Ухвала

від 09.09.2019 по справі 613/970/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 613/970/19 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1474/19 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2019 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участю третьої особи

щодо майна якої вирішується

питання про арешт майна - ОСОБА_7 ,

представника третьої особи

щодо майна якої вирішується

питання про арешт майна - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2019 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019220220000431 від 29 липня 2019 року за ознаками злочину, педбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, до Богодухівського районного суду Харківської області надійшло клопотання від слідчого Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Богодухівського віділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_10 про арешт майна.

В обгрунтування клопотання слідчий та прокурор посилалися на те, що 29.07.2019 року в період часу з 14 год. 38 хв. до 15 год. 19 хв., було проведено огляд лісового масиву, розташованого навпроти домоволодінь, розташованих за адресою: с. Заброди, вул. Молодіжна, Богодухівського району, Харківської області, де було виявлено спеціалізований вантажний автомобіль з маніпулятором марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , а також причіп бортовий марки «МАЗ», дн.з. НОМЕР_2 , які були навантажені колодами деревини породи «Сосна» у кількості 155 шт., довжиною близько 4 метрів кожна, різного діаметру. Крім цього в ході проведення огляду місця події водій вищевказаного автомобіля ОСОБА_11 добровільно видав наступні документи: товарно-транспортна накладна № 2907/3 від 29.07.2-19 року на 1 арк., специфікація-накладна на відпуск лісоматеріалів необроблених №1 від 29.07.2019 року до товарно-транспортної накладної № 2907/3, специфікація-накладна на відпуск лісоматеріалів необроблених №2 від 29.07.2019 року до товарно-транспортної накладної № 2907/3.

Під час проведення огляду спеціалізований вантажний автомобіль з маніпулятором марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , а також причіп бортовий марки «МАЗ», дн.з. НОМЕР_2 , які були навантажені колодами деревини породи«Сосна» у кількості 155 шт., довжиною близько 4 метрів кожна, різного діаметру, були вилучені, однак у зв`язку із перешкоджанням власника та водія вказаного автомобіля, направити для зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Богодухів, вул. Міліцейська, буд. 9, Харківської області, не представилось можливим, тому він залишився на місці виявлення навпроти домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього документи, які добровільно видав водій вищевказаного автомобіля ОСОБА_11 : товарно-транспортна накладна № 2907/3 від 29.07.2-19 року на 1 арк., специфікація-накладна на відпуск лісоматеріалів необроблених №1 від 29.07.2019 року до товарно-транспортної накладної № 2907/3, специфікація-накладна на відпуск лісоматеріалів необроблених № 2 від 29.07.2019 року до товарно-транспортної накладної № 2907/3, також були вилучені.

В клопотанні вказано, що транспортний засіб із причепом та деревина, а також документи є тимчасово вилученим майном та відповідають критеріям п.п. 1,3,4 ч. 2 ст. 167 КПК України.

Крім того, зазначено, що спеціалізований вантажний автомобіль з кран-маніпулятором марки «МАЗ», модель 5516, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , а також причіп бортовий марки «МАЗ», дн.з. НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 , належить ОСОБА_12 , а перебуває у фактичному користуванні водія ОСОБА_11 .

Товарно-транспортна накладна № 2907/3 від 29.07.2-19 року на 1 арк., специфікація-накладна на відпуск лісоматеріалів необроблених №1 від 29.07.2019 року до товарно-транспортної накладної № 2907/3, специфікація-накладна на відпуск лісоматеріалів необроблених № 2 від. 29.07.2019 року до товарно-транспортної накладної № 2907/3 - належать ДП «Слобожанське».

В клопотанні зазначається, в специфікацї-накладній на відпуск лісоматеріалів необроблених № 1 від 29.07.2019 року до товарно-транспортної накладної № 2907/3, та специфікації-накладній на відпуск лісоматеріалів необроблених № 2 від 29.07.2019 року до товарно-транспортної накладної № 2907/3, чітко вказано про відпуск лісоматеріалів необроблених, що згідно класифікатора КВЕД-2010 є результатом лісозаготівлі, тобто відноситься до виду економічної діяльності, передбаченої класом 02.20. Однак у ДП «Слобожанське» не відкритий такий вид економічної діяльності, як лісозаготівля, що ставить під сумнів зонності здійснення ними прохідної порубки відповідно до лісорубного квитка.

Слідчим тапрокурором вказано,що наявнідостатні підставивважати,що існуєреальна загрозазміни,знищення,відчуження транспортногозасобу,деревини табензопили збоку їхвласників тазважаючи нате,що даніречі необхіднідля проведеннясудових експертиз (а.с. 1-6).

Слідчий суддя відмовляючи в задоволенні клопотання про накладення арешту зазначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на спеціалізований вантажний автомобіль з кран-маніпулятором марки «МАЗ», також причіп бортовий марки «МАЗ», колоди деревини породи «Сосна», також документи задоволенню не підлягає, оскільки слідчим у клопотанні та в судовому засіданні не надано переконливих даних, які б свідчили про здійснення незаконної порубки лісу на території ДП «Слобожанське» та необхідності накладення арешту на вилучене майно (а.с.146-150).

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурором у провадженні, начальником Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_13 подано апеляційну скаргу, в якій міститься проханняскасувати ухвалу слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 09.08.2019 року у кримінальному провадженні № 12019220220000431 від 29.07.2019, за ч. 1 ст. 2461 КК України про арешт майна скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна.

Апеляційну скаргуобґрунтовує тим,що ухваласлідчого суддіє необґрунтованоюта незаконною.

Прокурор всудове засіданняне з`явився,належним чиномпро датута часі місцеапеляційного розглядуповідомлений,про поважністьсвого повторногонеприбуття неповідомляв,що відповіднодо вимогч.4ст.405КПК Українине перешкоджаєпроведенню апеляційногорозгляду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку третьої особи щодо майна, якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 246 КК Україна, за якою зареєстроване дане кримінальне провадження, передбачає кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Об`єктивна сторона злочину полягає в незаконній порубці, тобто усі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від кореня, незалежно від використовуваних засобів і способів.

Крім того, в клопотанні не зазначено, що майно на яке необхідно накласти арешт відповідає критеріям ч.2 ст. 98 КПК України - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Клопотання слідчого не містить посилань на наявність ризиків передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до вимог ч.1 ст.173 слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

П.7 ч.2 ст.131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Стаття 98КПК Українипередбачає,що речовимидоказами єматеріальні об`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюєтьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманніюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушенняє речовимидоказами посправі.Якщо документимістять зазначенівище ознаки,вони тежє речовимидоказами.

Клопотання слідчого про арешт майна не містить жодного аргументу на підтвердження того, що вилучене у ході огляду 29.07.2019 року майно відповідає вимогам ст.98 КПК України, є речовим доказом по кримінальному провадженню № 12019220220000431 від 29 липня 2019 року за ознаками злочину, педбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Також в судовому засіданні апеляційного суду не встановлено належних обґрунтувань для необхідності арешту вищезазначеного майна та не було доведено також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно доч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

За наведених обставин, слідчим та прокурором не було доведено обставин, визначених ст.170 КПК України, які мають значення для прийняття рішення про накладення арешту, а відтак, слідчим не доведено необхідності накладення арешту на вказане майно, що було вилучене в ході огляду місця події 29.07.2019 року.

Відмовляючи прокурору в клопотанні про арешт майна, слідчий суддя посилається на застосування заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, відповідно до яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Крім того, слідчим суддею зазначається, що Диспозиція ч. 1 ст. 246 КК України передбачає незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних

свобод, прийнятого Парижі 20 березня 1952 року, було гарантовано захист права власності. Згідно з нею, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання з боку представників влади в безперешкодне користування особою своїм майном повинне бути «законним». Представники органів державної влади мають право контролювати використання майна лише на підставі законів. Таке втручання має бути законним і не свавільним («Фрізен гроти Російської Федерації» від 24 березня 2005 р., «Бакланов проти Російської Федерації» від 09 червня 1905 р., «Коновалов проти Російської Федерації» від 24 травня 2007 р. та ін.). У справі «Ісмаілов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня/2008 р.) ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи»(а.с.160).

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали і з ними погоджується і апеляційний суд.

Крім того в судових матеріалах відсутні заяви чи скарги від громадян чи посадових осіб про незаконну вирубку лісу

Судові матеріали також не містять жодних даних про виявлення місця незаконної порубки лісу та її слідів.

Враховуючи викладене,колегія суддіввважає ухвалуслідчого судді обґрунтованою таналежним чиноммотивованою,підстав дляїї скасування,за доводамиапеляційної скарги не вбачає.

Враховуючи викладене,колегія суддіввважає ухвалуслідчого суддіобґрунтованою таналежним чиноммотивованою,підстав дляїї скасування,за доводамиапеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 09.08.2018 року щодо відмови в задоволенні клопотання слідчого про арешту на майно в межах кримінального провадження № 12019220220000431 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: