Ухвала

від 11.09.2019 по справі 804/1813/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа №804/1813/18

адміністративне провадження №К/9901/25210/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №804/1813/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРАЗТРАНС Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

02 . 09.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби , направлені поштою 29.08.2019.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 30.01.2019 і його вступну та резолютивну частину було оголошено у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача. Повний текст судового рішення складено 06.02.2019, відповідно, останнім днем його оскарження було 11.03.2019 (08.03.2019 - святковий день, 09.03.2019 та 10.03.2019 - вихідні дні), проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 29.08.2019, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що первісна касаційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, касаційну скаргу було повернуто. Зазначає, що Офісом вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо здійснення сплати судового збору у цій справі, і звертаючись до суду з касаційною скаргою повторно, судовий збір сплачено. Зазначає, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх є неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі Офісом ВПП ДФС було подано в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 25.03.2019 року її було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги - сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 касаційну скаргу повернуто, у зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/6980/19) ухвалу Верховного Суду від 24.04.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 02.05.2019, проте повторно цю касаційну скаргу подано до суду лише 29 . 08.2019, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.

Сама ж по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.

Крім того, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Долучені скаржником до клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження листи Офісу ВПП ДФС "Про вилучення з мережі та перенесення видатків" від 26.10.2016, Про фінансування на сплату судового збору від 31.10.2018 та 06.12.2018 не можуть свідчити про вчинення відповідачем достатніх заходів щодо сплати судового збору при першому зверненні з касаційною скаргою у березні 2019 року. Надані повідомлення Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі про вжиття заходів по безспірному списанню коштів не є такими, що свідчать про об`єктивну неможливість сплати судового збору суб`єктом владних повноважень, а лише свідчать про здійснення органами ДКУ своїх повноважень щодо стягнення коштів за виконавчими провадженнями. Тим більш, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2011 N 845 на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Щодо доводів скаржника, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Щодо доводів скаржника, що забезпечення касаційного оскарження судових рішень є однією із принципів здійснення правосуддя в адміністративним справах, слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Отже, враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №804/1813/18 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження .

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду