, що винесені начальником відділу Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (том 38 а.с. 222-223).

14.06.2019 до суду надійшло уточнення до клопотання про зняття арештів від 30.11.2018, в якому вказано, що арешт на рахунки боржника накладався в межах зведеного виконавчого провадження №53210698, що перебуває на виконанні у Рівненському районному відділі ДВС ГТУЮ в Рівненській області, боржником за яким виступає ТОВ "Фірма "Альттрейд" (том 43 а.с. 198-219).

09.07.2019 до суду надійшло пояснення Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, де вказано, що станом на 08.07.2019 на виконанні у відділі не перебувають виконавчі провадження щодо стягнення з ПАТ "Завод "Технопривод" (том 44 а.с. 186).

Крім того, 21.08.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник ПАТ "Завод "Технопривод" подала додаткові пояснення щодо клопотання про зняття арештів, в яких вказала, що на даний час на виконанні у Рівненському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебуває зведене виконавче провадження №53210698, боржником за яким є ТОВ "Фірма "Альттрейд" (том 45 а.с. 215-221).

Подане клопотання та доповнення до клопотання обґрунтовані тим, що вказані арешти є перешкодою для забезпечення виконання плану санації в частині проведення погашення кредиторських вимог, а також тим, що боржником за вказаним виконавчим провадженням є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альттрейд", а не Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод".

Судом встановлено, що арешт рахунків ПАТ "Завод "Технопривод" був накладений відповідно до Постанови про арешт коштів боржника від 29.12.2016 та від 30.05.2018 в межах зведеного виконавчого провадження №53210698, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями (том 45 а.с. 217, 219-221).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі по тексту - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Будь-який арешт майна та коштів боржника перешкоджає ефективній реалізації заходів з санації боржника, оскільки не дає змоги вчасно та в повній мірі вирішувати та виконувати фінансові заходи, пов`язані з здійсненням виплат кредиторам, які закладені в план санації. Відтак, накладений постановою державного виконавця арешт на кошти боржника підлягає зняттю, як такий, що перешкоджає виконанню плану санації боржника та суперечить інтересам конкурсних кредиторів.

26.12.2018 до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Андрощук Олени Павлівни про видачу наказу про стягнення коштів, яким просить стягнути з ПАТ "Завод "Технопривод" грошову винагороду в розмірі 66375,77 грн. та витрати за проведену роботу в розмірі 18802,59 грн. (том 40 а.с. 180).

19.08.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник ПАТ "Завод "Технопривод" подала пояснення щодо заяви арбітражного керуючого Андрощук О.П., яким вказала, що боржник частково розрахувався із Андрощук О.П. (том 45 а.с. 181).

Крім того, 02.09.2019 до суду надійшло клопотання керуючого санацією Кандаурової А.П., в якому просить долучити до матеріалів справи листи вих. №01-34/11 від 04.02.2019 з платіжними реквізитами в КБ "Приватбанк" та в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (том 46 а.с. 134-136).

В судовому засіданні 05.09.2019 арбітражний керуючий та представник ПАТ "Завод "Технопривод" не заперечили проти задоволення клопотання, представник ТОВ "Динеро-Капітал" просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на неналежне виконання обов`язків керуючого санацією та скасування плану санації, що був розроблений Андрощук О.П .

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст. 115 Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Закону, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на день відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 20.11.2018 затверджено звіт арбітражного керуючого Андрощук О.П. про роботу за період виконання обов`язків керуючого санацією у справі ПАТ "Завод "Технопривод" та затверджено звіти про грошову винагороду та понесені витрати за період з 23.02.2018 року по 15.11.2018 року, а саме грошова винагорода в сумі 66 375,77 грн. та 18 802,59 грн. витрати.

Ухвала від 20.11.2018 набрала законної сили, в цій частині не оскаржувалась.

Платіжним дорученням №16 від 05.02.2019, копія якого наявна в матеріалах справи, ТОВ "Завод "Технопривод" оплатило частину винагороди арбітражного керуючого в розмірі 19987,57 грн. (том 45 а.с. 182).

Таким чином, неоплаченим лишається 46388,20 грн. основної грошової винагороди та 18802,59 грн. витрат пов`язаних з виконанням нею повноважень у справі про банкрутство.

При цьому, суд зазначає, що твердження представника ТОВ "Динеро-Капітал" про незаконність дій арбітражного керуючого Андрощук О.П. будуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження належними та допустимим доказами.

Враховуючи викладене, клопотання арбітражного керуючого Андрощук О.П. про видачу наказу слід задоволити частково, а саме: стягнути 46388,20 грн. основної грошової винагороди та 18802,59 грн. витрат пов`язаних з виконанням нею повноважень у справі про банкрутство, а в частині стягнення 19987,57 грн. грошової винагороди, що було оплачено згідно платіжного доручення №16 від 06.02.2019 провадження слід закрити.

19.08.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, керуючий санацією подала уточнення до клопотання про продовження процедури санації від 01.03.2019, в якому вказала, що 30.05.2019 рішенням Комітету кредиторів вирішено клопотати перед Господарським судом Рівненської області про продовження процедури санації ПАТ "Завод "Технопривод" по справі №918/111/15 та повноважень керуючого санацією - арбітражного керуючого Кандаурової А.П. строком на 6 місяців.

В судовому засіданні 05.09.2019 арбітражний керуючий Кандаурова А.П. подане клопотання підтримала, просила задоволити, присутні представники кредиторів та боржника не заперечили проти задоволення клопотання.

Відповідно до ст. 28 Закону господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.

Згідно ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до протоколу № 2 засідання комітету кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" від 30.05.2019 комітетом кредиторів було вирішено ініціювати звернення та надати клопотання до Господарського суду Рівненської області про продовження процедури санації ПАТ "Завод "Технопривод" та продовжень керуючого санацією - арбітражного керуючого Кандаурової А.П. строком на 6 місяців (том 45 а.с. 191-196).

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори.

Згідно протоколу № 2 на засіданні комітету кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" від 30.05.2019 були присутні кредитори в кількості, яка достатня для прийняття зазначених рішень.

За таких обставин, розглянувши клопотання арбітражного керуючого про продовження процедури санації та повноважень керуючого санацією на 6 місяців, вислухавши представників учасників провадження у справі, а також беручи до уваги що на керуючого санацією Законом покладено ряд обов`язків, подане клопотання підлягає задоволенню.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що 19.12.2018 між ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та ТОВ "Бізнес Імпекс Груп" укладено Договір купівлі - продажу активів Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", за яким ТОВ "Бізнес Імпекс Груп" прийняло у власність всі активи боржника: основні засоби (нерухоме та рухоме майно), довгострокові фінансові інвестиції та права вимоги по дебіторській заборгованості в т.ч. у відповідності до п. 2.1.7. право вимоги по дебіторській заборгованості щодо ПАТ "Завод "Технопривод" на суму 11167023,46 грн., яка включає і грошове зобов`язання в сумі 16372,53 грн. основного боргу, що включена до четвертої черги погашення, 1218,00 грн. судовий збір за подання заяви, що включено до першої черги погашення та 11149432,93 поточні зобов`язання, які в реєстрі вимог не зафіксовані станом на сьогоднішній день.

Відповідно до ст. 21 Закону у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

На підставі викладено, а також беручи до уваги що ВАТ "РЗТА" припинило свою діяльність, всі активи передані для ТОВ "Бізнес Імпекс Груп", суд вважає за необхідне клопотання про заміну кредитора задоволити.

Статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, в тому числі й грошовому.

Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на права та обов`язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов`язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов`язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов`язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора.

Враховуючи викладене, в частині вимог щодо зобов`язання арбітражного керуючого внести зміни до реєстру кредиторів суд відмовляє в задоволенні клопотання.

В той же час, суд звертає увагу заявника, що у випадку необґрунтованої відмови керуючого санацією внести зміни до реєстру кредиторів, він не позбавлений права звернутись до суду із відповідним клопотанням.

22.08.2019 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшло клопотання про долучення доказів, в якому зазначається, що 23.07.2019 Рівненське об`єднання управління Пенсійного фонду України в Рівненській області припинило свою діяльність (том 46 а.с. 59-64).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Так, додатком до вказаної постанови затверджено Перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання, зокрема, Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України приєднується до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області припинило свою діяльність 23.07.2019 за рішенням засновників (том 46 а.с. 64).

На підставі викладеного, а також беручи до уваги що Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області припинило свою діяльність, суд вважає за необхідне задоволити клопотання про заміну кредитора.

20.08.2019 представник ПАТ "Завод "Технопривод" подала клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів щодо поданої скарги на дії ТОВ "Динеро-Капітал" (том 45 а.с. 198-208).

В судовому засіданні 05.09.2019 керуючий санацією просила скаргу задоволити, наголошувала на тому, що вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" в розмірі 3500000,00 грн. є ні конкурсні ні поточні, а пріоритетні з включенням до першої черги погашення, як вказано у Постанові Вищого господарського суду від 19.10.2016. Представник ТОВ "Динеро-Капітал" просив відмовити в задоволенні скарги, вказав що у п. 25 Постанови Верховного Суду від 16.04.2019 чітко вказано, що вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" є конкурсні. Представник ГУ ДФС у Рівненській області просила скаргу задоволити, зазначила, що вказаними двома Постановами вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" в розмірі 3500000,00 грн. визнано вимогами першої черги погашення, проте не включаючи їх до конкурсних вимог.

При вирішенні скарги, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до Закону, питання розгляду скарг на дії учасників провадження не врегульовано, так само як і не врегульовано питання розгляду скарги на арбітражного керуючого (розпорядника майна та керуючого санацією) на етапі перебування справи в процедурі розпорядження майном чи санації.

В свою чергу, статтею 40 Закону визначені функції господарського суду в ліквідаційній процедурі, згідно до яких законодавець надав право (обов`язок) у ліквідаційній процедурі розглядати скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснювати інші повноваження визначені, передбачені цим Законом.

Також, приписами п. 1 ст. 29 Закону визначено, що дії (бездіяльність) уповноважених державних органів щодо погодження плану санації можуть бути оскаржені керуючим санацією до господарського суду у межах провадження справи про банкрутство.

Враховуючи вказані норми Закону, суд приходить до висновку, що у зв`язку з тим, що питання розгляду скарг на дії учасників провадження у справі про банкрутства на етапі санації не врегульовано, але беручи до уваги той факт, що чинним законодавством України не лише щодо боржника, арбітражного керуючого встановлено обов`язок дотримуватися норм Закону про банкрутство, та не чинити дії, що порушували права інших учасників провадження, даний обов`язок покладається і на кредиторів у банкрутській справі, тому під час розгляду даної скарги суд має право застосувати аналогію закону, та розглянути її так, як подібний функціональний обов`язок визначено п. 4 ст. 40 Закону та приписами п. 1 ст. 29 даного Закону.

Судом встановлено, що 16.05.2019 ТОВ "Динеро-Капітал" направив керуючому санацією вимогу про скликання зборів кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод", якою вимагалось протягом двох тижнів з дня надходження цієї вимоги, із завчасним повідомленням ТОВ "Динеро-Капітал" про час та місце проведення зборів, скликати збори кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" (том 45 а.с. 199).

В обґрунтування вказаної вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" зазначає п. 3 ст. 26 Закону, а також посилається на пункт Постанови Верховного суду від 16.04.2019, де вказано, що "твердження судів попередніх інстанцій, що зазначена вище заборгованість не є конкурсною і не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів, є безпідставними", відтак вважає себе конкурсним кредитором, розмір яких складає більш ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру кредиторів.

03.06.2019 керуючим санацією Кандауровою А.П. було надано на дану вимогу відповідь, де вказано, що постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 визнано вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" в розмірі 3500000,00 грн. як вимоги першої черги. Зазначено, що ні постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016, ні постановою Верховного суду від 16.04.2019 не констатовано факт того, що вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" в сумі 3500000,00 грн. є конкурсними, у зв`язку з чим повідомлено про відсутність підстав визначених ст. 26 Закону для скликання та проведення нею зборів кредиторів (том 45 а.с. 200-201).

10.06.2019 ТОВ "Динеро-Капітал" направило керуючому санацією повідомлення про скликання зборів кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" (том 45 а.с. 202).

Даним повідомленням ТОВ "Динеро-Капітал" проінформувало, що 19.06.2019 мають відбулися збори кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" на яких має вирішуватись питання щодо припинення повноваження поточного комітету кредиторів боржника, визначення кількісного складу комітету кредиторів та обрання членів комітету кредиторів. Обґрунтування під ставності скликання ТОВ "Динеро-Капітал" даних зборів мотивується наявністю вимог першої черги в розмірі 3500000,00 грн.

