Постанова

від 11.09.2019 по справі 910/5280/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2019 р. Справа№ 910/5280/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Зубець Л.П.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників

від позивача: Тарнавський В.В. - дов. № б/н від 04.03.2019р.

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019р.

у справі № 910/5280/19 (суддя Н.І. Ягічева)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна

компанія "СИСТЕМА"

до Приватного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"

про стягнення 275 217,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "СИСТЕМА" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення 275.217,69 грн заборгованості за договором №10258/ЦТЛ-2018 від 15.02.2018р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством Українська залізниця своїх обов`язків щодо здійснення перевезень вантажу позивача, а саме щодо його збереження до моменту видачі останнього вантажоотримувачу. Враховуючи нестачу вантажу, яка виникла під час здійснення відповідачем перевезення, позивач звернувся з даним позовом про стягнення збитків з останнього у розмірі 253.039,34 грн. та нараховує 3.681,20 грн. 3% річних, 18.497,15 грн інфляційних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2019р. у справі № 910/5280/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "СИСТЕМА" 253.039 грн. 34 коп. основного боргу, 13.212 грн. 00 коп витрат на проведення експертизи та 3.795 грн. 59 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство"Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019р. у справі № 910/5280/19 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Також, Приватне акціонерне товариство"Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2019р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), судді Зубець Л.П., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2019р. задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019р. у справі № 910/5280/19 та поновлено Приватному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019р. та призначено справу № 910/5280/19 до розгляду на 11.09.2019р.

23.08.2019 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням № 09.1-08/3591/19 Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5280/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019р апеляційну скаргу у справі №910/5280/19передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019р. справу № 910/5280/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Встановлено, що 11.09.2019р. представник відповідача у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.02.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія СИСТЕМА (далі - Позивач, ТК СИСТЕМА ) та Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (далі - Відповідач, АТ Укрзалізниця ) було укладено Договір №10258/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - Договір №10258/ЦТЛ-2018).

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах АТ Укрзалізниця , вагонах інших держав, та/або вагонах ТОВ ТК СИСТЕМА і проведення розрахунків за ці послуги.

12.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія СИСТЕМА та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ (далі - ТОВ ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ ) було укладено договір №12/07/18 про транспортно-експедиційне обслуговування (далі - Договір №12/07/18).

Відповідно до п. 1.1. Договору №12/07/18, ТОВ ТК СИСТЕМА зобов`язується надати ТOB ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, у тому числі організувати від свого імені доставку вантажів залізничним транспортом по території України і на експорт (країни СНД, Євросоюзу та інші, вказані в Заявці ТОВ ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ ) та здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, регіональними митницями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до поставки вантажів, тощо.

27.09.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія СИСТЕМА та Товариством з обмеженою відповідальністю Коростишівземінвест (далі - TOB Коростишівземінвест ) було укладено договір №27/09/2018 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - Договір №27/09/2018).

Відповідно до п. 1.1. Договору №27/09/2018, ТОВ ТК СИСТЕМА зобов`язується надати ТОВ Коростишівземінвест транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, у тому числі організувати від свого імені доставку вантажів залізничним транспортом по території України і на експорт (країни СНД, Євросоюзу та інші, вказані в Заявці ТОВ Коростишівземінвест ) та здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, регіональними митницями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до поставки вантажів, тощо.

На виконання умов Договору №12/07/18 та Договору №27/09/2018 від ТОВ ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ та ТОВ Коростишівземінвест , Позивачем було отримано Замовлення на перевезення (Заявки) №7414 від 08.10.2018р. та 7415 від 08.10.2018р. відповідно.

Відповідно до Заявок, Позивач повинен був надати послуги з перевезення Культури - Соняшник для виробництва олеїнової кислоти в кількості 1 500т +/-1% та 400т +/- 1% (далі - Вантаж). Одержувачем в обох Заявках вказано ТОВ ОЛСІДЗ БЛЕК СІ .

На виконання умов Договору №12/07/18 та Договору №27/09/2018, Позивачем 13.10.2018р. зі станції Бар, від свого імені здійснено відправлення 52 вагонів типу інший (зерновоз) на станцію Берегова з Вантажем, про що свідчать накладна №33881525 (далі - Накладна).

Відповідно до Накладної, одержувачем Вантажу виступає ТОВ ОЛСІДЗ БЛЕК СІ , а маса вантажу, зазначена відправником TOB ТК СИСТЕМА та підтверджена Відповідачем складає 1 852 500 кг.

19.102018р. Вантаж прибув на станцію Берегова.

20.10.2018р. при зважуванні Вантажу було виявлено недостачу, про що складено відповідний акт.

20.10.2018р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено відповідні листи із проханням засвідчити факт недостачі вантажу у вагонах №№59598086, 95680518, 95617437, 95668844, 95681631, 95644621, 95633079, 95613170, 95757688, 95531562 по прибуттю вагонів відправки згідно Накладної. Листи (вих. №№224 та 225), отримані представниками Відповідача 21.10.2018р., про що зроблено відповідні відмітки.

21.10.2018р. на адресу Позивача було надіслано лист (вих. №459) відповідно до якого, Відповідач не надав своїх представників для приймання участі у комісійному зважуванні Вантажу.

22.10.2018р. у присутності представника Позивача було проведено повторне зважування Вантажу, під час якого повторно виявлена недостача.

22.10.2018р. експертами Одеської регіональної торгово-промислової палати Коваль К.Ф. та Козловою Т.Ф. за участі представника Позивача, було складено акт експертизи №УТЗ-1930. Висновками експертизи встановлено відхилення маси вантажу згідно документів та фактичної маси у розмірі 27 550 кг.

Так, експертизою встановлено, що у вагонах, пред`явлених до експертизи, зажате насіння соняху, наявні фрагменти монтажної піни, гофрокартону, а в окремих вагонах наявні воронкоподібні заглиблення насіння соняха.

23.10.2018р. експертом Одеської регіональної торгово-промислової палати Козловою Т.Ф. за участі представника Позивача, було складено акт експертизи №УТ9-1936. Висновками експертизи встановлено відхилення маси вантажу згідно документів та фактичної маси у розмірі 4 350 кг.

Так, експертизою встановлено, що у вагонах, пред`явлених до експертизи, зажате насіння соняху, наявні фрагменти монтажної піни, гофрокартону, а в окремих вагонах наявні воронкоподібні заглиблення насіння соняха.

Відповідно до п. 2.1.26 Договору №12/07/18 та Договору №27/09/2018, Виконавець ТОВ ТК СИСТЕМА зобов`язане нести перед Замовником відповідальність за кількість та якість вантажу, доставленого на станцію призначення, сплачувати Замовнику штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань.

Згідно з п. 5.3 Договору №12/07/18 та Договору №27/09/2018, за погіршення якості вантажу та/або нестачу понад межі втрат при транспортуванні, доставленого в пункт призначення, Виконавець, згідно виставленої претензії, зобов`язується відшкодувати Замовнику вартість такої нестачі та/або вартість вантажу належної якості.

02.11.2018р. на адресу Позивача відправлені претензія №4-02/11/18 від ТОВ Коростишівземінвест на суму 93 137,86 грн. та претензія №1-02/11/18 від ТОВ ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ на суму 159 901,48 грн.

На виконання Договору №12/07/18 та Договору №27/09/2018 Позивачем сплачено вартість нестачі вантажу на користь ТОВ Коростишівземінвест та ТОВ ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ за відповідними претензіями.

Відповідно до п. 5.1. Договору №10258/ЦТЛ-2018, Сторони Договору несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про залізничний транспорт підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України , затвердженого Постановою №457 від 06.04.1998р. Кабінету Міністрів України , передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У статті 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України).

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Твердження відповідача про недоведеність вини, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються актами зважування вагонів, якими підтверджується недостачу ваги у вагонах, також підтверджується нестача вантажу актами експертизи УТЄ-1930, УТЄ-1936, претензіями в яких визначено вартість втраченого вантажу. Щодо складання комерційного акту, то у відповідності до ст.129 Статуту залізниці, залізниця зобов`язана скласти акт, якщо вона сама виявила недостачу вантажу або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Відповідачем не спростовано надані позивачем докази та не доведено суду, що втрата вантажу сталася не з вини перевізника.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку,що позивачем арифметично вірно визначено вартість втраченого вантажу у розмірі 253.039,34грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.12 оглядового листа Вищого господарського суду України, від 29.11.2017 № 01-8/917 Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства встановлено, що додаткові збитки, інфляційні втрати, 3 % річних тощо не підлягають стягненню з залізниці у разі втрати, нестачі, псування або пошкодження вантажу з вини залізниці.

Пункти 105 та 114 Статуту залізниць встановлюють, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом залізниць та окремими договорами.

Залізниця за договором перевезення несе обмежену матеріальну відповідальність і відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну - у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, оскільки навіть у разі розкрадання вантажу під час перевезення нестача в межах граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу не пов`язана із розкраданням.

Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує отриману за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу. У разі нестачі вантажу частка провізної плати (тарифу) пропорційно розміру нестачі вантажу залізницею одержувачу не відшкодовується як не передбачена Статутом залізниць України.

Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і Статутом залізниць України, не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, понад встановлені граничні межі відповідальності перевізника за договором перевезення з залізниці не підлягають стягненню інфляційні втрати, 3 % річних та інші збитки, які також не нараховуються і на визнані залізницею в претензійному порядку суми до часу їх фактичного перерахування заявнику.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем до стягнення 3. 681,20 грн 3% річних, 18.497,15 грн інфляційних не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "СИСТЕМА" підлягають частковому задоволенню.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019р. у справі № 910/5280/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019р. у справі № 910/5280/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця".

3. Матеріали справи № 910/5280/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 12.09.2019р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Н.Ф. Калатай

Л.П. Зубець