Постанова

від 12.09.2019 по справі 300/395/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6365/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

представників позивача Горбовий М.І., Марчук М.І.,

представника відповідача Федорців О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківськ судом у складі головуючого судді Остап`юка С.В. за правилами спрощеного позовного провадження, дату складення повного тексту судового рішення не зазначено) у справі № 300/395/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд-

В С Т А Н О В И В :

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

В лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття" звернулося до суду з позовом, яким просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000091202 від 07.02.2019 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за № НОМЕР_1 від 07.02.2019 про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття» (індекс 77543, вулиця Січових Стрільців, будинок 20 А, село Старий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13649825) права на отримання бюджетного відшкодування за період листопада 2018 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 171 496 гривень.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття» (індекс 77543, вулиця Січових Стрільців, будинок 20 А, село Старий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13649825) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) сплачений судовий збір в розмірі 2 572 (дві тисячі п`ятсот сімдесят дві) гривні 44 копійки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом не взято до уваги обставини, які мають значення для справи, а саме неможливість використання ТМЦ у господарській діяльності, що брали участь у формуванні податкового кредиту, оскільки у товариства станом на момент використання зазначених ТМЦ фактично відсутні основні засоби нерухомості. Середня чисельність працівників, які перебували у трудових відносинах з ТзОВ Прикарпаття у кожному з останніх двох звітних періодів складає у жовтні 2018 року - 4 особи, у листопаді 2018 року - 3 особи. У результаті аналізу даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних, АС Податковий блок , у т.ч. Аналітична система встановлено, що на підприємстві 3 наймані особи (згідно баз даних заробітна плата менше розміру мінімального рівня). Дана кількість працівників не є достатньою для здійснення транспортування, складування, переробки лісопродукції, будівельних матеріалів та здійснення ремонтно-будівельних робіт. Крім того, вказують, що інформація про наявність на підприємстві власних чи орендованих основних фондів (виробничих, складських приміщень, земельних ділянок) та автотранспортних засобів за період, що підлягав перевірці відсутня, так як звітність по земельному податку за 2018 рік, по об`єктах нерухомого майна не подавалась, а довідку форми 20-ОПП Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність подано платником тільки у січні 2019 року. Також вказують, що позивачем не надано жодних документів щодо придбання основних фондів (оборотно-сальдові відомості по рахунках 10,15), накази про введення в експлуатацію основних фондів. Таким чином, за результатами перевірки неможливо підтвердити факт використання ТМЦ, що брали участь у формуванні податкового кредиту жовтня-листопада 2018 року у господарській діяльності підприємства.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу у встановлені строки не подав.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, які стосуються предмета спору та доказування, що ТзОВ Прикарпаття в установленому порядку зареєстровано платником ПДВ (а.с.14-15).

19.12.2018 року позивачем відповідно до квитанції №2 подано в електронній формі декларацію з податку на додану вартість з додатками за листопад 2018 року (а.с.143-155). В рядку 17, 18 обумовленої декларації позивачем відображено суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 174 275 грн. Відповідно до рядків 10.1, 11 та 16 згаданої декларації названа сума податкового кредиту (174 275 грн) була сформована за рахунок: придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України у розмірі 17307 грн; ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів у розмірі 101 661 грн; віднесення до складу поточного періоду від`ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду у розмірі 55307грн.

Відповідно до рядка 19 декларації декларацію з податку на додану вартість з додатками за листопад 2018 року сума від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту задекларовано у розмірі 174019 грн, з якої: 171496 грн відображено у рядку 20.2, як суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку, а решта суми ПДВ у розмірі 2523 грн відображено у рядку 20.3 в якості суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Також до вказаної декларації позивачем подано заяву про повернення бюджетного відшкодування суми коштів у системі електронного адміністрування ПДВ у розмірі 171496 грн (а.с.149 т.1).

В додатку №3 до декларацію з податку на додану вартість з додатками за листопад 2018 року (а.с.150 т.1) та письмового переліку контрагентів з їх податковими номерами позивачем розшифровано суми податку, яка ввійшла до розрахунку суми бюджетного відшкодування, а зокрема відображено фактично сплачені у попередніх звітних періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету суми ПДВ, із зазначенням індивідуального податкового номера постачальника, місяця та року у якому виникло від`ємне значення суми ПДВ.

Так відповідно до вказаного розрахунку ввійшли суми ПДВ сплачені у періоді жовтень - листопад 2018 року постачальникам ТОВ Сінт- Майстер , ТОВ Техкран Сервіс , ДП Виговське лісове господарство , ТОВ Орхідея , ТОВ Уніплинт , ТОВ Галев Метал , ТОВ Дімекс , ТОВ Будсервіс Івано-Франківськ , ТОВ Пластімед , ТОВ 27 , ТОВ Прикарпаття .

17.01.2019 року Головним Управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум ПДВ на поточний рахунок ТзОВ Прикарпаття за листопад 2018 року, за наслідками якої складено акт 17.01.2019 року №276/09-19-12-02-11/13649825.

07.02.2019 року Головним Управлінням ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000091202, яким на підставі названого акту перевірки та пункту 200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 171496 грн за листопад 2018 року.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки про (а.с.18-19 т.1) стосовно недостатності трудових ресурсів у кількості трьох найманих осіб для провадження позивачем господарської діяльності (а зокрема транспортування, складування лісопродукції та будівельних матеріалів, здійснення ремонтно -будівельних робіт. Відсутності інформації про наявність у позивача власних та орендованих основних фондів (виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів) та введення їх в експлуатацію у періоді, що підлягав перевірці. В той час, як наявне у позивача нерухоме майно в періоді, що охоплено перевіркою перебувало в оренді. Отож, відповідач прийшов висновку, що обставини з приводу використання позивачем придбаних ТМЦ, послуг (будівельних матеріалів, лісопродукції, їх факт складування та зберігання), які брали участь у формуванні податкового кредиту (в період жовтень -листопад 2018 року) в господарській діяльності позивача підтвердити не можливо.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його до суду, на спростування викладених відповідачем обставин покликався на ряд первинних документів серед яких: договори з приводу надання послуг, акти надання послуг, договори купівлі -продажу та/або поставки ТМЦ, видаткові накладні, зовнішньоекономічні контракти, договори з надання транспортних послуг та товаро -транспортні накладні.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наданими первинними документами підтверджуються обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, за якими позивачем сформовано від`ємне значення ПДВ, заявлено до бюджетного відшкодування у розмірі 171496 грн за листопад 2018 року.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбаченого, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3. ст. 198 ПК України).

При цьому, згідно з пунктом 198.6. названої статті ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1. ст. 200 підпунктом б п.200.4. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету абз. б п.200.4. ст. 200 ПК України

Пунктом 200.7. ст.200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з підпунктом в п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ на його рахунок за умови:

фактичного придбання товарів, (робіт, послуг) суми ПДВ за якими є фактично сплаченими платником: для постачальників; або під час ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

підтвердження сум ПДВ зареєстрованими в Єдиному реєстрі податковими накладними/розрахунками коригування до них чи митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як слідує із змісту акту перевірки підставою для відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування слугували висновки акту перевірки щодо неможливості підтвердження обставин з приводу використання позивачем придбаних ТМЦ (робіт, послуг), які брали участь у формуванні податкового кредиту (в період жовтень -листопад 2018 року) в господарській діяльності підприємства позивача з контрагентами переліченими у зв`язку із:

- недостатністю трудових ресурсів, кількість яких становила три наймані особи (при заробітній платі менше мінімальної) для провадження позивачем господарської діяльності (а зокрема транспортування, складування лісопродукції та будівельних матеріалів, здійснення ремонтно -будівельних робіт;

- відсутності інформації (за період жовтень -листопад 2018 року) стосовно наявності у позивача власних та орендованих основних фондів (виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів) та щодо введення їх в експлуатацію у періоді, що підлягав перевірці. Оскільки, наявний у позивача склад та магазин в періоді, що охоплено перевіркою перебував в оренді в ФОП ОСОБА_1 .З.

1.Досліджуючи доводи апеляційної скарги стосовно неможливості фактичного здійснення господарських операцій позивача у період з жовтня по листопад 2018 року у зв`язку з недостатністю трудових ресурсів, кількість яких становила три наймані особи (при заробітній платі менше мінімальної) для провадження позивачем господарської діяльності (а зокрема транспортування, складування лісопродукції та будівельних матеріалів, здійснення ремонтно -будівельних робіт), колегією суддів встановлено таке.

Відповідно до відомостей наданих позивачем у період з жовтня по листопад 2018 року (включно) кількість працівників ТзОВ Прикарпаття становила - 3 наймані особи:

- ОСОБА_2 на посаді - верстатник деревообробних робіт (керівник підприємства).

- ОСОБА_3 на посаді - рамник.

- ОСОБА_4 на посаді - верстатник деревообробних робіт.

В ході розгляду апеляційної скарги позивачем надано письмові пояснення відповідно до яких розвантаження усієї придбаної підприємством продукції здійснювалося силами вказаних працівників за виключенням деревини, розвантаження якої здійснювалось краном маніпулятором, що знаходиться на базі автомобілів, які здійснювали доставку лісопродукції.

На підтвердження названих обставин надано: наказ № 4 від 08.08.2018р., штатний розпис, табелі обліку робочого часу за жовтень та листопад 2018р., посадові інструкції рамника перелічених працівників, протокол зборів учасників ТОВ Прикарпаття від 19 вересня 2018р., статут ТОВ Прикарпаття , фотографію автомобіля на якому розміщений кран-маніпулятор, що розвантажував лісопродукцію (додаток №1, а.с.2-19 т.2).

З наданих суду табелів обліку робочого часу вбачається, що вказані працівники працювали в дні отримання підприємством продукції повний робочий день. Відповідно до посадових інструкцій до посадових обов`язків вказаних працівників віднесено виконання вантажо - розвантажувальних робіт.

2. Досліджуючи доводи апеляційної скарги стосовно неможливості фактичного здійснення господарський операцій позивача у період з жовтня по листопад 2018 року у зв`язку з відсутністю у позивача введених в експлуатацію основних фондів, як власних так і орендованих (виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів) та іншого майна необхідного для зберігання придбаних ТМЦ та/або для виконання робіт та/або на надання послуг в тому рахунку і по їх ремонту, то колегією встановлено таке.

Відповідно до письмових пояснень придбана позивачем лісопродукція, металопродукція зберігалася під відкритим небом на території ТОВ Прикарпаття , яке має в користуванні земельну ділянку в с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області та складському приміщенні, в столярному цеху, які належить ТОВ Прикарпаття .

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано: установчий договір від 22.12.1991 року; статут ТОВ-малого підприємства Прикарпаття , зареєстрований Рішенням виконавчого комітету Долинської районної ради народних депутатів від грудня 1991 року; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою в селі Старий АДРЕСА_1 Долинського району, Івано-Франківської області площею 1,37 га № 001060 для розміщення засобів виробництва, рішення Старомізунської сільської ради Долинського району, Івано-Франківської області №582-25/2018 року від 20.12.2018 року; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 2622085201:01:003:0999; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №146580228 на майновий комплекс.

З названих документів слідує, що на підставі свідоцтва про право власності від 24.09.2008 року, виданого Старомізунською сільською радою Долинського району, Івано-Франківської області позивач володіє майновим нежитловим комплексом (до складу якого входить деревообробний цех, столярний цех, циркулярний цех, пилорама, склад) за адресою: вулиця Січових Стрільців буд.20а, с. Старий Мізунь, Долинського району, Івано-Франківської області. Також в користуванні позивача за вказаною адресою для обслуговування та розміщення вказаних засобів виробництва перебуває земельна ділянка площею 1,37 га.

Відтак, зібраними у справі доказами підтверджуються обставини щодо наявності у позивача необхідних матеріальних активів для розміщення та складування придбаної ним продукції у період жовтень -листопад 2018 року.

Водночас колегією суддів враховано, що відсутність на момент перевірки позивача доказів щодо введення в експлуатацію перелічених основних фондів не спростовують факту наявності у позивача необхідних основних фондів та ресурсів для розміщення та складування придбаної ним продукції та не впливає на можливість формування позивачем сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування з придбаних ним товарно-матеріальних цінностей.

Обставини щодо відсутності у позивача доказів введення в експлуатацію основних фондів впливають лише на можливість формування ним певної групи основних фондів, застосування норм амортизації на такі основні фонди з метою відповідного зменшення об`єкта оподаткування податком на прибуток. Проте, у спірних правовідносинах не йдеться про неправомірність визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток внаслідок безпідставного застосування норм амортизації до основних фондів, які не введені в експлуатацію.

3. Досліджуючи доводи апеляційної скарги стосовно неможливості фактичного здійснення позивачем господарських операцій з постачальниками ТОВ Сінт- Майстер , ТОВ Техкран Сервіс , ДП Виговське лісове господарство , ТОВ Орхідея , ТОВ Уніплинт , ТОВ Галев Метал , ТОВ Дімекс , ТОВ Будсервіс Івано-Франківськ , ТОВ Пластімед , ТОВ 27 , ТОВ Прикарпаття за індивідуальними податковими номерами, приведеними у таблиці №2 додатку №3 (іменованого -Розрахунок суми бюджетного відшкодування) до податкової декларації за листопад 2018 року, колегією суддів встановлено таке.

В період з жовтня - листопада 2018 р. позивачем було придбані наступні товарно-матеріальні цінності, ПДВ за якими ввійшло до розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2018 року:

3.1. у ТОВ Будсервіс Івано-Франківськ (ІПН 36733810915) позивачем придбано металопрофіль т-40 оцинк. На загальну суму 26443 грн, ПДВ з якої 6 073,84 грн. Відповідно до пояснень позивача підтверджених первинними документами транспортування названої продукції здійснювалось ФОП ОСОБА_5 , товар розвантажувався силами працівниками ТОВ Прикарпаття оскільки не є важким, товар зберігався під відкритим небом на території ТОВ Прикарпаття , яке має в користуванні земельну ділянку в с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області.

Наведені обставини підтверджуються: витягом з реєстру платників ПДВ, договором купівлі -продажу № 287 від 17 жовтня 2018 р., рахунком на оплату від 17 жовтня 2018 р., видатковою накладною від 26 жовтня 2018 р., договором про надання транспортних послуг №03-10/2018 від 03.10.2018 року, товарно-транспортною накладною від 26 жовтня 2018 р., актом про надання послуг від 26 жовтня 2018 р., державним актом на право постійного користування землею, рішенням сесії Старомізунської сільської ради від 20.12.2018 р., (додаток №2 а.с.2-49 т.2).

3.2. у ТОВ 27 (ІПН 400638222050) позивачем придбано мінвату (скловата) Ісовер на загальну суму 24930грн, ПДВ з якої складає 4155 грн. Відповідно до пояснень позивача підтверджених первинними документами транспортування вказаної продукції здійснювалось ФОП ОСОБА_5 , розвантаження здійснювалось працівниками ТОВ Прикарпаття , товар зберігався в складському приміщенні, яке належить ТОВ Прикарпаття .

Наведені обставини підтверджуються: витягом з реєстру платників ПДВ, рахунком на оплату від 23.10.2018 р., видатковою накладною від 24.10.2018 р., актом про надання послуг від 24 жовтня 2018 р., товарно-транспортною накладною від 24 жовтня 2018 р., довідкою від 14.11.2018 р., витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (додаток №3, а.с.50-59 т.2).

3.3. у ТОВ Дімекс (ІПН 304754809157) позивачем придбано мінвату Кнауф профітеп (6м. кв), плівку вітро-вологозахисну Кнауф та плівку пароізол на загальну суму 24200 грн, ПДВ з якої 4033,33 грн. Відповідно до пояснень позивача підтверджених первинними документами транспортування вказаної продукції здійснювалось ФОП ОСОБА_5 , розвантаження здійснювалось працівниками ТОВ Прикарпаття , товар зберігався в столярному цеху, який належить ТОВ Прикарпаття.

Наведені обставини підтверджуються: витягом з реєстру платників ПДВ, рахунком-фактурою від 18 жовтня 2018 р., видатковою накладною від 22.10.2018 р., товаро-транспортною накладною від 22 жовтня 2018 р., актом про надання послуг від 22 жовтня 2018 р., витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (додаток №4, а.с. 60-67 т.2).

3.4 у ТОВ Галлев Метал (ІПН 384727409069) позивачем придбано профнастил оцинкований на загальну суму 148355,51 грн, ПДВ з якої 24725,92 грн. Відповідно до пояснень позивача підтверджених первинними документами транспортування здійснювалось ФОП ОСОБА_5 , розвантаження здійснювалось працівниками ТОВ Прикарпаття , зберігання здійснювалось на території ТОВ Прикарпаття під відкритим небом.

Наведені обставини підтверджуються: витягом з реєстру платників ПДВ, договором поставки № 45 від 01.10.2018 року, рахунком-фактурою від 16 жовтня 2018 р., видатковою накладною від 17.10.2018 р., товарно-транспортною накладною від 30 жовтня 2018 р., актом про надання послуг від 30 жовтня 2018 р., витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (додаток №5, а.с.68-77 т.2.)

3.5 у ТОВ Пластімет (ІПН 381631309156) позивачем придбано полікарбонат прозорий 6 мм, м.2 на загальну суму 11700 грн, ПДВ з якої 1950грн. Транспортування здійснювалось ФОП Горбовий, товар розвантажувався працівниками ТОВ Прикарпаття , зберігався на території ТОВ Прикарпаття в столярному цеху.

Наведені обставини підтверджуються: витягом з реєстру платників ПДВ, рахунком на оплату від 23 жовтня 2018 р., видатковою накладною від 25.10.2018 р., товарно-транспортною накладною від 26 жовтня 2018 р. (додаток 6, а.с.78-85 т.2).

3.6. у ТОВ Уніплит (ІПН 309059609055) позивачем придбано фанеру безсортну 10 мм, фанеру ФК 10 некондиція, м.З. та пиломатеріал хвойний обрізний на загальну суму 6187,77 грн, ПДВ з якої 1031,29 грн. Відповідно до пояснень позивача підтвердженого первинними документами транспортування здійснювалось транспортом продавця (вартість доставки була включена в ціну), розвантаження здійснювалось працівниками ТОВ Прикарпаття , товар зберігався на території ТОВ Прикарпаття в столярному цеху.

Наведені обставини підтверджуються: витягом з реєстру платників ПДВ, видатковою накладною від 09.11.2018 р., видатковою накладною від 10.11.2018 р, видатковою накладною від 26.10.2018 р., витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (додаток №7, а.с. 86-90 т.2.)

3.7. у ДП Вигодське лісове господарство (ІПН 221861709056) позивачем придбано пиловик 1 та 2 сорту на загальну суму 161 310 грн та 81 480 грн. Відповідно до платіжних доручень: № 6 від 26.11.2018 року позивачем оплачено вартість продукції на суму 76814 грн, ПДВ з якої 12802,33 грн; № 20 від 18.10.2018 року позивачем оплачено вартість продукції на суму 81487,60 грн, ПДВ з якої 13581,27 грн; №4038 від 01.11.2018 року позивачем оплачено вартість продукції на суму 5914,70, ПДВ з якої 985,78 грн. Відповідно до пояснень позивача підтверджених первинними документами транспортування здійснювалось ФОП ОСОБА_6 , який здійснював розвантаження краном маніпулятором, який знаходиться на базі автомобіля. Товар зберігався на території ТОВ Прикарпаття під відкритим небом.

Наведені обставини підтверджуються: витягом з реєстру платників ПДВ, договором купівлі-продажу необробленої деревини від 01.11.2018 р., що укладений через Прикарпатську універсальну товарну біржу, аукціонним свідоцтвом № 6/4/274, договором оренди №3, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, актом про надання послуг, реєстром товаро-транспортних накладних, товаро-транспортною накладною, фотографією крана маніпулятора, договором купівлі-продажу необробленої деревини від 01.10.2018 р., аукціонним свідоцтвом № 6/4/372, договором купівлі-продажу необробленої деревини від 01.11.2018 р., договором про надання послуг від 02.10.2018 р.,копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товаро-транспортною накладною від 15.11.2018 р., актом про надання послуг від 15.11.2018 р., реєстром товаро-транспортних накладних, договором про надання послуг від 01.10.2018 р. (додаток №8, №9, а.с. 91-131 т.2).

3.8 у ТОВ Сінт-майстер (ІПН 376843809080) позивачем придбано послуги з обслуговування друкуючих пристроїв на загальну суму 599,грн, ПДВ з якої 99,83 грн. Обставини щодо фактичного отримання вказаної послуги підтверджуються договором про обслуговування друкуючих пристроїв № 56 від 07 листопада 2018 р., витягом з реєстру платників ПДВ, рахунком на оплату від 07.11.2018 р., актом здачі прийняття робіт (додаток №10, а.с.131-137 т.2).

3.9. у ТОВ Техкран сервіс (ІПН 403096609064) позивачем придбано послуги по ремонту кінцевих візків крана мостового, заміна підшипників катків, налагодження балансових візків на загальну суму 3840 грн, ПДВ з яких 640 грн. Обставини щодо фактичного отримання вказаної послуги підтверджуються, договором виконання робіт №173 від 14 листопада 2018 р., витягом з реєстру платників ПДВ,рахунком фактурою від 14.11.2018року, актом здачі прийняття робіт від 19.11.2018 року, фотографіями цеху (додаток №11, а.с.137-147 т.2).

ТОВ Орхідея позивачем придбано послуги: по оформленні ВМД яка оформлялася з метою купівлі деревообробного обладнання інструментів та комплектуючих на підставі контракту укладеного з Gromar Mariola Groyeeki ; по оформленню вантажно-митної декларації з метою купівлі деревообробного обладнання інструментів та комплектуючих на підставі контракту укладеного з SZJD Faipari, Kereskededelmi es Szoigaltato Kft .

Наведені обставини підтверджуються:

-витягом з реєстру платників ПДВ, контрактом № 02/11-1018 р., додатком до контракту №01 від 05.11.2018 року, платіжним дорученням від 114.11.2018, договором на декларування товарів №338 від 02.10.2018 року, МД-2 (декларацією), міжнародною товарно-транспортною накладною, договором транспортного експедирування, рахунком фактурою, актом про надання послуг, замовленням транспортного засобу, актом надання послуг, рахунком на оплату, банківською випискою від 06.08. 2019 р. (додаток №12, а.с.148 -176 т.2);

- витягом з реєстру платників ПДВ, контрактом № 01/09-2018 р, додатком №01 до контракту від 09.01.2018 року, випискою за особовим рахунком від 01.08.2019 року, випискою за особовим рахунком від 06.08.2019 р., договором на декларування товарів (міститься в додатку № 13), МД-2 (декларацією), міжнародною товарно-транспортною накладною, договором на транспортно-експедиторські послуги, рахунком на оплату, актом надання послуг №26, актом надання послуг № 2096, актом надання послуг № 2071, рахунком на оплату від 29 жовтня 2018 р., випискою по рахунку від 31.10. 2019 р. (додаток №13, а.с.178-207 т.2).

Відповідно до пояснень позивача метою придбання перелічених товаро-матеріальних цінностей є відновлення адміністративної будівлі та деревообробного цеху. Відповідно до повідомленням про об`єкти оподаткування від 14.01.2019 року перелічені вище нежитлові приміщення належного позивачу майнового комплексу введені в експлуатацію.

Відтак, дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що належним чином оформленими актами прийому-передачі товару, видатковими накладними, договорами про надання послуг з перевезення та товарно- транспортними накладними підтверджуються обставини стосовно фактичної поставки позивачу перелічених товарно-матеріальних цінностей та послуг названими контрагентами.

Водночас дослідивши платіжні документи за переліком, приведеним у додатку №15 (іменованому Найменування контрагентів з їх податковими номерами згідно переліку приведеного в таблиці №2 додатку №3 (іменованого - Розрахунок суми бюджетного відшкодування) до податкової декларації за листопад 2018 року (а.с.218 т.2), колегія суддів прийшла висновку, що всі придбані позивачем послуги і товарно-матеріальні цінності (ПДВ за якими віднесено до бюджетного відшкодування) були оплачені у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

За наведених обставин справи та положень приведеного законодавства зібраними у справі доказами підтверджуються обставини стосовно фактичного виконання названих господарських операцій, наявності у позивача трудових та адміністративних ресурсів, виробничих потужностей та матеріальної бази необхідної для фактичного виконання таких правочинів. Обставини щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (на підставі яких позивачем сформовано від`ємне значення податкового кредиту, включеного до бюджетного відшкодування за листопад 2018 року) відповідачем не заперечується та визнається.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що платник податків має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 171496 грн за листопад 2018 року.

Натомість, приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року у справі № 300/395/19 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 12 вересня 2019 року.