19.06.2019 відбулись збори кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод", що оформлені Протоколом, на яких було вирішено: достроково припинити повноваження поточного складу комітету кредиторів, визначено кількісний склад комітету кредиторів, обрано до складу комітету кредиторів ТОВ "Динеро-Капітал" (том 44 а.с. 220-225).

В подальшому, ТОВ "Динеро-Капітал" неодноразово самостійно скликав проведення засідання Комітету кредиторів.

Пунктом 3 ст. 20 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов`язання боржником у натурі після закриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вказане, та той факт, що ухвалою суду від 31.07.2015 було визнано недійсним договір фінансового кредиту № ФК/01/15-01 від 23.02.2015 укладений між ТОВ "Динеро-Капітал" та боржником, ТОВ "Динеро-Капітал" 02.09.2015 звернулось до суду із заявою про погашення боргу в першу чергу в процедурі банкрутства ПАТ "Завод "Технопривод".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 у справі № 918/111/15, що залишена без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2016, було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Динеро-Капітал".

В свою чергу, Постановою Вищого господарського суду від 19.10.2016 касаційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.03.2016 у справі № 918/111/15 скасовано в частині розгляду заяви ТОВ "Динеро-Капітал" про погашення боргу в першу чергу в процедурі банкрутства ПАТ "Завод "Технопривод", прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ТОВ "Динеро-Капітал" із грошовими вимогами до ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 3500000,00 грн., визнано грошові вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" в розмірі 3500000,00 грн. до ПАТ "Завод "Технопривод", як вимоги першої черги.

У мотивувальній частині вказаної Постанови від 19.10.2016 вказано, що "поряд з цим, законодавець, визначаючи черговість погашення такого боргу, не кваліфікує ці вимоги як конкурсні чи поточні, а відтак, надає можливість, як виняток, погашення їх у пріоритетному порядку (у першу чергу). При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним звернути увагу судів та учасників судового процесу у справі про банкрутство на строки, порядок та мету формування Реєстру вимог кредиторів, відповідно до ст.ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Пунктом 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вимоги, які виникли в результаті скасування правочину, майнової дії в порядку ст. 20 Закону та застосування п. 3 ст. 20 Закону отримують статус першочергових як того вимагає закон, але Закон їх не класифікує ні конкурсними, ні поточними. Дана обставина встановлена в судовому рішенні в справі № 918/111/15 від 19.10.2016, а тому в силу п. 4 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Законом встановлена своя процедура для заявлення як конкурсних, так і поточних вимог, визначені строк на протязі якого кредитор може реалізувати своє право, і момент коли дане право виникає у кредитора за відповідними грошовими вимогами.

Частиною 1 ст. 23 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Конкурсними кредиторами у відповідності до положень Закону є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до п. 4 ст. 23 Закону особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

В свою чергу поточні вимоги кредиторів можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Аналізуючи вказані норми Закону, а також враховуючи процедуру заявлення даних вимог до боржника, строки коли дане право зі сторони ТОВ "Динеро-Капітал" було реалізоване, правовий висновок (рекомендацію) вказаний колегією суддів, які визнавали вимоги кредитора в розмірі 3500000,00 грн. вимогами першої черги, не класифікує їх конкурсними, так як процедура визначена ст. 23 та ст. 25 Закону щодо розгляду вимог саме конкурсних кредиторів по відношенню до заяви ТОВ "Динеро-Капітал" не застосовувалась, і винесений процесуальний документ не мав статусу рішення, яке винесене за результатами попереднього судового засідання.

Також, судом встановлено, що ст. 26 Закону регулюються питання пов`язанні зі зборами та комітетом кредиторів. Тобто, даною статтею визначено основні організаційні моменти щодо порядку скликання, функції та повноваження даних колегіальних органів в справі про банкрутство.

Суд вважає, що ТОВ "Динеро-Капітал" було проігноровано вимогу даної статті Закону про банкрутство щодо підстав та порядку скликання вимог кредиторів, та не враховано вимогу закону щодо підстав легітимності рішень прийнятих на відповідних зборах (комітету), оскільки кредитором було самостійно скликано та проведено збори кредиторів, сформовано новий комітет кредиторів, що надалі має представляти інтереси кредиторів не заслухавши думку учасників провадження у справі № 918/111/15.

Дане підтверджується тим, що п. 3 ст. 26 Закону визначено, що збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Приписами п. 1 ст. 26 Закону визначено, що учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

Пунктом 4 ст. 26 Закону встановлено, що Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень.

Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.

В розумінні Закону, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Таким чином, беручи саму природу вимог ТОВ "Динеро-Капітал", приписи ст. 20 Закону та правовий висновок висвітлений в постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2016 по даній справі, вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" в сумі 3500000,00 грн. не можуть бути кваліфіковані як конкурсні, вони є першочерговими, оскільки, їх погашення арбітражний керуючий проводить першочергово на рівні з забезпеченим кредитором. Тому в силу Закону вимоги визнані першочерговими в порядку п. 3 ст. 20 Закону про банкрутство не мав право голосу ні на зборах кредиторів, ні на засіданнях Комітету кредиторів, відтак скарга ПАТ "Завод "Технопривод" в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" щодо проведення зборів кредиторів 19.06.2019 та проведення зборів комітету кредиторів від 04.07.2019 за участі кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" безпідставними та неправомірними підлягає задоволенню.

З приводу вимоги про визнання дій ТОВ "Динеро-Капітал" щодо проведення зборів кредиторів 19.06.2019 та проведення зборів комітету кредиторів 04.07.2019, зловживання процесуальними правами, про визнання комітету кредиторів, що сформований 19.06.2019 в особі ТОВ "Динеро-Капітал" незаконним, та зобов`язання ТОВ "Динеро-Капітал" припинити дії щодо проведення засідань Комітету кредиторів сформованого 19.06.2019 та прийняття будь - яких рішень, суд в їх задоволенні відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 57. Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

На підставі викладеного, в цій частині в задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на дії кредитора слід відмовити.

20.06.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженню відповідальністю "Динеро-Капітал" в порядку ст. 10, 20 Закону подало заяву про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій, просить визнати недійсним укладений між ПАТ "Завод "Технопривод" та ТОВ "Фірма "Альттрейд" правочин у вигляді розподільчого балансу від 30.11.2018; визнати незаконними та спростувати майнові дії керуючого санацією ПАТ "Завод "Технопривод", направлені на створення ТОВ "Фірма "Альттрейд" та передання майна, зобов`язань ПАТ "Завод "Технопривод" на баланс ТОВ "Фірма "Альттрейд"; зобов`язати керуючого санацією ПАТ "Завод "Технопривод", ТОВ "Фірма "Альттрейд" вчинити дії з повернення майна та зобов`язань, переданих за розподільчим балансом, на баланс ПАТ "Завод "Технопривод"; зобов`язати керуючого санацією ПАТ "Завод "Технопривод" вчинити дії з припинення юридичної особи - ТОВ "Фірма "Альттрейд" (том 44 а.с. 83-99).

19.08.2019 керуючий санацією подав до суду клопотання про закриття провадження по заяві ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій (том 45 а.с. 183-189).

Зазначає, що 19.06.2019 між ПАТ "Завод "Технопривод" та ТОВ "Фірма "Альттрейд" підписано акт приймання - передачі активу та пасиву, за яким ТОВ "Фірма "Альттрейд" повернула на баланс боржника всі отримані активи та зобов`язання згідно до розподільчого балансу, а саме: основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, дебіторську та кредиторську заборгованість. З метою виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про створення ТОВ "Фірма "Альттрейд" до Рівненського окружного адміністративного суду подано позовну заяву про скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ "Фірма "Альттрейд".

05.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, ТОВ "Динеро Капітал" подало заяву про відкликання заяви про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій у зв`язку з врегулюванням спору, якою просить повернути заяву ТОВ "Динеро Капітал" про визнання недійсним правочину за участю боржника, а саме: розподільчого балансу між ПАТ "Завод "Технопривод" до ТОВ "Фірма "Альттрейд", та спростування майнових дій щодо передання майна від боржника до ТОВ "Фірма "Альттрейд". Просить також вирішити питання про повернення суми сплаченого судового збору (том 46, а.с. 138).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що заява ТОВ "Динеро-Капітал" про залишення без розгляду раніше поданої заяви про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій щодо передання майна від ПАТ "Завод "Технопривод" до ТОВ "Фірма "Альттрейд" не суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам сторін, суд вважає за можливе її задовольнити та залишити без розгляду заяву ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій.

Також, суд зазначає, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги залишення судом заяви ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій без розгляду, у суду виникають обставини для винесення відповідної ухвали про повернення ТОВ "Динеро-Капітал" судового збору в розмірі 3842,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №4836 від 13.06.2019.

20.06.2019 до суду надійшла заява ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання недійсними іпотечного договору, одностороннього правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності (том 44 а.с. 70-90).

Зазначена заява подана в порядку ст. 20 Закону, оскільки спірний Договір іпотеки від 04.12.2018 укладався між боржником та ТОВ "Технопривод Інвест Груп" на виконання плану санації, що був скасований Постановою Верховного суду від 16.04.2019.

ТОВ "Динеро-Капітал" вказує, що після укладення іпотечного договору, між ТОВ "Технопривід Інвест Груп" та ОСОБА_1 було укладено договір відступнення права вимоги за договорами фінансової допомоги та іпотеки. 22.01.2019 ОСОБА_1 здійснила односторонній правочин у вигляді оформлення на себе права власності на об`єкти нерухомого майна, що були предметом іпотечного договору, згідно із приписами Закону України "Про іпотеку". В подальшому, 30.01.2019 відбулося переоформлення права власності на зазначені об`єкти нерухомості із ОСОБА_1 на ТОВ "Технопривід Інвент груп", яке на цей час є поточним власником майна.

19.08.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, керуючий санацією ПАТ "Завод "Технопривод" подав пояснення щодо заяви ТОВ "Динеро-Капітал", в якому вказав, що зазначена заява має розглядатись згідно норм визначених ст. 20 Закону, і жодним чином не зачіпати загальні норми цивільного законодавства щодо недійсності правочину, так як у даному випадку мала бути подана позовна заява і сплата судового збору мала відбутись згідно вимог Закону України "Про судовий збір" за кожну позовну вимогу, а не в розмірі, що визначений для заяв поданих в порядку ст. 20 Закону (том 45 а.с. 176-180).

Крім того, керуючий санацією вказує, що правочин щодо укладення Іпотечного договору не містить в собі обов`язкової підстави недійсності, що визначена ст. 20 Закону, і не порушує по своїй природі балансу інтересів кредиторів та боржника, і як результат не завдав збитків.

21.08.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник ТОВ "Технопривід Інвест Груп" подав заперечення на заяву ТОВ "Динеро-Капітал", в яких просив повністю відмовити в задоволенні заяви (том 45 а.с. 222-225).

В обґрунтування поданих заперечень вказує, що станом на 04.12.2018, на момент укладення спірних договорів, План санації діяв, керуючий діяв відповідно до нього і в межах своїх повноважень. Крім того, зважаючи на те, що на момент укладення спірних договорів діяв затверджений план санації ПАТ "Завод "Технопривод", договори укладались відповідно до умов які містились в ньому, ТОВ "Технопривід інвест груп", як третя особа, не знало та не могло знати про якісь обмеження повноважень представника ПАТ "Завод "Технопривод", якщо вони були, і позивач не надав суду жодного доказу обізнаності відповідача щодо можливих обмежень повноважень представника на момент укладення спірних договорів. Зважаючи на викладене, односторонній правочин вчинений ОСОБА_1 щодо набуття у власність є дійсним та законним.

21.08.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, ОСОБА_1 подала заперечення на заяву ТОВ "Динеро-Капітал", в яких вказала що з вимогами не згодна, вважає заяву незаконною, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню (том 45 а.с. 228-233).

ОСОБА_1 вказує, що на момент укладення спірного іпотечного договору від 04.12.2018 в сторін були наявні повноваження на укладення такого договору (їх чинність перевірялась приватним нотаріусом), керуючий санацією діяв від імена ПАТ "Завод "Технопривод" в межах повноважень, наданих законодавством про банкрутство та Плану санації, виконував план санації. Крім того, зважаючи на те, що вимога щодо визнання недійсним одностороннього правочину, яка заявляється ні до боржника, не стосується дій боржника і не стосується правочинів боржника, не підлягає розгляду відповідно до ст. 20 Закону про банкрутство та в межах справи про банкрутство.

В судовому засіданні 05.09.2019 представник ТОВ "Динеро-Капітал" подану заяву підтримав, просив задоволити в повному обсязі. Представник боржника заяву визнала частково - в частині визнання іпотечного договору недійсним на підставі ст. 20 Закону, вказала, що поєднання ст. 20 Закону та загальних норм щодо недійсності правочинів Цивільного Кодексу України є неприпустимим та взаємовиключним. При цьому, звернення до суду з позовом про визнання всіх інших договорів недійсними має право лише власник майна, кредитор такого права не має. Арбітражний керуючий в судовому засіданні вказала, що на момент укладення спірних договорів План санації був чинний, всі сторони діяли в межах свої повноважень. Зазначила, що ТОВ "Динеро-Капітал" обрано неправильно спосіб захисту, так як не можна поєднувати вимоги ст. 20 Закону та загальні норми щодо недійсності правочинів Цивільного Кодексу України.

Заслухавши думку учасників провадження, надавши правову оцінку доводам викладених в заяві, доказам наявним в матеріалах справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

04.12.2018 між ПАТ "Завод "Технопривод" (іпотекодавець) та ТОВ "Технопривід Інвест Груп" (іпотекодержатель) на виконання Плану санації, що був затверджений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.11.2018, укладено Іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1798 (том 46 а.с 39-44).

Відповідно до п. 1.1 даного Договору цей договір забезпечує виконання вимог іпотекодержателя, що витікають з Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 04.12.2018 (з додатковими угодами та договорами які укледені та будуть укладені в майбутньому), за яким ТОВ "Технопривід Інвест Груп" (ІК 40144003) надає ПАТ "Завод "Технопривод" (ІК 32200047) безпроцентну поворотну фінансову допомогу в розмірі 1900000,00 (один мільйон дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок строком на 40 (сорок) календарних днів до 13.01.2019 (разом далі - Договір про надання поворотної фінансової допомоги).

У відповідності до цього Договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 04.12.2018 отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.

Іпотекодавець погоджується, що за рахунок предмета іпотеки також задовольняються вимоги іпотекодержателя у збільшеному розмірі, пов`язані із будь-яким збільшенням суми/розміру основного зобов`язання та інших платежів за Договором про надання поворотної фінансової допомоги, за умови, що таке збільшення не перевищує десятикратного розміру первинної суми/розміру основного зобов`язання та інших платежів за Договором про надання поворотної фінансової допомоги. При цьому, додатково договір про внесення змін до цього Договору не укладається.

Пунктом 1.2 даного Договору було визначено, що Предметом іпотеки є:

- їдальня (літ.Г-2), загальною площею 1107,1 кв м, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2015 та Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 по справі №918/251/15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20020456246, запис про право власності здійснено 11.03.2016 за номером 13677331, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформована 14.02.2016 року Приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О.В. за № 55078649;

- комплекс дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ.А-II, загальною площею 54281,5 кв м, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2015 та Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 по справі №918/251/15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20003256246, запис про право власності здійснено 11.03.2016 за номером 13676686, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформована 14.02.2016 року Приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О.В. за № 55076282;

- будівля управління (літ.В-3), загальної площею 3769,6 кв м, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 22.06.2015 та Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 по справі №918/251/15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19987956246, запис про право власності здійснено 11.03.2016 за номером 13678209, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформована 14.02.2016 року Приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О.В. за № 55081884,

що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля барона, будинок 4а (далі - Предмет іпотеки).

Вартість предмета іпотеки становить 1899596,00 грн. (один мільйон вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість гривень). Сторони підтверджують, що предмет іпотеки оцінений не вище його фактичної ринкової вартості (п. 1.3 Договору).

Пунктом 2.1.2 договору визначено, що укладення цього Договору та створення інших договірних відносин, що пов`язані з цим Договором та виконанням іптекодавцем всіх без виключення зобов`язань за цим Договором, були належним чином санкціоновані відповідно умов Плану санації, що затверджений ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.11.2018 року по справі № 918/111/15. Іпотекодавець заявляє, що він спроможний здійснити цей Договір та виконати зобов`язання за ним, оскільки він, укладаючи цей Договір в особі керуючого санацією, який має всі повноваження, згідно його Статуту як керівник, Плану санації та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що не суперечать положенням чинного законодавства України або договірним обмеженням.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.11.2018 було затверджено План санації ПАТ "Завод "Технопривод", що схвалений комітетом кредиторів 25.04.2018 з врахуванням Змін до Плану санації ПАТ "Завод "Технопривод" в частині умов участі інвестора в процедурі санації боржника, що схвалені Комітетом кредиторів 15.11.2018.

Таким чином укладення спірного правочину відбулося в період перебування підприємства на етапі санації у відповідності до умов Плану санації, який було затверджено ухвалою суду від 20.11.2018, яка на момент укладення даного правочину у відповідності до ст. 8 Закону була чинною, та такою, що набрала законної сили.

Звертаючись у межах справи про банкрутство із заявою про визнання вказаного договору недійсним, заявник посилався на приписи ст. 20 Закону та вказував, що: укладення спірного договору керуючим санацією відбулося в процедурі банкрутства, що призвело до прийняття боржником на себе заставних зобов`язань для забезпечення виконання грошових вимог іншої особи - ТОВ "Технопривід Інвест Груп" без наявних для того правових підстав так як ухвала в частині затвердження Плану санації боржника була скасована постановою Верховного суду від 16.04.2019 винесеної у справі № 918/111/15. Одночасно заявником було наведено визначені загальними нормами цивільного законодавства (ст.ст.203, 215 ЦК України) правові підстави для визнання правочину недійсним, які полягали у його підписанні керуючим санацією без відповідного обов`язку, а також перехід права власності відбувся в супереч Закону, а саме ст. 38, ст. 42 та ст. 49.

У силу ч. 1 ст. 20 Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого, він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим або з інших підстав, що визначені даною статтею закону.

Слід зазначити, що метою визнання недійсним правочину (договору) зі спеціальних підстав, визначених ст. 20 Закону, є встановлення факту прийняття боржником на себе заставних зобов`язаннь для забезпечення виконання грошових вимог після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував її порушенню.

Так, зазначена стаття визначає, що правочини або майнові дії боржника, вчинені ним після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи, можуть бути, відповідно, визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Цей механізм є додатковим до загальних умов та підстав визнання договору недійсним згідно з положеннями статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Стаття 10 Закону до компетенції суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, відносить вирішення всіх майнових спорів з вимогами до боржника, у тому числі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Якщо стаття 10 надає право будь-якій особі оскаржити правочин, укладений за участю боржника в межах загального трирічного строку позовної давності, то визнання недійсним договору або спростування майнової дії за статтею 20 Закону є виключним правом конкурсного кредитора або арбітражного керуючого, обмеженим у часі одним роком до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, стаття 20 визначає і перелік підстав для визнання правочину недійсним, відмінних від загальних, передбачених Цивільним кодексом України.

Такими спеціальними підставами є, в тому числі, безоплатна передача боржником майна, взяття на себе зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони, виконання майнового зобов`язання раніше встановленого строку, взяття на себе зобов`язання, виконання якого призвело до неплатоспроможності, придбання або відчуження майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових та інші.

Метою визнання недійсним правочину (договору) за спеціальними підставами, визначеними статтею 20 Закону, є встановлення самого факту відчуження майна та наявності обов`язкових обставин, що були перелічені вище.

З цього приводу Вищий господарський суд України в ухвалі від 1 березня 2016 року у справі №923/1503/14 вказав, що стаття 20 Закону про банкрутство визначає підстави для недійсності правочинів боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника у разі його вибуття (чи його вартості в грошовому виразі) до ліквідаційної маси. Тобто, стаття 20 спрямована на унеможливлення виведення активів боржника з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями перед кредиторами.

В інформаційному листі "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 28 березня 2013 року №1-06/606/2013 Вищий господарський суд України звернув увагу серед іншого на той факт, що справи про визнання правочинів недійсними на загальних підставах належать до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (саме суду, не безпосередньо судді), тоді як заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону) розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, спори про визнання недійсним правочину (договору), укладеного боржником, у порядку частини 4 статті 10 Закону про банкрутство розглядаються з приводу відповідності договору (правочину) вимогам цивільного законодавства (Цивільного кодексу України) в окремому позовному провадженні, що перебуває в провадженні в справі про банкрутство, а спори про визнання правочину (договору) недійсним у порядку статті 20 Закону розглядаються у межах самого провадження відповідної справи і тільки з підстав, прямо передбачених Законом, тоді як сам правочин (договір) може цілком відповідати іншим нормам цивільного законодавства (Цивільного, Господарського кодексів України).

Тобто, спростування майнової дії чи оскарження договору з підстав, визначених статтею 20 Закону, не перешкоджає визнанню такого правочину недійсним в позовному провадженні на підставі загальних норм цивільного законодавства, якщо при його укладенні не було дотримано вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, вимоги заяви, поданої в межах статті 20 Закону, стосуються саме особи боржника та можуть бути задоволені у разі встановлення наявності передбачених цією статтею підстав. Водночас звернення до господарського суду з позовною заявою передбачає її розгляд у позовному провадженні, і в такому разі положення статті 20 Закону застосуванню не підлягають. Вимоги позову мають ґрунтуватися на допущених при укладенні оспорюваного Договору загальних вимогах Цивільного кодексу України, а позивач може визначити відповідачем не тільки боржника, а й іншу особу (Постанова Вищого господарського суду України від 05.03.2015 у справі №911/1829/14).

Підстави потрібно розмежовувати, оскільки їх об`єднання в одній заяві (чи то про спростування майнової дії, чи позовній заяві в рамках позовного провадження) неможливе в силу різних причин та наслідків використання обраного механізму захисту.

Вищий господарський суд України постановою від 05 березня 2015 року у справі №911/1829/14 скасував ухвалу суду першої інстанції про визнання недійсним договорів, укладених боржником, оскільки при її винесенні не було досліджено, в якому саме порядку позивач звернувся до місцевого господарського суду із вказаною заявою, а вимоги заявника обґрунтовано як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів, так і статтею 20 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Разом з тим, слід відзначити, що ст. 20 Закону, порівняно з приписами ст. 215 ЦК України, розширює підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам. (аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного суду від 30.01.2019, по справі №910/6179/17).

Статтею 20 Закону, встановлено, що дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, або боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості, до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 ст. 20 Закону, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми (постанова Верховного суду від 30.01.2019 по справі №910/6179/17)

На переконання колегії суддів, що було зазначено в постанові від 16.04.2019, надання інвестором поворотної фінансової допомоги в сумі 1900000 грн. лише на 40 календарних днів з дати підписання договору під передачу в іпотеку значної кількості нерухомого майна (будівлі управління, їдальні та комплексу, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки та дільниця мехобробки) є очевидним фактом навмисного позбавлення активів боржника у справі про банкрутство з метою зменшення ліквідаційної маси.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правовим наслідком застосування приписів ст. 20 Закону про банкрутство є повернення до ліквідаційної маси активів боржника, відчужених боржником в "підозрілий період", проте, на підставі законного з точки зору цивільного законодавства правочину. При цьому спірне правовідношення в процедурі банкрутства не припиняється (тобто правочин не знищується юридично), а сторона правочину має право вибору: погашення боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов`язання боржником в натурі після припинення провадження у справі про банкрутство (ч. 3 ст. 20 Закону).

За наявності також невідповідності правочину вимогам Цивільного та (або) Господарського кодексів України, такий правочин може бути визнаний недійсним в позовному провадженні на підставі норм загального цивільного законодавства. У такому випадку відповідно до приписів ст. 216 Цивільного кодексу України правовим наслідком визнання правочину недійсним є повернення сторін у первісне становище, яке існувало до укладення такого правочину (реституція). Визначальним тут є принцип, згідно з яким недійсний правочин не створює для сторін чи інших осіб правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, правові наслідки недійсності правочину за ст. 20 Закону про банкрутство та на підставі загальних норм цивільного законодавства є взаємовиключними, що унеможливлює одночасний розгляд цих підстав в одному провадженні (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України в справі № 902/1406/15 від 16.08.2017).

Судом встановлено, що заявником ТОВ "Динеро-Капітал" в заяві об`єднано як підстави визнання недійсним правочину визначені ст. 20 Закону, так і загальні підстави недійсності правочину визначені цивільним законодавством.

Враховуючи форму звернення до суду за захистом свого порушеного права, а саме шляхом подачі Заяви про визнання недійсним договору в порядку ст. 20 Закону, суд приймає до уваги лише доводи сторони щодо підстав визнання правочину недійсним в рамках ст. 20 Закону, а тому, враховуючи висновки зроблені в постанові Верховного суду від 16.04.2019 щодо наявності очевидного факту навмисного позбавлення активів боржника у справі про банкрутство з метою зменшення ліквідаційної маси, вважає, що Іпотечний договір підлягає визнанню недійсним з підстав визначених ст. 20 Закону.

При цьому, суд зазначає, що в порядку ст. 20 Закону можна визнавати недійсними лише правочини які вчинені боржником у відповідно визначений період часу (після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство). В свою чергу односторонній правочин, який просить визнати недійсним заявник вчинений не ПАТ "Завод "Технопривод", а фізичною особою ОСОБА_1 , яка в порядку визначеним Законом України "Про іпотеку" набула права власності на майно, що було предметом забезпечення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимога про визнання недійсним одностороннього правочину, який полягає в набутті права власності на об`єкти нерухомого майна фізичною особою ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Натомість суд вважає на необхідне зазначити, що правові наслідки спростування майнових дій та визнання недійсними правочинів (договорів) за ст. 20 Закону стосуються включення чи повернення майна боржника до ліквідаційної маси, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

У зв`язку з цим - визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника у відповідних випадках не тягне за собою припинення правовідносин, що склалися. Саме тому кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією і отримує право вибору - погасити борг у першу чергу чи вимагати виконання зобов`язання боржником у натурі (ч. 3 ст. 20 Закону).

Як відомо, за загальним правилом, визначеним у ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Водночас правочин, визнаний недійсним ухвалою суду у справі про банкрутство в порядку ст. 20 Закону, обумовлює існування обов`язку боржника з виконання зобов`язання у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Отже, визнання недійсними правочинів за правилами Цивільного кодексу України та Закону є різними не тільки за своєю процедурою, але й за наслідками, до яких воно може призвести.

Тому, визнання недійсним Іпотечного договору від 04.12.2018 в порядку ст. 20 Закону, не тягне за собою правових наслідків недійсності встановлених ст. 216 ЦК України, враховуючи, що Договір відступлення права вимоги укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Технопривід Інвест Груп" 28.12.2018 є чинним, у суду відсутні правові підстави для визнання недійсним даного одностороннього правочину.

Проте, слід взяти до уваги приписи ч. 2 ст. 20 Закону, яким встановлено, що у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

При цьому терміном "кредитор" охоплюється контрагент боржника, з яким було вчинено правочин до або після порушення провадження справи про банкрутство (наприклад, покупець або заставодержатель майна боржника).

Так, 04.12.2018 спірним Іпотечним договором ПАТ "Завод "Технопривод" передало в забезпечення виконання зобов`язання по Договору про надання поворотної фінансової допомоги три об`єкти нерухомого майна, а ТОВ "Технопривід Інвест Груп" надало фінансову допомогу в сумі 1900000,00 грн., яка була використана на погашення вимог конкурсних кредиторів. Фінансова допомога надавалась строком на 40 календарних днів.

В подальшому ТОВ "Технопривід Інвест Груп" переуступив свої права та обов`язки ОСОБА_1 на підставі Договору про уступку права вимоги від 28.12.2018. До ОСОБА_1 перейшли всі права та обов`язки кредитора та заставодержателя, у зв`язку з чим права власності на майно за правочином набула ОСОБА_1 (том 45 а.с. 230-233).

На підставі викладеного, суд вважає, що обов`язок повернути майно - три об`єкти нерухомого майна, що вибули із власності боржника лежить на особі, яка їх отримала - це ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що станом на дату розгляду заяви згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка надана заявником, три об`єкти нерухомого майна, що були предметом Іпотечного договору, знаходяться у власності ТОВ "Технопривід Інвент Груп" (том 44 а.с. 84-90).

Вказане свідчить про відсутність в кредитора по нечинному правочину - ОСОБА_1 нерухомого майна, що передане в іпотеку.

Враховуючи дане, керуючись п. 2 ст. 20 Закону, яким передбачено, що в разі неможливості повернути майно в натурі - кредитор має відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Згідно до звіту про оцінку майна, який було сформовано за станом на 21.01.2019 ринкова вартість трьох об`єктів нерухомого майна становить - 1899596,00 грн. Тому ОСОБА_1 має повернути до ліквідаційної маси ПАТ "Завод "Технопривод" вартість даних трьох об`єктів нерухомого майна в сумі 1899596,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи правового результату, право чи інтерес якої порушені. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Так, у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У даному випадку, суд, надаючи правову оцінку вимогам щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та щодо визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за ПАТ "Завод "Технопривод" вважає, що вони не підлягають задоволенню, тому що, згідно до ст. 387, ст. 388 та ст. 392 ЦК України лише власник має право звернення з відповідними позовними вимогами.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Отже, для застосування приписів ст. 387 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Позов про витребування майна на підставі ст. 387 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріалами справи № 918/111/15 та самими поясненнями заявника підтверджується той факт, що ТОВ "Динеро-Капітал" не був і не є власником даних об`єктів нерухомого майна, відтак суд відмовляє в задоволенні вимог в цій частині.

11.07.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" подало скаргу на дії (бездіяльність) керуючого санацією ПАТ "Завод"Технопривод" Кандаурової А.П., в якій просить усунути арбітражного керуючого Кандаурову Г.П. від виконання обов`язків керуючого санацією ПАТ "Завод "Технопривод" (том 44 а.с. 228-229).

Подана скарга обґрунтована тим, що приймаючи постанову, колегія суддів Верховного суду встановила, що умови розробленого керуючим санацією плану санації боржника є такими, що не відповідають вимогам закону про банкрутство та спрямовані на позбавлення активів боржника у справі про банкрутство з метою зменшення ліквідаційної маси, що є неприпустимим. Крім того, затягування керуючим санацією розроблення та подання для погодження комітету кредиторів та господарському суду плану санації ПАТ "Завод "Технопривод" призводить до загрози прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що призведе до негативних наслідків як для боржника, так і для кредиторів по справі.

13.08.2019 керуючий санацією Кандаурова А.П. подала пояснення щодо скарги ТОВ "Динеро-Капітал", в яких просила в задоволенні скарги відмовити (том 45 а.с. 131-143).

05.09.2019, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник ТОВ "Динеро-Капітал" подав доповнення до скарги (том 46 а.с. 170-171).

В судовому засіданні 05.09.2019 представник ТОВ "Динеро-Капітал" подану скаргу з врахуванням поданих доповнень підтримав, просив задоволити. Керуючий санацією в судовому засіданні заперечила проти скарги, просила відмовити в її задоволенні, вказавши що у Постанова від 16.04.2019 не було вимоги про зобов`язання подати на затвердження нового плану санації.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подана скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення поданої скарги, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 23.02.2018 затверджено План санації, що схвалений комітетом кредиторів 25.04.2018 з врахуванням Змін до Плану санації ПАТ "Завод "Технопривод" в частині умов участі інвестора в процедурі санації боржника, що схвалені комітетом кредиторів 15.11.2018.

В подальшому, ухвалою від 20.11.2018 призначено керуючим санацією у справі №918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод Технопривод" арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну, продовжено строк процедури санації та повноважень керуючого на 6 місяців.

Згідно ст. 114 Закону усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів.

Скаржник просив усунути арбітражного керуючого Кандаурову А.П. від виконання повноважень керуючого санацією. Однак, з аналізу статті 114 Закону вбачається, що ініціювати питання усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків може, зокрема, комітет кредиторів, а не боржник чи окремий кредитор.

Слід вказати, що 21.08.2019 керуючим санацією було подано до суду Відомості щодо виконання плану санації ПАТ "Завод "Технопривод", де зазначено, що за період виконання даного плану санації було вчинено ряд заходів, а саме: створено новий суб`єкт господарювання - ТОВ "Фірма "Альттрейд"; укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи між боржником та інвестором; укладено договір поворотної фінансової допомоги та іпотечний договір, за рахунок яких проведено погашення 1, 2 та частково 3 черги; реалізовано 45,51% корпоративних прав ТОВ "Фірма "Альттрейд" (том 46 а.с. 26-58).

Крім того, 30.05.2019 на засіданні комітету кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод", що оформлене протоколом №2, комітет кредиторів затвердив звіт керуючого санацією про проведену роботу за період з 20.02.2019 по 20.05.2019, зауваження стосовно роботи керуючого санацією у протоколі відсутні (том 45 а.с. 191-196).

Разом з тим, суд може з власної ініціативи усунути арбітражного керуючого від виконання своїх обов`язків за наявності підстав передбачених статтею 114 Закону, зокрема, невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання до суду неправдивих відомостей; тощо.

Суд дослідивши обставини наведені у скарзі у розрізі підстав наведених у статті 114 Закону з якими закон пов`язує необхідність усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов`язків, не вбачає підстав для її задоволення, а отже і усунення розпорядника майна від виконання повноважень в порядку ст. 114 зазначеного Закону.

У відповідності до статті 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи положення норм ст. ст. 73, 74, 79 ГПК України скаржник не подав достатніх доказів, які б свідчили про неналежне виконання арбітражним керуючим Кандауровою А.П. повноважень керуючого санацією.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання керуючого санацією Кандаурової А.П. про скасування арешту коштів боржника задоволити.

1.1. Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 29.12.2016 та постанову про арешт коштів боржника від 30.05.2018, що винесені начальником відділу Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

1.2. Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області вчинити необхідні дії для зняття арештів коштів боржника.

2. Клопотання керуючого санацією Кандаурової А.П. про продовження строку процедури санації ПАТ "Завод "Технопривод" та повноважень керуючого санації Кандаурової А.П. на 6 місяців задоволити.

2.1 Продовжити строк процедури санації ПАТ "Завод "Технопривод" та повноважень керуючого санації Кандаурової А.П. на 6 місяців до 05.03.2020 включно.

3. Клопотання арбітражного керуючого Андрощук О.П. про видачу наказу задоволити частково.

3.1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 32200047) на користь арбітражного керуючого Андрощук Олени Павлівни ( АДРЕСА_1 В, РНОКПП НОМЕР_1 ) 46388 (сорок шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 20 коп. основної грошової винагороди та 18802 (вісімнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 59 коп. витрат пов`язаних з виконанням нею повноважень у справі про банкрутство (отримувач: ПАТ КБ "Приватбанк", номер рахунку: НОМЕР_2 , МФО: 305299, ОКПО: 14360570, р/р НОМЕР_3 , ПІБ: Андрощук Олена Павлівна , ІПН НОМЕР_1 ).

Видати наказ.

3.2. В частині стягнення 19987,57 грн. грошової винагороди провадження закрити.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Імпекс Груп" про заміну кредитора задоволити частково.

4.1. Замінити первісного кредитора Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" (код ЄДРПОУ 00235884) на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Імпекс Груп" (код ЄДРПОУ 39951071).

4.2. В частині вимог щодо зобов`язання арбітражного керуючого внести зміни до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" - відмовити.

5. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про заміну кредитора задоволити.

5.1. Замінити первісного кредитора Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076).

6. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на дії (бездіяльність) учасника у справі № 918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" задовольнити частково.

6.1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" щодо проведення зборів кредиторів 19.06.2019 та проведення зборів комітету кредиторів від 04.07.2019 за участі кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" безпідставними та неправомірними.

6.2. В решті скарги Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" відмовити.

7. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" на дії (бездіяльність) керуючого санацією Кандаурової А.П. відмовити.

8. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" про визнання недійсним іпотечного договору, одностороннього правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності задоволити частково.

8.1. Визнати недійсним Іпотечний договір від 04.12.2019 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп" та Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод".

8.2. Зобов`язати ОСОБА_1 повернути в ліквідаційну масу ПАТ "Завод "Технопривод" вартість нерухомого майна (комплекс дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки; будівля управління та їдальня) в сумі 1899596 (один мільйон вісімсот дев`яносто дев`ять п`ятсот дев`яносто шість) грн. 00 коп.

8.3. В частині вимог щодо визнання недійсним одностороннього правочину вчиненого ОСОБА_1 у вигляді оформлення права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на об`єкти нерухомості, розташовані за адресою АДРЕСА_2 комплекс : дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки; будівля управління та їдальня) відмовити.

9. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" про визнання недійсним правочину за участю боржника та спростування майнових дій залишити без розгляду.

9.1. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" судовий збір в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. сплачений згідно платіжного доручення №4836 від 13.06.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи 918/111/15.

10. Копію ухвали направити всім учасникам провадження у справі, Товариству з обмеженою відповідальністю "Технопривід інвест груп" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 37, оф. 1), Рівненському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33000 м. Рівне, вул. П. Могили, 22б), фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Імпекс Груп" (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 13, оф. 1, код ЄДРПОУ 39951071).

Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України .

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники провадження можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.09.2019.

Суддя А.М. Горплюк


Суд	Господарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення	05.09.2019
Оприлюднено	11.09.2019
Номер документу	84156097
Судочинство	Господарське

Саврій В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 05.09.2019 по справі 918/111/15ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —918/111/15

Ухвала
від 05.09.2019 по справі 918/111/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