ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/114/19 Господарський суд Одеської області у складі:
головуючий суддя - Цісельський О.В.,
суддя - Бездоля Д.О., суддя - Щавинська Ю.М.,
при секретарі судового засідання Бачур А.В.,
за участю представників:
позивача : Нефідов С.А. за довіреністю
відповідача: Вірт С.О. за довіреністю
третьої особи із самостійними вимогами: Русских С.Б - керівник.
третьої особи без самостійних вимог: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/114/19 за позовом : Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (буд.5, вул. Ветеранів, с. Крижанівка, Лиманський р-н., Одеська обл., 67562)
за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: Громадської організації "ЗЕЛЕНОМИС" (вул. Рижська, 5, с. Крижанівка, Лиманський район, Одеська область, 67562)
до відповідача: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (буд.83, вул. Канатна, м. Одеса, 65107)
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівське комунальне господарство" (напівпідвал 43, буд.2, вул. Вишнева, с. Крижанівка, Лиманський р-н , Одеської області, 67562,)
про скасування рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2018р. за №17-р/к справа №06-02/2017
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області (надалі- Крижанівська сільрада) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) про скасування рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2018р. за №17-р/к справа №06-02/2017.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було розглянуто справу №06-02/2017р., за результатами розгляду якої, постановлено рішення №17-р/к від 21.11.2018р., яким:
- визнані дії виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (вул. Ветеранів, 5, с. Крижанівка, Лиманський район, Одеська обл., 67562, код ЄДРПОУ 05384560), у вигляді відмови у затвердженні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ «Комінтернівське КГ» , що протирічить вимогам законодавства України, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.17 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , що полягає у створенні умов для вчинення порушень ТОВ «Комінтернівське КГ» законодавства про захист економічної конкуренції;
- зобов`язано виконавчий комітет Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області впродовж трьох місяців з дня отримання цього рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п. 1 резолютивної частини Рішення шляхом розгляду заяви ТОВ «Комінтернівське комунальне господарство» та затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ «Комінтернівське КГ» , відповідно до Постанови КМУ від 01.06.2011р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово - комунальні послуги" та Закону України "Про житлово - комунальні послуги".
Так, позивач посилаючись, зокрема на положення Конституції України, ст. 2, 20, 28, 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування вказує на те, що діюче законодавство України встановлює виключні повноваження органів місцевого самоврядування як у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про житлово - комунальні послуги так і у питанні затвердження органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги.
З урахуванням наведеного, Позивач вбачає, що до компетенції Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не входять повноваження щодо зобов`язання органів місцевого самоврядування, зокрема, виконавчого комітету Крижанівської сільради, прийняти будь - яке заздалегідь відоме рішення, а саме щодо зобов`язання виконкому Крижанівської сільради затвердити тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення чітко визначеному суб`єкту господарювання.
Відповідач - Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, проти задоволення позову заперечує, подав відзив на позов (вх.№4409/19 від 05.03.2019р.) в якому зазначив наступне.
Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за результатами розгляду заяви ТОВ "Комінтернівське КГ" було проведено дослідження щодо наявності/відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області у вигляді відмови ТОВ "Комінтернівське КГ" у затвердженні тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Посилаючись на ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Відповідач вказує, що система місцевого самоврядування, серед іншого, включає виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
В розумінні ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", виконавчий комітет Крижанівської сільради, як орган місцевого самоврядування є суб`єктом відповідальності.
Розпорядженням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.04.2017р. № 06-рп/к була відкрита справа № 06-02/2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку виконавчого комітету Крижанівської сільради.
Відповідач наголошує, що діючим законодавством України визначені повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за дотриманням виконавцями житлово-комунальних послуг порядку формування тарифів на ці послуги та затвердження органами місцевого самоврядування цих тарифів відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування, у свою чергу, встановлюють тарифи на житлово- комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Під час розгляду справи було встановлено, що ТОВ "Комінтернівське КГ" відповідно до Постанови КМУ від 01.06.2011 р. №869 неодноразово подавались до виконавчого комітету Крижанівської сільради заяви та розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення із відповідними підтверджуючими матеріалами та документами, з метою затвердження тарифів, при цьому, у задоволенні даних заяв було відмовлено.
Відповідач вказує, що під час розгляду справи №06-02/2017, виконавчим комітетом Крижанівської сільради, надавалися заперечення в яких виконком обґрунтував свою відмову наступним:
ТОВ "Комінтернівське КГ" не має дозволу на використання надрами ( що не відповідає вимогам ч.3 ст. 16 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання");
не немає права використання підземних вод для питного водопостачання;
не має технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в установленому порядку (що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 16 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання");
ліцензія №976/А-2010 на послуги водопостачання та водовідведення отримана ТОВ "Комінтернівське комунальне господарство" по підробленим документам;
не може використовувати земельну ділянку, на якій розташована артезіанська свердловина в промислових цілях;
На сьогоднішній день централізоване водопостачання будинків на території Крижанівської сільської ради здійснює ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", яке здійснює функції виробника та виконавця послуг з централізованого водопостачання на всій території Крижанівської сільської ради, які АМКУ не були враховані з огляду на наступне:
1. Згідно інформації, отриманої АМКУ з листа вх.№08-01/721 від 03.04.2017 р., ТОВ "Комінтернівське КГ" не отримувало дозвіл на користування надрами, а отримало Дозвіл на спецводокористування, з підстав передбачених до ст.21, 23 Закону України "Про надра". Крім того, згідно паспорту артскважини №147 в с. Крижанівка Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області рекомендований дебіт 4,4 м 3 /год, тобто за добу складає 108 м 3 (розділ VII паспорту).
Таким чином, Відповідач зазначає, що відповідно до чинного законодавства України ТОВ "Комінтернівське КГ" дозвіл на використання надрами отримувати не потрібно, оскільки в межах тієї діяльності, яку планує проводити ТОВ "Комінтернівське КГ" законодавством не передбачено отримання такого дозволу.
Згідно інформації отриманої АМКУ з листа вх.№05-02/686 від 29.03.2017р., за наявною інформацією Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації був виданий ТОВ "Комінтернівське КГ" дозвіл на спецводокористування №УКР 3812-А/Оде від 08.02.2016р. терміном дії до 27.01.2020 року.
Крім того, АМКУ звернувся за роз`ясненнями стосовно вищенаведеного питання до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України із наданням відповідних документів ТОВ «Комінтернівське КГ» (паспорту артскважини, дозволів тощо) (лист за вих.№128-29/06-11587 від 07.09.2018р.), на що отримав відповідь з якої вбачається, що враховуючи показники артезіанської свердловини, а саме, 5 м 3 на годину (120 м 3 на добу), ТОВ "Комінтернівське КГ" відповідно до ст.23 Кодексу України про надра мало право видобувати воду без отримання спеціального дозволу на надра.
Також, Відповідач стверджує, що станом на дату винесення оскарженого рішення, тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" не були затверджені виконавчим комітетом Крижанівської сільради, у зв`язку з чим ТОВ "Комінтернівське КГ" не має можливості надавати послуги населенню та, як наслідок, порушуються інтереси як споживачів (в частині відсутності конкуренції та вибору більш вигідних тарифів), так і виконавця житлово-комунальних послуг (так як виконавець послуг не може надавати послуги по незатвердженому тарифу відповідно до чинного законодавства).
Таким чином, за результатами розгляду справи №06-02/2017р., Відповідачем було встановлено, що дії виконавчого комітету Крижанівської сільради у вигляді відмови у затвердженні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що полягає у створені умов для вчинення порушень ТОВ "Комінтернівське КГ" законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідач, вважав за необхідне також зазначити, що згідно з ч.1 ст.48 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Отже, за результатом розгляду справи №06-02/2017 Відповідачем 21.11.2018р. було винесене відповідне рішення.
Крім того, Відповідач спростовуючи ствердження Позивача про відсутність у Позивача компетенції щодо зобов`язання виконавчого комітету прийняти будь-яке заздалегідь відоме рішення, вказує на те, що така позиція Позивача є помилковою, оскільки п.2 резолютивної частини рішення Відповідача зобов`язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п.1 резолютивної частини рішення шляхом розгляду заяви ТОВ "Комінтернівське КГ" та затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ", відповідно до Постанови КМУ від 01.06.2011 р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
При цьому, Відповідач посилається на норми ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" якими передбачений вичерпний перелік підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття 21.11.2018р. неправильного рішення по справі № 06-02/2017
Отже, за ствердженням Відповідача при винесенні рішення №17-р/к по справі №06-02/2017 Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення АМК України діяла в межах повноважень, встановлених чинним законодавством України.
22.03.2019р. від Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області надійшла відповідь на відзив (вх.№5635/19), в якій зазначено, що у своєму відзиві Відповідач жодним чином не спростовує позицію Позивача відносно тверджень щодо відсутності у АМКУ права на зобов`язання виконавчого комітету прийняти будь - яке заздалегідь відоме рішення.
Так, Позивач посилаючись на ч. 1 ст.48 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", в якій відзначений вичерпний перелік рішень, які за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи може прийняти АМКУ вказує на те, що Відповідач приймаючи оскаржене рішення, вийшов за межі своїх повноважень.
На підтвердження своєї позиції щодо неможливості зобов`язувати колегіальний орган приймати конкретне рішення, Позивач послався на Постанову Вищого адміністративного суду України від 20.08.2014р. у справі №К/9991/27687/12, в якій зокрема, зазначено, що Вищий суд приходить до висновку, що суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії відповідача або визнати неправомірним необґрунтоване зволікання з розглядом питання, однак не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.
19.04.2019р. від ГО "ЗЕЛЕНОМИС" надійшли пояснення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх.№7848/19), в яких третя особа позов підтримала, зазначивши наступне.
Члени ГО "ЗЕЛЕНОМИС" є власниками житлових будинків в с. Крижаніка, які були збудовані на підставі договорів, укладених із ТОВ "СВТ-КО" і які, за ствердженням третьої особи, розташовані саме там, де має намір здійснювати свою діяльність ТОВ "Комінтернівське КГ".
Між тим, як зазначає третя особа, члени ГО "ЗЕЛЕНОМИС" заперечували та заперечують проти затвердження тарифів для ТОВ "Комінтернівське КГ", так як вважають що ТОВ "Комінтернівське КГ" не відповідає вимогам ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення та не має необхідних умов для провадження такої діяльності.
Третя особа, вважає вимоги рішення АМКУ від 21.11.2018р. №17-рк такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та протирічать вимогам чинного законодавства з наступних підстав.
В обґрунтування своїх тверджень третя особа посилається зокрема, на ст.24, 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.13, 16 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", ст.7, ст.30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та зазначає, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі таких документів: дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод); ліцензії на господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення; державного акта на право постійного користування або на право власності на землю; технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в встановленому порядку.
Крім того, третя особа вказує, всупереч приписам Постанови КМУ від 01.06.2011р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Постановою НКРЕКП 22.03.2017 №307 ТОВ "Комінтернівське КГ" при зверненні до Крижанівської сільради за встановленням тарифу на послуги з постачання холодної води та водовідведення надавала копій документів які не відповідають вимогам, передбаченим вищезазначених законодавчих актах.
Так, у зв`язку зі зверненням ТОВ "Комінтернівське КГ" за встановленням тарифів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення Крижанівська сільрада запросила та 19.08.2014 року отримала копії документів, які були підставою для видачі ліцензії, що надало виконавчому комітету можливість об`єктивно розглядати подані заяви та досліджувати подані документи щодо їх відповідності заявленим ліцензійним умовам провадження діяльності.
Третя особа, зазначає, що за паспортом артезіанської свердловини, остання передана замовнику гр. ОСОБА_1 18.07.2011р., який передав її 02.09.2011р. у користування за договором оренди ТОВ "Комінтернівське КГ", між цим ліцензію на централізоване водопостачання та водовідведення ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» отримало 19.10.2010р.
Отже, третя особа вказує, що інформація про артезіанську свердловину вносилась до заяви про видачу ліцензії, а використання артезіанської свердловини не було умовами провадження господарської діяльності за ліцензією серії АВ № 542190 від 19.10.2010 р . до закінчення її дії. В обґрунтування зазначеного третя особа посилається на довідку міжрайонного відділу екології, державної екологічної експертизи та земельних ресурсів №77/10-26 від 27.07.2011р. щодо оформлення паспорту артезіанської свердловини зазначено, що вона "для водопостачання двох восьмиповерхових 42 кв. будинків".
Також ГО "ЗЕЛЕНОМИС" вказує, що з листа філії "Інфоксводоканал" від 11.02.2019 за №465- 04/959 вбачається, що для надання послуг з водовідведення по артезіанській свердловині між ТОВ "Інфокс" в особі філії «Інфоксводоканал» та ТОВ "Комінтернівське КГ" 19.07.2012р. укладений договір № 10/3, у дислокаціях об`єктами зазначені вулиця Вишнева, 2,3.
Третя особа зазначає, що до відкриття розпорядженням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.04.2017 №06-рп/к справи № 06-02/2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку виконавчого комітету Крижанівської сільради було останньою від ТОВ "Комінтернівське КГ" було отримано більше заяв щодо затвердження тарифів, а не лише ті, що зазначені у спірному рішенні.
Однак, як вказує Третя особа, до зазначених заяв не додавались копії протоколів Загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" від 03.02.2014 № 03/02/14 та від 22.07.2014 № 22- 07/14, якими ОК "ЖБК "ПБК" визначив виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення ТОВ "Комінтернівське КГ" для багатоповерхових житлових будинків в с. Крижанівка по вул. Вишнева, 2 та вул. Вишнева,3 та № 1,4 - вул. Міланська, 22.
ГО "ЗЕЛЕНОМИС" вказує, що Крижанівська сільрада не визначала ТОВ "Комінтернівське КГ" виконавцем будь-яких послуг, а з наданих копій протоколів загальних зборів членів ОК "ЖБК "ПБК" вбачається, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення ТОВ "Комінтернівське КГ" визначили 5 членів обслуговуючого кооперативу.
Отже, Третя особа зазначає, що до органу місцевого самоврядування за встановленням тарифу звернулась юридична особа яку визначено виконавцем послуг з порушенням Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 №60.
Крім того, Третя особа вказує, що до заяв ТОВ "Комінтернівське КГ" про затвердження тарифу надавалася недостовірна інформація, про що Крижанівською сільрадою було повідомлено АМКУ, але той не дослідив надану копію проекту та не надав цьому оцінку у рішенні.
Також, Третя особа в якості обґрунтування своєї правової позиції щодо позову посилається відсутність у ТОВ "Комінтернівське КГ" у власності, або користуванні, або концесії, систем централізованого водопостачання та/або водовідведення, розташованих у місці провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення; що артезіанська свердловина має використовуватися для власних господарських і побутових потреб в межах земельної ділянки, але ТОВ "Комінтернівське КГ" робить спроби надавати питну воду багатоквартирним будинкам, що знаходяться за межами земельної ділянки; ТОВ "Комінтернівське КГ" має виконати вимогу ст.17 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" щодо отримання дозволу на користування надрами; дії виконавчого комітету Крижанівської сільради у вигляді відмови у затвердженні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" є правомірними на підставі чинного законодавства та результатом дослідження підтверджувальних документів, наданих ТОВ "Комінтернівське КГ" та отриманих для об`єктивного розгляду заяв щодо встановлення тарифу.
15.05.2019р. від відповідача - АМКУ надійшли додаткові пояснення (вх. № 9488), в яких останній відзначив, зокрема, що ані Позивачем, ані ГО "ЗЕЛЕНОМИС" жодних доказів визнання недійсними у законному порядку ліцензій, наданих ТОВ "Комінтернівське КГ" в складі додатків до заяви про затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення надано не було, а отже й доводи ГО "ЗЕЛЕНОМИС" щодо незаконності отримання відповідних ліцензій ТОВ "Комінтернівське КГ" та невідповідності даних ліцензій чинному законодавству є необґрунтованими.
При цьому, Відповідач також зазначив, що повноваження щодо надання правової оцінки відповідних документів у Крижанівської сільради відсутні.
Щодо здійснення ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" функцій виробника та виконавця послуг з централізованого водопостачання на всій території Крижанівської сільської ради, Відповідач зазначив, що останній не є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення у будинки, які розташовані в селі Крижанівка за адресою: вул. Вишнева, 1; вул. Вишнева, 2; вул. Вишнева, 3; вул. Миланська, 22.
Таким чином, оскільки ТОВ "Комінтернівське КГ" відповідно до Постанови КМУ від 01.06.2011р. № 869 неодноразово подавалися до виконавчого комітету Крижанівської сільради заяви і розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення із відповідними підтвердними матеріалами та документами, та враховуючи те, що станом на дату винесення спірного рішення, тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" не були затверджені виконавчим комітетом Крижанівської сільради Відповідач вважає, що порушуються інтереси як споживачів, так і виконавця житлово- комунальних послуг.
18.06.2019р. від третьої особи (відповідача) - ТОВ "Комінтернівське КГ" надійшли пояснення (вх.12067/19) щодо позовної заяви та відзиву, в яких третя особа (відповідача) позов не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
По-перше, ТОВ "Комінтернівське КГ" вказує, будь-яких інших підстав для скасування оскаржуваного рішення Відповідача, окрім того, що до компетенції АМКУ не входить право зобов`язання виконавчого комітету прийняти будь-яке заздалегідь відоме рішення, а саме: затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, оскільки АМКУ не може брати на себе повноваження органів місцевого самоврядування та примушувати виконавчий комітет голосувати конкретно за те чи інше рішення, Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області у позові не зазначає, зокрема по суті прийнятого рішення Одеським обласним територіальним відділенням АМКУ від 21.11.2018 року за № 17-р/к, тобто, обставини справи № 06-02/2017 під сумнів не ставлять.
Отже, на думку ТОВ "Комінтернівське КГ", Позивач помилково вважає що у АМКУ відсутня компетенція щодо зобов`язання виконавчого комітету прийняти будь-яке заздалегідь відоме рішення, при цьому ТОВ «Комінтернівське КГ» посилається, зокрема, на наступні приписи законодавства, а саме норми ч.2 ст.19 Конституції України, ст.2, 15, 17, 35, 48, 50, ЗУ "Про захист економічної конкуренції", ст.5 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України".
Так, ТОВ "Комінтернівське КГ" зазначає, що Одеським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 21.11.2018р. за №17-р/к справа №06-02/2017, прийняття якого, на думку ТОВ "Комінтернівське КГ", було обумовлено порушенням виконавчим комітетом Крижанівської сільради вимог ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які призвели до обмеження конкуренції. Оскарженим рішенням АМКУ зобов`язано виконавчий комітет Крижанівської сільради у трьох місячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
ТОВ "Комінтернівське КГ", вважає, що Відповідач дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії Позивача, які полягали у вигляді відмови ТОВ "Комінтернівське КГ" у затвердженні тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення протирічать вимогам законодавства України, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90299, а Позивачем не доведено того, що його права, за захистом яких він звернувся до суду порушені Відповідачем.
14.06.2019р. до суду від ГО "ЗЕЛЕНОМИС" надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору (вх.№1728/19), в якій заявник просить суд: скасувати рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21 листопада 2018 року №17-р/к у справі №06-02/2017р. правова позиція якого збігається з письмовими поясненнями поданими до матеріалів справи 19.04.2019р. за вх.№7848/19.
Крім іншого, в обґрунтування позовних вимог ГО "ЗЕЛЕНОМИС" зазначає, оспорюване рішення АМКУ суттєво зачіпає його права ті інтереси, охоронювані законом, може порушити права членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС" на своєчасне отримання та належної якості комунальних послуг з центрального водопостачання та водовідведення, а також обов`язок щодо укладання договору про надання цих послуг з належним виконавцем.
Крім того, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" вказує, що оскаржуване рішення АМКУ прийнято без врахування вимог ст.16 ЗУ "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Постановою НКРЕКП № 307 від 22.03.2017р. виходячи з чого, на думку ГО "ЗЕЛЕНОМИС", в оскаржуваному рішенні АМКУ викладені висновки, які не відповідають обставинам справи, а саме: визначення товару, товарного ринку, територіальних меж ринку та споживачів з посиланням на неіснуючі адреси житлових будинків.
Окремо ГО "ЗЕЛЕНОМИС" у позові зазначає, що жителі останнього, як споживачі послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення вважають недоведеним негативний вплив незатвердження тарифів саме на конкуренцію, а тому і недоведеним вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
20.06.2019р. Позивачем до суду була подана заява про зміну предмету позову (вх. № 12326/19), відповідно до якої Позивач, скориставшись своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 46 ГПК України доповнив підстави заявленого позову та о зазначив наступне.
Щодо першого пункту оскаржуваного рішення АМКУ.
Позивач зазначає, що відповідно до першого пункту оскаржуваного рішення АМКУ було встановлено що дії виконавчого комітету Крижанівської сільради у вигляді відмови у затверджені тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ст.17 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", що полягає у створенні умов для вчинення порушень ТОВ "Комінтернівське КГ" законодавства про захист економічної конкуренції.
Проте, з таким висновком Позивач не погоджується виходячи з того, що в оспорюваному рішенні відсутні жодні посилання на конкретні дії виконавчого комітету щодо схилення будь-кого до порушень законодавства про захист економічної конкуренції або створенні умов для їх вчинення, тощо. Матеріали справи таких доказів не містять, як не містить цього й саме оскаржене рішення.
Як вказує Позивач, з матеріалів справи вбачається, що проект оспорюваного рішення двічі (08.05.2018р. та 26.07.2018р.) надсилався на розгляд Тимчасової адміністративної колегії до Антимонопольного комітету України, але повертався на доопрацювання з приводу відсутності у проекті висновку про негативний вплив саме на конкуренцію внаслідок не встановлення тарифів. Крім того, в листі Антимонопольного комітету України від 22.08.2018р. за вих. № 128-29/06-10875 зазначено, зокрема, що питання встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, а також відповідність діяльності ТОВ "Комінтернівське КГ" в частині використання підземних вод артезіанської свердловини для питного водопостачання с. Крижанівка, вимогам Законів України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово-комунальні послуги" Кодексу про надра знаходиться в площинні державного регулювання інших органів влади та не належать до компетенції Антимонопольного комітету України.
Проте, як зазначає Позивач, оспорюване рішення було прийнято Відповідачем без врахування зазначених зауважень Антимонопольного комітету України, та без наявності висновку про негативний вплив на конкуренцію внаслідок не встановлення виконавчим комітетом тарифів для ТОВ "Комінтернівське КГ", тобто Відповідачем було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, що в силу приписів ст. 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Щодо другого пункту оскаржуваного рішення АМКУ позивач залишив підстави позову без змін.
21.06.2019р. від Відповідача надійшов відзив (вх.№12437/19) на позовну заяву ГО "ЗЕЛЕНОМИС".
Так, Відповідач посилаючись на ст.39 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначає, що особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники. Крім того, відповідно до наведеної норми, третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв`язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом.
Порушення, відповідно до рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №17-р/к від 21.11.2018 було кваліфіковано за нормами ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме - схилення суб`єктів господарювання, органів влади , органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
Отже, на думку Відповідача питання, які порушувались при розгляді справи №06-02/2017 жодним чином не зачіпали охоронюваних Закону України "Про захист економічної конкуренції" прав та інтересів ГО "ЗЕЛЕНОМИС", крім того, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" не було залучено до участі у справі № 06-02/2017 в якості третьої особи.
Разом з тим, Відповідач зазначає, що законом передбачено виключний перелік суб`єктів, які мають право оскаржити рішення органів АМКУ до суду, при цьому ГО "ЗЕЛЕНОМИС" за своїм правовим статусом до даного переліку не входить.
01.07.2019р. ГО "ЗЕЛЕНОМИС" надало до суду відповідь на відзив Відповідача (вх.№12991/19), в якій зазначає, що рішення по справі може порушити права членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС" на своєчасне отримання та належної якості комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також обов`язок щодо укладання договору про надання цих комунальних послуг з належним виконавцем, у зв`язку з цим ГО "ЗЕЛЕНОМИС" в інтересах своїх членів на підставі ст.49 Цивільного процесуального кодексу заявило самостійні вимоги щодо предмета спору шляхом подання відповідної позовної заяви.
Окремо, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" відзначає, що в оскаржуваному рішенні АМКУ не доведено такої обставини як наявності у ТОВ "Комінтернівське КГ" технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в установленому порядку, яка має значення для справи і яка визнана встановленою, а також, у останньому викладені висновки, які не відповідають обставинам справи: визначення товару, товарного ринку, територіальних меж ринку та споживачів з посиланням на неіснуючі адреси житлових будинків.
Також, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" вказує, що має місце неповне з`ясування АМКУ обставин, які мають значення для справи, а також члени ГО "ЗЕЛЕНОМИС" як споживачі послуг з централізованого постачання холодної води та водо відведення вважають недоведеним негативний вплив незатвердження тарифів саме на конкуренцію, а тому і недоведеним вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
25.07.2019р. від ТОВ "Комінтернівське КГ" надійшли пояснення щодо позову ГО "ЗЕЛЕНОМИС" (вх. № 14825/19), в яких зазначено, що позов, поданий ГО "ЗЕЛЕНОМИС" є безпідставним та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По-перше.
Стосовно подачі самого позову ГО "ЗЕЛЕНОМИС", ТОВ "Комінтернівське КГ" зазначає, що в самій позовній заяві відсутнє обґрунтування належність саме ГО "ЗЕЛЕНОМИС" права на предмет первісного позову та не доводить, що обраний ГО спосіб захисту забезпечить відновлення порушеного права, більше того в поданому позові не доведено порушення прав та обов`язків членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС" оскаржуваним рішенням, яке адресоване безпосередньо виконавчому комітету Крижанівської сільради.
Крім того, позовна заява не містить доказів, що ТОВ "Комінтернівське КГ" збирається здійснювати свою діяльність саме там, де розташовані житлові будинки членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС" і це буде порушати права та обов`язки членів ГО, що свідчить про недоведеність зазначеного факту.
Окремо, ТОВ "Комінтернівське КГ" зазначило, що ГО "ЗЕЛЕНОМИС" не наділений правом на оскарження рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №17-р/к від 21.11.2018р.
20.08.2019р. від ГО "ЗЕЛЕНОМИС" до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№16724/19), відповідно до яких ГО знов звернуло увагу на те, що між ОК "ЖБК "ПБК" та ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" був укладений договір №2675/1 від 01.08.2007р. про надання послуг.
ОК "ЖБК "ПБК" безоплатно використовує отримані мережі ТОВ "СВТ-КО" до яких приєднанні житлові будинки членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС".
Між тим, у разі затвердження тарифів та здійсненні діяльності ТОВ "Комінтернівське КГ", за ствердженням ГО, буде використовувати мережі, якими користується ОК "ЖБК "ПБК" та до яких приєднанні житлові будинки членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС".
Члени ГО «ЗЕЛЕНОМИС» заперечували та заперечують проти затвердження тарифів для ТОВ "Комінтернівське КГ", так як вважають що ТОВ "Комінтернівське КГ" не відповідає вимогам ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення та немає необхідних умов для провадження такої діяльності, тому оспорюване рішення може порушити права членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС" на своєчасне отримання та належної якості комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також обов`язок щодо укладання договору про надання цих послуг з належним виконавцем.
З підстав, які додатково викладені в наведених поясненнях ГО "ЗЕЛЕНОМИС" вважає, що "Комінтернівське КГ" має виконати вимогу ст.17 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення ", зокрема щодо отримання дозволу на користування надрами.
22.08.2019р. від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№16939/19), в яких ним додатково зазначене наступне.
За твердженнями Відповідача, ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" не є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення будинків в с. Крижанівка, розташованих, за адресою: вул. Вишнева, 1,2,3, вул. Міланська, 22.
Так АМКУ зазначає, що при винесенні оскарженого рішення він діяв в межах повноважень, встановлених чинним законодавством України. А тому, він переконаний, що за результатами розгляду справи, АМКУ було правомірно встановлено, що дії виконавчого комітету Крижанівської сільради у вигляді відмови у затвердженні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ", що протирічить вимогам законодавства України є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що полягає у створені умов для вчинення порушень ТОВ «Комінтернівське КГ» законодавства про захист економічної конкуренції.
Отже, Відповідач зазначає, що в розумінні ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", виконавчий комітет Крижанівської сільради як орган місцевого самоврядування, є суб`єктом відповідальності за умови наявності порушення Закону.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019р. позовна заява вх.№122/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019р. відкрито провадження у справі №916/114/19, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 05.03.2019р.
27.03.2019р. від Громадської організації "ЗЕЛЕНОМИС" на адресу суду надійшла заява (вх.№2-1403/19) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
28.03.2019р. ухвалою Господарського суду заяву ГО "ЗЕЛЕНОМИС" (вх.№2-1403/19 від 27.03.2019р.) задоволено, залучено до участі у справу ГО "ЗЕЛЕНОМИС" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2019р. призначено справу №916/114/19 до колегіального розгляду.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.04.2019р. був визначений склад колегії суддів для розгляду справи № 9146/114/19 у наступному складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді - Невінгловська Ю.М., Лічман Л.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2019р. справу прийнято до колегіального розгляду, призначено підготовче засідання у справі на 25.04.2019р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2019р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінтернівське комунальне господарство" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
15.05.2019р. в судовому засіданні представником третьої особи на стороні позивача - ГО "ЗЕЛЕНОМИС" суду було подано клопотання (вх.№2-2240/19) в якому третя особа просила суд зобов`язати ТОВ "Комінтернівське комунальне господарство" надати суду оригінал проекту 3-04-2006-0-НВК групи житлових будинків з додатками для огляду в судовому засіданні.
Колегія суддів розглянув клопотання ГО "ЗЕЛЕНОМИС" та враховуючи завдання господарського судочинства, вирішила задовольнити клопотання частково, а тому ухвалою суду від 15.05.2019р. запропонувала ТОВ "Комінтернівське КГ" надати суду: проект 3-04-2006-0-НВК групи житлових будинків з додатками в оригіналі для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідченні копії для залучення до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 06.06.2019р. строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів.
На підставі розпорядження керівника апарата суду від 01.07.2019р. за № 237 відповідно до ст.15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 10 ст. 32 ГПК України, пункту 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.), п. 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 13.03.2019р. (протокол №17-02/2019), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді. Лічмана Л.В. з 01.07.2019р. по 31.07.2019р. у відпустці та судді Невінгловської Ю.М. з 24.06.2019р. по 19.07.2019р. у відпустці з метою недопущення порушення процесуальних строків, на підставі службової записки головуючого судді Цісельського О.В. відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.) був призначений повторний автоматичний розподіл справи №916/114/19 для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019р. було визначено склад колегії суддів від 02.04.2019р. був визначений склад колегії суддів для розгляду справи № 9146/114/19 у наступному складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді - Бездоля Д.О., Щавинська Ю.М.
Ухвалою суду від 01.07.2019р. справу №916/114/19 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя - Цісельський О.В., суддя - Бездоля Д.О., суддя - Щавинська Ю.М., призначено підготовче засідання на 01.07.2019р.
В судовому засіданні 01.07.2019р. суд, розглянувши подану Позивачем заяву про зміну підстав позову враховуючи те, що доповнення позову додатковими підставами при збереженні в ньому первісних підстав та зміна посилання на норми права не є зміною підстав позову, як то передбачено ст. 46 ГПК України, враховуючи завдання господарського процесу та принцип диспозитивності долучив до матеріалів справи заяву Позивача про зміну підстав позову як заяву з процесуальних питань.
В судовому засіданні, 27.08.2019р., протокольною ухвалою суд продовжив строк підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.09.2019р.
В судовому засіданні 04.09.2019р. представник позивача - Крижанівської сільради позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити. Щодо позову третьої особи - ГО "ЗЕЛЕНОМИС" його вирішення залишив на розсуд суду.
Представник відповідача - Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, проти задоволення позову Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області та Громадської організації "ЗЕЛЕНОМИС" заперечував у повному обсязі, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Представник третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ГО "ЗЕЛЕНОМИС" власний позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його. Також представником був підтриманий позов Крижанівської сільради, який він також просив суд задовольнити.
Третя особа без самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача - ТОВ "Комінтернівське комунальне господарство" про час та місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою, яка вказана у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Проте, її представник в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, як вбачається з наданих суду письмових позицій щодо заявлених позовних вимог проти первісного позову та позову третьої особи заперечує в повному обсязі, вважає що вони задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Саме до таких висновків прийшов ВС КГС в своєї Постанові у справі № 911/1163/17 від 03.03.2018р.
Враховуючи належне повідомлення ТОВ "Комінтернівське КГ" час та місце судових засідань, що призначалися судом під час розгляду справи та строки розгляду справи, суд розглянув справу за відсутності представника ТОВ "Комінтернівське КГ" за наявними матеріалами справи.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
04.09.2019р. судом закінчено розгляд справи по суті та після виходу з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Фактичні обставини справи встановлені судом.
3.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінтернівське комунальне господарство" (надалі - ТОВ "Комінтернівське КГ") зареєстровано 07.05.2010р. державним реєстратором Комінтернівської райдержадміністрації у ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 36970367.
Згідно Статуту ТОВ "Комінтернівське КГ" у новій редакції, що затверджена загальними зборами учасників товариства від 07.07.2014р., протокол №07/07-14, зареєстровано державним реєстратором 10.07.2014р., одним з основних видів діяльності ТОВ "Комінтернівське КГ" є надання житлово-комунальних послуг (постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
У період з березня 2013р. по липень 2016р. ТОВ "Комінтернівське КГ" неодноразово зверталося до Крижанівської сільради з приводу встановлення тарифів на послуги з центрального водопостачання холодної води та водовідведення, що надаються ТОВ "Комінтернівське КГ", надаючи при цьому відповідні документи.
Однак, заяви ТОВ "Комінтернівське КГ" Крижанівською сільрадою в порушення вимог ст.ст.42,53 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на розгляд виконавчого комітету сільської ради не виносилися, а розглядалися, зокрема, сільським головою з направленням товариству відповідей-листів.
У зв`язку із вищенаведеним для захисту своїх прав ТОВ "Комінтернівське КГ" зверталося до Комінтернівського районного суду Одеської області із адміністративними позовами до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
З Єдиного державного реєстру судових рішень, який містить в собі загальнодоступну інформацію (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38386367) судом встановлено, що постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.03.2014р. по справі №504/2640/13-а, адміністративний позов ТОВ "Комінтернівське комунальне господарство" до Крижанівської сільради був задоволений. Дії Крижанівської сільради по витребуванню додаткових документів для розгляду і вирішення питання на встановлення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" визнані неправомірними, бездіяльність Крижанівської сільради по залишенню заяви ТОВ "Комінтернівське КГ" щодо встановлення тарифу на водопостачання та водовідведення без розгляду визнана протиправною та Крижанівську сільраду було зобов`язано розглянути з дотриманням вимог закону заяву ТОВ "Комінтернівське КГ" від 08.07.2013р. щодо встановлення тарифу на централізоване постачання холодної води та водовідведення.
10.12.2014р. рішенням виконавчого комітету Крижанівської сільської ради №372 було відмовлено ТОВ "Комінтернівське КГ" в затвердженні тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення без обґрунтування підстав для відмови.
У грудні 2014 року ТОВ "Комінтернівське КГ" звернулося до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до Крижанівської сільської ради, в якому просить суд визнати дії відповідача в особі сільського голови Крижанівської сільської ради по залишенню заяви ТОВ "Комінтернівське комунальне господарство" щодо встановлення тарифу на централізоване постачання води та водовідведення без розгляду - протиправною, зобов`язати виконавчий комітет Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області розглянути з дотриманням вимог діючого законодавства заяву позивача від 19.08.2014 р. на найближчому засіданні виконкому.
З Єдиного державного реєстру судових рішень, який містить в собі загальнодоступну інформацію (http://reyestr.court.gov.ua/Review/52507476) судом встановлено, що постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16.03.2015р. по справі №504/4389/14-а, адміністративний позов ТОВ "Комінтернівське КГ" був задоволений, бездіяльність голови виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області щодо не винесення для розгляду на засідання виконкому питання про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення ТОВ "Комінтернівське КГ" визнана протиправною, зобов`язано виконавчий комітет Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області розглянути у визначеному законом порядку, з дотриманням вимог діючого законодавства заяву ТОВ "Комінтернівське КГ" від 19.08.2014 р. щодо встановлення тарифу на централізоване постачання холодної води та водовідведення.
08.07.2016р. ТОВ "Комінтернівське КГ" черговий раз з заявою (вих.№08/07-16) звернулось до Крижанівської сільради в якій просило переглянути рішення згідно заяви щодо встановлення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення від 03.07.2014р. вх.№02-11/15-301 від 03.07.2014р. та затвердити тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення що надаються заявником. Заява була зареєстрована Крижанівською сільрадою 11.08.2015р. за вх.№662. Проте, у встановлений законом строк відповідь надана не була.
Не погодившись із діями Крижанівської сільради ТОВ "Комінтернівське КГ" звернулося до АМКУ із відповідною заявою.
28.07.2016р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення АМКУ на адресу Крижанівської сільради направлені Рекомендації за №62-рк/к "Про припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції" в яких, зокрема, було рекомендовано виконкому Крижанівської сільради здійснити заходи щодо усунення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених ст.17 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" шляхом: затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" у відповідності до законодавства України та повідомити у тримісячний строк про результати розгляду Одеське обласного територіальне відділення АМКУ з наданням підтверджуючих документів.
20.09.2016р. виконкомом Крижанівської сільради розглянуті рекомендації Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення АМКУ №62-рк/к та враховуючи те, що на думку членів виконкому Крижанівської сільради ТОВ "Комінтернівське КГ" не відповідає вимогам чинного законодавства України в частині виконавця комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, розглянувши повторно заяву ТОВ "Комінтернівське КГ" про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення вих.№08/07-16 від 08.07.2016р. (вх.№662 від 11.07.2016р.) рішенням виконкому за №378 було відмовлено ТОВ "Комінтернівське КГ" у затвердженні тарифів.
20.04.2017р. розпорядженням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМКУ за № № 06-рп/к розпочато розгляд справи № 06-02/2017 за ознаками вчинення виконавчим комітетом Крижанівської сільради порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.17 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", що полягає у створені умов для вчинення порушень ТОВ "Комінтернівське КГ" законодавства про захист економічної конкуренції.
05.05.2017р. Крижанівська сільрада розглянувши розпорядження Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМКУ № 06-рп/к від 02.04.2017р. по справі № 06-02-17 надала АМКУ письмові пояснення, в яких звернула увагу на те, що ТОВ "Комінтернівське КГ": у разі використання підземних вод для питного водопостачання потрібно отримати дозвіл на використання надр; на відсутність технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, затвердженого в установленому порядку; ліцензія на послуги водопостачання та водовідведення отримана по підробленим документам; використання земельної ділянки для громадської забудови в промислових цілях порушує ст.91 Земельного кодексу України; не може забезпечити виконання обов`язків виконавця послуг, визначених у ч.2 ст.21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
За результатами збирання та аналізу доказів у справі №06-02/2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ було встановлено, зокрема, наступне.
Діючим законодавством визначені повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за дотриманням виконавцями житлово-комунальних послуг порядку формування тарифів на ці послуги та затвердження органами місцевого самоврядування цих тарифів відповідно до закону.
ТОВ "Комінтернівське КГ" відповідно до Постанови КМУ від 01.07.2011р. №869 неодноразово було подано до виконавчого комітету Крижанівської сільради заяви і розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення із відповідними підтвердними матеріалами та документами.
За висновками АМКУ дії виконавчого комітету Крижанівської сільради у вигляді відмови у затвердженні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ", що протирічить вимогам законодавства України, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.17 ЗУ Про захист економічної конкуренції", що полягає у створені умов для вчинення порушень ТОВ "Комінтернівське КГ", законодавства про захист економічної конкуренції.
27.03.2018 року Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла попередні висновки по справі №06-02/2017 та листом за вих.№02-03/588 від 28.03.2018р. направила їх на адресу виконкому Крижанівської сільради.
10.05.2018р. Крижанівська сільрада своїм листом вих.№02-13/574 надала повторні зауваження, які повністю продублювали зауваження Крижанівської сільради ( лист вх.№05-01/948 від 10.05.2017р.) подані як заперечення на розпорядження АМКУ №06-рп/к від 20.04.2017р.
Виходячи з чого, АМКУ зробив висновок, що Крижанівська сільрада вкотре не приймає до уваги аргументи Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та не затверджує ТОВ "Комінтернівське КГ" тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Заперечення Крижанівської сільради щодо затвердження тарифу ТОВ "Комінтернівське КГ не приймаються АМКУ виходячи з: інформації отриманої від Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації щодо отримання ТОВ "Комінтернівське КГ" дозволу на спецводокористування № УКР 3812-А/Оде від 08.02.2016р. терміном до 27.01.2020р.; роз`яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, викладених у листі №7/9.1.2/10031-18 від 01.10.2018р. та відповідно до яких ТОВ "Комінтернівське КГ" не потрібно отримувати спеціальний дозвіл та гірничий відвід для видобутку копалин місцевого значення, оскільки технічні характеристики артсвердловини, яку ТОВ "Комінтернівське КГ" планує використовувати для постачання води не перевищує 300 м 3 на добу; наявності технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погоджений і затверджений, копія якого надана АМКУ, тощо.
Виходячи з зібраних доказів АМКУ дійшов висновків про те, що:
прийняте виконкомом Крижанівської сільради рішення №378 від 20.09.2016р. про відмову у затверджені ТОВ "Комінтернівське КГ" тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на підставі зазначених в рішенні статей не відповідає фактам, встановленим АМКУ в ході розгляду справи;
станом час винесення АМКУ рішення тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" не були затверджені виконавчим комітетом Крижанівської сільради, у зв`язку з чим ТОВ "Комінтернівське КГ" не надає послуги населенню та як наслідок, порушуються інтереси як споживачів (в частині відсутності конкуренції та вибору більш вигідних знавця житлово-комунальних послуг (так як виконавець послуг не може надавати послуги по незатвердженому тарифу відповідно до чинного законодавства);
відповідно до протоколу Загальних зборів ОК "ЖБК "ПІВДЕННА БУДІВЕЛЬНА КОМПНІЯ", ТОВ "Комінтернівське КГ" визначено виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення для багатоповерхових житлових Вишнева, 2 та вул. Вишнева, 3, житлових будинках № 1, 4 - вул. Миланська, 22 с. Крижанівка;
відповідно до ст. 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" ТОВ "Комінтернівське КГ" є суб`єктом господарювання.
Крім того, АМКУ відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02р. №49-р, зареєстрованої в МЮУ 01.04.2002р. №317/6605 було проведено дослідження ринку надання послуг централізованого водопостачання, на якому здійснює свою діяльність ТОВ "Комінтернівське КГ" та встановлено, що в даній справі є товаром; товарним ринком; територіальними межами ринку; споживачами та встановлені часові межі ринку.
Отже, АМКУ встановило, що підприємство, яке є виробником (виконавцем) послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до вимог діючого законодавства, є відповідальним за формування тарифів на свої послуги.
Органи місцевого самоврядування, у свою чергу, встановлюють тарифи на житлово- комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
За висновками, зробленими АМКУ ТОВ "Комінтернівське КГ", що має ознаки такого, що займає монопольне становище (у разі надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення), у разі використання у своїй діяльності незатверджених тарифів, які протирічать діючому законодавству та може призвести до ущемлення інтересів споживачів (зокрема, у неможливості отримувати пільги та субсидії).
Отже дії ТОВ "Комінтернівське КГ" у вигляді використання у своїй діяльності незатверджених тарифів можуть мати ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов значної конкуренції на ринку з централізованого водопостачання та існування водовідведення.
Виходячи з матеріалів справи, АМКУ встановив, що дії ТОВ "Комінтернівське КГ" у вигляді звернення до виконавчого комітету Крижанівської сільської ради із заявами та необхідним пакетом документів про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, направлені на усунення з боку ТОВ "Комінтернівське КГ" порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У зв`язку із вищенаведеним, АМКУ дійшов до висновку, що дії виконавчого комітету Крижанівської сільради, у вигляді відмови у затвердженні тарифів на водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ" протирічать вимогам законодавства України, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст. 17 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", що полягає у створені умов для вчинення порушень ТОВ "Комінтернівське КГ" законодавства про захист економічної конкуренції.
Як встановлено судом, 08.05.2018р. та 26.07.2018р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення АМКУ проект рішення №17-р/к по справі №06-02/2017 направлявся на розгляд Тимчасової адміністративної колегії до Антимонопольного комітету України, але 05.07.208р. та 22.08.2018р. повертався на доопрацювання у зв`язку із відсутністю у проекті висновку про негативний вплив саме на конкуренцію внаслідок не встановлення тарифів.
Зокрема, в листі Антимонопольного комітету України вих.№128-29/06-10875 від 22.08.2018р. зазначено, що питання встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, а також відповідність діяльності ТОВ "Комінтернівське КГ" в частині використання підземних вод артезіанської свердловини для питного водопостачання в с. Крижанівка, вимогам ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", Кодексу про надра знаходяться в площині державного регулювання інших органів влади та не належать до компетенції Антимонопольного комітету України.
Проте, 21.11.2018р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення АМКУ було прийнято рішення №17-р/к по справі №06-02/2017 відповідно до якого було постановлено: 1) визнати дії виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області у вигляді відмови у затвердженні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ", що протирічить вимогам законодавства України, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що полягає у створенні умов для вчинення порушень ТОВ "Комінтернівське КГ" законодавства про захист економічної конкуренції;
2) зобов`язати виконавчий комітет Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області впродовж трьох місяців з дня отримання цього рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п. 1 резолютивної частини Рішення шляхом розгляду заяви ТОВ "Комінтернівське КГ" та затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ "Комінтернівське КГ", відповідно до Постанови КМУ від 01.06.2011р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово - комунальні послуги" та Закону України "Про житлово - комунальні послуги".
Позивач вважає що оспорюваним рішення порушуються його права та охоронювані законом інтереси, звернувся до господарського суду з позовною заявою щодо скасування рішення Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення АМКУ.
3.2. В частині позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ГО "ЗЕЛЕНОМИС" судом встановлено наступне.
10.05.2017р. рішенням загальних зборів об`єднання громадян-власників садиб житлового комплексу "Зеленомис", оформлених протоколом № 5 був затверджений статут громадської організації "ЗЕЛЕНОМИС".
Відповідно до п.2.1. Статуту головною метою ГО є здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних тощо потреб.
Основними напрямками діяльності ГО є, зокрема, забезпечення захисту прав її членів та/або інших осіб на отримання житлово-комунальних послуг належної якості на підставі типових договорів за економічно обґрунтованими тарифами (п.2.2.3. Статуту); забезпечення правової допомоги її членам та/або іншим особам: надання консультацій і роз`яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок до законодавству; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів в суді у цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення; здійснення представництва та захист прав і законних інтересів у Радах народних депутатів, їх виконавчих та розпорядчих органах, а також державних та інших установах, організаціях і підприємствах (п.2.2.4.Сатуту).
Як встановлено судом, головою правління ГО є ОСОБА_2 Борисівна, яка відповідно до загальновідомої інформації отриманої судом з офіційного сайту Крижанівської сільради ( https://kryzhanivska-rada.gov.ua/ru/ispolnitelnye-organy/ispolnitelnyj-komitet/ ) також є членом виконавчого комітету Крижанівської сільської ради та приймала участь у прийнятті рішення виконавчого комітету №378 від 20.09.2016р. про відмову у затверджені ТОВ "Комінтернівське КГ" тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Отже, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ГО "ЗЕЛЕНОМИС", вважає, що оспорюваним рішенням АМКУ №17-р/к по справі №06-02/2017 від 21.11.2018р. порушуються саме права її членів, що й зумовило звернення третьої особи до суду із самостійною позовною заявою для захисту прав та інтересів членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС".
4. Норми права застосовані господарським судом при прийнятті рішення.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.55 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Стаття 140 Конституції України визначає, в тому числі, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Стаття 141 Конституції України встановлює, зокрема, територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п`ять років.
Стаття 143 КУ, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У частині 2 ст.4 ГПК України, визначено, зокрема, що юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу приписів статті 20 ЦК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства тощо.
Стаття 3 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" встановлює, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами ст.4 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст.5 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
У статті 7 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема:
1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість;
4) перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
10) залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;
11) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
14) надавати обов`язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;
15) звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
16) звертатись та одержувати від компетентних органів інших держав необхідну інформацію для здійснення своїх повноважень;
У сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема:
1) вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики;
3) здійснювати повноваження, передбачені пунктами 6, 11, 12 і 15 частини першої цієї статті;
4) надавати обов`язкові для розгляду рекомендації та вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, суб`єктів господарювання, об`єднань пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію;
5) взаємодіяти з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, підприємствами, установами та організаціями з питань розвитку, підтримки, захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки, тощо.
В силу ч.1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Стаття 15 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:
заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів;
пряме або опосередковане примушення суб`єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи інші форми об`єднань або здійснення узгоджених дій концентрації суб`єктів господарювання в інших формах;
пряме або опосередковане примушення суб`єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців;
будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб`єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців;
встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одного регіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію товарів з одного регіону в іншому в певному обсязі чи за виконання певних умов;
надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;
дія, внаслідок якої окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;
дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.
Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до норм, визначених у ст.17 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб`єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.
Стаття 39 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники.
Сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою). Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв`язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Встановивши, що як відповідач до участі у справі повинна бути залучена інша особа, органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження про заміну відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідачів, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Стаття 41 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" визначає, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність).
Статтею 48 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" визначений виключний перелік рішень, які можуть прийняти за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України, а саме:
визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
накладення штрафу;
блокування цінних паперів;
усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію;
скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;
закриття провадження у справі.
З метою захисту суспільних інтересів чи відвернення негативних або непоправних наслідків для суб`єктів господарювання органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про визнання рішення, прийнятого відповідно до частини першої цієї статті, частини першої статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", таким, дія якого не зупиняється у зв`язку з: порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним; переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Рішення органу Антимонопольного комітету України, передбачене цією частиною, може бути прийняте за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи органів Антимонопольного комітету України. Таке рішення може прийматись як перед поданням відповідної заяви до господарського суду, так і після подання такої заяви, якщо господарським судом не зупинено дію рішення органу Антимонопольного комітету України, що оскаржується.
Відповідно до ст.50 загаданого Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: 1) антиконкурентні узгоджені дії; 2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем; 3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; 4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі; 5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб`єктами господарювання дій, заборонених згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону; 6) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених згідно із статтею 16 цього Закону; 7) вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону; 8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із частиною другою статті 18, статтями 19 і 20 цього Закону; 9) обмежувальна діяльність, заборонена згідно із частиною першою статті 18 цього Закону; 10) недотримання умов, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 22 цього Закону; 11) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб`єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; 12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна; 13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; 14) подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; 15) подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; 16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; 17) надання рекомендацій суб`єктами господарювання, об`єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень; 18) обмеження в господарській діяльності суб`єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов`язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію; 20) обмежувальна діяльність об`єднань, заборонена згідно зі статтею 21 цього Закону.
Стаття 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" визначає, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Згідно з ч.1 ст. 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Стаття 2 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частина 1, 3, 4 ст. 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
Стаття 11 цього Закону встановлює, зокрема, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема, забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води;
б) делеговані повноваження, в тому числі, але не виключно, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв`язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об`єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об`єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства (стаття 30 Закону).
Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово - комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово - комунальні послуги відповідно до закону; здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері житлово - комунальних послуг.
Також, статтею 31 зазначеного Закону встановлено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово - комунальних послуг визначає КМУ.
Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово - комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Органи місцевого самоврядування, у свою чергу, встановлюють тарифи на житлово - комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до ст. 5 Господарського кодексу України визначені конституційні основи правопорядку у сфері господарювання.
Так, правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема: забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; визнання усіх суб`єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права.
Суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Стаття 6 ГК України визначає, що загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, тощо.
Стаття 19 ГК України, зокрема, визначає, що суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у таких сферах, в тому числі: цін і ціноутворення - з питань додержання суб`єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги; монополізму та конкуренції - з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства тощо.
Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.
Стаття 31 ГК України визначає, що дискримінацією суб`єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається, зокрема: обмеження прав суб`єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів; встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб`єктів господарювання або груп підприємців. Дискримінація суб`єктів господарювання не допускається. Законом можуть бути встановлені винятки з положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, загальносуспільних інтересів.
5. Мотиви та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
5.1. Щодо позовних вимог Крижанівської сільської ради.
Оспорюване рішення АМКУ базується на порушенні виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб`єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.
Разом з тим оспорюване рішення не містить жодних посилань на конкретні дії органу місцевого самоврядування щодо схилення ТОВ "Комінтернівське КГ" до порушень законодавства про захист економічної конкуренції або створенні умов для їх вчинення.
В процесі розгляду справи №06-02/2017 поза увагою залишено те, що при розгляді Рекомендації Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №62 від 28.07.2016р. та винесені рішення №378 від 20.09.2016р. виконкомом Крижанівської ради взагалі не надано будь-яке обґрунтування цього рішення; не надано оцінку діям органу місцевого самоврядування з урахуванням норм ст.5, 6, 19, 31 Господарського кодексу України та наслідків відмови органу місцевого самоврядування для ТОВ "Комінтернівське КГ".
Відповідачем при винесені оспорюваного рішення, не враховані зауваження Тимчасової адміністративної колегії до Антимонопольного комітету України, викладені в листі Антимонопольного комітету України від 22.08.2018 вих.№128-29/06-10875 в якому зазначено, що питання щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, а також відповідність діяльності ТОВ "Комінтернівське КГ" в частині використання підземних вод артезіанської свердловини для питного водопостачання в с. Крижанівка, вимогам законів України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово- комунальні послуги", Кодексу про надра знаходяться в площині державного регулювання інших органів влади та не належать до компетенції Антимонопольного комітету України.
Так само, оспорюване рішення не містить висновків щодо негативного впливу саме на конкуренцію внаслідок не встановлення тарифів ТОВ "Комінтернівське КГ" виконкомом Крижанівської сільради, на що також було звернуто увагу листі Антимонопольного комітету України від 22.08.2018 вих.№128-29/06-10875. Обставини викладені у листі Антимонопольного комітету України від 22.08.2018 вих.№128-29/06-10875 не заперечуються Відповідачем.
В силу приписів ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Що, з огляду на норми ст. 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", свідчить про неповне з`ясування Відповідачем під час розгляду справи №06-02/2017 обставин, які мають суттєве значення для її розгляду та прийняття відповідних висновків по справі.
Відповідно до Європейської Хартії місцевого самоврядування (яка набрала чинності для України 01.01.1998р.) органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Принцип вільного вирішення питань в даному випадку, передбачає можливість в тому числі і органу виконкому приймати рішення шляхом голосування його членів.
При цьому, таке рішення приймається добровільно без спонукання членів виконавчого комітету на прийняття того чи іншого рішення будь - якими особами чи органами та після обговорення відповідного питання, рішення приймається голосами більшості від загального складу виконавчого комітету сільської ради.
Будь - який тиск на членів виконкому у прийнятті ними рішень не дозволяється в тому числі, і з боку АМКУ.
Положенням ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Згідно норм ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування віднесені повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Законом України "Про житлово - комунальні послуги" врегульовано відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово - комунальних послуг між виробниками, виконавцями і споживачами.
Таким чином, діюче законодавство визначає повноваження органів місцевого самоврядування як у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про житлово - комунальні послуги так і затвердження органами місцевого самоврядування тарифів відповідно до вимог Закону.
У свою чергу, Закони України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції" та інші нормативно-правові акти не містять положень які б свідчили наявність у Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень повноважень надавати вказівку колегіальному органу місцевого самоврядування щодо прийняття конкретного рішення або розглядати та вирішувати питання, які пов`язані із погодженням тарифів на житлово-комунальні послуги, які віднесені законодавством України до компетенції органів місцевого самоврядування.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає наступне, ч.1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Водночас, ані цією статтею, ані іншими нормами Закону не передбачено повноважень Відповідача щодо надання Позивачу вказівок (зобов`язання Позивача) стосовно способів усунення допущених порушень. Натомість Позивач, якого зобов`язали припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, повинен самостійно визначитися із шляхом (способами) такого припинення відповідно до закону.
Означений правовий висновок відображено в постанові Верховного Суду від 30.05.2018р. по справі №917/725/17.
В силу норм, викладених у Конституції України, органи, зокрема, державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Але ні Конституцією, ані законами України не передбачено таких повноважень та способу дій Відповідача, які б дозволили йому зобов`язати орган місцевого самоврядування вчинити конкретні дії чи прийняти конкретне рішення щодо затвердження тарифу.
Натомість, орган місцевого самоврядування, на виконання обов`язкових (в силу закону) приписів Відповідача мала самостійно, у встановлених законом порядку і у спосіб, вирішити питання щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про яке йшлося у рішенні №17-р/к.
При цьому, суд звертає увагу учасників справи, що Конституція України, в тому числі наведені положення ст.19 цього Основного закону України, має найвищу юридичну силу (у тому числі щодо названих Законів України та рішення АМКУ №17-р/к від 21.11.2018р. по справі №06-02/2017).
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про невідповідність оспорюваного рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17-р/к вимогам чинного законодавства України, а тому позов Крижанівської сільської ради підлягає задоволенню.
5.2. Щодо позовних вимог ГО "ЗЕЛЕНОМИС" суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Норми ЗУ "Про захист економічної конкуренції" визначають, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як встановлено судом, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" не було стороною у справі №06-02/2017, за результатами якої прийнято оспорюване рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2018р. за №17-р/к.
Проте, положеннями ст.55 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
А тому, суд вважає, що, з урахуванням наведених приписів Основного Закону, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" має право звернутись до Господарського суду для захисту прав своїх членів з відповідним позовом, зокрема із позовом про скасування оспорюваного рішення.
З урахуванням цього суд зазначає, що реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес його членів та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу, які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Умовами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У п.145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.
Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.
Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Як зазначалось вище, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" як спосіб захисту порушеного права своїх членів, в захист якого й був поданий відповідний позов, обрало вимогу про скасування рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2018р. за №17-р/к справа №06-02/2017 .
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В протирічь вищезазначеним приписам процесуального закону, ГО "ЗЕЛЕНОМИС" не надало суду жодного належного та допустимого доказу порушення оспорюваним рішенням Відповідача саме прав та охоронюваних інтересів членів ГО "ЗЕЛЕНОМИС" в захист яких й був поданий позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
Надані ГО "ЗЕЛЕНОМИС" до матеріалів справи копії документів, за переконанням суду зводяться до небажання ГО "ЗЕЛЕНОМИС" отримувати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від ТОВ "Комінтернівське КГ", що жодного відношення до суті розглядаємого спору не має.
Крім того, суд звертає увагу учасників справи на наявність потенційного конфлікту інтересів, якій полягає в тому, що головою ГО "ЗЕЛЕНОМИС", як і членом виконкому Крижанівської сільської ради є одна й та ж особа.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ГО "ЗЕЛЕНОМИС" у встановленому законом порядку не наведено належних та допустимих доказів порушення оспорюваним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів за захистом яких третя особа із самостійними вимогами звернулась до Господарського суду шляхом подання відповідного позову.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.
Хоча ГПК України і не містить визначення вказаних понять, їх зміст розкривається у відповідних статтях Кодексу через встановлення певних прав та обов`язків, а також меж поведінки учасників справи та суду, який, відповідно до ч.5 ст.13 ГПК України, повинен зберігати об`єктивність та неупередженість.
Відповідно до ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням викладеного Суд вважає, що обґрунтування позову певними правовими нормами, як і посилання на фактичні обставини справи та визначення предмету спору, є саме правом позивача, від фактичної реалізації якого у прямому причинно-наслідковому зв`язку знаходиться і реалізація відповідних прав відповідача на захист проти позову.
При цьому сам принцип правової визначеності, який означає не тільки якість та чіткість закону і сталість судової практики, гарантує учаснику справи можливість прогнозувати дії суду, виходячи з закріплених у ГПК України положень, оцінюючи правильність обраного способу захисту позивачем, правильного визначення норм права, яким позов обґрунтовується, предмета та підстав позову, і, відповідно, обирати певну тактику та стратегію захисту від заявлених позовних вимог.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, Громадської організації "ЗЕЛЕНОМИС", задоволенню не підлягають як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно ст.129 ГПК України суд вважає, що судові витрати за позовом Комінтернівської сільської ради слід покласти на Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, а судові витрати за позовною заявою третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору покладаються ГО "ЗЕЛЕНОМИС".
Керуючись ст. 13, 76, 86, 129, 202,233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області - задовольнити повністю.
2.Рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2018р. за №17-р/к справа №06-02/2017 - скасувати.
3.Стягнути з Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (буд.83, вул. Канатна, м. Одеса, 65107, код 20992104) на користь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ( буд.5, вул. Ветеранів, с. Крижанівка, Лиманський р-н., Одеська обл., 67562, код 05384560) витрати на оплату судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна)грн. 00коп.
4. У задоволені позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору -Громадської організації "ЗЕЛЕНОМИС" - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повне рішення складено 11.09.2019р.
Головуючий суддя О.В. Цісельський
Суддя Д.О. Бездоля
Суддя Ю.М. Щавинська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2019 |
Оприлюднено | 12.09.2019 |
Номер документу | 84186343 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Цісельський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні