Рішення

від 12.09.2019 по справі 139/573/19

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/573/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Пилипчук В.П.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади сіл Вербовець та Виноградне в особі Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади сіл Вербовець та Виноградне в особі Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.

Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, в тому числі, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна частка (пай) розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах на землях, що перебували у колективній власності КСП Надія с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької області (сертифікат серії ВН в„– 0411888 ). Він являється єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері, спадщину прийняв у встановленому законом порядку. Однак, отримати свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі не в змозі, оскільки правовстановлюючий документ на будинок за життя спадкодавця не видавався, а на частку (пай) - втрачено, тому змушений звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 06.08.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою витребувано з Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 154/2016, заведену щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позивач в підготовче засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути у його відсутності (а.с. 3 зворот).

Відповідач копію ухвали від 06.08.2019 та доданих до неї матеріалів отримав, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с. 59).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Буча Київської області померла ОСОБА_2 (а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вартість даного будинку становить 27370 гривень.

Згідно оглянутого в судовому засіданні технічного звіту від 26.07.2019, технічний стан вказаного будинку, в тому числі, санітарно-технічний, є задовільним. Планування будівлі відповідає вимогам правил протипожежної безпеки.

Факт належності будинку спадкодавцеві та його вартість підтверджується, технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, Звітом про оцінку майна, випискою із по господарської книги (а.с. 14-30, 49).

Крім того, ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП "Росія" Вербовецької сільської ради, розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН в„– 0411888 . Вартість земельної частки (паю) становить 43523 грн 74 коп. Державний акт на земельну ділянку не видавався (а.с. 11-12).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Свідоцтвом про народження позивача (а.с. 6), експертним висновком (а.с. 7), довідкою Вербовецької сільської ради № 8 від 08.01.2019 (а.с. 9) стверджується, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини), спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

З копії спадкової справи № 154/2016, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . слідує, що рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області у справі № 139/930/18 від 28.11.2018, яке набрало законної сили 29.12.2018, ОСОБА_1 було надано додатковий строк в один місяць для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 11.01.2019 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці відсутні (а.с. 60-74).

Отже, суд вважає доведеним, що позивач єдиний спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину в порядку передбаченому ч. 1 ст.1269 ЦК України.

Разом з тим, 02 червня 2019 року державним нотаріусом Розналевичу М.Р. було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок та земельну частку (пай), у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів.

Верховний Суд України у своєму рішенні № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Як вбачається з характеристики будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 24) садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані з 1917 року по 1975 рік.

Таким чином, факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З виписки із погосподарської книги № 4 за 1980-1982 роки слідує, що спірний житловий будинок належав ОСОБА_2 (а.с. 49).

Рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів № 108 від 16.06.1988 року Про оформлення права особистої власності на будинки, що належать окремим громадянам в селах Мурованокуриловецького району вирішено оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, в тому числі, в с. Вербовець Курашовецької сільської ради, а виконкому сільської ради видати громадянам свідоцтва згідно цього рішення (а.с. 31). Однак, відповідно до довідки КП Могилів-Подільське МБТІ № 520 від 24.04.2019 та довідки Вербовецької сільської ради № 405 від 04.06.2019, право власності на спірний житловий будинок не зареєстровано, свідоцтво про право власності на нього не видавалося (а.с. 10, 13).

Земельна ділянка під вказаним житловим будинком перебувала у власності ОСОБА_2 , що доводиться Витягом з рішення Вербовецької сільської ради від 06.06.1998 (а.с. 48).

Належний же ОСОБА_2 сертифікат на земельну частку (пай) було втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті 33-й Канал (а.с. 8).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за законом право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими спорудами та земельну частку (пай), після смерті ОСОБА_2 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 769 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого ним судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (літ. А - житловий будинок; літ. а - ганок; літ. а-1 - козирок; літ. Б - сарай; літ. В - погріб; літ. Г - вбиральня; № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - огорожа; № 4 - огорожа), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,72 в умовних кадастрових гектарах (сертифікат серія ВН № 0411888), що перебувала в колективній власності КСП Росія Вербовецької сільської ради, знаходиться на території Територіальної громади сіл Вербовець та Виноградне Мурованокуриловецького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Територіальна громада сіл Вербовець та Виноградне в особі Вербовецької сільської ради, код ЄДРПОУ 04326903, місцезнаходження: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Вербовець, вул. Гагаріна, 9.

Рішення складено 12.09.2019.

Суддя: