Постанова

від 12.09.2019 по справі 910/21/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019

(головуючий суддя Якімець Г.Г., судді Бойко С.М., Мирутенко О.Л.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2019

(головуючий суддя Мороз Н.В., судді Манюк П.Т., Петрашко М.М.)

у справі №910/21/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримрудком", 2) Публічне акціонерне товариство "Львівська вагоноремонтна компанія"

про стягнення безпідставно списаних коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" (далі - ПАТ "Івано-Франківськцемент") звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Львівська залізниця" про стягнення безпідставно списаних коштів в розмірі 421 017, 60 грн, з яких: 91 796,60 грн плати за користування вагонами, 212 558,10 грн - двократний збір за зберігання вантажу та 116 662,00 грн - провізна плата.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірними діями залізниці щодо безпідставного списання з позивача спірних грошових коштів, оскільки такі, на думку позивача, повинні списуватись з платника ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", оскільки затримка вагонів відбулась внаслідок неправомірних дій ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2017 залучено до участі у справі, в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримрудком" (далі - ТОВ "Кримрудком", третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю "ІІЦЕУ Девелопмент" (далі - ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент").

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 замінено ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" правонаступником Публічним акціонерним товариством "Львівська вагоноремонтна компанія" (далі - ПАТ "Львівська вагоноремонтна компанія", третя особа 2).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Після часткового скасування постановою Верховного Суду від 04.06.2018, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2017, справу в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Івано-Франківськцемент" про стягнення плати за користування вагонами та двократного збору за зберігання вантажу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2017 залишено без змін.

В частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами та двократного збору за зберігання вантажу суд касаційної інстанції звернув увагу на наступне:

- що в акті загальної форми ГУ-23 №737 від 19.04.2016 зазначено, що затримка 13 спірних вагонів відбулася на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта - відсутності коштів на рахунку платника тарифу код 7508256 - ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент".

- що суди попередніх інстанцій зазначену обставину не дослідили та не надали їй належної правової оцінки, як і не дослідили чи наявні усі необхідні документи для нарахування відповідачем плати за користування вагонами.

- що поза увагою судів залишилися і умови укладеного між ПАТ "Івано-Франківськцемент" та ТОВ "Рудомайн" договору № 03/08-К16, а саме, здійснення поставки ТзОВ "Рудомайн" (власника поставленого позивачу товару) на базисних умовах СРТ ст. Ямниця, Львівської залізниці, в частині обов`язків продавця та розподілу витрат за здійснену поставку.

Під час нового розгляду, рішенням Господарського суду Львівської області 19.02.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019, позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", на користь ПАТ "Івано-Франківськцемент" 91 796,90 грн плати за користування вагонами, 212 558, 10 грн двократного збору за зберігання вантажу, 4 565,84 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 5 022, 42 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції та 5 478, 86 грн судового збору за розгляд справи Верховним Судом.

Аргументуючи судові рішення про задоволення позову, суди вказували на відсутність підстав для списання з позивача плати за користування вагонами та двократного збору за зберігання вантажу, оскільки за умовами договору поставки № 03/08-К16 від 15.01.2016 у вартість товару продавцем ТОВ "Рудомайн" було включено також вартість його доставки до місця передачі товару, транспортні послуги, відповідно до умов договору оплачено ПАТ "Івано-Франківськцемент". Окремих рахунків на оплату транспортних послуг зі сторони постачальника - ТОВ "Рудомайн" не виставлялось. У відповідності до залізничних накладних, платником провізної плати було визначено ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", код платника 7508256. Також суд встановив, що причиною простою вагонів було невиконання особою, відповідальною за оплату провізної плати ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" свого обов`язку по оплаті.

Суди вказували також на те, що залізниця має право на відшкодування витрат, завданих простоєм у всіх випадках, крім тих, які стались з вини залізниці. В даному випадку, позивач добровільно погодився сплатити провізну плату виходячи з економічної необхідності отримання товару, проте матеріали справи не містять доказів наявності підстав покладення на позивача відповідачем без його згоди всупереч умовам договору обов`язку сплатити плату за користування та простій вагонів. Оскільки простій вагонів відбувся не з вини позивача, то суд дійшов висновку, про безпідставність списання відповідачем коштів з особового рахунку позивача, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПАТ "Українська залізниця" звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 та рішення Господарського суду Львівської області 19.02.2019 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На думку скаржника, висновки судів попередніх інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи, зроблені без урахування того, що відповідачем згідно з чинним законодавством було списано з рахунку позивача плату за користування вагонами та двократний збір за зберігання вантажу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5. ПАТ "Івано-Франківськцемент" у відзиві на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення, а прийняті у справі судові рішення без змін, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.01.2016 між ПАТ "Івано-Франківськцемент" (замовник) та ПАТ "Українська залізниця", в особі філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (залізниця) укладено договір № Л/М/16/20/п про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, згідно умов якого залізниця зобов`язалася здійснювати перевезення та надання додаткових послуг замовнику при умові попередньої оплати ним тарифу, зборів запланованих перевезень та послуг. Замовник виступає платником за перевезення вантажів, для яких він є відправником, одержувачем або експедитором.

15.01.2016 між ПАТ "Івано-Франківськцемент" (покупець) та ТОВ "Рудомайн" (продавець) укладено договір № 03/08-К16 відповідно до якого, останнє зобов`язувалось поставити покупцю продукцію (залізну руду СР-1), а покупець прийняти і оплати її. Відвантаження товару здійснюється залізничним транспортом у відритих піввагонах на базисних умовах СРТ ст. Ямниця, Львівської залізниці, код станції 388300, код одержувача 5487. Оплата покупцем запланованої партії товару проводиться шляхом 100% передоплати вартості транспортних послуг, а також за товар протягом 15-ти днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору № 03/08-К16 від 15.01.2016 покупець перерахував ТОВ "Рудомайн" 100% вартості транспортних послуг у розмірі 150 000,00 грн.

В свою чергу, ТОВ "Кримрудком", що виступало відправником вказаного вантажу, 25 та 26 березня 2016 року із станції Шмаково регіональної філії "Придніпровська залізниця", було відправлено згідно залізничних накладних: № 47657077, 47657093, 47658299, 47610514, 47658315, 47610522, 47658372, 47668819, 47668876, 47610530 залізничні вагони: № 61356812, 62649231, 62649173, 62649116, 61035523, 62078340, 61034955, 62649256, 65761041, 65761132, 61356911, 62648845, 58376351 з вантажем - залізна руда на станцію Ямниця регіональної філії "Львівська залізниця" одержувачу вантажу - ПАТ "Івано- Франківськцемент", платником виступало ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", а розрахунки за перевезення здійснюються на станції призначення.

Відповідно до розпорядження директора з вантажних перевезень і логістики ПАТ "Укрзалізниця" І.П. Федорко (вихідний №ЦЦМ-14/14 від 23.03.2016) на звернення

ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" від 16.03.2016 №410 дозволяється до 31.03.2016 відправлення ТОВ "Кримрудком" 19 власних напіввагонів з вантажем руда залізна зі станції Шмаково регіональної філії "Придніпровська залізниця" з оплатою залізничного тарифу на станції призначення Ямниця, регіональної філії "Львівська залізниця" платником ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", код платника 7508256.

Разом з цим, відповідачем було складені пам`ятки №947 від 31.03.2016, №1069 від 04.04.2017, №1195 від 19.04.2016, №1309 від 20.04.2016 та №1331 від 21.04.2017 про подавання/забирання вагонів, які підписані уповноваженими працівниками вантажовласника ПАТ "Івано-Франківськцемент" без зауважень.

На підставі вказаних пам`яток були складені відомості плати за користування вагонами: №04040170 (працівник вантажовласника відмовився від підпису), №15040186 (підписано працівником вантажовласника), №20040196 (працівник вантажовласника відмовився від підпису), №21040198 (працівник вантажовласника відмовився від підпису).

Відповідач вказує, що про відмову від підпису вантажовласником на відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картках, ним складені акти загальної форми, які підписані, як представниками РФ "Львівська залізниця", так і представниками позивача.

В подальшому, листом від 13.04.2016 №43Т-10/П44 РФ "Львівська залізниця" повідомила ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" та ПАТ "Івано-Франківськцемент" про простій вагонів на ст. Ямниця, які адресовані вантажоодержувачу ПАТ "Івано-Франківськцемент" з оплатою залізничного тарифу на станції призначення Ямниця з коду платника 7508256, ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", згідно з листами №ЦЦМ-14/14 від 23.03.2016 та М-2/123 від 25.03.2016.

Також у листі залізницею зазначено, що станом на 11.04.2016 на рахунку платника ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" відсутні кошти для оплати належних залізниці платежів відповідно до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 28.08.2015 №Л/М/15/1020/п. Відтак, РФ "Львівська залізниця" повідомлено, що на підставі п. 7 розділу 8, та п. 1.3 розділу 11 Правил перевезення вантажів і договору від 28.08.2015, вантаж видати неможливо. Вагони затримані і простоюють на станційних коліях. Станом на 11.04.2016 нараховано суму 151 481,10 грн, зокрема, збір за зберігання вантажу у вагонах із збільшенням до двократного розміру складає 99 422,50 грн. У зв`язку з вищенаведеним Залізниця повідомила про необхідність термінового вирішення питання оплати належних залізниці платежів.

19.04.2016 Виробничий структурний підрозділ "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернувся до ТОВ "ІІЦЕУ Девелолмент" з претензією на суму 116 662,00 грн, в якій повідомив, що зазначений вище вантаж прибув на станцію призначення Ямниця регіональної філії Львівська залізниця 30.03.2016, проте, видати вантаж неможливо, оскільки, при відправленні вантажу оплату за перевезення вантажу покладено на ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент". На момент прибуття вантажу і до цього часу не проведено оплати провізної плати по причині відсутності коштів на рахунках платника коштів. Сума провізної плати становить 116 662,00 грн.

Проте, вказана претензія ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" залишена без відповіді та задоволення.

Як встановлено судами, позивач, в зв`язку з виробничою необхідністю в отриманні призначеного ПАТ "Івано-Франківськцемент" вантажу та уникнення простою виробництва, був змушений погодитись на сплату відповідачу залізничного тарифу, при умові не списання ПАТ "Українська залізниця" по вказаних відправленнях додаткових платежів за час простою.

Після отримання відповідачем від ПАТ "Івано-Франівськцемент" листа № 011609-2/2 від 19.04.2016, ПАТ "Українська залізниця" внесла зміни в ЖД накладні: № 47657077, 47657093, 47658299, 47610514, 47658315, 47610522, 47658372, 47668819, 47668876, 47610530, зокрема в графу 13 зазначила платником ПАТ "Івано-Франківськцемент". Вказані накладні були складені відповідачем виключно в електронній формі, відповідно до Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 01.11.2010 № 800.

Листом № 17 від 20.04.2016 Відокремлений підрозділ Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень повідомив ПАТ "Івано-Франківськцемент", що за вагони з вантажем знято залізничний тариф з коду платника 7483130 ПАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 116 662,00 грн без ПДВ. Питання додаткових зборів по даних вагонах не вирішено. Сума плати за користування вагонами становить 91 796,00 грн без ПДВ, зберігання, в двократному розмір, що складає 216 479,00 грн без ПДВ.

Відповідачем списано з особового рахунку ПАТ "Івано-Франківськцемент" за накопичувальними картками № 25040289 від 25.04.2016, № 26040293 від 26.04.2016 плату за зберігання вантажу у вагонах, які прибули на ст. Ямниця 29-30 березня 2016 року в сумі 216 479,00 грн, а також плату за користування вагонами в сумі 91 796 грн.

Не погоджуючись з такими діями залізниці, позивач 24.05.2016 звернувся до відповідача з претензією-вимогою про повернення безпідставно списаних коштів на загальну суму 421 017,60 грн. У вказаній претензії повідомлено відповідача, що за залізничними накладними вантаж адресований ПАТ "Івано-Франківськцемент" з оплатою залізничного тарифу ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", що відповідно до розпорядження від 23.03.2016 ЦЦМ-14/14 є платником залізничного тарифу по зазначених поставках (код платника: 7508256).

Проте, РФ "Львівська залізниця" не погодилася з претензією позивача, з огляду на те, що згідно з п. 3.1 договору від 12.01.2016 №Л/М/16/20/п ПАТ "Івано-Франківськцемент" виступає платником за перевезення вантажу, для яких він є відправником, одержувачем або експедитором, а також відповідно до ст. 62 Статуту залізниць остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення, а тому списання вказаних коштів з рахунку ПАТ "Івано-Франківськцемент" як з вантажоодержувача, провізну плату згідно з тарифом та додаткових платежів є правомірним.

Наведені обставини стали підставою звернення позивача до суду із позовом про стягнення з ПАТ "Українська залізниця" безпідставно списаних ним коштів в розмірі 421 017, 60 грн, з яких: 91 796,60 грн плати за користування вагонами, 212 558,10 грн - двократний збір за зберігання вантажу та 116 662,00 грн - провізна плата.

В обґрунтування позову ПАТ "Івано-Франківськцемент" вказує на те, що затримка вагонів з вантажем на станції призначення відбулась з причин, які не залежали від вантажоодержувача. ПАТ "Укрзалізниця" нараховувала плату за користування вагонами та плату зберігання вантажу у зв`язку з відсутністю коштів на особовому рахунку платника - ТОВ "ІЦЕУ Девелопмент". Водночас, ПАТ "Укрзалізниця" в листі, вказала, що вантаж видати неможливо через відсутність коштів на рахунку платника - ТОВ "ІЦЕУ Девелопмент", чим визнала наявність вини ТОВ "ІЦЕУ Девелопмент" у виникненні простою вагонів.

Погодження ПАТ "Івано-Франківськцемент" на оплату залізниці провізної плати за перевезення спірного вантажу, не давало право ПАТ "Українська залізниця" на одностороннє списання з рахунку підприємства інших платежів, зокрема плати за користування вагонами та плати за зберігання вантажу на загальну суму 308 276,5 грн.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 20040196 та № 21040198, на підставі яких залізницею здійснено списання коштів з особового рахунку ПАТ "Івано-Франківськцемент", не оформлено належним чином.

Позиція Верховного Суду

7. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

8. Спір у справі стосується стягнення з ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" списаних нею з особового рахунку позивача провізної плати, збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами.

Оскільки, постановою Верховного Суду від 04.06.2018 справу направлено на новий розгляд в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Івано-Франківськцемент" про стягнення плати за користування вагонами та двократного збору за зберігання вантажу, відповідно під час нового розгляду судами переглядалися вимоги в частині стягнення з позивача 91 796,60 грн плати за користування вагонами та 212 558,10 грн двократного збору за зберігання вантажу за час простою вагонів.

9. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

10. Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

11. Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

12. Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

13. Статтею 306 ГК України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

14. Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із статтею 306 ГК України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

15. Відповідно до статей 909 ЦК України, 307 ГК України за договором перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

16. Згідно з частиною 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

17. За змістом статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначаються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457.

18. Статтею 2 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачено, що обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць.

19. Відповідно до статті 62 Статуту залізниць порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Аналогічна норма міститься у п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644. До оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. Плата може вноситися іншим платником, з яким залізницею укладено договір. До внесення цієї плати відправлення вантажу може бути затримано, за час затримки залізниця стягує з відправника плату за користування вагонами (контейнерами), передбачену ст. 119 Статуту, а також пеню у розмірі, встановленому законодавством. (п. 1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644).

20. Відповідно до п.2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

21. Згідно із статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.

22. Згідно з пунктами 3, 4 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

23. У пунктах 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами зазначено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Вантажовласником у розумінні ст.6 Статуту залізниць є як вантажовідправник, так і вантажоодержувач.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, яким передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Судами встановлено, між сторонами 12.01.2016 було укладено договір № Л/М/16/20/п про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги на обслуговування виконання, зокрема, договору поставки №03/08-К16 від 15.01.2016, за яким ТОВ "Рудомайн" зобов`язалось поставити товар ПАТ "Івано-Франківськцемент" залізничним транспортом на базисних умовах СРТ ст. Ямниця, Львівської залізниці, код станції 388300, код одержувача 5487.

Умовами договору поставки передбачалась100% передоплата вартості транспортних послуг. Транспортні послуги оплачено ПАТ "Івано-Франківськцемент", відповідно до договору поставки №03/08-К16 від 15.01.2016.

Відповідно до вказаних вище залізничних накладних, відправником вказаного вантажу є ТОВ "Кримрудком", одержувачем вантажу є ПАТ "Івано-Франківськцемент", а платником виступало ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", що підтверджується розпорядженням директора з вантажних перевезень і логістики ПАТ "Укрзалізниця" І.П. Федорко (вихідний №ЦЦМ-14/14 від 23.03.2016), за яким на звернення ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" від 16.03.2016 №410 дозволено до 31.03.2016 відправлення ТОВ "Кримрудком" 19 власних напіввагонів з вантажем руда залізна зі станції Шмаково регіональної філії "Придніпровська залізниця" з оплатою залізничного тарифу на станції призначення Ямниця, регіональної філії "Львівська залізниця" платником ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", код платника 7508256.

Разом з цим, судами встановлено, що вантаж прибув на станцію призначення Ямниця регіональної філії Львівська залізниця 30.03.2016, проте, залізниця не видала вантаж отримувачу, оскільки, при відправленні вантажу оплату за перевезення вантажу було призначено за ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" і на момент прибуття вантажу не було оплачено провізну плату по причині відсутності коштів на рахунках платника ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент", розмір провізної плати склав116662,00 грн. У зв`язку із цим, залізниця вимагала у ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" терміново здійснити всі розрахунки для видачі вантажу його одержувачу.

Оскільки, ТОВ "ІІЦЕУ Девелопмент" не виконано вимоги залізниці щодо оплати провізної плати, відповідачем списано з рахунку позивача 91 796,60 грн плати за користування вагонами та 212 558,10 грн двократного збору за зберігання вантажу, за час простою вагонів, саме з 30.03.2016 15:42 до 19.04.2016 09:00.

23. Водночас, згідно із ст. 511 ЦК України, зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

24. Стаття 527 ЦК України встановлює , що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

25. Згідно із ст. 528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Разом з цим, можливість покладення виконання обов`язку на іншу особу може бути реалізовано за умови дотримання сторонами зобов`язання вимог ст. 521 ЦК України, яка передбачає, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Зважаючи на викладені обставини та вимоги законодавства, суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що матеріали справи не містять належних доказів надання позивачем згоди на оплату коштів за користування вагонами та їх простій, правомірно відхиливши посилання відповідача на договір №03/08-Л16, укладений між позивачем та відповідачем про організацію перевезень вантажів, оскільки, вказаним договором визначено базисну умову поставки - СРТ ст. Ямниця Львівської залізниці, обов`язок розподіляється по оплаті фрахту / перевезення між постачальником і покупцем доставкою товару до вказаної станції, у зв`язку з чим, відповідачем неправомірно внесено зміни до супроводжувальних документів на вантаж із зазначенням платником позивача.

Отже, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами у справі, що причиною простою вагонів є невиконання особою, відповідальною за оплату провізної плати - ТОВ "ІІЦЕУ "Девелопмент" свого обов`язку по оплаті, а тому, позивач не міг своєчасно вивантажити товар, зважаючи також на те, що відповідач у претензійному порядку намагався врегулювати спір із платником, зазначене вплинуло на час простою вагонів без вини позивача, який, не маючи зобов`язання перед відповідачем, добровільно погодився сплатити провізну плату виходячи з економічної необхідності отримання товару, оскільки, враховуючи відповідачем та ТОВ "ІІЦЕУ "Девелопмент" не врегулювали спір щодо оплати провізної плати.

Врахувавши вказані обставини, Суд констатує, що відповідачем безпідставно списано кошти з особового рахунку позивача в розмірі 91 796,60 грн плати за користування вагонами та 212 558,10 грн двократного збору за зберігання вантажу за час простою вагонів, оскільки затримка вагонів відбулась не з вини позивача, отже, суд касаційної інстанції вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи викладені у касаційній скарзі не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та доводами викладеними у судових рішеннях у справ, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки судом касаційної інстанції не було встановлено невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при розгляді справи.

23. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

25. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

26. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим, суд касаційної інстанції касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду без змін .

Розподіл судових витрат

27. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2019 у справі № 910/21/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець