Рішення

від 13.09.2019 по справі 378/1000/19

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/1000/19

Провадження № 2/378/272/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2019 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідно до заповіту від 06 вересня 1994 р. ОСОБА_2 зробила заповітне розпорядження на все своє майно, яке заповіла своїм дітям: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Відповідно до заяви сина померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Ставищенської державної нотаріальної контори Київської області йому відомо, що він є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом, однак він пропустив термін на прийняття спадщини, за його продовженням до суду звертатися не буде і не заперечує, щоб свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 було видане на ім`я ОСОБА_1 .. З аналогічною заявою до Ставищенської державної нотаріальної контори звернувся й другий син померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .. До спадкового майна померлої належить земельна ділянка площею 1,8300 га, розташована на території Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення- ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до довідки Ставищенського районного відділу сектору ГУ ДСНС України у Київській області за №7 від 15 січня 2018 р. - 14 січня 2018 р. в 14.30 год. в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , власником якого була ОСОБА_2 , виникла пожежа, внаслідок якої знищено будинок, покрівля, житлові кімнати, меблі та речі домашнього вжитку. Під час даної пожежі згорів і оригінал вищезазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Ставищенської районної державної нотаріальної контори Київської області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку. Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку. Оскільки вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий Ставищейською райдержадміністрацією на ім`я ОСОБА_2 знищено пожежею, розпорядження, на підставі якого видано державний акт є дійсним, межі земельної ділянки встановлені в натурі, їй присвоєно кадастровий номер, відомості про земельну ділянку внесені до Державного реєстру земель, тобто земельна ділянка згідно ст. 79-1 ЗК України є сфорсованою, і може бути об`єктом цивільних прав. Вартість вищевказаної земельної ділянки складає 128100 грн..

Позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 1,8300 га, розташовану на території Брилівської сільської ради Ставищенського району, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер -3224281200:01:001:0082, яка належала останній відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯЕ №575065, виданого на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації від 05 березня 2007 р..

В судове засідання позивач не з`явилася, до суду її представник подала заяву із зазначенням, що позовні вимоги вони підтримують, просять справу розглядати у їх відсутність.

Представник відповідача Брилівської сільської ради в судове засідання не прибув, до суду рада подала заяву про розгляд справи у відсутність представника ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до заповіту від 06 вересня 1994 року ОСОБА_2 зробила заповітне розпорядження на все своє майно, яке заповіла своїм дітям: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а. с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до Ставищенської районної державної нотаріальної контори Київської області заяви про те, що їм відомо, що вони є спадкоємцями ОСОБА_2 за заповітом, однак вони пропустили термін на прийняття спадщини, за його продовженням до суду звертатися не будуть і не заперечують, щоб свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 було видане на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 11, 12).

До спадкового майна померлої належить земельна ділянка площею 1,8300 га, розташована на території Брилівської сільської ради Ставиїценського району Київської області., цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 3224281200:01:001:0082, яка належала померлій ОСОБА_2 відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №575065 виданого на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації від 05 березня 2007 р. №122 (а. с. 13).

Відповідно до довідки Ставиїценського районного відділу сектору ГУ ДСНС України у Київській області за №7 від 15 січня 2018 р. - 14 січня 2018 р. в 14.30 год. в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , власником якого була ОСОБА_2 , виникла пожежа, внаслідок якої знищено будинок, покрівля, житлові кімнати, меблі та речі домашнього вжитку. Під час даної пожежі згорів і оригінал вищезазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку. По даному факту СВ Ставищенського ВП також вносились відомості-до ЄРДР, однак - кримінальне провадження було закрито в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Дані обставини підтверджуються інформацією з Ставищенського ВП за №2599/109/1006/2/24/2018 від 03.08.2018 р (а.с. 18). та постановою про закриття кримінального провадження від 18 січня 2018 р (а.с. 19).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Ставищенської районної державної нотаріальної контори Київської області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку (а.с. 15).

Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку (а.с. 20).

Статтею 126 Земельного Кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ст. 125 вказаного Кодексу). Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 1, 3 Цивільного Кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно статті 1225 вказаного Кодексу право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як встановлено ч.1, 2, 5 статті 1268 ЦК України (16.01.2003 року) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається із п. "г" ч.1 статті 81 Земельного Кодексу України ( від 25 жовтня 2001 року) громадяни набувають права власності на земельну ділянку на підставі прийняття спадщини.

Як роз`яснив Верховний суд України, при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК України), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину або ж державної реєстрації права на спадщину, не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Згідно статті 11 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час їх внесення до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів в натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

В частині 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частинами 2, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію оречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Підпунктом а частини третьої статті 152 ЗК визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом зокрема визнання прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 за життя набула право власності на вищевказану земельну ділянку, а тому це право в силу статті 1218 ЦК України увійшло до складу спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті останньої, а позивач в свою чергу отримала право на вказані ділянки як спадкоємець за заповітом, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 81, 125, 126, 152 Земельного Кодексу, ст. ст. 15, 392, 1218, 1220, 1223, 1225, 1268, 1296, 1297 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 2, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 1,8300 га, розташовану на території Брилівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224281200:01:001:0082, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯЕ №575065 виданим на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації №122 від 05 березня 2007 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київської Апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко