Постанова

від 09.06.2020 по справі 910/5280/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 910/5280/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

представники сторін у судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця

на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2020 року (повний текст рішення складено 27.05.2020 року)

у справі №910/5280/19 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Система

до акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця

про стягнення 275 217,69 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Система звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця про стягнення 253 039,34 грн вартості недостачі вантажу, 3 681,20 грн 3% річних, 18 497,15 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевезення вантажу за накладною №33881525 від 13.10.2018 року у вагонах №59598086, №95680518, №95617437, №95668844, №95681631, №95644621, №95633079, №95613170, №95757688, №95531562 було виявлено недостачу вантажу у розмірі 27 550 кг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2020 року позов задоволено частково: стягнуто з акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця на користь товариства з обмеженою відповідальністю Система 253 039,34 грн основного боргу та судові витрати, з яких: 13 212,00 грн витрат на проведення експертизи та 3 795,59 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що документально обґрунтованим є дійсний обсяг втрат вантажу, ціна товару, який був переданий відповідачу до перевезення, позивачем арифметично вірно визначено вартість втраченого вантажу у розмірі 253 039,34 грн, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то вказані вимоги не підлягають стягненню з залізниці у разі втрати, нестачі, псування або пошкодження вантажу з вини залізниці.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2019 року у справі №910/5280/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги за відсутності в матеріалах справи належних доказів щодо ціни і вартості відправленого вантажу, чим порушив ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, п. 6 Правил заявлення та розгляду претензії, затверджених наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2012 року.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2019 року у справі №910/5280/19 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.01.2020 року касаційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 року у справі №910/5280/19 скасовано. Справу №910/5280/19 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 року касаційний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про доведеність вартості втраченого товару на підставі недопустимих доказів, залишив поза увагою надані позивачем до суду апеляційної інстанції контракти на поставку сільськогосподарської продукції №06015113 від 30.08.2018 року та №06015471 від 19.09.2018 року. Апеляційний господарський суд в порушення ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не вирішив питання щодо наявності підстав для прийняття цих доказів, не з`ясував чи мав позивач можливість подати ці докази до суду першої інстанції, чи існували причини, що унеможливлювали подання позивачем цих доказів до місцевого господарського суду та об`єктивно не залежали від нього.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 року апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця у справі №910/5280/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Майданевича А.Г. (доповідач у справі), суддів: Суліма В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 року апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2020 року у справі №910/5280/19 прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 року апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця у справі №910/5280/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. у зв`язку із перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2020 року апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця у справі №910/5280/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю. у зв`язку із перебуванням судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею - доповідачем), у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2020 року у справі №910/5280/19. Призначено справу до розгляду на 21.04.2020 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 року апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця у справі №910/5280/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Поляк О.І., яка не є головуючим (суддею - доповідачем) у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 року апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2020 року у справі №910/5280/19 прийнято до провадження у складі головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 року запропоновано сторонам подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2020 року у справі №910/5280/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами. В даному випадку розгляд справи №910/5280/19 відбудеться 21.04.2020 без участі представників сторін. За відсутності заяв сторін розгляд справи 21.04.2020 року не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 року розгляд справи призначено на 09.06.2020 року.

Від товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Система надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2019 року у справі №910/5280/19 - без змін.

Заперечуючи проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, позивач зазначає, що він не був стороною за контрактами №06015113 від 30.08.2018 року та №06015471 від 19.09.2018 року, а тому процес їх збирання та витребування у замовників ТОВ Коростишівземінвест та ТОВ Промінь Поділля , зайняв певного часу і зусиль, а тому вказані контракти не були подані позивачем вчасно з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як зазначив позивач, на підтвердження вартості втраченого вантажу ним подано до суду першої інстанції претензію ТОВ Коростишівземінвест №4-02/11/18 від 02.11.2018 року і претензію ТОВ Промінь. Поділля №1-02/11/18 від 02.11.2018 року та до суду апеляційної інстанції контракти на поставку сільськогосподарської продукції №06015113 від 30.08.2018 року та №06015471 від 19.09.2018 року, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю Олсідс Груп Україна та товариством з обмеженою відповідальністю Промінь Поділля , а також між товариством з обмеженою відповідальністю Олсідс Груп Україна та товариством з обмеженою відповідальністю Коростишівземінвест , що узгоджується зі ст. 115 Статуту залізниць України.

У судове засідання 09.06.2020 року представники сторін не з`явились, в свою чергу представник відповідача направив клопотання про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника, представник позивача причини неявки суду не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 187-192 т.2)

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, враховуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи у відсутності представника, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.02.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія СИСТЕМА (далі - замовник) та публічним акціонерним товариством Українська залізниця (далі - перевізник) укладено договір №10258/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - договір №10258/ЦТЛ-2018), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах інших держав, та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. (а.с. 15-29 т.1).

12.07.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія СИСТЕМА (далі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ (далі - замовник) укладено договір №12/07/18 про транспортно-експедиційне обслуговування (далі - договір №12/07/18), за умовами виконавець зобов`язується надати замовнику транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, у тому числі організувати від свого імені доставку вантажів залізничним транспортом по території України і на експорт (країни СНД, Євросоюзу та інші, вказані в заявці замовника) та здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, регіональними митницями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до поставки вантажів, тощо. (а.с. 36-44 т.1)

27.09.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія СИСТЕМА (далі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Коростишівземінвест (далі - замовник) укладено договір №27/09/2018 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - договір №27/09/2018), за умовами якого виконавець обов`язується надати замовнику транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, у тому числі організувати від свого імені доставку вантажів залізничним транспортом по території України і на експорт (країни СНД, Євросоюзу та інші, вказані в заявці замовника) та здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, регіональними митницями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до поставки вантажів, тощо. (а.с. 52-56 т.1)

На виконання умов договору №12/07/18 та договору №27/09/2018 від ТОВ ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ та ТОВ Коростишівземінвест , позивачем було отримано замовлення на перевезення (Заявки) №7414 від 08.10.2018 року та №7415 від 08.10.2018 року. (а.с. 51, 60 т.1)

Відповідно до заявок позивач повинен був надати послуги з перевезення культури - соняшник для виробництва олеїнової кислоти в кількості 1 500т +/-1% та 400т +/- 1% (далі - вантаж). Одержувачем в обох заявках вказано ТОВ ОЛСІДЗ БЛЕК СІ .

13.10.2018 року на виконання умов договору №12/07/18 та договору №27/09/2018 позивачем зі станції Бар від свого імені здійснено відправлення 52 вагонів типу інший (зерновоз) на станцію Берегова з Вантажем, про що свідчать накладна №33881525. (том 1, а.с. 61).

Згідно накладної №33881525 одержувачем вантажу виступає ТОВ ОЛСІДЗ БЛЕК СІ , а маса вантажу, зазначена відправником - позивачем та підтверджена відповідачем складає 1 852 500 кг.

19.10.2018 року вантаж прибув на станцію Берегова.

20.10.2018 року при зважуванні вантажу було виявлено недостачу, про що складено відповідний акт. (а.с. 64 т.1)

20.10.2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено відповідні листи із проханням засвідчити факт недостачі вантажу у вагонах №№59598086, 95680518, 95617437, 95668844, 95681631, 95644621, 95633079, 95613170, 95757688, 95531562 по прибуттю вагонів відправки згідно накладної №33881525. Листи №№224, 225 отримані представниками відповідачам 21.10.2018 року, про що свідчать відмітки про отримання. (а.с. 65, 66 т.1)

Листом №459 від 21.10.2018 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для приймання участі у комісійному зважуванні та видання актів, оскільки вантаж прибув на станцію Берегова в справних вагонах, ЗПП не порушено, відповідають перевізному документу. (а.с. 67 т.1)

22.10.2018 року у присутності представника позивача було проведено повторне зважування вантажу, під час якого повторно виявлена недостача. (а.с. 68, 69 т.1)

22.10.2018 року експертами Одеської регіональної торгово-промислової палати Коваль К.Ф. та Козловою Т.Ф. за участі представника позивача, було складено акт експертизи №УТЗ-1930. (а.с. 74 т.1)

Висновками експертизи встановлено відхилення маси вантажу згідно документів та фактичної маси у розмірі 27 550 кг.

При цьому, експертизою встановлено, що у вагонах, пред`явлених до експертизи, зажате насіння соняху, наявні фрагменти монтажної піни, гофрокартону, а в окремих вагонах наявні воронкоподібні заглиблення насіння соняха.

23.10.2018 року експертом Одеської регіональної торгово-промислової палати Козловою Т.Ф. за участі представника позивача, було складено акт експертизи №УТ9-1936. (а.с. 70 т.1)

Висновками експертизи встановлено відхилення маси вантажу згідно документів та фактичної маси у розмірі 4 350 кг.

Експертизою встановлено, що у вагонах, пред`явлених до експертизи, зажате насіння соняху, наявні фрагменти монтажної піни, гофрокартону, а в окремих вагонах наявні воронкоподібні заглиблення насіння соняха.

Згідно п. 2.1.26. договору №12/07/18 та договору №27/09/2018 виконавець нести перед замовником відповідальність за кількість та якість вантажу, доставленого на станцію призначення, сплачувати замовнику штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань.

Також, за змістом п. 5.3. договору №12/07/18 та договору №27/09/2018 за погіршення якості вантажу та/або нестачу понад межі втрат при транспортуванні, доставленого в пункт призначення, виконавець, згідно виставленої претензії, зобов`язується відшкодувати замовнику вартість такої нестачі та/або вартість вантажу належної якості.

02.11.2018 року на адресу позивача відправлені претензія №4-02/11/18 від ТОВ Коростишівземінвест на суму 93 137,86 грн. та претензія №1-02/11/18 від ТОВ ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ на суму 159 901,48 грн. (а.с. 90, 91 т.1)

На виконання умов договору №12/07/18 та договору №27/09/2018 позивач сплатив вартість нестачі вантажу на користь ТОВ Коростишівземінвест та ТОВ ПРОМІНЬ ПОДІЛЛЯ за відповідними претензіями, що підтверджується платіжними дорученнями №606 від 20.11.2018 року, №638 від 27.11.2018 року, (а.с. 92, 93 т.1)

За умовами п. 5.1. договору №10258/ЦТЛ-2018 сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України .

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Разом з тим, ч. 2 ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Поряд з відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу (ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми

рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує

кількість і вартість відправленого вантажу. (ст. 115 Статуту)

Згідно до вимог ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст. 53 Статуту та згідно з п. 30 Правил видачі вантажів у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, залізниця за власною ініціативою чи на вимогу одержувача запрошує експертів. Експертиза провадиться в присутності начальника станції, його заступника або іншого уповноваженого начальником станції працівника. Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача, який має право взяти участь в експертизі вантажу.

Натомість у разі, якщо станція призначення ухиляється від пред`явлення вантажу до експертизи, у тому числі на письмову вимогу одержувача, останній має право оскаржити таку відмову і сам пред`явити вантаж до експертизи, повідомивши про час її проведення станцію призначення. У разі відсутності доказів такого повідомлення акт експертизи, складений без участі відповідного представника залізниці, не може вважатися належним доказом у господарському спорі.

Листом №224 від 20.10.2018 року позивач повідомив начальника станції Берегова Регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Українська залізниця про обставини невідповідності маси вантажу у вагонах, які прибули на станцію Берегова, даним, зазначеним у накладній №33881525, та просив засвідчити факт недостачі вантажу у вагонах комерційним актом за участю представника станції. Однак начальник станції Берегова Регіональної філії Одеська залізниця відмовив у складанні комерційного акта, з огляду на що вантажовідправник оскаржив дії начальника станції, звернувшись з листом №225 від 20.10.2018 року до начальника виробничого підрозділу Одеської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Українська залізниця , в якому просив прийняти міри для засвідчення факту нестачі вантажу по прибуттю вагонів комерційним актом та повідомив про проведення експертизи вагонів за вантажем Одеською регіональною Торгово-промисловою палатою. Залізниця комерційний акт щодо факту недостачі вантажу не склала.

У зв`язку із відмовою залізниці скласти комерційні акти позивач звернувся до Одеської регіональної торгово-промислової палати із замовленням на проведення експертизи вагонів з вантажем.

Експертизою було встановлено нестачу у вагонах, про що свідчать висновки експерта №УТЗ-1930 та №УТ9-1936.

Статтею 130 Статуту залізниць України передбачено, що право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Вантажоодержувач - товариство з обмеженою відповідальністю Олсидз Блек Сі передало своє право на пред`явлення претензій і позовів вантажовідправнику - товариству з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Система , про що свідчить переуступний напис за підписами генерального директора та головного бухгалтера товариство з обмеженою відповідальністю Олсидз Блек Сі , скріплений печаткою Товариства на накладній №33881525, що відповідає ст. 133 Статуту.

Як передбачено за змістом ст. 22 ЦК України - особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно до вимог до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як унормовано за змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідачем під час розгляду справи не спростовано надані позивачем докази та не доведено суду, що втрата вантажу сталася не з вини перевізника.

Залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу. Таким чином, у разі неподання вантажоодержувачем доказів сплати вартості вантажу залізниця не має права повертати або залишати претензію без розгляду з цих мотивів. (п. 2.7. роз`яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею .

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси і природної втрати вантажу від час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Згідно з п. 13 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2017 року №01-8/917 вартість втрати, нестачі або пошкодження вантажу у разі укладання договору постачання (купівлі-продажу) через посередників має бути визначена відносно залізниці - за ціною вантажовідправника, а відносно відправника - за ціною посередника або постачальника.

На підтвердження вартості втраченого товару позивачем надано контракти на поставку сільськогосподарської продукції №06015113 від 30.08.2018 року, укладений між ТОВ Олсідз Груп Україна та ТОВ Промінь Поіддля , та №06015471 від 19.09.2018 року, укладений між ТОВ Олсідз Груп Україна та ТОВ Коростишівземінвест , під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. (а.с. 28-35 т.2)

Згідно п. 3.2. контракту поставку сільськогосподарської продукції №06015113 сторони домовились, що базова ціна однієї МТ Товару, що постачається згідно з даним контрактом, складає 12 245,25 грн, крім того ПДВ - 2 449,05 грн, разом з ПДВ - 14 694,30 грн, з урахуванням положень п.п. 2.5. - 2.8. даного контракту, що є еквівалентом 522,00 доларів США на дату, що передує даті укладення цього контракту згідно комерційного курсу 28,15 грн/дол США.

При цьому, за умовами п. 3.2. контракту поставку сільськогосподарської продукції №06015471 сторони домовились, що базова ціна однієї МТ Товару, що постачається згідно з даним контрактом, складає 12 245,60 грн, крім того ПДВ - 2 449,92 грн, разом з ПДВ - 14 699,52 грн, з урахуванням положень п.п. 2.5. - 2.8. даного контракту, що є еквівалентом 522,00 доларів США на дату, що передує даті укладення цього контракту згідно комерційного курсу 28,16 грн/дол США.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування неможливості подання доказів до суду першої інстанції позивач зазначив, що контракти на поставку сільськогосподарської продукції №06015113 від 30.08.2018 року, укладений між ТОВ Олсідз Груп Україна та ТОВ Промінь Поіддля , та №06015471 від 19.09.2018 року, укладений між ТОВ Олсідз Груп Україна та ТОВ Коростишівземінвест , не могли бути подані вчасно через те, що позивач не є стороною вказаних контрактів.

Аналізуючи зазначені доводи, колегія суддів вважає, що наявні обґрунтовані причини неможливості подання вказаних доказів вчасно.

Крім того, в суді першої інстанції були досліджені та надана належна правова оцінка наданим позивачем доказам, а саме: претензії №1-02/11/18 від 02.11.2018 року, №4-02/11/18 від 02.11.2018 року та платіжні доручення №606 від 20.11.2018 року та №638 від 27.11.2018 року, на підтвердження вартості вантажу.

Відповідно до п. 12 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2017 року №01-8/917 додаткові збитки, інфляційні втрати, 3% річних тощо не підлягають стягненню з залізниці у разі втрати, нестачі, псування або пошкодження вантажу з вини залізниці.

Таким чином, заявлені позивачем до стягнення 3 681,20 грн 3% річних, 18 497,15 грн інфляційних, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі Walchli v. France , заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007 року; ТОВ Фріда проти України , заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії , №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню частково.

Доводи апелянта щодо вартості втраченого вантажу апеляційним судом не приймаються, оскільки спростовані належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2019 року у справі №910/5280/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2019 року у справі №910/5280/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/5280/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови підписано 18.06.2020

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко