Постанова

від 12.02.2020 по справі 520/2517/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2308/20

Номер справи місцевого суду: 520/2517/19

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Таварткіладзе О. М., Погорєлової С. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса ацивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та утримання дружини ,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

06.02.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила суд стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її - ОСОБА_2 користь аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття, а також стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її - ОСОБА_2 утримання, у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісяця до досягнення малолітньою донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що з 23 липня 2015 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_1 .

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька - ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що з липня 2018 року вона з відповідачем фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

Позивач зазначає, що дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.

Позивач вказує, що відповідач аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина немає.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач має не офіційний приватний бізнес, отримує дохід та може надавати допомогу.

В обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача аліментів на її утримання, позивач посилається на те, що вона знаходиться у скрутному фінансовому становищі, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

У зв`язку з тим, що матеріальної допомоги на утримання доньки відповідач не надає, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, постановлено:

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 626 (одна тисяча шістсот двадцять шість) грн. 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2019 року й до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., починаючи з 06 лютого 2019 року й до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що обов`язок по утриманню дитини у батьків є рівним, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів.

Судом першої інстанції враховано, що у відповідача - ОСОБА_1 вже є малолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, проте доказів того, що малолітній син знаходиться на його утриманні, а також доказів того, що його батьки знаходяться на його утриманні, відповідачем суду надано не було.

Також в матеріалах справи відсутні докази в обґрунтування посилань відповідача на те, що його дохід складає 3 000,00 грн. в місяць.

На думку суду позивачем не надано доказів щодо можливості виплати ОСОБА_1 аліментів у визначеному в позовній заяві розмірі - 2000,00грн. щомісячно на утримання позивача та дитини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 08 травня 2019 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2019 року, відповідно до якої апелянт просить - зазначене рішення змінити, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1 626 гривень, в іншій частині відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, судом під час розгляду справи було неправильно застосовано норму ст. 84 СК України.

Апелянт вказує, що позовні вимоги в частині стягнення грошей на утримання дружини не підлягають задоволенню у звязку з тим, що відповідач не має можливості надавати допомогу на утримання дружини, оскільки має нерегулярний дохід, що в середньому складає 3 000 гривень на місяць, має на утриманні неповнолітнього сина та батьків пенсіонерів та стан здоров`я ОСОБА_1 є незадовільним.

ОСОБА_1 зазначає, що позивач не надала жодного доказу, на підтвердження того, що відповідач має можливість її утримувати.

Відзив на апеляційну скаргу матеріали справи не містять.

Відповідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 13.06.2019 року провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та утримання дружини було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі Розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями №4935 від 04.11.2019 року та у відповідності до пунктів 2.3.49., 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду за вказаною цивільною справою було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04.11.2019 року визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О. В., суддів: О. С. Комлевої, О. Г. Журавльова.

Розпорядженням № 5407 Щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.11.2019 року у відповідності до п. 3.12. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затвердженими рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року з подальшими змінами було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів Одеського апеляційного під головуванням судді Князюка О. В.

27 листопада 2019 року справу було прийнято до провадження головуючого судді Князюка О. В. та призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду відповідає в повній мірі.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2 з 23 липня 2015 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб (а.с. 5).

Від даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька - ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження (а.с. 6).

На теперішній час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають окремо, а їх донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2019 року оскаржується ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., починаючи з 06 лютого 2019 року й до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 1 ІНФОРМАЦІЯ_6 . В задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Сімейного кодексу України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).

Право на отримання дружиною аліментів у порядку, передбаченому ст. 84 СК України, не залежить від матеріального стану дружини та від стану здоров`я дитини.

Основним доводом апеляційної скарги є те, що відповідач має нерегулярний дохід, що в середньому складає 3 000 гривень на місяць, має на утриманні неповнолітнього сина та батьків пенсіонерів та стан здоров`я позивача є незадовольним.

Разом з тим, вказані обставини досліджувались судом першої інстанції під час ухвалення рішення та не потребують додаткової оцінки.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано відсутність можливості скаржника утримувати дружину, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони були предметом розгляду справи у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, зводяться до переоцінки доказів по справі через призьму власних інтересів. Крім того, доказів про неможливість ОСОБА_1 сплати аліментів у визначеному судом розмірі, матеріали справи не містять.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 було долучено копію Судового наказу Малиновського районного суду м. Одеси від 05.04.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 у розмірі ј заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на те, що право на отримання дружиною аліментів залежить від наявності у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги, колегія суддів враховує витрати на погашення існуючих зобов`язань у розмірі ј від всіх видів доходів при розгляді даної справи.

Одночасно, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , а саме: стягнення на користь позивачки аліментів на її утримання у розмірі прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб (1 січня 2019 року - 1921 гривня) до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині, відповідно до ст. 376 ЦПК України, скаржником не надано, тому рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Поняття розумних строків розгляду справи в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нетотожне (неідентичне) поняттю процесуальних строків в національних системах права. Право Європейського Суду з прав людини є автономним і його тлумачення Судом Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД з прав людини оцінює розумність тривалості провадження з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника (див., серед інших джерел, рішення у справі Фрідлендер проти Франції (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII). Українські справи: Світлана Науменко проти України , рішення від 09 листопада 2004 року; Меріт проти України , рішення від 30.03.2004 року; Єфименко проти України , рішення від 18 липня 2006 року, Івань та інші проти України , рішення від 12 січня 2017 року, п.п.7, 8; Аніфер проти України , рішення від 26 липня 2018 року п.6, та інші.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

У пункті 33, 35 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст.6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати.

У судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал.

Тому, незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, у зв`язку з надмірним навантаженням, унеможливлює розгляд справ у строки, передбачені національним законодавством.

З урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 16), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці і т.п.), суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі, призначити справу до розгляду, вирішити інші процесуальні питання, пов`язані з розглядом справи, та розглянути справу у строки, передбачені національним законом.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України).

Оскільки колегія суддів відхилила апеляційну скаргу, судові витрати ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та утримання дружини - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст судового рішення складено 12 оютого 2020 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе