Ухвала

від 12.09.2019 по справі 2-54/10

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-54/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані

особи - ПАТ "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління, Чорнобаївський РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1

(далі - заявник), заінтересовані особи - ПАТ "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління, Чорнобаївський РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування вказаної заяви зазначалося, що ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 5 січня 2010 року заявника тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до повного виконання ним своїх зобов"язань, а саме сплати заборгованості за кредитним договором. Заявник дійсно має заборгованість перед ПАТ "Укрсиббанк" , проте на даний час здійснює її погашення. Крім того, заявник на утриманні має хвору малолітню дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка потребує лікування за межами країни.У зв`язку з цим останній просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Від заявника надійшла заява, в якій останній просив провести розгляд справи без його участі, просив заяву задовольнити, оскільки планує супроводжувати свою хвору дитину на лікування до Італії. Заінтересовані особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, заперечень не надіслали.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали заяви, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 травня 2010 року у справі № 2-54/2010 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсиббанк " заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 93943,37 гривень (а.с. 167-170).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 5 січня 2010 року у справі № 2-54/2010 в порядку забезпечення позову заявника тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до повного виконання ним своїх зобов"язань, а саме сплати заборгованості за кредитним договором (а.с. 56-57).

Відповідно до квитанції № 39890551 від 20 березня 2019 року та квитанції № 43618032 від 15 серпня 2019 року заявником здійснюється погашення заборгованості за рішенням суду

(а.с.161, 162).

Згідно з копіями медичних документів ОСОБА_2 тяжко хворіє, є інвалідом з дитинства (а.с. 163, 164, 165, 166).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Крім ст. 33 Конституції законодавством України зазначені правовідносини регулюються

ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України (чинна редакція) тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2 ст. 441 ЦПК України).

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч. 3 ст. 441 ЦПК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України (чинна редакція) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Суд також враховує, що встановлення заборони виїзду за межі України як вид забезпечення позову у ч. 1 ст. 150 ЦПК України, та у ч. 1 ст. 152 ЦПК України (у редакції, чинній на момент винесення ухвали суду) не передбачено.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову

(ч 2 ст. 152 ЦПК України ), оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом. Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України Про виконавче провадження та ст. 377-1 ЦПК України , зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, враховуючи періодичне погашення заявником суми заборгованості, перебування на його утриманні хворої дочки, яка потребує лікування за межами країни, беручи до уваги відсутність заперечень заінтересованих осіб, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 158, 259, 260 ЦПК України , суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ПАТ "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління, Чорнобаївський РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі

України - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 5 січня 2010 року у справі № 2-54/2010, а саме скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай