Ухвала

від 11.09.2019 по справі 916/686/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

11 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/686/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.

Без виклику сторін.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтер

про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Колоколова С.І., Діброви Г.І., Разюк Г.П.

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2019, повний текст якого складено та підписано 20.05.2019р.

у справі №916/686/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтер

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн

про: стягнення 58 546,78 грн.,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Діброва Г.І., Разюк Г.П.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 у справі №916/686/19 залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з обґрунтуванням причин пропуску строку або навести інші причини пропуску такого строку, протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

12.08.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 13.08.2019р. №564 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019р. апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Діброви Г.І., Разюк Г.П. у зв`язку із перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 року у справі № 916/686/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 року у справі № 916/686/19; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

10.09.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтер до Південно-західного апеляційного господарського суду разом з відзивом на апеляційну скаргу, надійшла заява про відвід, відповідно до якої позивач заявляє відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Колоколов С.І., судді - Діброва Г.І., Разюк Г.П.

Обґрунтовуючи вказану заву, позивач зазначає, що колегією суддів у складі Діброви Г.І., Разюк Г.П. під головуванням судді Колоколова С.І., під час постановлення ухвали від 19.08.2019р. та визнання поважними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження (з тих підстав, які вже були перевірені Південно-західним господарським судом та визнано неповажними ухвалою від 29.07.2019р. у складі суддів Діброви Г.І., Разюк Г.П., головуючої Богацької Н.С.) було порушено принципи законності, верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, обов`язковості судового рішення, що свідчить про необ`єктивність та упередженість складу суду.

Крім того, позивач зазначає, що в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019р. не зазначено про те, що суддя Богацька Н.С. не може продовжувати розгляд справи в зв`язку з перебуванням у відпустці більше 14 днів, що відповідним чином може свідчити про порушення порядку визначення судді та втручання в роботу автоматизованої системи розподілу справ між суддями, що безумовно є підставою для відводу складу суду у відповідності до п.4 ч.1 ст. 35 ГПК України.

Вивчивши доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла наступного.

Частинами першою-третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Колоколов С.І., судді - Діброва Г.І., Разюк Г.П. безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтер" або особисту прихильність до іншого учасника справи, по суті опосередковують незгоду заявника з прийнятим судовим рішенням (щодо визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження), а отже не можуть бути підставою для відводу з огляду на приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання скаржника щодо втручання в роботу автоматизованої системи розподілу судових справ між суддями, до уваги колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 квітня 2015 року №25) та погодженого 26.11.2010 головою Державної судової адміністрації України з подальшими змінами та доповненнями (далі - Положення) вказане Положення розроблено відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дане Положення визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (пункт 1.3.1 Розділу І Положення).

Відповідно до пункту 2.1.6 Розділу І Положення незаконне втручання в роботу автоматизованої системи тягне відповідальність, установлену законом.

Згідно з пунктом 2.1.5 Розділу І Положення персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в суді несе керівник апарату суду, а за забезпечення її належного технічного функціонування - технічний адміністратор.

З метою з`ясування, чи було дотримано вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідальною особою за здійснення автоматизованого розподілу при визначенні колегії суддів для розгляду справи №916/686/19 головуючим суддею було здійснено запит від 11.09.2019 на ім`я керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду Павлевської Г.В.

Згідно з відповіддю керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду Павлевської Г. В. від 11.09.2019 при здійсненні 13.08.2019 автоматизованого розподілу судової справи №916/686/19 між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду було дотримано вимоги статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (зі змінами), Засади використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, що підтверджується звітом, відповідно до якого втручання в механізм розподілу справ 13.08.2019, по справі №916/686/19, не відбувалося.

За таких обставин у Південно-західного апеляційного господарського суду відсутні підстави вважати обґрунтованими доводи заявника відводу щодо неправильного автоматизованого розподілу судової справи при визначенні колегії суддів для розгляду даної справи. При цьому колегією суддів врахововано, що відповідачем не наведено жодних доводів чому у нього виникли сумніви стосовно неправильного автоматизованого розподілу даної справи.

Враховуючи те, що інших ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Колоколов С.І., судді - Діброва Г.І., Разюк Г.П. заявником у заяві про відвід не наведено, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 228, 229, 234-236, 240, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Визнати заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю Брайтер відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Колоколов С.І., судді - Діброва Г.І., Разюк Г.П. - необґрунтованими.

2.Зупинити провадження у справі №916/686/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фасад Інженірінг Солюшн

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2019.

3.Передати справу №916/686/19 для вирішення питання про відвід в порядку ч.3 ст. 39 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Верховного суду у 20-денний строк.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Г.П. Разюк