Рішення

від 05.09.2019 по справі 352/1318/19

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1318/19

Провадження № 2/352/830/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гургули В.Б.,

секретаря Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Надія до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому, -

в с т а н о в и в :

Позивач 03.07.2019 року звернувся в суд з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фірма "Надія" за Договором купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено у майбутньому від 14.03.2014 р. №18/03/2014, заборгованість в сумі 645703,17 грн., що по курсу НБУ на момент здійснення відповідачем чергових платежів становить 25914,27 доларів США.

Заявлений позов обґрунтовано тим, що 14.03.2014 року між ТзОВ "Фірма"Надія" та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому за №18/03/2014 (надалі-Договір).

Згідно з п.2.2. та п.3.1. вказаного Договору передбачено, що на момент його укладення відчужується нерухоме майно, що буде створене в майбутньому, зокрема 3-х кімнатна квартира в„–18 загальною площею 111,2 кв.м. по АДРЕСА_3 вартістю 433680,00грн. з ПДВ, що по курсу НБУ складає 45767 доларів США.

Оскільки, на момент укладення цього договору за вищезазначеними його умовами узгоджену ціну вартості квартири у гривнях із застосуванням грошового еквіваленту в іноземній валюті, який би згідно курсу НБУ становив 45767 доларів США відповідач оплатити був не в змозі, то сторони із додержанням загальних вимог, які є необхідними для чинності правочину врегулювали дане питання пунктами 3.3 та 3.4 договору.

Строк договору сторонами був визначений до 31.12.2019 року, а порядок повної оплати вартості квартири, домовлено здійснювати відповідачем ТзОВ Фірма Надія шляхом її оплати в гривнях щомісячними платежами в термін до 25 числа кожного поточного місяця згідно графіка і, у випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США, належний до сплати черговий платіж сплачувати із врахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків.

Пунктом 3.4. Договору сторони дотримались як вимог закону, про те, що у разі якщо на час сплати чергового платежу курс долара, встановлений НБУ, зміниться, то вказаний платіж сплачується покупцем із врахуванням курсу долара, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків, так і визначення по Договору з цього приводу еквіваленту зобов`язань, а також механізму його застосування, що в цій частині відповідає положенням ст.533 ЦК України.

Тобто, надаючи відповідачу розстрочку оплати вартості квартири на 5 років, ТзОВ"Фірма"Надія" мала правомірні очікування на одержання її повної вартості, зазначеної у п. 3.1 даного договору, що згідно курсу НБУ на момент його укладення становила 45767 доларів США.

Вважає, що той факт, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідач в період з 14.03.2014 року по 18.03.2019 року здійснив оплату вартості квартири у сумі 433680,00 грн. без урахування зміни офіційного курсу гривні до курсу долара США, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків, не дає підстав вважати, що він по цьому договору виконав свої зобов`язання в повному обсязі.

Сплатою лише частини вартості квартири у сумі 433680,00 грн. зобов`язання по даному Договору для відповідача не припинились, оскільки вказана сума коштів, що по курсу іноземної валюти, про яку йдеться в договорі, становить лише 19852 доларів США, а не 45767 доларів США, як це зазначено в п.3.1 договору.

Стверджує, що наявність факту порушення відповідачем п.3.4 даного Договору є нічим іншим, як неналежним виконанням ним обов`язків за цим Договором щодо повної сплати вартості квартири.

Зазначає, що в повному обсязі взяті на себе ОСОБА_1 зобов`язання по вказаному Договору могли бути виконані лише у тому випадку, якби відповідачем ці кошти були перераховані під час укладення Договору чи в найкоротший термін його дії за умови відсутності потреби в застосуванні п.3.4. Договору.

Належним виконанням зобов`язань за цим Договором, що містяться в п.п.2.1, 3.4. та п.3.1, можна було б вважати і таку сплату суми в гривнях, яка розраховується, виходячи з еквіваленту вартості квартири, зазначеного у Договорі в умовних одиницях, перерахованого у гривню за курсом долара США до гривні на день здійснення платежів.

Проте, цього не відбулось і зобов`язання взяті на себе ОСОБА_1 на виконання умов договору до цих пір в повному обсязі залишились не виконаними.

Зазначає, що станом на даний час вартість квартири повинна бути обчислена за курсом Національного банку України у гривневому еквіваленті, що діяв не на дату укладення договору купівлі-продажу квартири, а на дату здійснення відповідачем чергових платежів, що є справжнім змістом умов цього Договору щодо порядку проведення розрахунків і додаткового тлумачення не потребує.

У порушення вищезазначених норм закону та умов договору зобов`язання відповідачем належним чином не виконані. Відповідно до умов договору заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ Надія складає 645703,17грн., про що його офіційно повідомлено в письмовій формі Листом від 01.04.2019 р. № 01-6/49.

Однак, незважаючи на це, відповідач ухиляється від виконання умов договору та не сплачує заборгованості за Договором, мотивуючи це в усній формі тим, що взяті на себе зобов`язання по даному Договору він виконав у повному обсязі.

Встановлення у п.3.4 Договору взятих на себе відповідачем зобов`язань, які деталізують обов`язок останнього сплатити протягом певного періоду повну вартість квартири частинами, передбачають самостійну відповідальність ОСОБА_1 перед ТзОВ Надія за невиконання цього обов`язку.

Тому, невиконання відповідачем взятих на себе у вищезазначеному п.3.4 договору зобов`язань є спробою набути частину нерухомого майна у вигляді квартири, про яку йдеться, або зберегти його у себе безпідставно за рахунок іншої особи - ТзОВ "Фірма "Надія".

Вважає, що така недобросовісна поведінка ОСОБА_1 щодо навмисного невиконання ним умов Договору спрямована на порушення прав та законних інтересів ТзОВ "Фірма "Надія", як продавця вказаного нерухомого майна, виходячи з аналізу ч.2 ст.13 ЦК України дає підстави для висновку про зловживання відповідачем правом.

Від представника позивача адвоката Гусака М.М. до суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, від нього до суду надійшли наступні заяви:

- 19.07.2019 року про залишення позову без розгляду. Дана заява мотивована тим, що 15 травня 2019 року суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В. було відкрито провадження №2/344/2940/19 у справі №344/6908/19 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Фірма Надія про визнання укладеного договору купівлі-продажу виконаним між сторонами та покладанням на відповідача додаткових зобов`язань.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідачем до заяви від 19.07.2019 року не додано доказів, які б підтверджували викладені в ній факти.

- 15.08.2019 року про передання справи за підсудністю. Дана заява мотивована тим, що місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_4 , тому справу слід передати в Коростенський міськрайонний суд Житомирської області за підсутністю відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи те, що предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться по АДРЕСА_3 , то до даного спору має бути застосоване правило виключної підсудності, передбачене ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Також, слід зазначити, що згідно довідки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячний-Підпечери від 08 липня 2019 року вих..№3 в даній квартирі проживають з квітня 2014 року сім`я ОСОБА_1 , 1972 року народження в складі: ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , а згідно з положеннями статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Тобто, враховуючи вищевикладене, позивачем не було порушено вимоги щодо підсудності даного спору.

- 20.08.2019 року про залишення позову без розгляду. Дане клопотання мотивоване тим, що в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа №344/6908/19 провадження №2/344/2940/19 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Фірма Надія про визнання укладеного договору купівлі-продажу виконаним між сторонами та покладанням на відповідача додаткових зобов`язань. Заявник зазначає, що предметом позову між сторонами, провадження по яких відкрито в Івано-Франківському міському суді та Тисменицькому районному суді Івано-Франківської області є визнання або не визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому виконаними (не виконаними) між сторонами по справі обов`язками, що є позовами з аналогічним предметом спору.

Частиною 4 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Незважаючи на те, що в провадженні Тисменицького районного суду та Івано-Франківського міського суду є справи із спору між тими самими сторонами, однак тотожними їх вважати не можна, так як в них одночасно не збігаються предмет та підстави спору. Зокрема, щодо матеріально-правових вимог та обставин, що обґрунтовують звернення до суду.

Той факт, що за складом учасників цивільного процесу в двох провадженнях беруть участь одні і ті ж самі сторони, ще не значить, що ці справи є про один і той же самий предмет і з тих самих підстав, тому суд не вбачає ніяких підстав для залишення даного позову без розгляду.

При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, на підставі яких фактів (обставин) і закону кожний з позивачів у даних провадженнях просить про захист свого права.

В даному випадку обставини, що обґрунтовують звернення до суду як ТзОВ Фірма Надія щодо задоволення його вимог, так і обставини, з якими звернувся до іншого суду ОСОБА_1 про захист свого права, є по своїй суті різними, різним є і застосування законодавства у заявлених позовах.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.03.2014 року між ТзОВ "Фірма"Надія" та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому за №18/03/2014 (надалі-Договір).

Згідно п.2.2. та п.3.1. вказаного Договору передбачено, що на момент його укладення відчужується нерухоме майно, що буде створене в майбутньому, зокрема 3-х кімнатна квартира в„–18 загальною площею 111,2 кв.м. по АДРЕСА_3 вартістю 433680,00грн. з ПДВ, що по курсу НБУ складає 45767 доларів США.

На момент укладення цього договору за вищезазначеними його умовами узгоджену ціну вартості квартири у гривнях із застосуванням грошового еквіваленту в іноземній валюті, який би згідно курсу НБУ становив 45767 доларів США, відповідач оплатити був не в змозі, тому сторони із додержанням загальних вимог, які є необхідними для чинності правочину, врегулювали дане питання пунктами 3.3 та 3.4 договору.

А саме, в п. 3.3. передбачено, що решту вартості квартири відповідно в сумі 430880,00 грн. в тому числі ПДВ - 71813,33, Покупець повинен сплатити в термін не пізніше як до 31 грудня 2019 року.

Пунктом 3.4. зазначено, що оплата вартості квартири здійснюється Покупцем щомісячними платежами в термін до 25 числа кожного поточного місяця згідно нижче наведеного графіку:

-в термін до 28 березня 2014 року Покупець оплачує суму 5880,00 грн. в тому числі ПДВ;

-в період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2019 року щомісячними платежами в сумі не менше як 6250,00 грн. в тому числі ПДВ.

У випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США, належний до оплати черговий платіж сплачується Покупцем із врахуванням курсу долара США, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків.

Отже, пунктом 3.4. Договору сторони дотримались як вимог закону, про те, що у разі якщо на час сплати чергового платежу курс долара, встановлений НБУ, зміниться, то вказаний платіж сплачується покупцем із врахуванням курсу долара, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків, так і визначення по Договору з цього приводу еквіваленту зобов`язань, а також механізму його застосування, що в цій частині відповідає положенням ст.533 ЦК України.

Тобто, надаючи відповідачу розстрочку оплати вартості квартири на 5 років, ТзОВ"Фірма"Надія" мала правомірні очікування на одержання її повної вартості, зазначеної у п. 3.1 даного договору, що згідно курсу НБУ на момент його укладення становила 45767 доларів США.

Договір від 14.03.2014 року №18/03/2014 був підписаний ОСОБА_1 та директором ТзОВ Фірма Надія М.Бойко, що свідчить про те, що узгодження купівельної ціни вказаної нерухомості є цілком зрозумілим і дозволяло відповідачу самостійно визначати та здійснювати періодичні платежі з урахуванням курсу долара США шляхом простої арифметичної операції: ділення курсу долара США, встановленого НБУ в день оплати, на курс долара США, встановленого НБУ в день укладення Договору, та множення отриманого результату на розмір періодичного платежу, передбачений п. 3.1. Договору.

Відтак, п.3.4. між сторонами був визначений чіткий порядок розрахунків за Договором, виходячи з еквіваленту гривні до долара США на момент здійснення платежів, тому відповідач, підписуючи і укладаючи цей Договір, добре розумів та усвідомлював, що умовами Договору передбачено саме такий порядок розрахунків, а не інший, і погодився на нього.

Той факт, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідач в період з 14.03.2014 року по 18.03.2019 року здійснив оплату вартості квартири у сумі 433680,00 грн. без урахування зміни офіційного курсу гривні до курсу долара США, встановленого НБУ на момент проведення розрахунків, не дає підстав вважати, що він по цьому договору виконав свої зобов`язання в повному обсязі.

Сплатою лише частини вартості квартири у сумі 433680,00 грн. зобов`язання по даному Договору для відповідача не припинились, оскільки вказана сума коштів, що по курсу іноземної валюти, про яку йдеться в договорі, становить лише 19852 доларів США, а не 45767 доларів США, як це зазначено в п.3.1 договору.

Наявність факту порушення відповідачем п.3.4 даного Договору є нічим іншим, як неналежним виконанням ним обов`язків за цим Договором щодо повної сплати вартості квартири.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В повному обсязі взяті на себе ОСОБА_1 зобов`язання по вказаному Договору могли бути виконані лише у тому випадку, якби відповідачем ці кошти були перераховані під час укладення Договору чи в найкоротший термін його дії за умови відсутності потреби в застосуванні п.3.4. Договору.

Належним виконанням зобов`язань за цим Договором, що містяться в п.п.2.1, 3.4. та п.3.1, можна було б вважати і таку сплату суми в гривнях, яка розраховується, виходячи з еквіваленту вартості квартири, зазначеного у Договорі в умовних одиницях, перерахованого у гривню за курсом долара США до гривні на день здійснення платежів.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушень, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У порушення вищезазначених норм закону та умов договору зобов`язання відповідачем належним чином не виконані. Відповідно до умов договору заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ Надія складає 645703,17грн..

Однак, незважаючи на це, відповідач ухиляється від виконання умов договору та не сплачує заборгованості за Договором.

Встановлення у п.3.4 Договору взятих на себе відповідачем зобов`язань, які деталізують обов`язок останнього сплатити протягом певного періоду повну вартість квартири частинами, передбачають самостійну відповідальність ОСОБА_1 перед ТзОВ Надія за невиконання цього обов`язку.

Отже, поведінка ОСОБА_1 щодо навмисного невиконання ним умов Договору спрямована на порушення прав та законних інтересів ТзОВ "Фірма "Надія", як продавця вказаного нерухомого майна, виходячи з аналізу ч.2 ст.13 ЦК України дає підстави для висновку про зловживання відповідачем правом.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав умови договору від 14.03.2014 року №18/03/2014, а тому позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 509, 526, 527, 530, 533, 599, 610-612, 625ЦК України, керуючись ст. 2, 4, 27, 30, 76, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Надія до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено в майбутньому - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТзОВ "Фірма "Надія" за Договором купівлі-продажу нерухомого майна, що буде створено у майбутньому від 14.03.2014 р. № 18/03/2014, заборгованість в сумі 645703,17 грн. що по курсу НБУ на момент здійснення відповідачем чергових платежів становить 25914,27 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ "Фірма "Надія" 9685,55 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Надія , місцезнаходження: вул. Незалежності, 40, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 13660888.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Гургула В.Б.