Рішення

від 29.08.2019 по справі 640/2722/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2019 року № 640/2722/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою діяльністю "Українські ферми ХХІ" до про Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

від позивача - Положенцева Т.В.;

від відповідача - Васильченко Ж.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські ферми ХХІ" (далі - ТОВ "Українські ферми ХХІ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 31.08.2018:

- № 0045541404 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2018 року на 323169,00 грн;

- № 0045551404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 476646,25 грн, у тому числі: 381317,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 95329,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акта перевірки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Пояснив, що договір поставки, укладений позивачем з ТОВ "Урожай Дніпро", не визнаний недійсним як фіктивний в судовому порядку, фіктивність діяльності суб`єктів господарювання, що перевірялись, не встановлена слідством та не відображена у вироку суду, навпаки податковий орган продовжує здійснювати реєстрацію податкових накладних, складених ТОВ "Урожай Дніпро" та ТОВ "Українські ферми ХХІ". Враховуючи наявність у ТОВ "Українські ферми ХХІ" всіх первинних документів бухгалтерського обліку та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТОВ "Урожай Дніпро", вважає, що у контролюючого органу відсутні правові підстави стверджувати про порушення позивачем податкового законодавства та заниження податку на додану вартість за березень 2018 року на суму 381317,00 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за березень 2018 року на суму 323169,00 грн.

Ухвалою суду від 20.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/2722/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 28.03.2019.

11.03.2019 представником відповідача ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що у наданих до перевірки позивачем видаткових накладних відсутня інформація щодо особи, яка від імені ТОВ "Українські ферми ХХІ" отримала товар. Звернула увагу, що у видаткових накладних указано місце складання м. Дніпро, у той час, як у договорі поставки від 15.03.2018 № УФ-УД-15 визначено, що перехід права власності відбувається в момент підписання акта прийому-передачі та видаткових накладних у м. Бердянську. Звернула увагу, що до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що не дає можливості встановити місця навантаження та розвантаження товару. Крім того, під час опрацювання податкової інформації по ТОВ "Урожай Дніпро" встановлено "підміну" ТОВ "Шервард" товарно-матеріальних цінностей при реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме, придбаваючи товари однієї групи: вантажні автомобілі, причепи, дитячі іграшки тощо, ТОВ "Шервард" реєструє податкові накладні в ЄРПН на адресу контрагентів-покупців, в тому числі на ТОВ "Урожай Дніпро" з номенклатурою товару: макуха з насіння соняшника, кукурудза, пшениця фуражна, шрот соняшниковий тощо. З урахуванням наведеної інформації, на думку представника відповідача, перевіркою не підтверджено факт продажу ТОВ "Урожай Дніпро" товару, зазначеного у видаткових та податкових накладних, на адресу ТОВ "Українські ферми ХХІ", а зазначені господарські операції фактично не відбувались. Указані обставини, на думку представника відповідача, свідчать про те, що договір поставки від 15.03.2018 № УФ-УД-15, видаткові накладні, податкові накладні виписані на адресу ТОВ "Українські ферми ХХІ" не мають юридичної сили первинних документів, і як наслідок останній неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та фінансову звітність на підставі таких первинних документів.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 28.03.2019, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 25.04.2019.

28.03.2019 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій остання акцентувала увагу на тому, що позивач не може нести відповідальність за порушення ТОВ "Шервард" податкового законодавства. Звернула увагу, що відповідачем не надано правової оцінки факту подальшої реалізації ТОВ "Українські ферми ХХІ" придбаного у ТОВ "Урожай Дніпро" товару. Зазначила, що ідентифікація підпису особи на видатковій накладній від покупця не вимагається. Пояснила, що товар був отриманий директором ТОВ "Українські ферми ХХІ".

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 25.04.2019 адміністративну справу № 640/2722/19 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 06.06.2019.

20.05.2019 представником позивача Положенцевою Т.В. подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій митної декларації, підтвердження перетину кордону, коносаменту, зовнішньоекономічного контракту, акта приймання-передачі товару.

Зважаючи на надходження до Окружного адміністративного суду міста Києва інформації про ймовірне замінування суду, 06.06.2019 адміністративну справу № 640/2722/19 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 29.08.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 29.08.2019 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.08.2019 заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 23.07.2018 по 26.07.2018 посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Українські ферми ХХІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Урожай Дніпро" за березень 2018 року, за результатами якої складено акт від 02.08.2017 № 748/26-15-14-04-03/40370262 (а.с. 16-28).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Українські ферми ХХІ":

п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2018 року на суму 381317,00 грн;

п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за березень 2018 року на суму 323169,00 грн.

На підставі акта перевірки 31.08.2018 контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0045541404 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2018 року на 323169,00 грн (а.с. 29);

№ 0045551404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 476646,25 грн, у тому числі: 381317,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 95329,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 31).

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 13.11.2018 № 36855/6/99-99-11-01-02-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 31.08.2018 № 0045541404 та № 0045551404, а ТОВ "Українські ферми ХХІ" - без задоволення (а.с. 33-36).

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що у березні 2018 року ТОВ "Урожай Дніпро" на підставі договору від 15.03.2018 № УФ-УД-15 здійснило поставку ТОВ "Українські ферми ХХІ" 950 тонн макухи з насіння соняшника.

При цьому, висновок про те, що вказана поставка фактично не мала місце, що стало наслідком безпідставного формування позивачем податкового кредиту, ґрунтується на наступному:

- у наданих до перевірки видаткових накладних міститься підпис та печатка ТОВ "Українські ферми ХХІ", проте інформація щодо особи та її повноважень на підписання документів у видаткових накладних відсутня;

- у видаткових накладних указано місце складання м. Дніпро, у той час, як у договорі поставки від 15.03.2018 № УФ-УД-15 визначено, що перехід права власності відбувається в момент підписання акта прийому-передачі та видаткових накладних за адресою: Мелітопольське шосе, 77-Б, м. Бердянськ, Запорізька область;

- до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що не дає можливості встановити місця навантаження та розвантаження товару.

- під час опрацювання податкової інформації по ТОВ "Урожай Дніпро" встановлено "підміну" ТОВ "Шервард" товарно-матеріальних цінностей при реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме, придбаваючи товари однієї групи: вантажні автомобілі, причепи, дитячі іграшки тощо, ТОВ "Шервард" реєструє податкові накладні в ЄРПН на адресу контрагентів-покупців, в тому числі на ТОВ "Урожай Дніпро" з номенклатурою товару: макуха з насіння соняшника, кукурудза, пшениця фуражна, шрот соняшниковий тощо.

Встановлені обставини у ході перевірки стали підставою для висновку контролюючого органу про те, перевіркою не підтверджено факт продажу ТОВ "Урожай Дніпро" товару, зазначеного у видаткових та податкових накладних, на адресу ТОВ "Українські ферми ХХІ", а зазначені господарські операції фактично не відбувались, відтак, договір поставки від 15.03.2018 № УФ-УД-15, видаткові накладні, податкові накладні виписані на адресу ТОВ "Українські ферми ХХІ" не мають юридичної сили первинних документів, і як наслідок останній неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та фінансову звітність на підставі таких первинних документів.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит. При цьому, факт реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстру податкових накладних є достатньою підставою для отримувача товарів/послуг для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Перевіряючи дотримання позивачем наведених норм ПК України при формуванні податкового кредиту у березні 2018 року, судом встановлено наступне.

Так, 15.03.2018 позивач (Покупець) уклав договір поставки № УФ-УД-15 з ТОВ "Урожай Дніпро" (Постачальник), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю макуху з насіння соняшника українського походження, насипом, нормальної торгівельної якості, а Покупець приймає у власність та сплачує Продавцю загальну вартість товару (а.с. 42-44).

Згідно з пунктом 2.2 вказаного договору загальна кількість товару, що поставляється за даним договором становить 950 тонн.

Пунктами 4.1 та 4.3 договору передбачено, що передача товару та супровідних документів здійснюється уповноваженими представниками сторін. Передача товару здійснюється на умовах DAP - Мелітопольське шосе, 77-Б, м. Бердянськ, Запорізька область.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем додано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії:

видаткових накладних від 16.03.2018 № УД-0316/09, № УД-0316/08, № УД-0316/07, № УД-0316/06, № УД-0316/05, № УД-0316/04, № УД-0316/03, № УД-0316/02, № УД-0316/01 (а.с. 45-53);

податкових накладних від 16.03.2018 № 316001, № 316002, № 316003, № 316005, № 316006, № 316007, № 316008, № 316009, 316004 та квитанцій про реєстрацію останніх в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 54-70, 99).

Також, позивачем на підтвердження оплати придбаного товару додано до матеріалів справи платіжні доручення (а.с. 77-96).

Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення № 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення № 168/704 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ТОВ "Українські ферми ХХІ" товару у ТОВ "Урожай Дніпро", суд дійшов висновку, що видаткові та податкові накладні в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення №168/704 є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Вказані накладні та акти містять найменування замовника та виконавця, обсяг виконаних робіт, підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток товариств та дають змогу визначити, які саме роботи виконані, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Суд констатує, що висновки акта перевірки про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Урожай Дніпро" ґрунтується виключно на припущеннях відповідача.

Так, у видаткових накладних не зазначена посада та прізвище уповноваженої особи покупця, поряд з цим, суд вважає, що зазначені обставини не спростовують дійсної поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2017 між позивачем (Комітент) та ТОВ "Максал" (Комісіонер) укладено договір комісії № VRT-SFC-3-ХХІ, за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується за дорученням Клієнта за плату здійснювати від свого імені та за рахунок Клієнта наступні юридично значимі дії:

- здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту на праві власності. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначаються в додатках до дійсного договору;

- укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти та підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів;

- укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом;

- інші дії, пов`язані з вищевказаними операціями, які необхідні для виконання доручень Комітента (а.с. 71-73).

01.12.2017 ТОВ "Українські ферми ХХІ" та ТОВ "Максал" уклали додаток № 1 до договору комісії № VRT-SFC-3-ХХІ, відповідно до якого Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт макуху з насіння соняшника українського походження, насипом, нормальної торгівельної якості у кількості 950 тонн +/- 10 % на умовах передачі товару на комісію DAP - м. Бердянськ, термін передачі товару на комісію - не пізніше 30.03.2018 (а.с. 74).

Відповідно до акта прийому-передачі № 1 16.03.2018 ТОВ "Українські ферми ХХІ" передало у м. Бердянську ТОВ "Максал" макуху з насіння соняшника українського походження, насипом, нормальної торгівельної якості у кількості 950 тонн (а.с. 75).

Встановлені обставини свідчать про те, що ТОВ "Урожай Дніпро" здійснило поставку ТОВ "Українські ферми ХХІ" товару за адресою, визначеною у договорі № УФ-УД-15, Мелітопольське шосе, 77-Б, м. Бердянськ, де ТОВ "Українські ферми ХХІ" передало товар комісіонеру - ТОВ "Максал". У свою чергу, факт набуття власності ТОВ "Українські ферми ХХІ" на макуху з насіння соняшника українського походження, насипом, нормальної торгівельної якості у кількості 950 тонн засвідчено видатковими накладними від 16.03.2018 № УД-0316/09, № УД-0316/08, № УД-0316/07, № УД-0316/06, № УД-0316/05, № УД-0316/04, № УД-0316/03, № УД-0316/02, № УД-0316/01.

Поряд з цим, вказані обставини залишились поза увагою контролюючого органу та не досліджені під час проведення перевірки. Натомість, відповідач дослідив ланцюг постачання контрагента позивача - ТОВ "Урожай Дніпро".

Насамперед суд звертає увагу, що актом перевірки підтверджено наявність у ТОВ "Урожай Дніпро" товару у кількості, яка була реалізована ТОВ "Українські ферми ХХІ".

У другу чергу, суд акцентує увагу на тому, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

Також, суд зазначає, що за умовами договору поставки від 15.03.2018 № УФ-УД-15, доставка товару здійснювалась ТОВ "Урожай Дніпро", відтак ненадання позивачем товарно-транспортної накладної пояснюється відсутністю у останнього обов`язку для її складення.

Крім того, товарно-транспортна накладна у даному випадку не є тим первинним документом, з яким пов`язується право позивача для формування податкового кредиту.

Встановлені обставини в їх сукупності свідчать про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Українські ферми ХХІ" та ТОВ "Урожай Дніпро".

Разом з тим, доказів того, що товар, придбаний ТОВ "Українські ферми ХХІ" у ТОВ "Урожай Дніпро" з метою іншою, ніж використання його у власній господарській діяльності контролюючим органом суду не надано, судом не встановлено і в матеріалах справи такі докази відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що придбаний позивачем товар у ТОВ "Урожай Дніпро" був у подальшому експортований, що підтверджується звітом комісіонера від 04.04.2018 № 1, митною декларацією № UA112040/2018/000494, підтвердженням про перетин кордону, зовнішньоекономічним контрактом купівлі продажу № VRT-SFC-2 до комісійного договору № VRT-SFC-3-ХХІ від 01.12.2017 (а.с. 76, 127-133).

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем у відповідності до положень ПК України включено сплачені суми податку на додану вартість в ціні придбаного у ТОВ "Урожай Дніпро" товару до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкових накладних, оформлених належним чином та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 31.08.2018 № 0045551404 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зважаючи на те, що судом встановлено відсутність порушень позивачем податкового законодавства під час формування податкового кредиту у березні 2018 року, суд, враховуючи взаємозв`язок між формуванням податкового кредиту та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і податкового кредиту, і, як наслідок, бюджетним відшкодуванням у перевіреному періоді, дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для зменшення позивачеві розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 323169,00 грн, що є правовою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2018 № 0045541404.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми ХХІ" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, офіс 10, ідентифікаційний код 40370262) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) від 31.08.2018 № 0045541404 та № 0045551404 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми ХХІ" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, офіс 10, ідентифікаційний код 40370262) 11997,23 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 9 вересня 2019 року.