Рішення

від 10.09.2019 по справі 911/2715/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2715/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримзеленхоз , АР Крим, м. Феодосія

про визнання недійсним договору субпідряду

представники:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) б/н від 2/8.11.2018 року (вх.№2820/18 від 07.12.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримзеленхоз (далі відповідач ) про визнання недійсним Договору субпідряду.

В обгрунтування позовних вимог позивач просить визнати недійсним Договір субпідряду №1 від 01.11.2014 року, зазначаючи при цьому, що такий Договір ним не укладався та відповідно не підписувались документи, складені на виконання такого Договору, оскільки підпис на такому Договорі, накладних та акті, на думку позивача, виконано іншою особою, не уповноваженою позивачем на таке підписання.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2715/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.02.2019 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 05.02.2019 року (вх. №2249/19 від 05.02.2019 року) про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У судове засідання 05.02.2019 року відповідач не з`явився, хоча був повідомлений про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надіслав.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року відкладено розгляд справи на 19.02.2019 року.

Ухвалою господарського суду від 19.02.2019 року у справі №911/2715/18 призначено судову почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження до отримання висновків експертів.

Матеріали справи №911/2715/18 14.03.2018 року скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертного дослідження.

До суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернулися матеріали справи №911/2715/18 та лист №7795-7797/19-32 від 26.06.2019 року із висновком експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 30.07.2019 року.

У судове засідання 30.07.2019 року відповідач не з`явився, хоча був повідомлений про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2019 року.

У судове засідання 10.09.2019 року відповідач не з`явився, хоча був повідомлений про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З огляду на те, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 10.09.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, з листа ТОВ Кримзеленхоз №46 від 05.09.2018 року за підписом директора ТОВ Кримзеленхоз О.С.Черенок, йому стало відомо про те, що 01.11.2014 року між ТОВ Кримзеленхоз (відповідач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач у справі) укладено Договір субпідряду №1 та в подальшому, на підставі зазначеного Договору, між сторонами підписано накладні №11 від 05.11.2014 року, №12 від 05.11.2014 року та акт приймання-передачі робіт №ОУ-02 від 17.11.2014 року.

Згідно п. 1.1. наданого позивачем примірника Договору №1 від 01.11.2014 року (далі - Договір), замовник (ТОВ Кримзеленхоз ) доручає, а субпідрядник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується на свій страх і ризик виконати у відповідності до умов даного Договору послуги, а замовник зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їх. Замовник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати за даним Договором наступні види послуг: утримання автомобільних доріг загального користування, які знаходяться у власності муніципальних утворень на території м. Феодосія.

Ціна та витрати по виконанню послуг встановлюються згідно розробленої кошторисної документації (п. 5.1. Договору).

Згідно п.п. 7.1., 7.2. Договору, вартість робіт, виконаних субпідрядником за даним Договором визначається згідно кошторисної вартості робіт. Замовник виплачує субпідряднику аванс у розмірі 30% від вартості матеріалів та 30% вартості робіт за кожним етапом, необхідним для придбання матеріалів та обладнання, їх доставки та відвантаження.

Кінцева оплата решти суми замовником субпідряднику здійснюється в триденний строк після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 7.3. Договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору, сдача-приймання виконаних послуг здійснюється сторонами шляхом підписання акту виконаних робіт (послуг) протягром 10 календарних днів з моменту закінчення послуг.

Згідно п. 10.1. Договору, даний Договір набирає законної сили з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його повного виконання, але не пізніше 31.12.2014 року.

Згідно наявних в матеріалах справи накладних №11 від 05.11.2014 року, №12 від листопада 2014 року ФОП ОСОБА_1 відвантажив, а ТОВ Кримзеленхоз прийняв товар в асортименті та за цінами, зазначеними в накладних.

В матеріалах справи також наявний Акт здачі-приймання робіт №ОУ-02 від 17.11.2014 року - послуг по утриманню автомобільних доріг загального користування, які знаходяться у власності муніципальних утворень на території м. Феодосія за листопад 2014 року з зазначенням загальної вартості таких робіт.

Проте, як зазначає позивач, він ніколи не укладав та не підписував вказаний Договір, не підписував накладні та Аакт здачі-приймання робіт, жодних послуг за вказаним Договором він відповідачу - ТОВ Кримзеленхоз не надавав, такий Договір не виконувався, а тому, на думку позивача, вказані документи є підробленими, оскільки, підпис виконано не позивачем, а іншою особою, не уповноваженою на таке підписання. Враховуючи викладене, Договір субпідряду №1 від 01.11.2014 року, на думку позивача, підлягає визнанню недійсним.

Крім того, позивач зазначає, що він не мав намір укладати такий договір, не писав та не надсилав відповідачу відповідних заяв та/або проекту договору, тобто, не здійснював акцепту, не надав згоди на укладення договору, жодних домовленостей щодо предмету договору не існувало. Зі слів позивача, підпис в Договорі, накладних та Акті здачі-приймання робіт виконано не позивачем, такий підпис значно відрізняється від дійсного підпису позивача. У зв`язку з чим, позивач в позовній заяві та під час розгляду справи просив суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу , судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Обставини щодо підроблення підпису на Договорі субпідряду від 01.11.2014 року №1, накладній №11 від 05.11.2014 року, накладній №12 за листопад 2014 року та Акті здачі-приймання робіт від 17.11.2014 року №ОУ-02 можуть бути встановлені в ході розгляду справи №911/2715/18, шляхом проведення відповідної почеркознавчої експертизи підроблення підписів, у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5.

З метою повного та всебічного дослідження обставин, викладених у позовній заяві, та перевірки тверджень позивача щодо достовірності підписів позивача на документах, що стали підставою для звернення позивача до суду, у зв`язку з необхідністю застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, ухвалою суду від 19.02.2019 року у справі №911/2715/18, за клопотанням позивача, призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні 19.02.2019 року, судом відібрано у позивача експериментальні зразки підпису, також, позивачем було подано документи, які містять вільні та умовно-вільні зразки підпису.

На вирішення експерта судом поставлено наступні питання:

- чи виконані підписи на Договорі субпідряду від 01.11.2014 року №1 та складених на його виконання накладних №11 від 05.11.2014 року, №12 за листопад 2014 року та Акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 17.11.2014 року №ОУ-02 від імені замовника/субпідрядника/отримувача Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;

- якщо підписи виконано не Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, необхідно встановити, з наслідуванням чи без наслідування підпису Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконано підписи на наведених документах.

За результатами проведення призначеної судом експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено Висновок експертів №7795-7797/19-32 від 26.06.2019 року.

Так, відповідно до зазначеного висновку встановлено наступне.

1.Підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться: в рядку ОСОБА_1 графи Субподрядчик на другому аркуші документа Договор субподряда №1 від 01.11.2014; в рядку Отгрузил документа Накладная №11 від 05.11.2014; в рядку Отгрузил документа Накладная №12 от ноября 2014г. ; в рядку ФЛП ОСОБА_1 графи УТВЕРЖДАЮ та в графі От Заказчика: документа Акт №ОУ-02 сдачи-приемки работ (оказания услуг) від 17.11.2014, - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

2.1.Підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться в рядку ОСОБА_1 графи Субподрядчик на другому аркуші документа Договор субподряда №1 від 01.11.2014; в рядку Отгрузил документа Накладная №11 від 05.11.2014; в рядку Отгрузил документа Накладная №12 от ноября 2014 г. ; в рядку ФЛП ОСОБА_1 графи УТВЕРЖДАЮ та в графі От Заказчика: документа АКТ №ОУ-02 сдачи-приемки работ (оказания услуг) від 17.11.2014, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

2.2.Підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться: в рядку ОСОБА_1 графи Субподрядчик на другому аркуші документа Договор субподряда №1 від 01.11.2014; в рядку Отгрузил документа Накладная №11 від 05.11.2014; в рядку Отгрузил документа Накладная №12 от ноября 2014г. ; в рядку ФЛП ОСОБА_1 графи УТВЕРЖДАЮ та в графі От Заказчика: документа Акт №ОУ-02 сдачи-приемки работ (оказания услуг) від 17.11.2014, виконані з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Таким чином, судовими експертами встановлено, що спірний правочини - Договір субпідряду №1 від 01.11.2014 року та складені на його виконання накладні №11 від 05.11.2014 року, №12 від листопада 2014 року, Акт №ОУ-02 здачі-приймання робіт (послуг) від 17.11.2014 року, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не підписував.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Таким чином, у звязку з підробленням підпису позивача на спірному Договорі субпідряду №1 від 04.11.2014 року, відсутнє волевиявлення позивача на укладення такого Договору, що суперечить ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України. Крім того, підроблення Договору свідчить про його укладення злочинним шляхом і такі дії підпадають під кваліфікацію відповідних норм Кримінального кодексу України.

Аналогічна праова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №910/14115/16, постанові від 31.01.2019 року у справі №922/4371/17.

Отже, враховуючи, що позивачем не підписувався спірний Договір, накладні та Акт здачі-приймання робіт (послуг), за відсутності доказів надання відповідних довіреностей іншим особам на укладання від імені позивача спірного Договору, та за відсутності доказів виконання позивачем вказаного Договору, що могло б свідчити про визнання такого Договору, суд дійшов висновку, що Договір субпідряду №1 від 01.11.2014 року, накладна №11 від 05.11.2014 року, накладна №12 від листопада 2014 року, Акт №ОУ-2 здачі-приймання послуг (робіт) від 17.11.2014 року, укладено поза межами волевиявлення позивача (субпідрядника за договором), не відповідають внутрішній волі позивача, та, відповідно, є недійсними правочинами в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, щодо поданої позивачем заяви про поновлення строків позовної давності та визнання поважними причин пропуску позивачем строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відповідно до п. 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , щодо вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність. Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним договору, щодо вказаних вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність, незалежно від того, на захист яких саме прав пред`явлений позов про визнання правочину недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 07.12.2018 року. Разом з тим, перебіг позовної давності розпочинається з дня коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними доказами не спростовано, позивач дізнався про порушення своїх прав у 2018 році з листа №46 від 05.09.2018 року директора ТОВ Кримзеленхоз ОСОБА_3, яким позивачу і було надіслано спірні документи - Договір, накладні та Акт здачі-приймання робіт (послуг), на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію зазначеного листа, оригінал якого оглянуто судом у судовому засіданні під час розгляду справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Таким чином, судом встановлено, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримзеленхоз про визнання недійсним Договору субпідряду №1 від 01.11.2014 року задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним Договір субпідряду №1 від 01.11.2014 року, який укладено між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кримзеленхоз (код ЄДРПОУ 34848605).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кримзеленхоз (98112, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Кримська, буд. 29, кв. 53, код ЄДРПОУ 34848605) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.09.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць