Постанова

від 09.04.2020 по справі 916/114/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/114/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді покладено на помічника судді Геращенко Ю.М.,

представники учасників справи: не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2019 (колегія суддів: Цісельський О.В. (головуючий), Бездоля Д.О., Щавинська Ю.М.)

та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 (колегія суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.)

зі справи № 916/114/19

за позовом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (далі - Рада)

до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Комінтернівське комунальне господарство (далі - ТОВ Комінтернівське комунальне господарство ),

про скасування рішення,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - громадська організація Зеленомис (далі - Організація).

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Рада звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Відділення (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) про скасування рішення Відділення від 21.11.2018 № 17-р/к зі справи № 06-02/2017 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Рішення АМК).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з: неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2019 зі справи № 916/114/19 до участі у справі залучено третю особу, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ Комінтернівське комунальне господарство .

Організація звернулася до суду з самостійними вимогами щодо предмета спору, подавши позов до Відділення про скасування Рішення АМК та зазначаючи про те, що оспорюване рішення: суттєво зачіпає охоронювані законом права та інтереси Організації; може порушити права членів Організації на своєчасне отримання та належну якість комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також вплинути на обов`язок щодо укладення договору про надання цих послуг з належним виконавцем.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2019 позов Організації, як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору прийнятий для спільного розгляду з позовом Ради у справі № 916/114/19.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.09.2019 зі справи № 916/114/19, яке залишено без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019: позов Ради задоволено повністю; Рішення АМК скасовано; стягнуто з Відділення на користь Ради 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позову Організації як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення позову Ради мотивовані наявністю визначених законом підстав для скасування (визнання недійсним) Рішення АМК. В частині відмови у задоволенні позову Організації суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності Організацією порушення оспорюваним Рішенням АМК прав та охоронюваних законом інтересів, за захистом яких Організація як третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору звернулася до суду, подавши відповідний позов до Відділення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Відділення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та процесуального права, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову Ради та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову названої особи.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаржник зазначає про те, що, встановлюючи наявність або відсутність порушення шляхом аналізу відповідних доказів на предмет їх допустимості та обов`язковості з`ясування при кваліфікації порушення, суд перебрав на себе непритаманні функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, щодо правової кваліфікації наявної події та встановлення факту наявності порушення.

Судами не враховано те, що Відділення при винесенні оспорюваного рішення діяло в межах повноважень, встановлених чинним законодавством України.

Судами не встановлено наявності підстав, передбачених приписами статті 59 Закону України Про захист економічної конкуренції для скасування чи визнання недійсним Рішення АМК.

При прийнятті оскаржуваних судових рішень судами не досліджено фактичних обставин, які мають значення для справи, та не наведено належних доказів неправильності висновків, викладених Відділенням у Рішенні АМК.

Доводи інших учасників справи

Рада у відзиві просила залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на правильність судових рішень попередніх інстанцій.

Організація у відзиві на касаційну скаргу просила залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про її необґрунтованість та безпідставність.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Згідно з Рішенням АМК:

- визнано дії виконавчого комітету Ради у вигляді відмови у затвердженні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ Комінтернівське комунальне господарство , що протирічить вимогам законодавства України, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 17 Закону України Про захист економічної конкуренції , що полягає у створенні умов для вчинення порушень ТОВ Комінтернівське комунальне господарство законодавства про захист економічної конкуренції;

- зобов`язано виконавчий комітет Ради впродовж трьох місяців з дня отримання цього рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення, шляхом розгляду заяви ТОВ Комінтернівське комунальне господарство та затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для ТОВ Комінтернівське комунальне господарство відповідно до постанови КМУ від 01.06.2011 № 869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово - комунальні послуги та Закону України Про житлово - комунальні послуги .

Рішення АМК мотивоване, зокрема, таким.

ТОВ Комінтернівське комунальне господарство є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення на підставі Закону України Про житлово - комунальні послуги .

ОК ЖБК Південна будівельна компанія , який є власником житлового будинку, визначив виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення ТОВ Комінтернівське комунальне господарство згідно з протоколом загальних зборів від 03.02.2014 № 03/02/14 для багатоповерхових житлових будинків по вул. Вишнева, 2 та вул. Вишнева, 3 в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області.

Згідно з протоколом загальних зборів ОК ЖБК Південна будівельна компанія від 22.07.2014 № 22-07/14 ТОВ Комінтернівське комунальне господарство визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в житлових будинках №№ 1, 4 - вул. Міланська, 22 в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області.

Згідно з інформацією ТОВ Інфокс (вх. від 26.07.2016 № 08-01/1911) в особі філії Інфоксводоканал не є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення будинків, які розташовані в с. Крижанівка за адресою: вул. Вишнева, 1, вул. Вишнева, 2, вул. Вишнева, 3, вул. Миланська, 22. Між ТОВ Інфокс та ТОВ Комінтернівське комунальне господарство укладено договір від 19.07.2012 № 10/3 на послуги водовідведення (для юридичних осіб).

17.04.2013 ТОВ Комінтернівське комунальне господарство звернулося до виконавчого комітету Ради із заявою вих. від 16.04.2013 № 16/04 та необхідним пакетом документів про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Листом від 18.06.2013 № 02-15/791 названому Товариству відмовлено у затвердженні тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

У зв`язку з викладеним ТОВ Комінтернівське комунальне господарство звернулося до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом. Судом визнано дії виконавчого комітету Ради неправомірними та визнано бездіяльність Ради протиправною, зобов`язано Раду розглянути з дотриманням вимог закону заяву ТОВ Комінтернівське комунальне господарство (постанова від 06.03.2014).

Рішенням виконавчого комітету Ради від 10.12.2014 № 372 ТОВ Комінтернівське комунальне господарство відмовлено в затвердженні тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення без обґрунтування підстав для відмови.

19.08.2014 ТОВ Комінтернівське комунальне господарство вдруге звернулося до виконавчого комітету Ради із заявою вих. № 19/08-14 та пакетом документів про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Заяву названого Товариства залишено без розгляду.

Бездіяльність Ради оскаржена Товариством у судовому порядку. Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16.03.2015 визнано бездіяльність голови виконавчого комітету Ради щодо невинесення для розгляду на засідання виконкому питання про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення ТОВ Комінтернівське комунальне господарство протиправною та зобов`язано виконавчий комітет Ради розглянути з дотриманням вимог закону заяву названого Товариства.

Рішенням виконавчого комітету Ради від 15.04.2015 № 55 ТОВ Комінтернівське комунальне господарство вдруге відмовлено в затвердженні тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення без обґрунтування підстав відмови.

Чинним законодавством визначені повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за дотриманням виконавцями житлово - комунальних послуг порядку формування тарифів на ці послуги та затвердження органами місцевого самоврядування цих тарифів відповідно до Закону України Про житлово -комунальні послуги , постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 Про забезпечення єдиного підходу для формування тарифів на житлово-комунальні послуги .

ТОВ Комінтернівське комунальне господарство неодноразово подавалися до виконавчого комітету Ради заяви і розрахунки тарифів на централізованого постачання холодної води та водовідведення з відповідними підтверджуючими матеріалами та документами.

Проте тарифи для названого Товариства не затверджені виконавчим комітетом Ради, у зв`язку з чим ТОВ Комінтернівське комунальне господарство не надає послуги населенню і, як наслідок, порушуються інтереси споживачів (у частині відсутності конкуренції і вибору більш вигідних тарифів), так і виконавця житлово - комунальних послуг (оскільки виконавець послуг не може надавати послуги за незатвердженим відповідно до чинного законодавства тарифом ).

Товаром у даному випадку є послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для мешканців багатоповерхових житлових будинків по вул. Вишнева, 2, вул. Вишнева, 3, житлових будинках №№ 1, 4 - вул. Міланська, 22 в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області.

Товарним ринком є ринок надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для мешканців багатоповерхових житлових будинків по вул. Вишнева, 2, вул. Вишнева, 3, житлових будинках №№ 1, 4 - вул. Міланська, 22 в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області.

Територіальними межами ринку є територіальні межі водопровідних мереж, які використовує ТОВ Комінтернівське комунальне господарство для забезпечення питною водою мешканців багатоповерхових житлових будинків по вул. Вишнева, 2, вул. Вишнева, 3, житлових будинках №№ 1, 4 - вул. Міланська, 22 в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області.

Споживачами послуг централізованого водопостачання є мешканці багатоповерхових житлових будинків по вул. Вишнева, 2, вул. Вишнева, 3, житлових будинках №№ 1, 4 - вул. Міланська, 22 в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, які отримують або мають намір отримувати комунальні послуги.

Мешканці багатоповерхових житлових будинків по вул. Вишнева, 2, вул. Вишнева, 3, житлових будинках №№ 1, 4 - вул. Міланська, 22 в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області не можуть отримати зазначені послуги від інших суб`єктів господарювання, оскільки ТОВ Комінтернівське комунальне господарство визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для багатоповерхових житлових будинків по вул. Вишнева, 2, вул. Вишнева, 3, житлових будинках №№ 1, 4 - вул. Міланська, 22 в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області.

Часовими межами ринку є 2014 - 2017 роки.

ТОВ Комінтернівське комунальне господарство має ознаки такого, що займає монопольне становище (у разі надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення), і у випадку використання у своїй діяльності незатверджених тарифів, що суперечить діючому законодавству, це може призвести до ущемлення інтересів споживачів (зокрема, через неможливість отримувати пільги та субсидії).

Дії ТОВ Комінтернівське комунальне господарство у вигляді звернення до виконавчого комітету Ради із заявами та необхідним пакетом документів про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, направлені на усунення з боку названого Товариства порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Конституція України:

частина друга статті 19:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про Антимонопольний комітет України :

стаття 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції;

стаття 4:

- Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів;

стаття 5:

- Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України Про захист економічної конкуренції , Про захист від недобросовісної конкуренції , цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів

стаття 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Закон України Про захист економічної конкуренції :

преамбула:

- цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин;

стаття 1:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

стаття 17:

- забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб`єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації;

частина перша статті 48:

- за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі;

стаття 50:

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є:

1) антиконкурентні узгоджені дії;

2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем;

3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі;

5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб`єктами господарювання дій, заборонених згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону;

6) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених згідно із статтею 16 цього Закону;

7) вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону;

8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із частиною другою статті 18, статтями 19 і 20 цього Закону;

9) обмежувальна діяльність, заборонена згідно із частиною першою статті 18 цього Закону;

10) недотримання умов, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 22 цього Закону;

11) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб`єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції;

12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна;

13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;

14) подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;

15) подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;

16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації;

17) надання рекомендацій суб`єктами господарювання, об`єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень;

18) обмеження в господарській діяльності суб`єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов`язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію;

20) обмежувальна діяльність об`єднань, заборонена згідно зі статтею 21 цього Закону;

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України Про санкції ; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша);

стаття 79 (в редакції, чинній до 16.11.2019):

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

стаття 79 (в редакції, чинній після 16.11.2019):

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування;

- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

стаття 86 (в редакції, чинній до 16.11.2019):

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

стаття 86 (в редакції, чинній після 16.11.2019):

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

пункт 1 частини першої статті 308 (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги):

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309 (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги):

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування Рішення АМК.

Підставою для касаційного перегляду є питання правильності висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності визначених законом підстав для скасування Рішення АМК за позовом Ради. В частині відмови в позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (Організації), судові рішення жодним з учасників справи не оскаржуються.

Відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень, Рішення АМК оскаржено Радою у судовому порядку в повному обсязі (а не в будь - якій його частині). Отже, попередні судові інстанції мали з`ясувати певне коло обставин, пов`язаних з наявністю чи відсутністю підстав для його скасування, що визначені статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Так, Відділенням інкриміновано виконавчому комітету Ради вчинення порушення, яке передбачене приписами статті 17 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме, вчинення дій у вигляді відмови у затвердженні тарифів для Товариства, що полягають у створенні умов для вчинення Товариством порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до приписів статті 17 названого Закону забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб`єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

Згідно з приписами статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону.

