Постанова

від 03.09.2019 по справі 213/4453/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6068/19 Справа № 213/4453/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Князєва Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Синенка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , про визнання виконавчого листа таким, що неможливо виконати , -

ВСТАНОВИЛА:

Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області 12 лютого 2019 року постановлено ухвалу, згідно якої суд визнав подання ОСОБА_2 , який є представником ОСОБА_1 , заяви про роз`яснення ухвали суду від 23 січня 2019 року про залишення без розгляду його заяви про відвід судді Князєвій Н.В. зловживанням процесуальними правами. Зазначену заяву залишено без розгляду в порядку ст.44 ЦПК України. Стягнуто зі ОСОБА_2 в дохід державного бюджету штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921 грн.

З цією ухвалою не погодилася ОСОБА_1 і звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Вакуліної А.О., про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2018 року вимогу ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 213/4453/13-ц, таким, що неможливо виконати виділено в самостійне провадження.

Під час розгляду даної справи інтереси ОСОБА_1 в суді представляє ОСОБА_2 , що підтверджується довіреністю, посвідченою ухвалою судді від 18 листопада 2016 року.

11 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про відвід судді Князєвої Н.В., який ухвалою суду від 11 грудня 2018 року визнано необґрунтованим, ухвалою від 13 грудня 2018 року під головуванням судді Алексєєва О.В. відмовлено в його задоволені.

08 січня 2019 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Князєвої Н.В., яка ухвалою суду від 09 січня 2019 року залишена без розгляду, оскільки відвід було заявлено повторно з підстав, розглянутих раніше.

У судовому засіданні 09 січня 2019 року ОСОБА_2 заявив відвід судді Князєвій Н.В. з тієї причини, що суддею допускається порушення цивільного процесу - з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, який ухвалою суду від 09 січня 2019 року визнано необґрунтованим.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2019 року під головуванням судді Нестеренка О.М. у задоволенні відводу відмовлено.

23 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про відвід судді Князєвої Н.В., яка ухвалою суду від 23 січня 2019 року залишена без розгляду, оскільки відвід було заявлено повторно з підстав, розглянутих раніше.

23 січня 2019 року ОСОБА_1 заявила відвід серкретарю судового засідання Ємельянцевій Т.С., у задоволені якого відмовлено ухвалою від 23 січня 2019 року.

23 січня 2019 року від ОСОБА_2 надійшла заява про роз`яснення ухвали, оскільки ухвала не вмотивована.

ОСОБА_1 підтримала заяву її представника про роз`яснення ухвали.

Залишаючи зазначену заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з положень ч.3 ст.44 ЦПК та визнав подання ОСОБА_2 заяви про роз`яснення ухвали суду від 23 січня 2019 року про залишення без розгляду його заяви про відвід судді Князєвій Н.В. зловживанням процесуальними правами. За наслідками чого прийшов до висновку про необхідність вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та піддати представника заявника ОСОБА_2 штрафу у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Види заходів процесуального примусу визначені частиною першою статті 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

Згідно з частиною першою статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлениз частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосереднього, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що представник заявника ОСОБА_2 вчинив дії спрямовані на перешкоджання судочинству та направлені на безпідставне затягування розгляду справи шляхом подання завідомо безпідставної заяви про роз`яснення ухвали суду, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та правомірного висновку про застосування заходів процесуального примусу.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, а доводи викладені в апеляційній скарзі зазначених висновків не спростовують.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються, оскільки заявник та її представник як учасники справи, у відповідності до норм ч.2 ст. 43 ЦПК України зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з визначенням розміру штрафу у сумі 1 921 грн. та приходить до висновку про його зменшення до 576, 30 грн., що складає 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповдно до мінімального розміру визначеного процесуальним законом.

Таким чином ухвала суду підлягає зміні в частині розміру стягнення штрафу з 1 921 грн. до 576, 30 грн. В іншій частині залишається без змін.

За вимогами ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції.

керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2019 року змінити в частині розміру стягнення штрафу з 1 921 грн. до 576, 30 грн .

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров