Постанова

від 16.09.2019 по справі 915/716/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/716/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЛКОТЕХНИК"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019

по справі №915/716/18

за позовом Виробничо-торговельної фірми "ВЕЛАМ" Товариство з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЛКОТЕХНИК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДАНФОСС ТОВ"

про стягнення 56620,00 грн.

ВСТАНОВИВ

У липні 2018 р. Виробничо-торговельна фірма "ВЕЛАМ" Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ВТФ "ВЕЛАМ" ТОВ) звернулося до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЛКОТЕХНИК" (далі - ТОВ "РАЛКОТЕХНИК"), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просило стягнути з відповідача на свою користь 56620,00 грн. відшкодування збитків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, ВТФ "ВЕЛАМ" ТОВ зазначило, що у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань в частині усунення недоліків в роботі компресора кондиціонера в період гарантійного строку, для усунення недоліків в роботі системи кондиціонування, позивачем було укладено з третьою особою на капітальний ремонт припливної системи кондиціонування повітря, зокрема з встановленням нового компресора, вартість виконаних робіт становить 56620,00 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2018, серед іншого, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ з іноземними інвестиціями «ДАНФОСС ТОВ» .

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 56620,00 грн. -відшкодування збитків та 1762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції пославшись на умови укладеного між сторонами договору зазначив, що в період гарантійного строку, позивачем було встановлено, що встановлений відповідачем компресор не здійснює прокачування КМ, внаслідок чого не забезпечується нормальна робота кондиціонера і в цілому всієї припливної системи вентиляції па підприємстві. Компресор був демонтований спеціалістами відповідача з кондиціонера та вивезений ними для проведення діагностики та ремонту за юридичною адресою відповідача. У зв`язку з відмовою відповідача виконати роботи по гарантійній заміні неякісного компресора на новий, позивачем було укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . на капітальний ремонт припливної системи кондиціонування повітря, зокрема з встановленням нового компресора. Позивачем виконані роботи по капітальному ремонту припливної системи кондиціонування повітря оплачено повністю, у сумі 56620,00 грн.

На думку місцевого господарського суду, із посиланням на приписи чинного законодавства, відповідач в цій справі, як підрядник, несе відповідальність за якість виконаної ним роботи, в тому числі в частині недоліків компресора, які спричинили непрацездатність системи вентиляції позивача, що було предметом договору, протягом всього гарантійного строку, визначеного договором.

При цьому судом першої інстанції відхилено заперечення відповідача з огляду на їх необґрунтованість.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "РАЛКОТЕХНИК" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019 у справі №915/716/18 скасувати та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

За твердженням апелянта, він виконав взяті на себе договірні зобов`язання у повному обсязі. Згодом, було встановлено, що новий компресор вийшов з ладу в період дії гарантійного зобов`язання. Компресор було демонтовано відповідачем на направлено до торгового представника для вирішення питання гарантійної заміни, проте останній відмовив в гарантійній заміні компресора, у зв`язку з тим, що поломка, яка виникла під час експлуатації компресора позивачем, не є гарантійним випадком.

Посилаючись на умови п.п. 5.1., 5.5. укладеного між сторонами договору апелянт зазначає, що позивачем на вимогу суду була надана інвентарна картка обліку основних засобів та журнал огляду технічного стану припливної системи вентиляції П1, проте, як вважає скаржник, інвентарну картку обліку основних засобів не можливо вважати актом введення обладнання в експлуатацію, оскільки вона не відповідає вимогам Наказу Міністерства статистики України №352 Про затвердження типових форм первинного обліку . Більш того, як стверджує апелянт, відповідно до умов п. 5.1. договору на ремонт обладнання, після проведення ремонту припливної системи вентиляції акт вводу в експлуатацію позивачем не був складений.

Скаржник відзначає, що в журналі огляду технічного стану припливної системи вентиляції П1 наданого позивачем до суду, лише стоять дати та підписи не встановлених осіб, що не відповідає вимогам Примірної інструкції з охорони праці для слюсаря з ремонту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання П1 1.3.10-458-2-2006 , затвердженої Наказом №476 від 19.12.2006 р. Міністерства промислової політики України.

Таким чином, на думку скаржника, журнал огляду технічного стану припливної системи вентиляції П1 не можливо рахувати як належний доказ проведення технічного обслуговування передбаченого п. 5.5 вказаного договору. В самому журналі відсутні будь які дані про особу яка мабуть проводила технічне обслуговування припливної системи вентиляції, не має будь яких доказів, які підтверджують професійну підготовку відповідальної особи та навіть відсутні будь які її посвідчення.

Як відзначає апелянт, у червні 2018 року від ТОВ ДАНФОСС ТОВ на адресу відповідача надійшов лист, в якому вказувалося, що під час додаткового вивчення причини відмови компресора було виявлено: наявність деформації шва герметичності внутрішнього глушника, яка виникає у наслідок гідроудара на стороні нагнітання із-за наявності нестискуваних речовин в глушнику в недопустимих кількостях. Це рідини - масла, хладагент (рідка фаза), які потрапляють в глушник з холодильної системи. Вищевказані притичини виходу з ладу компресор, не є гарантійним випадком, у зв`язку з чим не підлягає гарантійної заміні. Причиною відмови є робота компресора в умовах, коли ряд невеликих гідроударів з часом виводить глушник з ладу. Це є наслідком відсутності регулярного сервісного технічного обслуговування компресора з повним контролем над роботою обладнання.

Відтак, скаржник вважає, що вихід з ладу компресора не підпадає під гарантійний випадок та не є підставою його заміни на новий.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі №915/716/18 та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

09.08.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що за умовами укладеного між сторонами договору, відповідач взяв на себе гарантійні зобов`язання на виконані роботи згідно договору протягом одного року. Протягом зазначеного строку відповідач зобов`язаний був самостійно і за свій кошт здійснювати спеціалізовані роботи по безперебійній роботі відремонтованого ним обладнання і в кінці гарантійного строку виконував їх, але це не дало позитивних результатів.

Посилання апелянта на те, що позивачем не виконано умов договору та на те, що компресор вийшов з ладу внаслідок його неналежної експлуатації, позивач вважає необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами. За умовами договору, відповідач взяв на себе зобов`язання передати позивачеві необхідну експлуатаційну документацію, чого також вимагає від виконавця і ч. 1 ст. 861 ЦК, але будь-якої власної чи постачальників обладнання, матеріалів експлуатаційної документації (сервісна книжка, технічна документація тощо) на виконані у 2016 р. роботи та встановлене обладнання, відповідач не передавав. Технічне обслуговування здійснювалось позивачем на підставі самостійно розробленого ним порядку обслуговування та технічної документації на всю систему змонтованої приточної вентиляції з кондиціонером, наданої підрядником у 2010 р.

Як стверджує позивач, спеціалісти відповідача, здійснюючи перевірку роботи (виконання ремонтних робіт) системи вентиляції та при демонтажі компресора, не виявили фактів неналежної експлуатації обладнання, відсутності його обслуговування на підприємстві, а докази, які свідчать про неналежну експлуатацію обладнання та порушення параметрів його роботи тощо, відповідач суду не надав.

Відтак, позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі норм матеріального та у відповідності до норм процесуального права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, і є законним та обґрунтованим.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі від 15.07.2019 отримано сторонами позивачем - 24.07.2019, відповідачем - 19.07.2019, третьою особою - 22.07.2019.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Позивач \ скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2016 між ТОВ «РАЛКОТЕХНИК» (виконавець) та ВТФ «ВЕЛАМ» (замовник) укладено договір №07/08 на ремонт обладнання.

У відповідності до п.1.1. Договору виконавець (відповідач) зобов`язався виконати капітальний ремонт припливної системи вентиляції П1 (інв.№ВС04.06.11) з кондиціонером ABL-120, згідно Специфікації, зазначеної Додатку №1 до цього Договору на об`єкті замовника, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у відповідності до цього Договору.

Відповідно до п.2.1. загальна сума Договору складає 74600,00 грн.

Пунктом 3.9. Договору встановлено, що передача виконаних робіт виконавцем та прийняття їх замовником оформлюється актом прийомки виконаних робіт.

Згідно з п. 4.1.2 Договору відповідач взяв на себе відповідальність до якість використовуваних матеріалів, обладнання, виробів, конструкцій, комплектуючих виробів.

Відповідно до п.5.1. Договору гарантійний строк на виконані роботи, у тому числі використані при виконанні роботи матеріали, складає 12 місяців. Перебіг гарантійного строку починається з моменту підписання сторонами Акту вводу в експлуатацію.

Пунктами 5.2. - 5.3. Договору сторони погодили, що у випадку виявлення недоліків у роботі обладнання замовник зобов`язаний повідомити виконавцю про необхідність проведення аварійних ремонтних робіт.

Виконавець зобов`язаний за свій рахунок та своїми силами, у встановлені сторонами строки, але в будь-якому випадку не пізніше 24-х годин з моменту подачі заявки, усунути виявлені недоліки (дефекти). Понесені виконавцем витрати на усунення недоліків (дефектів) замовником у подальшому не відшкодовуються.

У випадку відмови (у тому числі, але не обмежуючись - не прибуття уповноваженого представника виконавця протягом 24 годин з моменту отримання письмового або по факту повідомлення замовника) виконавця усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник має право усунути їх власними силами або із залученням третіх осіб. У такому випадку виконавець зобов`язаний повністю компенсувати замовнику збитки, пов`язані з усуненням недоліків (дефектів).

Пунктами 5.5.-5.7. Договору встановлено, що замовник, після підписання акту вводу обладнання у експлуатацію, зобов`язаний проводити його технічне обслуговування. Факт технічного обслуговування має підтверджуватися відповідними документами (журналом, сервісною книгою, актами виконаних робіт і т.і.). У випадку не виконання зазначеного пункту - гарантійні зобов`язання анулюються.

Гарантія не розповсюджується на випадки, коли причиною виникнення дефекту стало недотримання замовником правил експлуатації продукції, зникнення електроживлення у силовому живлячому кабелі щита управління, порушення якості електроенергії (обрив або зникнення фазі, симетрія фазних напруг).

У випадку проведення замовником не узгоджених із виконавцем робіт по зміненню, модернізації, ремонту, заміні холодильної установки в цілому або окремих її компонентів, гарантійні зобов`язання анулюються.

На виконання умов договору відповідачем було виконано ремонт приточної системи вентиляції П1 з кондиціонером AVL-120, що підтверджується актом надання послуг №319 від 20.07.2016, який підписано замовником без зауважень.

У свою чергу позивачем здійснено розрахунок за виконані роботи повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №1744 від 13.07.2016 на суму 50120,00 грн., №1807 від 20.07.2016 на суму 21480,00 грн., №1923 від 01.08.2016 на суму 3000,00 грн.

12.07.2017 відповідачем було встановлено, що новий компресор DANFOSS МТ 160-4VМ не здійснює прокачування КМ, внаслідок чого не забезпечується нормальна робота кондиціонера AVL-120 і в цілому всієї припливної системи вентиляції па підприємстві в період дії гарантійних зобов`язань наданих виконавцем по договору. Фактів пошкодження, порушення умов експлуатації кондиціонера AVL-120 системи вентиляції, і зокрема його компресора, при його огляді та перевірці заявлених несправностей 12.07.2017 виявлено не було.

12.07.2017 компресор DANFOSS МТ 160-4VМ був демонтований спеціалістами відповідача з кондиціонера та вивезений ними для проведення діагностики та ремонту за юридичною адресою відповідача, що підтверджується листом-актом виконання заявки клієнта.

З огляду на відмову відповідача виконати роботи по гарантійній заміні неякісного компресора DANFOSS МТ 160-4VМ на новий, 16.07.2018 позивачем було укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .М. договір №12 на капітальний ремонт припливної системи кондиціонування повітря, зокрема з встановленням нового компресора МТ 160Z.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору виконавець зобов`язався виконати капітальний ремонт приточної системи вентиляції П1 (інв. №ВС.04.06.11) з кондиціонером Tadiran AVL-120, згідно специфікації, зазначеної у додатку №1 до цього договору, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у відповідності до даного договору.

Пунктом 2.1. вказаного договору загальна сума договору складає 67582,00 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №52 від 31.07.2018 виконавець ФОП Шурков О.М. здійснив виконання ремонтних робіт на загальну суму 67582,00 грн., з яких: вартість компресора МТ 160Z становить 56620,00 грн., вартість робіт , з яких: 52000,00 грн. становить вартість компресора МТ 160Z та 4620,00 грн. - вартість робіт по його встановленню.

Позивачем виконані роботи по капітальному ремонту припливної системи кондиціонування повітря оплачено повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №2108 від 16.07.2018 на суму 52000,00 грн. та №2337 від 03.08.2018 на суму 15582,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо гарантійного обслуговування обладнання, за твердження позивача, стало підставою для звернення до третьої особи з приводу ремонту обладнання, що спричинило для позивача збитки, які останній просить стягнути з відповідача.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з такими висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (стаття 857 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (стаття 623 ЦК України).

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статей 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У розумінні наведених положень особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.

Так за умовами п.5.1. договору гарантійний строк на виконані роботи, у тому числі використані при виконанні роботи матеріали, складає 12 місяців. Перебіг гарантійного строку починається з моменту підписання сторонами Акту вводу в експлуатацію.

Пунктами 5.2. - 5.3. Договору сторони погодили, що у випадку виявлення недоліків у роботі обладнання замовник зобов`язаний повідомити виконавцю про необхідність проведення аварійних ремонтних робіт.

Виконавець зобов`язаний за свій рахунок та своїми силами, у встановлені сторонами строки, але в будь-якому випадку не пізніше 24-х годин з моменту подачі заявки, усунути виявлені недоліки (дефекти). Понесені виконавцем витрати на усунення недоліків (дефектів) замовником у подальшому не відшкодовуються.

Відтак, виходячи з умов укладеного між сторонами договору, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо усунення недоліків у роботі обладнання у період дії гарантійного строку.

Проте, як свідчать наявні матеріали справи, свого обов`язку відповідач не виконав та не усунув недоліки в роботі обладнання.

Судова колегія не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що поломка, яка виникла під час експлуатації обладнання позивачем, не є гарантійним випадком, що підтверджується листами ТОВ «ДАНФОСС ТОВ» , оскільки зі змісту означених листів та додатків до них вбачається лише припущення ТОВ «ДАНФОСС ТОВ» з приводу вірогідних причин виходу з ладу компресора, та вказаний лист не містить жодних беззаперечних висновків з приводу причин виходу з ладу такого обладнання.

Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2018, за клопотанням відповідача, у справі призначено судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. На вирішення питання експерта поставлено, серед інших, питання яка причина виходу з ладу компресора DANFOSS MT 160-4VM, демонтованого з кондиціонера AVL-120 припливної системи кондиціонування повітря ВТФ «ВЕЛАМ» та вивезеного ТОВ «РАЛКОТЕХНИК» 12.07.2017?

Листом від 21.11.2018 експертна установа повідомила суд про те, що судова експертиза знімається з провадження без виконання, у зв`язку з відсутністю у Харківському НДІСЕ фахівців у галузі аеродінамики, гідродинаміки, технічної термодинаміки, конструювання та технології виробництва компресорів, з досвідом експлуатації обладнання припливної системи вентиляції та кондиціонування повітря та необхідного спеціального обладнання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2018 у справі №915/716/18 призначено судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої, за пропозицією відповідача, доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення питання експерта поставлено, серед інших, питання яка причина виходу з ладу компресора DANFOSS MT 160-4VM, демонтованого з кондиціонера AVL-120 припливної системи кондиціонування повітря ВТФ «ВЕЛАМ» та вивезеного ТОВ «РАЛКОТЕХНИК» 12.07.2017?

Листом за вих. №18-6333 від 24.01.2019 експерта установа повідомила суд про те, що судова експертиза знімається з провадження без виконання, оскільки в Одеському НДІСЕ відсутні спеціалісти та експертні методики дослідження причин виходу з ладу компресорів та вентиляційних систем.

В подальшому представником відповідача подано до суду відповіді Київського НДІСЕ, Дніпропетровського НДІСЕ та Львівського НДІСЕ щодо відсутності фахівців для проведення інженерно-технічної експертизи компресора.

Будь-яких інших висновків, з приводу причин виходу з ладу встановленого відповідачем обладнання наявні матеріли справи не містять, а сторонами не надано.

Судова колегія відзначає, що Акт від 12.07.2017, який був складений представниками відповідача під час демонтажу компресора не містить жодних посилань на причини виходу з ладу обладнання та те, що такі дії сталися з вини ВТФ "ВЕЛАМ" ТОВ або сторонніх осіб.

За умовами п. 4.1.4. укладеного між сторонами договору, виконавець зобов`язаний в момент підписання Акту приймання виконаних робіт, передати замовнику необхідну експлуатаційну документацію.

Наявний у матеріалах справи Акт приймання виконаних робіт підписаний обома сторона без будь-яких зауважень, у тому числі з приводу передачі замовнику експлуатаційної документації та її комплектності.

Наявні матеріали справи містять докази обслуговування обладнання позивачем, зокрема, журнал огляду технічного стану приточної системи вентиляції П1, які свідчать про те, що працівниками позивача регулярно здійснювався огляд та контроль обладнання.

Між тим, стверджуючи про те, що позивач не здійснював такого обслуговування, а докази, що надані ним докази не є належними, відповідач не навів які саме вимоги (нормативи) не виконано позивачем під час використання встановленого обладнання або виконав, проте таке виконання не відповідає технічним вимогам за експлуатаційною документацією на спірне обладнання.

З приводу початку перебігу гарантійного строку судова колегія відзначає, що дійсно, відповідно до п. 5.1. договору початок перебігу гарантійного строку пов`язується з фактом підписання Акту вводу в експлуатацію

Між тим, колегія суддів відзначає, що договором не встановлено форму цього акту. До того ж, колегія суддів вважає, що сторонами складно та підписано без жодних зауважень акт надання послуг №319 від 20.07.2016.

Судова колегія також відзначає, що сам відповідач не вчиняв жодних дій щодо підписання такого Акту, а наявні матеріали справи свідчать, що обладнання експлуатувалося без жодних заперечень з його боку.

Отже, доказів на підтвердження того, що поломка відбулася з вини позивача, ТОВ "РАЛКОТЕХНИК" не надано, з огляду на що доводи відповідача з приводу неналежності наданих позивачем доказів, не заслуговують на увагу.

Відтак, з огляду на відсутність обставин, визначених п.п. 5.6. та 5.7. укладеного між сторонами договору, які чітко визначають підстави відмови підрядника від гарантійного ремонту, колегія суддів вважає, що відповідач повинен був усунути виявлені недоліки, чого зроблено останнім не було.

У зв`язку з не усуненням відповідачем виявлених під час гарантійного терміну недоліків, позивач був вимушений звернутися дол. третьої особи з приводу виконання ремонтних робіт, які були виконанні ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного з позивачем договору на капітальний ремонт припливної системи кондиціонування повітря, зокрема з встановленням нового компресора МТ 160Z.

Вартість виконаних ФОП ОСОБА_1 робіт загалом складає 56620,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що були правомірно задоволенні судом першої інстанції.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019 р. у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2019 р. у справі №915/716/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою ухвалення та складання повного тексту постанови є 16.09.2019.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.