Постанова

від 10.09.2019 по справі 727/10011/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Чернівці

Справа №727/10011/18

Чернівецький апеляційний суд у складі суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Владичана А.І.

суддів: Кулянди М.І., Литвинюк І.М.

секретар Андрушків С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Первинної профспілкової організації працівників Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Чернівецький обласний центр з гідрометеорології, начальник Чернівецького ЦГМ ОСОБА_2, про визнання протиправною вимоги профспілки, за апеляційною скаргою Первинної профспілкової організації працівників Чернівецького обласного центру з гідрометеорології на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2019 року, (головуючий у 1-й інстанції Смотрицький В.Г.),

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) звернулася до суду з позовом до Первинної профспілкової організації працівників Чернівецького обласного центру з гідрометеорології (далі - Чернівецький ЦГМ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Чернівецький обласний центр з гідрометеорології, начальник Чернівецького ЦГМ ОСОБА_2, про визнання протиправною вимоги профспілки.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ДСНС є уповноваженим органом управління Чернівецького ЦГМ, керівником якого є ОСОБА_2

06 серпня 2018 року до них від Первинної профспілкової організації працівників Чернівецького обласного центру з гідрометеорології надійшла вимога №40/10-45 від 27 липня 2018 року про розірвання трудового договору в порядку пункту 9 статті 38 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статті 45 КЗпП України.

У вимозі Профспілка вказала, що керівником ЦГМ за час перебування на посаді здійснюються численні та систематичні порушення норм законодавства, а на загальних зборах від 18.07.2018 року члени Профспілки визнали

Провадження 22ц/822/790/19 Категорія 54

результати роботи керівника по виконанню колективного договору на 2018-2019 роки незадовільними , в зв`язку з чим вимагали розірвання трудового договору, укладеного між Українським Гідрометцентром та ОСОБА_2 на посаду начальника Чернівецького обласного центру з гідрометеорології.

Вважає, що вказана вимога оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, а доводи Профспілки є необґрунтованими. Колективний договір між відповідачем та третьою особою Чернівецький ЦГМ на 2018-2019 роки укладено лише в 2018 році та зареєстровано у Департаменті праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради 20 липня 2018 року, тобто відповідач зробив висновки про можливі порушення колективного договору з боку керівника Чернівецького ЦГМ на підставі семи днів його чинності.

Крім того, Профспілка не посилається на докази порушення керівником Чернівецького ЦГМ вимог чинного законодавства. Також у вимозі вказано про особистий конфлікт між керівником Профспілки та керівником Чернівецького ЦГМ.

Вимога за своїм змістом є фактичним втручанням Профспілки в здійснення повноважень ДСНС, закріплених у статті 6 Закону України Про управління об`єктами державної власності .

На підставі наведеного позивач просив визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновити вказаний строк;

визнати протиправною вимогу Первинної профспілкової організації працівників Чернівецького обласного центру з гідрометеорології №40/10-45 від 27 липня 2018 року про розірвання трудового договору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ДСНС на користь Первинної профспілкової організації працівників Чернівецького ЦГМ витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн.

У задоволенні іншої частини вимог про відшкодування судових витрат відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2019 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2019 року, зазначивши правильну суму стягнутих витрат на професійну правничу допомогу 5500 грн .

На рішення суду Первинна профспілкова організація працівників Чернівецького обласного центру з гідрометеорології подала апеляційну скаргу, в якій вважає його в частині вирішення питання розподілу витрат на правничу допомогу незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що ним та його представником для визначення розміру витрат відповідно до вимог процесуального закону надано угоду про надання правової допомоги, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та докази оплати гонорару на суму 16000 грн, які сторонами не оспорювалися. Вважає розмір заявлених витрат на правову допомогу обґрунтованим, оскільки дана справа є складною, виходячи із суб`єктного та кількісного складу спірних правовідносин, їх характеру, кількістю та складністю нормативно-правової бази, обсягом відзиву на позовну заяву (13 сторінок), кількістю додатків до нього, що потребує ретельного аналізу, систематизації та узагальнення. Крім того, дана справа розглядалася судом майже рік, судом проведено більш ніж десять судових засідань та охоплює два томи матеріалів справи.

Зазначає, що оскаржуваним рішенням порушено право відповідача на відшкодування судових витрат на правову допомогу, вільний вибір захисника. Позивач не довів належними доказами необхідність зменшення судових витрат, які поніс відповідач.

Просить змінити рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з позивача на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що їх розмір є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони.

Колегія суддів вважає правильними зазначені висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною 2 статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом установлено, що Первинній профспілковій організації працівників Чернівецького обласного центру з гідрометеорології правнича допомога надавалася адвокатом Федіним В.Ю. за угодою про надання правової допомоги та представництва № 9-7від 12 вересня 2018 року (том 1 а.с.199-202).

На підтвердження витрат на правничу допомогу до суду першої інстанції були надані попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (том 1 а.с.72-73), квитанція до прибуткового касового ордера №02-68 від 12.09.2018 року на суму 11000 грн ( т.1 а.с.197 ) та квитанція до прибуткового касового ордера №02-74 від 07.06.2019 року на суму 5000 грн за участь в судових засіданнях.

Згідно правил пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статі 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі, представником позивача подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки сума втрат є завищеною.

Колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи угода про надання правової допомоги та представництва, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, квитанції до прибуткового касового ордера на суму 11000 грн та 5000 грн не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З опису робіт (наданих послуг) убачається, що вказані послуги полягають у тому, що адвокат надав консультації та узгоджував правову позицію, збирав докази, знайомився з матеріалами двох цивільних справ, які не досліджувались в судовому засіданні, готував та подавав відзив до суду, брав участь в судовому засіданні.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності ознайомлення з матеріалами двох цивільних справ, які не досліджувались в судовому засіданні, та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість надано правничої допомоги є завищеною, не є належним чином обґрунтованою, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Доводи апеляційної скарги про складність справи та її тривалий розгляд висновків суду не спростовують висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації працівників Чернівецького обласного центру з гідрометеорології залишити без задоволення.

Рішення на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий А.І. Владичан

Судді: М.І. Кулянда

І.М. Литвинюк