Постанова

від 12.09.2019 по справі 915/801/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/801/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Поліщук Л.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хлопкова Олександра Олександровича

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019, проголошене об 11:34:14 суддею Смородіновою О.Г. у м. Миколаєві, повний текст якого складено 01.07.2019,

у справі № 915/801/19

за позовом скаржника

до Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ"

про стягнення 64 343,92 грн.,

В С Т А Н О В И В :

04.04.2019 Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Хлопков Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ" заборгованості в загальній сумі 64 343,92 грн., з яких: 42 880,00 грн. - сума основного боргу, 744 грн. - 3% річних; 3 223,71 грн. - сума збитків від інфляції; 8 920,21 грн. - пеня, 8 576 грн. - штраф.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15, 16, 525, 526, 610, 625, 901, 902 Цивільного кодексу України, умови договору № 02 від 16.01.2018, договору про переуступлення боргу від 03.09.2018, договору № 20 від 03.09.2018, кошторис витрат та акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.06.2018, 31.07.2018 та 31.08.2018, позивач обґрунтовував тим, що відповідач не оплатив виконані роботи щодо періодичної перевірки вентиляційних каналів та періодичної перевірки димових каналів на суму 42 880 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019 позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ" на користь ФОП Хлопкова Олександра Олександровича заборгованість в загальній сумі 8 970,18 грн., з яких: 8 364,00 грн. основного боргу; 145,05 грн. - 3% річних; 461,13 грн. - сума збитків від інфляції та 267,79 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 34 516,00 грн.; 3 % річних в сумі 598,95 грн.; суми збитків від інфляції в розмірі 2 762,58 грн.; пені в розмірі 8920,21 грн. та штрафу в сумі 8 576,00 грн. позивачу відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 34 516 грн. місцевий суд зазначив, що позивач не довів суду обставин, шляхом надання належних доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачем у зазначеній сумі. Враховуючи вищевикладене місцевий суд здійснив власний розрахунок 3% річних та задовольнив меншу суму ніж та, що була заявлена у позові. Також господарський суд задовольнив меншу суму інфляційних втрат, оскільки при визначенні періоду їх нарахування позивачем було допущено помилку.

У задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу господарський суд відмовив у зв`язку з тим, що договір переуступлення боргу від 03.09.2018 не передбачає відповідальності відповідача перед позивачем у вигляді неустойки за невиконання зобов`язань.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого суду, ФОП Хлопков Олександр Олександрович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги наявні в матеріалах справи докази, а саме кошторис витрат на суму боргу та договір №20 від 03.09.2018, в якому окрім поточного виконання прав та обов`язків сторін було зазначено про наявність боргу між сторонами.

Крім того, скаржник в письмових поясненнях до апеляційної скарги зазначає, що борг у сумі 34 516грн. витікає з попередніх договірних відносин, укладених між відповідачем та виконавцями робіт ФОП Поліщук С.Г . та ФОП Сазановою В.О., надає низьку документів на підтвердження означеного та зазначає, що вони не були надані позивачем до суду першої інстанції оскільки були у нього відсутні.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч. 2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку без проведення судового засідання.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. При цьому слід зазначити, що згідно відомостей, які містяться на поштовому повідомленні ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена відповідачу 19.08.2019, однак підприємству поштового зв`язку не вдалось йому її вручити, у зв`язку з чим конверт з зазначеним процесуальним документом повернувся до суду з відміткою пошти "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

Частиною 7 ст.120 ГПК України врегульовано, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суду про зміну свого місцезнаходження чи перебування під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про місце проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаться врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження направлялась відповідачу за адресою, яка наявна у матеріалах справи та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а саме: 54037, м. Миколаїв, вул. Знаменівська, будинок 33.

Також, судом апеляційної інстанції було розміщено на офіційному веб-сайті суду та порталі Судова влада повідомлення про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Хлопкова Олександра Олександровича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019р. у справі №915/801/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Хлопкова Олександра Олександровича до Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ".

Отже колегія суддів вважає, що Комунальне підприємство "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ" повідомлялось судом належним чином про розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2018 між Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ" (замовник) та ФОП Сазоновою Вірою Олександрівною (виконавець) укладено договір № 02, згідно з предметом якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з перевірки та придатності до експлуатації димоходів і вентканалів (далі - ДВК) відповідно до правил у термін, визначений узгодженим графіком, який складається до кожної заяви замовника. В заяві визначаються обсяги та місце виконання робіт згідно з паспортом вентсистеми. Також за додаткову оплату виконавець здійснює прочистку або роботи, які будуть необхідні для усунення недоліків та порушень правил, виявлених під час перевірки в терміни та у обсягах, що визначені по окремо узгодженому додатку до цього договору.

Розрахунок за перевірку здійснюється шляхом 50 % передплати, остаточний розрахунок здійснюється після підписання акта виконаних робіт, але не пізніше одного місяця після підписання даного акта (п. 4.1 Договору).

За прострочення виконання розрахунку за виконані роботи замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості та штраф у розмірі 20 % вартості замовлення (п. 5.3 Договору).

Даний договір набував чинності з моменту його підписання 16.01.2018 і діяв до 31.12.2018. У разі відсутності заяви жодної із сторін за місяць до закінчення строку дії даного договору, про відмову від договору, зміну умов договору, цей договір вважається пролонгованим (п. п. 6.1, 6.2 Договору).

Додатком до договору виступив графік перевірки димовентканалів.

03.09.2018 ФОП Сазоновою Вірою Олександрівною, ФОП Хлопковим Олександром Олександровичем та Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ" оформлено договір про переуступлення боргу, згідно з яким Сазонова Віра Олександрівна переуступила борг за виконані роботи згідно договору № 02 від 16.01.2018 на суму 42 880 грн. Хлопкову Олександру Олександровичу .

Цією ж датою, 03.09.2018, між Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ", як замовником, та ФОП Хлопковим Олександром Олександровичем , як виконавцем, було укладено договір № 20, згідно з предметом якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з перевірки та придатності к експлуатації ДВК відповідно до правил у термін, визначений узгодженим графіком, який складається до кожної заяви замовника. В заяві визначаються обсяги та місце виконання робіт згідно з паспортом вентсистеми. Також за додаткову оплату виконавець здійснює прочистку або роботи, які будуть необхідні для усунення недоліків та порушень правил, виявлених під час перевірки в терміни та у обсягах, що визначені по окремо узгодженому додатку до цього договору.

В пункті 2.1 цього Договору сторони зазначили, що вартість перевірки ДВК будинків становить - по переуступці боргу 42880,00 грн .

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання 03.09.2018 і діє до 31.12.2018 (п. 6.1 Договору).

Всі інші пункти цього Договору повністю ідентичні редакції пунктів вищенаведеного договору № 02 від 16.01.2018.

Між новим кредитором та відповідачем був укладений кошторис витрат на загальну суму виконаних робіт 42880грн.

Разом з тим відповідачем не було здійснено дій з метою виконання грошового зобов`язання по сплаті за надані послуги, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов договору №2 від 16.01.2018 виконання робіт проведених виконавцем для замовника підтверджується актами виконаних робіт.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, на доведення надання послуг позивач надав Акти приймання передачі виконаних робіт лише на 12 492 грн.:

- акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.06.2018 на загальну суму 2952,00 грн. за послуги (роботи): періодична перевірка вентиляційних каналів на суму 2946,00 грн.; періодична перевірка димових каналів на суму 6,00 грн. Вказаний акт підписаний між ФОП Сазоновою Вірою Олександрівною та Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ";

- акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2018 на загальну суму 5 412,00 грн . за послуги (роботи): періодична перевірка вентиляційних каналів на суму 3 042,00 грн.; періодична перевірка димових каналів на суму 2 370,00 грн. Вказаний акт підписаний між ФОП Сазоновою Вірою Олександрівною та Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ";

- акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2018 на загальну суму 4 128,00 грн . за послуги (роботи): періодична перевірка вентиляційних каналів на суму 2064,00 грн.; періодична перевірка димових каналів на суму 2 064,00 грн. Вказаний акт підписаний між ФОП Хлопковим Олександром Олександровичем та Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ".

При цьому місцевий суд підставно звернув увагу на те, що лише два акта на загальну суму 8 364 грн. підтверджують обставини заявленого позову, а третій акт на суму 4 128грн. не можна приймати до уваги, враховуючи той факт що він підписаний позивачем у період коли ФОП Хлопков Олександр Олександрович фактично не мав ще договірних повноважень на підписання цього первинного документа.

Отже, доведеною матеріалами справи є заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги лише в розмірі 8 364грн., а тому в цій частині господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги.

Доводи апелянта про те, що борг відповідача у сумі 34 516грн., в задоволені якого місцевим судом відмовлено, виник з попередніх договірних відносин між відповідачем та виконавцями робіт ФОП Поліщук С.Г. і ФОП Сазоновою В.О. і це підтверджується низькою документів наданих ним до суду апеляційної інстанції, судова колегія не приймає до уваги, оскільки поважними причинами надання цих документів суду першої інстанції позивач зазначає той факт, що вони були у нього відсутні, разом з тим не представляє доказів, які б підтвердили факт отримання цих доказів після прийняття судом оскаржуваного рішення, хоча, як позивач, він мав завчасно до заявлення позову подбати про докази його обґрунтованості. Крім того, з зазначених документів вбачається, що заявлений до стягнення борг виник не за договором № 2 від 16.01.2018, а з інших підстав. Відтак, судова колегія вважає, що місцевий суд підставно розглянув позов за наявними документами і врахував лише ті, які стосуються договорів, що були підставою позову.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3%річних та інфляційних, то колегія судді зазначає наступне.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (част.1 ст.612 ЦК України ).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України , боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.11.2010 у справі № 4/720, від 04.07.2011 у справі № 13/210/10, від 24.10.2011 у справі № 16/5/5022-103/2011 (2/43-654), від 14.11.2011 у справі № 12/207).

Таким чином, законом встановлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Колегія суддів перевірила правильність виконаного господарським судом розрахунку 3% річних та дійшла до висновку, що він є вірним, а тому вважає, що місцевим судом обґрунтовано стягнуто з відповідача 3 % річних за період з 04.09.2018р. по 03.04.2019р. у сумі 145,05грн.

Відповідно до п. 3.2 чинної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з жовтня 2018р. по лютий 2019р., здійснений господарським судом, судова колегія встановила, що він містять арифметичні помилки, у зв`язку з цим, зробила власний розрахунок, згідно якого правомірним є нарахування останніх у сумі 540,55грн./розрахунок наводиться/.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.10.2018 - 03.04.2019 8364 1.065 540.55 8904.55

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У договорі переуступлення боргу від 03.09.2018 дійсно не зазначено про відповідальність відповідача перед позивачем у вигляді стягнення за невиконання зобов`язань неустойки, проте вона передбачена п. 5.3 укладеного між сторонами договору № 20 від 03.09.2018 та була передбачена договором №02 від 16.01.2018, укладеним між відповідачем та ФОП Сазоновою, в яких зазначено, що за прострочення виконання розрахунку за виконанні роботи замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості та штраф у розмірі 20% вартості замовлення. Колегія вважає, що оскільки зі змісту договору про переуступку боргу від 3.09.2018 неможливо встановити які складові входять до уступленої суми заборгованості за договором №02 від 16.01.2018 в розмірі 42880 грн. та чи входять до них встановлені цим договором пеня і штраф і те, що остання сума значно перевищує суму доведеної актами приймання-передачі вартості виконаних робіт, то пеня і штраф підлягають стягненню з відповідача безпосередньо на підставі п.5.3 договорів №02 від 16.01.2018 та № 20 від 03.09.2018.

Враховуючи викладене, судова колегія зробила власний розрахунок суми пені за період з 04.09.2018 по 03.04.2019, виходячи зі встановленої суми заборгованості.

Розрахунок суми пені:Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУ /%/Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день /%/Сума пені за період прострочення 88364 04.09.2018 - 06.09.2018 3 17.5 0.096 24.06 88364 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0 0.099 404.22 88364 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0 0.099 404.22 88364 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0 0.099 404.22 88364 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0 0.099 346.48 88364 15.03.2019 - 03.04.2019 20 18.0 % 0.099 164.99 Таким чином, загальна сума пені яка підлягає стягненню з відповідача складає 1748,19грн.

Сума 20% штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі п.5.3 договорів, становить 1672,80грн/

Відтак, приймаючи до уваги виправлену судовою колегією арифметичну помилку в розрахунку інфляційних втрат та необґрунтовану відмову суду у стягненні з відповідача пені та штрафу, до стягнення з відповідача підлягають 540,55грн. інфляційних втрат, 1748,19грн. пені та 1672,8грн. штрафу, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019 зміні в відповідній в частині. В решті рішення місцевого суду слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги відшкодовуються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 -283 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хлопкова Олександра Олександровича задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019 у справі №915/801/19 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

" 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ" на користь фізичної особи-підприємця Хлопкова Олександра Олександровича заборгованість в загальній сумі 12 470,59грн, з яких: 8364,00 грн. - основного боргу; 145,05 грн. - 3% річних; 540,55грн. - сума збитків від інфляції, 1748,19 грн. - пеня, 1672,80грн. - штрафу та 557,09 грн. судового збору.

2. В решті позовних вимог відмовити."

Стягнути з комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "ПІЛОТ" на користь фізичної особи-підприємця Хлопкова Олександра Олександровича витрати зі сплати судового збору за подану та розглянуту апеляційну скаргу у розмірі 835,64грн.

Видачу наказу за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.09.2019 о 10.00

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Поліщук Л.В.