Рішення

від 03.09.2019 по справі 911/1206/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/1206/19

Суддя Черногуз А.Ф. за участі секретаря Браги Л.К. розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "ДІК" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 29, код ЄДРПОУ 31432202)

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188)

про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом №172 від 05.12.2018,

за участю представників:

позивача: Бартощук А.В., Білинець І.Д.;

відповідача: Грабовий О.С. (ордер, серія: КС №537701 від 30.01.2019).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 08.05.2019 Приватного підприємства "ДІК" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом №172 від 05.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

29.05.2019 через канцелярію позивачем подано заяву б/н від 28.05.2019 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 04.06.2019 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою проведення підготовчого засідання призначено на 15.07.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

02.07.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача на позов.

09.07.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

В судовому засіданні 15.07.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача, позаяк до нього не надано доказів, які б підтверджували, викладені в ньому обставини. Суд оголосив перерву до 29.07.2019.

В судовому засіданні 29.07.2019 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, встановив позивачу строк для надання відповіді на відзив до наступного судового засідання, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.08.2019.

В судовому засіданні 12.08.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла відповідь позивача на відзив з клопотанням про витребування доказів.

В судовому засіданні 12.08.2019 заслухав пояснення представників позивача та відповідача, частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, витребував у відповідача додаток №1 «фото та відео факту порушення» до Акта про порушення №К040463 від 14.11.2017. В задоволенні клопотання про витребування документів щодо дати отримання відповідачем висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №9063 від 17.05.2018 відмовлено, позаяк позивачем не додано доказів неможливості самостійно отримати вказані докази.

03.09.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив та витребувані судом докази.

В судовому засіданні 03.09.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечив.

Обґрунтовуючи вказані вимоги, позивач зазначає, що:

- 14.11.2017 працівниками постачальника проведено перевірку об`єкту електропостачання споживача, за результатами якої складено акт про порушення №К040463 від 14.11.2017, яким зафіксовано порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ;

- представниками постачальника було неправомірно вилучено прилад обліку, відомості в акті щодо присутності директора споживача при вилученні не відповідає дійсності, будь-які представники позивача були відсутні при проведенні перевірки;

- висновком Обухівського ВП ГУНП В Київській області від 23.11.2017 підтверджується факт відсутності представників споживача при проведененні перевірки та факт самовільного проникнення представників постачальника на приватну територію споживача;

- в акті не описано докладно виду, обставин та суті порушення, не вказана яка сама норма порушена, не ідентифіковано споживача, не зазначено, що порушення вчинене саме споживачем;

- висновок експерта не може свідчити про безумовне втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів або про вчинення позивачем інших дій, які призвели до зміни показів приладу обліку. Крім того, в порушення п. 3.30 ПКЕЕ споживач не був присутній при проведенні експертного дослідження;

- В порушення п. 8.2.6. ПРРЕЕ акт не розглянуто протягом 60 календарних днів від дня отримання постачальником висновку експерта.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав наступне:

- акт про порушення складено відповідно до чинного законодавства, а саме до п. 6.41. ПКЕЕ, всі необхідні відомості до акту внесені;

- висновком експерта зафіксовано повне блокування обліку споживаної електричної енергії на весь термін впливу;

- спірний акт складено 14.11.2017, тож нього не застосовуються правила, а застосовуються правила ПКЕЕ.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2009 між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго ( Приватне акціонерне товариство "Київобленерго") (постачальник) та Приватним підприємством "ДІК" (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №545, за умовами п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 250 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2.2, 2.3.2 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов`язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик в межах 250 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №2 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). Споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки.

Відповідно до додатку №3 до договору про постачання електроенергії №545 від 10.06.2009 до об`єктів споживача належить ресторан "Софія" за адресою: с. Підгірці.

18.01.2014 між сторонами підписано акт №036333, за яким споживач прийняв на відповідальне зберігання від постачальника прилад обліку електроенергії тип НІК 2301 АК1 зав. №0950381.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

14.11.2017 працівниками постачальника проведено перевірку об`єкту електропостачання споживача, за результатами якої складено акт про порушення №К040463 від 14.11.2017, яким зафіксовано порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме зупинка приладу обліку шляхом встановлення генератора високих частот (далі - ВЧ-генератор). Електроенергія, що споживається не обліковується приладом обліку.

Згідно з акту тимчасового вилучення до акту про порушення №040463 від 14.11.2017, лічильник вилучено разом з ВЧ-генератором та поміщено в сейфпакет.

Зазначений акт про порушення №К040463 від 14.11.2017 підписаний дев`ятьма представниками постачальника електричної енергії. Також у акті міститься позначка, що представник споживача ( ОСОБА_1 ) від підпису про ознайомлення з актом про порушення відмовився. Вказано, що до акту про порушення додано фото та відео факту порушення, сейфпакет №UA00072364 та заява до поліції. Споживача повідомлено про його право внести зауваження та заперечення до даного акта.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

22.11.2017 комісією з розгляду акту №К040463 від 14.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією за участю представників споживача: ОСОБА_2 та директора ПП "ДІК" Дендерук О.І., розглядався акт про порушення, вирішено провести експертне дослідження, після отримання висновків експертизи запросити споживача та провести повторне засідання комісії по розгляду акту про порушення. Рішення оформлено протоколом №088 від 22.11.2017. Споживач від підпису протоколу відмовився.

Відповідно до п. 6.40., 6.42. ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з висновком експерта від 17.05.2018 № 9063 за результатами проведення електротехнічного дослідження лічильника електричної енергії тип НІК 2301 АК1 зав. №0950381, який був упакований в сейф-пакет, опломбований пломбою №UA00072364, та пристрою в полімерному корпусі чорного кольору прямокутної форми розмірами 180х152х75 мм з під`єднаними до нього проводами в ізоляції чорного кольору встановлено, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц і при положенні потенціометру в положенні максимуму (крайнє праве положення), при розміщенні його робочої частини (з відгалуженнями проводів в ізоляції чорного та червоного кольору) біля лицьової частини лічильника електричної енергії НІК 2301 АК1 зав. №0950381, 2013 року, експериментально було зафіксовано повне блокування обліку електричної енергії на весь термін впливу.

25.10.2018 постачальник направив споживачу та його представнику (директору ПП "ДІК" Дендерук О.І.) листа від 24.10.2018 вих. № 06/280/7700, яким запросив до участі у повторному засіданні комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ №040463 від 14.11.2017, яке відбудеться 05.12.2018.

05.12.2018 комісією з розгляду актів порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії за участю представника споживача - директора ПП "ДІК" ОСОБА_1 та адвоката Музичко Р.В., повторно розглянуто акт про порушення №040463 від 14.11.2017 та вирішено, що порушення сталося з вини споживача, вчинене прихованим способом; акт підлягає розрахунку згідно з пп. 5.5.5 п. 5 ПРРЕЕ, п. 2.1.3 Методики; величину розрахункового добового споживання визначити згідно Методики по фактично підключеній потужності на час виміру тех. перевір. 14.16.2017 за період 1095 днів з 16.11.2014 по 14.11.2017 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення; провести розрахунок додаткових збитків, нанесених споживачем постачальнику в результаті проведеного експертного дослідження.

Представник споживача з рішенням комісії не погодився, у поясненнях щодо порушення написав, що "прилад обліку у встановленому порядку для перевірки не вилучався, він був викрадений з проникненням на територію та зламуванням замків. Підписати акт про порушення їй не пропонували, тому вчинення правопорушення та викладені в акті обставини споживач заперечує".

Рішення комісії оформлене протоколом №172 від 05.12.2018.

Згідно з розрахунку проведеного постачальником на підставі складеного акта про порушення №040463 від 14.11.2017, вартість недооблікованої електричної енергії склала 827179,79 грн з ПДВ.

Згідно з ст. 236 Господарського кодексу України, у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення від вантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитиплатником, припинення видачі банківських позичок тощо; відмова управленої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлених в ч. 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Оспорювана оперативно-господарська санкція передбачена сторонами в п. 4.2.3. договору.

Акт про порушення ПКЕЕ лише фіксує факт порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання споживачем ПКЕЕ. Підставою для перерахунку обсягу спожитої електроенергії та нарахування плати за недовраховану електроенергію є факт порушення ПКЕЕ.

Згідно з ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Позивач не погодився з зазначеним нарахуванням та звернувся до суду з даним позовом.

Обґрунтовуючи вказані вимоги, позивач зазначає, що:

- представниками постачальника було неправомірно вилучено прилад обліку, відомості в акті щодо присутності директора споживача при вилученні не відповідає дійсності, будь-які представники позивача були відсутні при проведенні перевірки;

- висновком Обухівського ВП ГУНП В Київській області від 23.11.2017 підтверджується факт відсутності представників споживача при проведененні перевірки та факт самовільного проникнення представників постачальника на приватну територію споживача;

- в акті не описано докладно виду, обставин та суті порушення, не вказана яка сама норма порушена, не ідентифіковано споживача, не зазначено, що порушення вчинене саме споживачем;

- висновок експерта не може свідчити про безумовне втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів або про вчинення позивачем інших дій, які призвели до зміни показів приладу обліку. Крім того, в порушення п. 3.30 ПКЕЕ споживач не був присутній при проведенні експертного дослідження;

- В порушення п. 8.2.6. ПРРЕЕ акт не розглянуто протягом 60 календарних днів від дня отримання постачальником висновку експерта.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав наступне:

- акт про порушення складено відповідно до чинного законодавства, а саме до п. 6.41. ПКЕЕ, всі необхідні відомості до акту внесені;

- висновком експерта зафіксовано повне блокування обліку споживаної електричної енергії на весь термін впливу;

- спірний акт складено 14.11.2017, тож нього не застосовуються ПРРЕЕ, а застосовуються ПКЕЕ.

Суд, дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Щодо тверджень позивача про те, що представниками постачальника було неправомірно вилучено прилад обліку, відомості в акті щодо присутності директора споживача при вилученні не відповідає дійсності, будь-які представники позивача були відсутні при проведенні перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 6.37, 6.38 ПКЕЕ, у разі виникнення сумніву з боку постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) у роботі розрахункових засобів обліку постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) виконує позапланову технічну перевірку розрахункових засобів обліку. За результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

З наведених положень вбачається, що представники постачальника мають право на перевірку засобів обліку та на вилучення останніх в разі виявлення порушень з метою проведення експертних досліджень. Вказане належить до кола їх повноважень та не потребує додаткового погодження з будь-якими органами або отримання відповідних дозволів.

Крім того, Акт про порушення №К040463 від 14.11.2017 складений дев`ятьма уповноваженими представниками постачальника, тож відповідно до зазначених положень вважається дійним за відсутності підпису представника споживача.

Посилання споживача на висновок Обухівського ВП ГУНП В Київській області від 23.11.2017, яким, на думку позивача, підтверджується факт відсутності представників споживача при проведенні перевірки та факт самовільного проникнення представників постачальника на приватну територію споживача, то суд зазначає, що у висновку зазначено, що під час перевірки встановлено, що працівники постачальника на підставі припису проводили перевірку використання електричної енергії з метою виявлення фактів позаоблікового використання електричної енергії. Між сторонами на підставі угоди виникли цивільно-правові відносини, суперечки в яких необхідно вирішувати в цивільно-правовому порядку. Кримінальне провадження за даним фактом відкрито не було, правопорушень з боку представників постачальника не зафіксовано, їх вина не встановлена. Таким чином, суд відхиляє посилання позивача на вказаний висновок.

Щодо посилання на те, що висновок експерта не може свідчити про безумовне втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів або про вчинення позивачем інших дій, які призвели до зміни показів приладу обліку. Крім того, в порушення п. 3.30 ПКЕЕ споживач не був присутній при проведенні експертного дослідження, то вказані твердження також відхиляються судом, виходячи з наступного.

Так, висновок експерта складений в установленому законом порядку. Пунктом 3.30. ПКЕЕ встановлено, що експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

Водночас, в даному випадку здійснювалось дослідження не самого приладу обліку, а дослідження впливу, встановленого предмета - високочастотного генератора, на роботу приладу обліку. Чинним законодавством не передбачено обов`язкової участі власника лічильника для проведення такої експертизи.

Щодо посилання на те, що висновок експерта не може свідчити про безумовне втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, то у вказаному висновку чітко встановлено те, що при підключенні наданого на дослідження пристрою в пластмасовому корпусі чорного кольору до джерела змінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц і при положенні потенціометру в положенні максимуму (крайнє праве положення), при розміщенні його робочої частини (з відгалуженнями проводів в ізоляції чорного та червоного кольору) біля лицьової частини лічильника зафіксовано повне блокування обліку електричної енергії на весь термін впливу. Вказане підтверджує, що зазначений пристрій блокував роботу лічильна протягом терміну його встановлення.

Щодо твердження про те, що в акті не описано докладно виду, обставин та суті порушення, не вказана яка сама норма порушена, не ідентифіковано споживача, не зазначено, що порушення вчинене саме споживачем, то вказане не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

В спірному акті зазначено найменування позивача, адреса об`єкта, пункт ПКЕЕ, що порушений, схема електропостачання, відомості про прилад обліку, про встановлений пристрій тощо. Акт відповідає вимог, що ставились до його форми чинним на момент складання законодасвтом.

Щодо твердження позивача про те, що в порушення п. 8.2.6. ПРРЕЕ акт не розглянуто протягом 60 календарних днів від дня отримання постачальником висновку експерта.

Станом на дату складення акту про порушення ПКЕЕ, правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулювалося, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" та Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" ( ПКЕЕ).

Станом на момент нарахування споживачу вартості недооблікованої електричної енергії набули чинності Закон України "Про ринок електричної енергії" та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Отже, п. 8.2.6. ПРРЕЕ дійсно встановлено, що акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Водночас, акт про порушення складений постачальником 14.11.2017 та почав розглядатись 22.11.2017 відповідно до ПКЕЕ. Оскільки процес розгляду акту виявився триваючим (у зв`язку з направленням лічильника та приладу на експертизу) та був розпочатий відповідно до ПКЕЕ, в той час як в ПРРЕЕ жодним чином не врегульовано питання розгляду актів, розгляд яких розпочався за правилами ПКЕЕ, суд дійшов висновку про те, що до розгляду спірного акту мають застосовуватись положення ПКЕЕ, які, в свою чергу, не містили вимог щодо 60-денного строку розгляду актів.

У зв`язку з наведеним твердження позивача про те, що в порушення п. 8.2.6. ПРРЕЕ акт не розглянуто протягом 60 календарних днів від дня отримання постачальником висновку експерта є безпідставним.

Враховуючи, що факт порушення споживачем положень ПКЕЕ підтверджується актом про порушення №К040463 від 14.11.2017 та висновком експерта, оскільки постачальником прийнято рішення про застосування оперативно-господарської санкції відповідно до положень ПКЕЕ та Методики, оскільки вказане не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, доводи позивача документально не підтверджені, суд вважає вимогу позивача про скасування оперативно-господарської санкції шляхом визнання недійним рішення комісії по розгляду акту про порушення №К040463 від 14.11.2017, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018 необґрунтованою, документально не підтвердженою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що Господарським судом Київської області розглянуто справу № 911/381/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" до Приватного підприємства "ДІК" про стягнення 827179,79 грн, нарахованих відповідно до рішення комісії, оформленого протоколом № 172 від 05.12.2018. Рішенням від 02.05.2019 у вказаній справі, що залишене без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07. 2019, позов задоволено, встановлено законність вказаних нарахувань, стягнуто вартість недорахованої електричної енергії з споживача. Вказане рішення станом на дату прийняття даного рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз