Рішення

від 05.09.2019 по справі 909/622/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/622/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль і К"

вул. Степана Бандери, буд.62, корпус 2, м. Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово Будівельна Компанія Оберіг "

вул. Гаркуші ,буд.35, офіс 53 , м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу в сумі 230 684 грн 02 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Волосянко Роман Олексійович;

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ: товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль і К" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово Будівельна Компанія Оберіг" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 200000 грн 00 коп та пені в сумі 30684 грн 20 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №В/1402 позивач передав у власність відповідачу сільськогосподарську продукцію - сою на загальну суму 585046 грн 47 коп, а відповідач в порушення договірних зобов"язань здійснив лише часткову оплату, в зв"язку з чим утворилась заборгованість, на яку, згідно умов договору та чинного законодавства, нараховано пеню.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення; підготовче засідання призначив на 17.07.2019.

17.07.2019 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 01.08.2019.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2019, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.09.2019.

В судовому засіданні 05.09.2019 представник позивача представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгово Будівельна Компанія Оберіг" заборгованість за договором купівлі-продажу та пеню за несвоєчасне виконання зобов"язань.

Відповідач не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представників у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Так, ухвали суду від 18.06.2019, 17.07.2019, 01.08.2019, направлені відповідачу за юридичною адресою повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв"язку "не числиться".

Ухвала від 17.07.2019, направлена на адресу засновника товариства, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв"язку "адресат відсутній"; ухвала від 01.08.2019 - вручена члену сім"ї 23.08.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 911/3309/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17, від 02.08.2019 у справі №908/2445/18.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Таким чином, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи по суті, з підстав, визначених ч.2 ст. 202 ГПК України.

Правом на надання відзиву у справі відповідач також не скористався.

З огляду на викладене, суд, відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль і К" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово Будівельна Компанія Оберіг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №В/1402 сільськогосподарської продукції - сої (далі - договір).

Згідно п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити грошові кошти за сільськогосподарську продукцію - сою, асортимент та ціна згідно додаткових угод до договору.

Пунктами 3.3. та 3.4. Договору визначено, що датою відвантаження товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній. Датою передачі товару продавцем вважається дата прийняття товару покупцем, що підтверджується відповідним підписом у видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.1. Договору, оплата відбувається згідно рахунків продавця.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що покупець проводить оплату товару частинами (партіями), згідно з фактичною вагою відвантаженого товару та переданого у власність покупця.

Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на безготівковий розрахунковий рахунок продавця не пізніше другого дня після прийомки товару (п. 5.4. Договору).

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати за поставлений товар покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно сплаченого товару за кожний день прострочення.

Згідно видаткових накладних № РН-0000002 від 14.02.2019 на суму 200970 грн 16 коп; № РН-0000003 від 14.02.2019 на суму 195387 грн 66 коп; № РН-0000004 від 14.02.2019 на суму188688 грн 65 коп позивач передав у власність відповідачу сільськогосподарську продукцію-сою на загальну суму 585046 грн 47 коп.

Видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін.

Поставка товару згідно видаткових накладних підтверджується і товаро-транспортними накладними №В-1402-1 від 14.02.2019; № В-1402-2 від 14.02.2019; №В-1402-3 від 14.02.2019 скріплених підписами та печатками сторін (вантажовідправника та вантажоодержувача).

Згідно платіжних доручень №21 від 21.02.2019 на суму 245046 грн 46 коп та №58 від 16.04.2019 на суму 140000 грн, платником по яких є ТОВ "Торгово Будівельна Компанія Оберіг", отримувачем - ТОВ "Веритикаль і К" із зазначенням призначення платежу- "оплата за товар згідно рахунку №СФ-0000006 від 14.02.2019 в т.ч. ПДВ 20% 23333 грн 33 коп" та "оплата за товар згідно рахунку №СФ-0000006 від 14.02.2019 в т.ч. ПДВ 20% 40841 грн 01 коп, відповідач частково сплатив за отриманий товар в загальному розмірі 385046 грн 46 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Як визначено в ч.1 та ч.2 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарське зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між сторонами існували господарські відносини, які виникли на підставі договору на купівлі-продажу №В/1402 від 14.02.2019 .

З огляду на презумпцію правомірності правочину, даний договір є чинним, а тому обов"язковий до виконання його сторонами.

Судом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних та товаро-транспортних накладних, позивачем передано у власність відповідачу товар обумовлений договором на загальну суму 585 046 грн 47 коп.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень відповідач оплатив за поставлений товар частково - в розмірі 385046 грн 46 коп.

Доказів виконання зобов"язань перед позивачем в повному обсязі відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 200000 грн обґрунтовані та належать до задоволення.

Як визначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору визначено, у випадку несвоєчасної сплати за поставлений товар покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно сплаченого товару за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" за прострочення платежу, платник сплачує на користь отримувача коштів пеню в розмірі, який встановлюється за угодою сторін (обчислюється від суми простроченого платежу), але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Сума нарахованої позивачем пені становить 30684 грн 20 коп.

Розрахунок перевірено судом та встановлено, що заявлена до стягнення сума пені нарахована позивачем з 17.02.2019.

Згідно ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п.5.4 договору, сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на безготівковий рахунок продавця не пізніше другого дня після прийому товару.

Як встановлено судом, згідно видаткових накладних, товар було поставлено відповідачу 14.02.2019. День, в який мав бути проведений розрахунок (16.02.2019) припав на вихідний день - суботу, а тому, переноситься на наступний робочий день - понеділок (18.02.2019).

Відтак, в даному випадку, нарахування пені повинно проводитися з наступного дня за тим, в якому мала бути здійснена проплата за отриманий товар - з 19.02.2019.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 21.05.2019 по справі № 911/1729/18.

Згідно проведеного судом перерахунку до стягнення належить пеня в сумі 29243 грн 93 коп.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлену продукцію є обґрунтованими, доведеними та належать до задоволення; в частині стягнення пені позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до приписів, встановлених ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 130, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово Будівельна Компанія Оберіг " (вул. Гаркуші, буд.35, офіс 53, м.Івано-Франківськ, 76018, і.к. 41227373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль і К" (вул. Степана Бандери, буд.62, корпус 2, м. Івано-Франківськ,76014, і.к 20544311) - 200000 (двісті тисяч) гривень основної заборгованості, 29243 (двадцять дев"ять тисяч двісті сорок три) гривні 93 коп. пені та 3438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) гривень 80 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.09.2019

Суддя О.В. Рочняк