Постанова

від 10.09.2019 по справі 494/1249/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3208/19

Номер справи місцевого суду: 494/1249/18

Головуючий у першій інстанції Дєтков О. Я.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Віцько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шулик Максима Юрійовича на рішення Березівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2018 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, зацікавлена особа - Розквітівська об"єднана територіальна громада Березівського району Одеської області,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що починаючи з 2011 року він постійно проживав разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Мешкаючи разом з дядьком вони мали спільний бюджет і побут, вели спільне господарство, займалися благоустроєм житлового будинку та господарських будівель, купували меблі та інші предмети домашнього побуту.

За життя спадкодавцем ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було складено заповіт на три земельні ділянки, проте на земельну ділянку за кадастровим номером 5121280400:01:002:0447 спадкодавець заповіту не склав, у зв`язку з чим нотаріусом було прийнято постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку та рекомендовано звернутися до суду із відповідною заявою, що стало підставою звернення до суду.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Шулик Максим Юрійович звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Березівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні заяви, оскільки ОСОБА_1 не ставилося питання про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, а заявлялася вимога про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що за своїм змістом є іншою вимогою.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Антонівка, Березівського району, Одеської області, помер ОСОБА_2 , про що 20.12.2017 року складено відповідний актовий запис № 489 (а.с.06).

За життя, ОСОБА_2 , 29.11.2013 року склав на ім`я ОСОБА_1 три заповіта, відповідно яких заповів останньому три земельні ділянки, а саме:

- земельну ділянку, загальною площею 5,9330 гектара, у тому числі за земельними угіддями: рілля - 5,9330 гектара, розташованої на території Анатолівської сільської ради Березівського району Одеської області, яка має кадастровий номер 5121280400:01:002:0286, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель:землі сільськогосподарського призначення;

- земельну ділянку, загальною площею 5,9331 гектара, у тому числі за земельними угіддями: рілля - 5,9331 гектара, розташованої на території Анатолівської сільської ради, масив 6, ділянка 33 Березівського району Одеської області, яка має кадастровий номер 5121280400:01:002:0038, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення;

- земельну ділянку, загальною площею 5,9332 гектара, у тому числі за земельними угіддями: рілля - 5,9332 гектара, розташованої на території Анатолівської сільської ради Березівського району Одеської області, яка має кадастровий номер 5121280400:01:002:0039, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель:землі сільськогосподарського призначення.

Вказану спадщину ОСОБА_1 прийняв, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, виданими приватним нотаріусом Березовською О.Г. (а.с.07-09).

Разом з тим, земельна ділянка, площею 5,9329 га, яка має кадастровий номер 5121280400:01:02:0447 та розташована на території Анатолівської сільської ради Березівського району Одеської області заповітом охоплена не була, у зв`язку з чим, приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовською О.Г. 06.06.2018 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Дані обставини стали підставою звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першої та другої статті 1258 ЦК Українивстановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).

За змістом статті 1264 ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 2011 року підтверджується заявою Розквітівської сільської ради об`єднаної територіальної громади від 16.10.2018 року, в якій сільська рада зазначила, що дійсно з 2011 року ОСОБА_1 проживав у свого дядька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Він у всьому допомагав ОСОБА_2 , так як той через стан свого здоров`я потребував сторонньої допомоги. Вони разом вели спільне господарство, побут. За даними по господарських книг інших членів родини, крім ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не мав. Заяву ОСОБА_1 Розквітівська сільська рада об`єднаної територіальної громади визнала та не заперечувала проти задоволення заяви.

Разом з тим, на запит Одеського апеляційного суду (ухвалу від 06.09.2019 р.), приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовською О.Г. надано відповідь, в якій нотаріус повідомила, що 06.02.2018 року нею заведена спадкова справа № 7/2018 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 06.09.2019 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернувся лише ОСОБА_1 . Інші особи із заявою про прийняття спадщини або відмову від неї, станом на 06.09.2019 року, після смерті ОСОБА_2 , не зверталися.

Таким чином, оскільки інших спадкоємців за заповітом чи за законом у ОСОБА_2 не має, а ОСОБА_1 дійсно з 2011 року проживав разом із спадкодавцем, вів з ним спільне господарство, бюджет, побут, колегія суддів вважає, що є всі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного місця проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2011 року.

Відповідно ч.1, ч.2 п.5 ст..293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Між тим, колегія суддів критично відносить до висновків суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не доведено факт родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не ставилося питання про встановлення факту родинних відносин, а заявлялася вимога про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що за своїм змістом є іншою вимогою та є доведеною.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шулик Максима Юрійовича задовольнити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного місця проживання ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , 1958 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2011 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.09.2019 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова