Ухвала

від 13.09.2019 по справі 826/58/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 вересня 2019 року

Київ

справа №826/58/15

адміністративне провадження №К/9901/25876/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 у справі №826/58/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Медапаратура до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності причин такого пропуску, достатніх для його поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27.02.2019 подано 27.06.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 вперше подану апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху - несплатою судового збору.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що обмеження фінансування для сплати судового збору унеможливило реалізацію права на апеляційне оскарження, що є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Апеляційний суд оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Крім того, суд зазначив, що додане до повторно поданої апеляційної скарги платіжне доручення від 04.06.2019 свідчить, що сплату судового збору було здійснено до повернення вперше поданої апеляційної скарги, а саме ухвалою від 11.06.2019, разом з тим про здійснення оплати суд не повідомлено.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 05.07.2019 скаржник подав клопотання, в якому просив поновити строк апеляційного оскарження з тих самих підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що апелянт не вказав інших підстав для поновлення строку. Тобто, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є поважними, оскільки суду було надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, а вперше апеляційну скаргу було подано вчасно. Зазначає, що ним вживалися всі заходи з реалізації права на апеляційне оскарження, однак відсутність можливості вчасно сплатити судовий збір призвела до пропущення процесуального строку. На думку скаржника, обмежене фінансування видатків на сплату судового збору є незалежною від учасника судового процесу обставиною та є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважної причини.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними, а сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення оскарження судового рішення. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 у справі №826/58/15.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду