Рішення

від 05.09.2019 по справі 233/4679/18

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/4679/18

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря судового засідання Клугер Т.А., розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області (представник Настобурко С.І.),

Міськрайонне управління у Костянтинівському районі та місті Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (представник Чолов`ян Г .М. ),

Костянтинівський районний відділ Виробниче Відділення Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного Земельного кадастру (представник Кутовой Р.В.), -

про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на нерухоме майно ,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2019 року в справі № 233/4679/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на нерухоме майно задоволено:

-визнаний недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН №132952 від 25.03.2005 р. площею 10,61 га, кадастровий номер 1422483000:19:000:0147, що розташована на території Іллінівської (Катеринівської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010515700180, виданий на підставі розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 19.11.2004 р. за №641;

-скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 1422483000: 19:000: 0147, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Дзержинського міського нотаріального округу на земельну ділянку кадастровий номер 1422483000:19:000:0147 площею 10,61 га, що розташована на території Іллінівської (Катеринівської) сільської ради Костянтинівського району Донецької області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (зареєстровано у реєстрі №3449);

-скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 1390284 від 04.04.2013 р., що стало підставою для реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності, номер запису про право власності 552917, дата реєстрації 03.04.2013 року, індексний номер витягу 2006480 від 04.04.2013 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34472414224, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, адреса: Донецька область, Костянтинівський район, Катеринівська сільська рада, кадастровий номер:1422483000:19:000:0147, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа: 10,61 га.

На судове рішення відповідачем подана апеляційна скарга.

Ухвалою судді Донецького апеляційного суду Тимченко О.О. від 05.08.2019 р. цивільну справу № 233/4679/18 повернуто до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення за тих підстав, що при ухваленні судового рішення по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, не вирішив питання про розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, суд дістає такого висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір, що дорівнює за кожною з позовних вимог 704,80 грн., а загалом - 2114,40 грн. (а.с.1-3).

За загальним правилом, визначеним ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3).

Позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Вирішуючи спір на користь позивача, суд виходив з того, що іншого способу захисту прав позивача, окрім обраного ним, не існує.

Проте, прямої або опосередкованої вини відповідача у порушенні права позивача на спірну земельну ділянку, яке виникло раніше, ніж право відповідача (спадкодавця відповідача), не має.

Таке порушення відбулося внаслідок некоректного розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок сторін при розпаюванні належних ОСОБА_1 і ОСОБА_5 (спадкодавцю відповідача ОСОБА_2 ) земельних ділянок.

ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку внаслідок розпаювання земель КСП Катеринівське було видано в 2003 році, технічну документацію на яку розробляв районний кадастровий центр.

Технічну документацію на земельну ділянку ОСОБА_5 (спадкодавця відповідача ОСОБА_2 ), якому державний акт на право власності було видано двома роками пізніше від ОСОБА_1 - у 2005 році, розробляла ПП ОСОБА_7.

Технічна документація на належну ОСОБА_1 земельну ділянку наявна, а технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_2 відсутня.

Питання про залучення ПП ОСОБА_7 в якості співвідповідача або третьої особи у справі не вирішувалося через припинення 16.11.2005 р. державної реєстрації підприємницької діяльності цією фізичною особою-підприємцем.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначені завдання цивільного судочинства, першочерговим з яких є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, зокрема фізичних осіб.

Частина друга вище згадуваної статті покладає на суд обов`язок керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основоположним принципом цивільного судочинства у відповідності до п.1 ч.3 статті 2 ЦПК України є принцип верховенства права.

У ЦПК України норма, яка б прямо тлумачила зміст цього принципу, відсутня.

Проте, вказівка на те, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч.1 ст.10 ЦПК України), є відсильною до необхідності тлумачення цього принципу в контексті Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ЄКПЛ) і практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), які суд має застосовувати при розгляді справ як джерело права відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України.

Таким чином вищенаведене положення законодавства дозволяє суду під час розгляду та вирішення справи не вдаватися до формальної законності як суворої відповідності букві закону, а тлумачити закон та вирішувати конкретну справу з точки зору сутнісних вимог верховенства права, таких як правова визначеність, пропорційність, пріоритетність прав людини тощо.

Керуючись принципом верховенства права і з огляду, насамперед, на відсутність вини відповідача у порушенні прав позивача, і, по-друге, на відсутність ініціювання позивачем питання розподілу судових витрат, суд не вважає за можливе судові витрати зі сплати позивачем судового збору покласти на відповідача, що, на думку суду, є справедливим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,10, 270 ч.1 п.3 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Доповнити резолютивну частину рішення у цивільній справі №233/4679/18 за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області (Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 156; ЄДРПОУ 05420103),

Міськрайонне управління у Костянтинівському районі та місті Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13 ЄДРПОУ 3967332),

Костянтинівський районний відділ Виробниче Відділення Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного Земельного кадастру (Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13; ЄДРПОУ: 26443367), -

про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на нерухоме майно

абзацом такого змісту:

Звільнити відповідача ОСОБА_2 від покладення на неї судових витрат зі сплати позивачем ОСОБА_1 судового збору в загальному розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп. .

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: