Постанова

від 11.09.2019 по справі 520/2517/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 р.Справа № 520/2517/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Лях О.П.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Макаренко Я.М. ,

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представника позивача Оганісян А.Г.,

представника відповідача Богаєвської А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 (повний текст складено 14.06.2019, головуючий суддя І інстанції Супрун Ю.О., м.Харків) по справі № 520/2517/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумаріс Укр" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумаріс Укр» (надалі за текстом - ТОВ «Сумаріс Укр» ), звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2018/001657/2 від 28.12.2018 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807190/2018/01039.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 задоволено адміністративний позов.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.

Як свідчать матеріали справи, згідно Контракту № 2/2018/PL на поставку товару від 04.12.2018 та Специфікації № 1 до контракту № 2/2018/PL від 04.12.2018 позивачем було придбано автомобіль FordTransit, VIN: НОМЕР_1 , рік продукції 2011, край походження Німеччина, за ціною 3100,00 євро.

З метою митного оформлення вказаного автомобіля особою, уповноваженою позивачем на декларування автомобіля особою було подано митну декларацію №UA807190/2018/025647, у якій митну вартість товару вказано з використанням основного методу її визначення - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з вартості товару, визначеній контрактом (у специфікації).

До митної декларації були подані наступні документи: Контракт № 2/2018/PL на поставку товару від 04.12.2018; Специфікацію № 1 до контракту № 2/2018/PL від 04.12.2018; рахунок-фактуру (інвойс) FS/01/128 від 04.12.2018; декларацію про походження товару FS/01/128 від 04.12.2018; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA807190|2018|024719 від 20.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 / НОМЕР_3 від 28.02.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу PC/ НОМЕР_4 ; копію митної декларації країни відправлення 18PL391010E1440339; договір про надання послуг митного брокера № 2711/2018 від 27.11.2018; довідка № 22024 від 27.12.2018.

Харківською митницею ДФС 28.12.2018 винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/001657/2, відповідно до якого митну вартість даного автомобіля скориговано та визначено на підставі статті 64 Митного кодексу України за резервним методом визначення митної вартості на рівні 7500,00 євро згідно інформації з каталогу програмного продукту « Schwacke» № 046553/28438058 від 27.12.2018. Вказане рішення прийняте відповідачем у зв`язку з тим, що подані позивачем під час митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також у зв`язку з ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів.

Також, відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2018/01039, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів у зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів №UA80700/2018/001657 від 28.12.2017.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності прийнятих рішень.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 246 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).

Як свідчать матеріали справи, декларантом разом із вищевказаною митною декларацією №UA807190/2018/025647 було подано, зокрема: Контракт № 2/2018/PL на поставку товару від 04.12.2018; Специфікацію № 1 до контракту № 2/2018/PL від 04.12.2018; рахунок-фактуру (інвойс) FS/01/128 від 04.12.2018; декларацію про походження товару FS/01/128 від 04.12.2018; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA807190|2018|024719 від 20.12.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 / НОМЕР_3 від 28.02.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу PC/ НОМЕР_4 ; копію митної декларації країни відправлення 18PL391010E1440339; договір про надання послуг митного брокера № 2711/2018 від 27.11.2018; довідка № 22024 від 27.12.2018.

При цьому, митну вартість товарів декларантом було визначено та заявлено за основним методом її визначення - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з вартості товару, визначеній контрактом (у специфікації).

Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, які передбачені п.п. 4,5,6 ч. 2 ст. 53 МК України декларантом позивача до митного оформлення товару одночасно з поданням митної декларації митному органу подано не було.

Враховуючи, що декларантом позивача під час митного оформлення транспортного засобу не було надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, надання яких передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, то у митного органу були обгрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару.

Відповідно до п. п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи, що у митного органу були обгрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару, то митний орган мав право на витребування додаткових документів в підтвердження заявленої декларантом позивача митної вартості товару.

Із матеріалів справи слідує, що митницею здійснювалися консультації із декларантом щодо встановлення митної вартості товару.

Однак доказів направлення декларанту запиту витребування додаткових документів в підтвердження заявленої декларантом позивача митної вартості товару відповідачем до суду не надано.

Разом з тим, в порядку ч.8 ст. 55 МК України позивач із заявою від 04.02.2019 надав відповідачу додаткові документи та пояснення: копію платіжного доручення в іноземній валюті від 31.01.2019 на суму 3100,00 Євро про сплату рахунку фактури FS 01/12/18, що підтверджує виконання зобов`язань позивачем за контрактом № 2/2018/PL на поставку товару від 04.12.2018 та Специфікації № 1 до контракту № 2/2018/PL від 04.12.2018; копію Звіту про оцінку колісних транспортних засобів від 16.01.2019, підготовленого суб`єктом оціночної діяльності ПП «Агентство оцінки майна та землі» , невід`ємною частиною якого є висновок про вартість колісних транспортних засобів станом на 16.01.2019, відповідно до якого вартість автомобіля FordTransit номер VIN: WF0XXXTTFXBM04420 (об`єм двигуна: 2198 см. куб., тип двигуна: дизель, рік випуску: 2011, вихлопні викиди: EURO5, стан: був у використанні, країна походження: Німеччина, країна відправлення: Польща) дорівнює 99751,00 грн.; копію довідки ТОВ «Сумаріс Укр» Вих.бн від 01.02.2019 про наявність власних (орендованих) машин та механізмів, яка підтверджує, що імпортований автомобіль відноситься до основних засобів позивача; копію наказу № 2/В від 07.12.2018 про направлення у відрядження, який підтверджує, що директор ТОВ «Сумаріс Укр» був направлений у відрядження з метою купівлі автомобіля; копію посвідчення про відрядження, яка підтверджує факт перебування директора ТОВ «Сумаріс Укр» у відрядження; копію Довідки від 31.01.2019 SUMARIS Systemy Narzedziowe Marek Suchecki.

Згідно з ч.6 ст. 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог МК України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом позивача.

Колегія суддів зазначає, що митну вартість спірного товару митниця визначила за другорядним методом - за ціною ідентичного товару на підставі наявної у митниці цінової інформації щодо ідентичних товарів.

Відповідно до ч.1. ст.59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Відповідно до ч.4 ст. 59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Як свідчать матеріали справи, коригування митної вартості товару на рівні 7500,00 Євро було проведено відповідачем згідно ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, а за основу її визначення взято інформацію з каталогу програмного продукту « SCHWACKE» №046553/28438058 від 27.12.2018.

Разом з тим, рішення про коригування митної вартості не містить жодної докладної інформації, окрім посилання на номер і дату інформації з каталогу програмного продукту SCHWACKE. Відсутнє у спірному рішення про коригування митної вартості товарів і будь-яке порівняння характеристик оцінюваного товару з товаром, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним).

Проте, безпосередній переклад із німецької на українську мови зазначеного витягу з програмного комплексу SCHWACKE №046553/28438058 від 27.12.2018 свідчить про наявність у ньому інформації про два види вартості: Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 7.500,00 EUR" - "вартість продажу (Schwacke) з 7.500,00 EUR " та "Еinkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 5.850,00 EUR" - "вартість покупки (Schwacke) з ПДВ 5.850,00 EUR".

Будь-якого обґрунтування щодо застосування під час коригування митної вартості товару саме вартості на рівні 7500,00 EUR, а не 5850,00 EUR, відповідачем не наведено.

Крім того, інформація із програмного комплексу SCHWACKE № 046553/28438058 від 27.12.2018 після даних про "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ" і "вартість покупки (Schwacke) з ПДВ" містить запис виконаний на німецькій мові "vorbehaltlichdertechnischenPrufung", що означає "підлягає технічній експертизі". Тобто, в будь-якому випадку оцінка програмного комплексу SCHWACKE була здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану імпортованого транспортного засобу внаслідок експлуатації і відповідачем не доведено, що така інформація про реальний стан транспортного засобу була передана для оцінки за допомогою програмного продукту SCHWACKE.

Також, відповідно до використаного програмного комплексу SCHWACKE вартість транспортного засобу з пробігом 245000,00 км складає 7500,00 Євро.

В той же час, пробіг транспортного засобу позивача складав 325408 км (328080 - на час митного оформлення), однак різниця пробігу не була врахована відповідачем під час визначення митної вартості товару.

Таким чином, відповідачем не надано доказів, що при застосуванні другого методу визначення митної вартості за основу взята вартість операції саме з ідентичними товарами, у яких наявні ідентичні характеристики, з дотриманням умов визначених ст. 59 МК України.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог позивача, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі № 520/2517/19 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі № 520/2517/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2019 року.

.

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Я.М. Макаренко