Посилання Відділення у Рішенні АМК на те, що внаслідок незатвердження тарифів для Товариства останнє як виконавець послуг може надавати послуги відповідно до незатвердженого тарифу, є лише нічим не підтвердженим припущенням Відділення , і такі дії Товариства, у випадку їх вчинення, будуть прямим порушенням приписів чинного законодавства України.

Як встановлено місцевим господарським судом, оспорюване рішення не містить жодних посилань на конкретні дії органу місцевого самоврядування щодо схилення Товариства до порушень законодавства про захист економічної конкуренції або створення умов до їх вчинення, а також не містить висновків щодо негативного впливу саме на конкуренцію внаслідок незатвердження тарифів для Товариства (на що також звернуто увагу у листі Антимонопольного комітету України від 22.08.2018 вих. № 128-29/06-10875, який адресований Відділенню). Зазначене свідчить про неповне з`ясування Відділення у розгляді справи про захист економічної конкуренції обставин, які мають суттєве значення для її розгляду та відповідних висновків у справі.

Підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України Про захист економічної конкуренції ).

Водночас Касаційний господарський суд зазначає про те, що кваліфікація дій суб`єкта як таких, що заборонені згідно із статтею 17 Закону України Про захист економічної конкуренції , має включати також кваліфікацію конкретного порушення законодавства про захист економічної конкуренції, умови для вчинення якого були створені діями чи бездіяльністю органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), зокрема, вибір конкретної правової норми і застосування її до певної події із з`ясуванням всіх обставин такого порушення та їх доведенням.

Викладеним вище спростовується довід Відділення про відсутність визначених статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції підстав для скасування (визнання недійсним) Рішення АМК.

Крім того, Суд також зазначає таке.

Частиною першою статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.

Водночас ані цією статтею, ані іншими нормами Закону не передбачено повноважень Відділення щодо надання вказівок (зобов`язання виконавчого комітету Ради) стосовно способів усунення допущених порушень (у випадку їх виявлення), в тому числі вказівок колегіальному органу місцевого самоврядування щодо прийняття конкретного рішення про затвердження тарифів, про що обґрунтовано зазначено у вирішенні спору судами попередніх інстанцій.

З огляду на викладене, встановивши наявність визначених Законом України Про захист економічної конкуренції підстав для скасування (визнання недійсним) Рішення АМК, суди попередніх інстанцій на законних підставах задовольнили позов Ради.

Не може бути прийняте Касаційним господарським судом посилання Відділення на пункт 32 розділу VIII Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), які затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р), в якому (пункті) зазначено, що резолютивна частина рішення органу Антимонопольного комітету України, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України Про захист економічної конкуренції , у необхідних випадках має містити вказівку на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення. Відомчий нормативно-правовий акт, яким є названі Правила, не може надавати органові Антимонопольного комітету України більший обсяг прав (повноважень), ніж це встановлено законодавчим актом (у даному випадку, Законом України Про захист економічної конкуренції ). Тому, з урахуванням частини сьомої статті 11 ГПК України, Касаційний господарський суд застосовує у розгляді даної справи норми названого Закону (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 зі справи № 908/1370/18).

Твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень не дослідили фактичні обставини, які мають значення для справи, та не навели належних доказів неправильності висновків, викладених Відділенням у Рішенні АМК, а також довід про те, що суд перебрав на себе у вирішенні спору зі справи непритаманні функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України щодо правової кваліфікації наявної події та встановлення факту наявності порушення, не знайшли свого підтвердження у розгляді касаційної скарги Відділення.

Довід Відділення про те, що зауваження, викладені у листі Антимонопольного комітету України від 22.08.2018 вих. № 128-29/06-10875, є внутрішньовідомчою перепискою , можуть мати лише рекомендаційний характер і не можуть бути належним доказом в обґрунтування рішення суду, Касаційний господарський суд відхиляє, оскільки в силу приписів статті 86 ГПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), що й було зроблено судами попередніх інстанцій у розгляді справи.

Доводи, викладені у відзиві Ради на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі Рябих проти Росії , від 09.11.2004 у справі Науменко проти України , від 18.11.2004 у справі Праведная проти Росії , від 19.02.2009 у справі Христов проти України , від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України , в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, Відділення не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Відділення залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені Відділенням у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відділення, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2019 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 зі справи № 916/114/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко