Рішення

від 11.09.2019 по справі 583/2579/17

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2579/17

2/583/20/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області і особи (Україна, Сумська область, Охтирський район, с. Комиші, вул. Київська, 1) про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2017 відкрито провадження в даній справі. Позивачка свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько - ОСОБА_4 , які з 1995 року та по день смерті проживали разом з нею у с. Ярославець Кролевецького району. 01.09.2017 зі слів знайомих їй стало відомо про те, що за її батьками зареєстровані державні акти на земельні ділянки, що розташовані на території Малопавлівської сільської ради Охтирського району Сумської області (на даний час - Малопавлівського старостинського округу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області), в зв`язку з чим вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батьків, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вчасно не звернулася з такою заявою та за відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Вважає, що відповідно до чинного законодавства вона фактично прийняла спадщину після смерті батьків, оскільки на день їх смерті постійно проживала з ними, а отже фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, однак враховуючи відсутність оригіналів таких державних актів вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своїх батьків у зв`язку з чим просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 3,77 га та після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку площею 3,89 га, розташованих на території Малопавлівської сільської ради Охтирського району Сумської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.12.2017 провадження у справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним оформлення спадкових прав на спадкоємця за законом та відновлено 07.06.2019.

Ухвалою суду від 12.08.2019 залишені без розгляду позовні вимоги в частині визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,89 га, розташованої на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі з підстав, визначених у позові, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надавала.

Від Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, проти позову не заперечують.

Приймаючи до уваги згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі доказів, наявних у справі, відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України

Суд проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини підлягають врегулюванню відповідно до норм Цивільного кодексу України про спадкове право, який діяв на час виникнення спірних правовідносин та Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що вбачається зі свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 , виданого Малопавлівським сільбюро ЗАГС Охтирського району Сумської області 16.09.1978 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.10).

На підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації № 99 від 22.03.2002 мешканці с. Жовтневе Охтирського району Сумської області ОСОБА_8 28.03.2002 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 038137, який зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 1188 та відповідно до якого передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,77 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Малопавлівської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с.16).

На підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації № 99 від 22.03.2002 мешканцю с. Жовтневе Охтирського району Сумської області ОСОБА_9 28.03.2002 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 038132, який зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 1225 та відповідно до якого останньому передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,89 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Малопавлівської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла у АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 26.07.2017 Кролевецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с.11).

Згідно довідок, виданих виконавчим комітетом Ярославецької сільської ради Кролевецького району Сумської області від 11.07.2017 № 307 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на день своєї смерті була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1. Її чоловік ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживали та були зареєстровані з нею за однією адресою, займалися похованням ОСОБА_3 та у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, а саме: доглядали за будинком, сплачували поточні платежі та обробляли земельну ділянку. Крім того, зі змісту довідки вбачається, що виконавчим комітетом Ярославецької сільської ради від імені ОСОБА_10 заповіт не посвідчувався (а.с. 12, 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть НОМЕР_4 , виданого 26.07.2017 Кролевецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с.14).

Згідно довідки виконавчого комітету Ярославецької сільської ради Кролевецького району Сумської області від 11.07.2017 №308 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на день своєї смерті був зареєстрований та постійно проживав у АДРЕСА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , виконавчим комітетом Ярославецької сільської ради від імені ОСОБА_4 заповіт не посвідчувався (а.с.15).

04.07.2014 до приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Ковальчука С.П. звернулася ОСОБА_11 , в дівоцтві ОСОБА_12 , а в подальшому, у зв`язку з укладенням шлюбів 08.08.1981 ОСОБА_13 та з 12.02.2015 ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34, 36, 77,86).

14.11.2014 ОСОБА_11 . приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П. видано свідоцтва про право на спадщину за законом, за якими ОСОБА_11 отримала у спадщину після смерті батька ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,4230 га, кадастровий номер 5920385800:01:001:0113 та земельну ділянку площею 0,4658 га, кадастровий номер 5920385800:01:001:0128, розташовані на території Малопавлівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 35, 40).

14.11.2014 проведена державна реєстрація земельних ділянок: 5920385800:01:001:0113 площа 3,423 га та 5920385800:01:001: НОМЕР_5 площа 0,4658 га, власником яких згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено ОСОБА_11 ( т.с.1 а.с.38, 41).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.02.2019, яке набрало законної сили 19.03.2019, свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.11.2014, видані на ім`я ОСОБА_14 , посвідчені приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П., зареєстровані в реєстрі за №1425 та за №1427, на спадщину, що складається з земельних ділянок площею 0,4658, кадастровий номер 5920385800:01:001:0128 та площею 3,4230, кадастровий номер 5920385800:01:001:0113, що знаходяться на території Малопавлівської сільської ради Охтирського району Сумської області та належали померлому ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недійсними та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_11 на зазначені земельні ділянки (т.с.1 а.с.163-164).

У своїх доводах позивач посилається на те, що 12.07.2019 приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу Сумської області Часовою Г.М. винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до яких їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які належали на праві власності її померлим батькам у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та наявних у них суперечностях, що, на її переконання, перешкоджає ефективній реалізації її права щодо земельних ділянок, оскільки на час смерті батьків вона постійно з ними проживала, провела їх поховання, здійснювала догляд за майном померлих, а отже фактично вступила в управління спадковим майном (т.с. 1, а.с. 188, 189).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_3 - матері позивачки. Батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, в даному випадку до відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 - ЦК України 1963 року та після смерті ОСОБА_4 - ЦК України 2003 року.

Згідно пунктів 1,4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Аналогічні роз`яснення містить пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 18 грудня 2013 року у справі №6-138цс13, згідно яких відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Коли і оскільки воно не змінено заповітом.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріальної контори не зверталися спадкоємці з заявами про прийняття спадщини та/або відмову від спадщини; спадкова справа не відкривалася; свідоцтва про право на спадщину не видавалися; заповіт в нотаріальній конторі не посвідчувався. Крім того, за архівними документами Ярославецької сільської ради виконавчим комітетом Ярославецької сільської ради від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався (т.с.1 а.с. 59, 132).

Таким чином, в даному випадку має місце спадкування за законом.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.

За п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За змістом ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вже зазначалося, позивачка та її батько постійно проживали з ОСОБА_3 на день смерті останньої, провели її поховання та здійснювали догляд за її майном, тобто фактично вступили в управління спадковим майном, а отже, в силу дії зазначеного вище законодавства, чинного на час смерті ОСОБА_3 , вважаються такими, що прийняли спадщину по 1/2 частині спадкового майна.

Щодо спадщини, яка відкрилася після смерті батька позивачки суд виходить з того, що відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно приписів ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено, що заповіт від імені ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 не складався, а отже у позивачки виникло право на спадкування за законом.

За правилами ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 УК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як слідує з положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, як встановлено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Таким чином, позивач є спадкоємцем після смерті батька в рівній частині з відповідачем ОСОБА_2 , оскільки фактично прийняла спадщину, так як проживала на час смерті з батьком та не подала заяву про відмову від спадщини, а відповідач в установлений строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, що кореспондується з ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

З огляду на норми ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, з урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та відновлення її порушеного права шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті матері на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,77 га на території Малопавлівського старостинського округу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області та на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,89 га на території Малопавлівського старостинського округу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області і 1/4 частину земельної ділянки площею 3,77 га на території Малопавлівського старостинського округу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області після смерті батька.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивачки підлягають відшкодуванню судові витрати у виді сплаченого нею судового збору в розмірі 531,20 грн., виходячи з розміру задоволених вимог, що складає 83% від заявлених вимог.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрата на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що відповідно до Цивільного процесуального кодексу України закон не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за умови дотримання вимог ст. 137 ЦПК України, згідно з якою витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до вимог діючого законодавства єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Нежевело В.В. та позивачем ОСОБА_1 15.07.2019 укладено договір про надання останній правової допомоги, відповідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 14.08.2019 позивачу було надано юридичні послуги адвоката на загальну суму 3150 грн., з яких 3000 грн. позивачем сплачено адвокату Нежевело В.В. згідно розрахункової квитанції серії НВВ №15-07/2019 від 15.07.2019, що відповідає ст. 137 ЦПК України. Наявність наданих стороною позивача доказів, які містяться у матеріалах справи, дають можливість суду визначити відповідність понесених стороною витрат наданій правовій допомозі.

Згідно постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №301/1894/17 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З огляду на зазначене, суд, з урахуванням наданих доказів, відповідності понесених позивачкою витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також тривалості розгляду даної справи, розміру задоволениз вимог, приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 2490 грн. ( 83% від 3000 грн.) витрат, понесених нею на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, ст.ст. 1216-1218, 1223, 1258, 1261, 1268, 1220, 1225 ЦК України, ст. 81 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 15, 16, 78-81, 137, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,77 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малопавлівського старостинського округу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,89 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малопавлівського старостинського округу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області та на 1/4 частину земельної ділянки площею 3,77 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малопавлівського старостинського округу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ,України, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) 531,20 грн (п'ятсот тридцять одну грн. 20 коп.) в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2490 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто грн.) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а всього стягнути 3021,20 грн. (три тисячі двадцять одну грн. 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його складення.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області В.М. Ільченко