Постанова

від 11.09.2019 по справі 591/4527/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

м.Суми

Справа №591/4527/19

Номер провадження 22-ц/816/4583/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А.

з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - Територіальний сервісний центр № 5946 Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2019 року про забезпечення позову, у складі судді Клименко А.Я., постановлену у м. Суми,

в с т а н о в и в :

17 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Територіальний сервісний центр № 5946 Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним правочину.

Однією з позовних вимог є визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5946/2019/1306158 від 08 лютого 2019 року транспортного засобу автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 року випуску, укладений в Територіальному сервісному центрі № 5946 РСЦ МВС в Сумській області, а також в порядку поділу спільного майна подружжя позивач просила визнати за нею право власності на вказаний автомобіль.

Зазначала, що спірний автомобіль було придбано за спільні кошти подружжя, вона не була обізнана про його відчуження у 2019 році та перереєстрацію чоловіком на користь третьої особи. Спірний договір купівлі-продажу укладено без її згоди, автомобіль реалізовано по заниженій вартості, чим порушено її права.

З метою забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення її позовних вимог, просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 року випуску, номер шасі ( НОМЕР_1 -код) НОМЕР_2 , білого кольору, дата реєстрації - 08 лютого 2019 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 року випуску, номер шасі ( НОМЕР_1 -код) НОМЕР_2 , білого кольору, дата реєстрації - 08 лютого 2019 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 року випуску, номер шасі ( НОМЕР_1 -код) НОМЕР_2 , білого кольору, дата реєстрації - 08 лютого 2019 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 року випуску, номер шасі ( НОМЕР_1 -код) НОМЕР_2 , білого кольору, дата реєстрації - 08 лютого 2019 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не взято до уваги той факт, що єдиним власником автомобіля є ОСОБА_2 , дані про інших власників у реєстраційних документах на транспортний засіб відсутні, і всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України ОСОБА_1 не доведено його придбання під час перебування сторін у шлюбі за спільні кошти та, відповідно, перебування у спільній сумісній власності подружжя.

Вважає, що відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, оскільки його відчуження було проведено за визначеною законодавством процедурою та за обумовленою ціною, а забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль є порушенням його права на вільне володіння, користування та розпорядження майном.

Вказує, що судом не вказано конкретні підстави для забезпечення позову, лише зазначено про їх наявність.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Хурсенко С.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Вказує, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга - безпідставною.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та його представника - адвоката Казміренко Л.О., які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову мотивована тим, що таке забезпечення спрямоване на забезпечення прав сторони у спорі, запобігання негативних наслідків, забезпечення виконання можливого рішення суду в майбутньому.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Територіальний сервісний центр № 5946 Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним правочину (а.с. 3-10).

Зі змісту позовних вимог убачається, що предметом спору між сторонами є поділ спільного майна подружжя, у тому числі придбаного 16 листопада 2016 року автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 року випуску, номер шасі ( НОМЕР_1 -код) WVGZZZ7PZDD025346, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , а також визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного автомобіля від 08 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , без згоди ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, обираючи вид забезпечення позову, взяв до уваги характер спору та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою запобігання негативних наслідків у вигляді можливого невиконання або утруднення виконання рішення суду у майбутньому.

Накладення арешту на автомобіль, придбаний ОСОБА_3 за договором купівлі продажу № 5946/2019/1306158 від 08 лютого 2019 року, є співмірним заходом забезпечення позову у відношенні із заявленими позовними вимогами, оскільки перед судом у порядку поділу спільного майна подружжя поставлене питання про визнання за ОСОБА_1 права власності саме на автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 року випуску, номер шасі ( НОМЕР_1 -код) НОМЕР_2 , білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Таким чином, вид забезпечення позову, про який просила позивач та який був застосований судом, відповідає заявленим позовним вимогам.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження придбання спірного автомобіля саме під час перебування сторін у шлюбі за спільні кошти подружжя, не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову, оскільки встановлення факту перебування транспортного засобу у спільній сумісній власності подружжя буде предметом розгляду справи судом по суті.

Та обставина, що у реєстраційних документах на автомобіль на час укладення договору купівлі-продажу від 08 лютого 2019 року була відсутня інформація про іншого власника, крім продавця ОСОБА_2 , також не є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367- 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2019 року про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко

Т.А. Левченко