Постанова

від 09.09.2019 по справі 904/1037/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1037/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Дарміна М.О. (доповідач)

суддів : Березкіної О.В. , Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача: Бур`янський А.В.-адвокат, додаткова угода №1 від 08.05.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019р. (суддя Васильєв О.Ю.)у справі №904/1037/19

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця , м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК , м. Кривий Ріг

про: стягнення 47 150, 00 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу в накладній

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК про стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу в накладній в сумі 47 150, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при перевезенні вантажу у вагоні №617727752 при комісійному обстежені встановлений факт завищення маси вантажу на 1650 кг більше , ніж зазначено відповідачем у документах.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019р. у справі №904/1037/19 позовні вимоги задоволені. З відповідача на користь позивача стягнуто 47 150,00 грн.- штрафу та 1921,00 грн.- витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обгрунтоване тим, що під час перевірки маси вантажу згідно до ст.24 Статуту залізниць України на станції Здолбунів Львівської залізниці позивачем була встановлена невідповідність зазначеної в накладній маси вантажу у вагоні №617727752, а саме - фактично встановлено, що маса вантажу складає 72150, 00 кг, тобто лишок вантажу проти документа становить 1650 кг. Вантажопідйомність вагона 70,5тн., тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 1 650 кг. При повторному переважуванні вагона перевантаження на 1650 кг. підтвердилось, що загрожувало безпеці руху поїздів згідно ПТЄ розділ 15 п.15.27. Мав місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні. Згідно до п.6.2 Рекомендацій президії ВГСУ Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.02р. №04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею від 29.09.08р. №04-5/225 у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 29.05.2019. у справі №904/1037/19 і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

На думку скаржника рішення ухвалено в порушення ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними матеріалами справи без отримання належного повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у справі ТОВ ЮНІКАС-ТК , при вчиненні бездіяльності суддею щодо видачі копії ухвали на прохання товариства, що не дозволило відповідачу належним чином підготувати відзив на позов та відповідні докази для захисту своїх прав і інтересів.

За твердженням відповідача позовна заява була подана позивачем в особі філії, яка згідно вимог чинного законодавства України не є юридичною особою. Позивач вказаний в позовній заяві з кодом 40075615 не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Суд не з`ясував чи є позивач зареєстрованою юридичною особою згідно вимог чинного законодавства України.

Довіреність долучена до матеріалів справи (а.с. 17) як і довіреність видана в порядку передоручення (а.с. 13) видані від підприємства з кодом 40075815, але дане підприємство не зазначено в якості сторони по справі. Таким чином, вважає сторона, судом відкрито провадження без належної перевірки повноважень особи, яка підписала позовну заяву, що є підставою для залишення позовної заяви без руху або відмови в задоволенні позову.

Відповідач також звертає увагу, що долучені до позовної заяви документи оформелні з порушеннями ст. 91 ГПК України, оскільки засвідчені не уповноваженою особою ОСОБА_1 , на яку відсутня довіреність і яка не є працівником Українська залізниця .

Скаржник наполягає на правильному визначені ваги вантажу в накладній, що підтверджується протоколом №4117 від 01.10.2018 статистичного зважування 10 вагонів (в тому числі і спірного), підписаного також Укрзалізницею. Судом не враховано відсутність повідомлення позивачем відповідача, власника вантажу, вантажоодержувача про факт встановлення перевищення ваги та здійснення переважування та перенесення частини вантажу в інший вагон, що з огляду на допущені порушення унеможливлює підтвердження факту перевищення встановленої ваги.

Відповідач робить висновок, що умовне збільшення ваги вантажу в вагоні №61772752 зафіксоване на станції Здолбунів Львівської залізниці можливо виникло внаслідок атмосферних опадів у вигляді дощу, але за ці дії відповідач не має нести відповідальність так як вони не містять ознак його вини і це ніяк не підтверджує факт невірності внесених з боку відповідача даних до залізничної накладної на відправку відповідного вантажу. Слід врахувати, що шлак гранульований може накопичувати вологу та мати вологість до 30% від загальної маси.

Скаржник вказує на несправність засобів зважування у позивача, оскільки згідно даних електронно-тензометричних ваг станції Здолбунів перевищення ваги вантажу склало 6300 кг, а в подальшому за даними інших ваг тільки 1650 кг. Комерційний акт не містить реєстраційного номеру ваг, відсутній заводський реєстраційний номер, номер за яким дані ваги зареєстровані на залізниці, номер реєстрації у Державному реєстрі засобів ваговимірювальної техніки.

Відповідач зазначає, що комерційний акт №350002/116/20 від 13.10.2018 в порушення вимог п. 10 Правил складання актів, не містить підпису начальника вантажного району (завідуючого вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) та працівника станції, який особисто здійснював перевірку.

Судом не взято до уваги, що ст. 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість, місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту, яка передбачає, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей (виду вантажу, а не його маси, яка перевіряється при відправці партії вагонів на станції відправлення) з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. В той же час за загальним правилом наведеним у ч. 2 ст. 549 ЦК України штраф обраховується не з загальної вартості послуг (робіт, товарів), а з вартості послуг (робіт, товарів), які виконанні з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання(неналежне виконання). Зважаючи на те, що інше прямо не передбачено Статутом, відповідач вважає, що штраф за неправильно зазначену у накладній масу має визначатися, виходячи з вартості провізної плати надлишку (недостачі) маси вантажу.

Скаржник звертає увагу на те, що діяв як повірений згідно договору доручення №01-02/01 (ПР) від 02.01.2018 і здійснював тільки приймання та відправлення вантажу довірителя (ТОВ ПРОМЗБУТ ). Зважування вантажу здійснювалось власником - ТОВ ПРОМЗБУТ , у зв`язку з чим відповідач вважає, що не повинен нести відповідальність.

В порушення ст. 222 ГК України, ст. 19 ГПК України за наявності визначеної домовленості між відповідачем і позивачем у п. 7.1. договору №08512/Пр№-2018 про надання послуг від 12.02.2018 позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спору та не направлено претензію на адресу відповідача.

Відповідач зазначає, що судом не враховано прострочення термінів доставки вантажу позивачем, у зв`язку з чим судом слід було врахувати п. 22 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 №01-8/917 Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства щодо права суду зменшувати розмір штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України. Зменшення розміру штрафних санкцій передбачено також п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.ч. 1,2 ст. 233 ГК України.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач вважає апеляційну скаргу необгрунтованою і безпідставною. У відзиві на апеляційну скаргу сторона зазначає, що доводи відповідача про те, що позов заявлено в особі Регіональної філії Львівська залізниця , а філія не є юридичною особою і не може бути позивачем у справі не заслуговують на увагу, оскільки позивачем є АТ Українська залізниця , яке є юридичною особою.

Щодо тверджень відповідача стосовно правильного визначення маси вантажу, позивач посилається на необхідність застосування п. 4, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезень, ст. 24 Статуту залізниць України. Дотримуючись вказаних норм на ст. Здолбунів РФ Львівська залізниця була перевірена кількість і маса вантажу, в результаті чого і був складений комерційний акт №350002/116/20.

Твердження скаржника, що маса вантажу збільшилась в результаті опадів не заслуговують на увагу. Всі випадки збільшення маси вантажу на шляху слідування враховані Правилами і вони входять в граничне розходження 0,2 %. В даному конкретному випадку цей надлишок мав би становити не більше 141 кг, і тоді комерційний акт не складається. Проте, як вбачається із комерційного акту №350002/116/20, скаржник перевантажив вагон на 1650 кг, що більше вантажопід`ємності вагона на 1650 кг, що в свою чергу загрожувало безпеці руху поїздів та могло призвести до сходу рухомого складу та аварійної ситуації

На спростування доводів скаржника про те, що контрольне переважування спірного вагона проводилось на технічно не справних вагах і відсутність даних про ваги у комерційному акті, позивач надає Технічний паспорт ваг ст. Здолбунів Львівської залізниці. Позивач звертає увагу на те, що зазначення у комерційному акті реєстраційного номеру ваг, заводського номеру і ін. Правилами складання актів не передбачено.

Позивач вважає, що не заслуговують на увагу і посилання скаржника на підписання комерційного акту неналежними особами, оскільки комерційний акт відповідає п. 10 Правил складання актів.

Товариство також вважає безпідставними доводи відповідача про зменшення розміру штрафу, оскільки штраф підлягає стягненню за сам факт невірного зазначення відповідачем маси вантажу у перевізному документі, незалежно від того, чи завдано у зв`язку із цим збитки. Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих і достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76-77,91 ГПК України на підтвердження наявності скрутного, майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, а також винятковості даного випадку.

09.08.2019 від ТОВ Юнікас-ТК до суду апеляційної інстанції надійшло заперечення на відзив позивача. Відповідач вважає, його безпідставним і необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Скаржник зазначає, що позивачем не спростовано факт, що на момент завантаження маса вантажу дорівнювала зазначеній в накладній масі, яка знаходилась в межах вантажопідйомності спірного вагону. Те, що маса вантажу, яка могла змінитися у зв`язку з попаданням води під час тривалих опадів змінилася, не доводить того факту, що з боку ТОВ Юнікас-ТК було неправильно зазначено масу одного вагону з партії 10 вагонів під час їх відправлення. Тому за відсутності вини, ТОВ Юнікас-ТК не може нести відповідальність, на якій наполягає позивач.

Позивачем не спростовано факту правильного визначення при відправці ваги вантажу в залізничній накладній, так як поставка вантажу здійснювалася 10 вагонами, всі які були зважені на електронних вагах заводський №353 (тензомеричні 150 тн.), які пройшли необхідну повірку та сертифікацію, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами і протоколом №417 від 0.10.2018 статистичного зважування 10 вагонів.

Щодо підстав для зменшення розміру штрафу відповідач знову ж таки вважає, що врахуванню підлягає ступінь виконання стороною зобов`язання.. В загальних відомостях про поставку зазначено, що строк доставки вантажу 09.10.2018, а по факту вантаж доставлено 21.10.2018 - тобто за 11 днів запізнення, що не заперечується позивачем і підтверджується матеріалами справи. Враховуючи положення ст. 116 Статуту залізниць позивач мав сплатити відповідачу 30% провізної плати за прострочення доставки як мінімум 9 вагонів, що в кілька разів перевищує заявлені позовні вимоги.

З приводу долученої позивачем копії Технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ)№052-Е відповідач вказує, що даний документ свідчить про неправильні строки проведення повірки даного ЗВВТ та наявність підстав для фальсифікування даних повірки, а саме: дата прийняття ЗВВТ до експлуатації є незрозумілою і зазначена 27.12.2017, а потім перекреслено і зазначено дату 01.02.2018. В будь якому разі інтервал між оглядами перевірки ЗВВТ складає 6 місяців, а в установлений строк вчасно не було здійснено повірку.

Згідно даних паспорту (сторінка 2) похибка ваг на момент прийняття в експлуатацію складає до 100 тн - 100 кг, а при проведенні наступної повірки встановлено відсутність похибки, що не може відповідати дійсності, оскільки з часом характеристики ЗВВТ погіршуються, а не покращуються. Крім того, 14.06.2018 оглядова перевірка була проведена неуповноваженими особами, а дані похибки в інтервалі між 26 тн. І 100 тн відсутні, що свідчить про неналежне проведення повірки даних ваг.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді :

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В. від 01.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019 у справі №904/1037/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14.08.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Іванова О.Г. на підставі розпорядження керівника апарату суду №1353/19 від 13.08.2019 здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019 справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)., суддів: Березкіної О.В., Орешкіної Е.В..

Ухвалою суду від 13.08.2019 визначеною колегією суддів справа прийнята до свого провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2019 у справі оголошено перерву до 09.09.2019 на 16:00, Зобов"язано відповідача надати пояснення на запитання суду, викладені в ухвалі.

В судове засідання представник позивача не явився. 01.08.2019 позивачем до суду апеляційної інстанції було подано заяву, в якій представник просив провести судове засідання за його відсутності, враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів для розгляду справи по суті.

13.08.2019 електронною поштою і 15.08.2019 від ТОВ ПРОМЗБУТ до суду апеляційної інстанції надійшли заяви про залучення у справі №904/1037/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: вантажовідправника вантажу - Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМЗБУТ .

Згідно ч.1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Враховуючи, що заяви ТОВ ПРОМЗБУТ про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надійшли на етапі апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає процесуальних можливостей для відповідного залучення заявника до участі у справі і відмовляє у задоволенні заяв.

09.09.2019 Центральним апеляційним судом отримано письмові пояснення від ТОВ ЮНІКАС -ТК (які також надійшли електронною поштою 06.09.2019). На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 14.08.2019 відповідач зазначив:

-щодо звернень ТОВ ЮНІКАС -ТК до поштового відділення, яке обслуговує юридичну адресу скаржника відносно наявності кореспонденції, адресованої скаржнику в період з дати складання договору про надання правової допомоги (правничої ) №08/05-19 від 08.05.2019 і до часу фактичного отримання ухвали суду першої інстанції від 15.04.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі скаржником з посиланням на відповідні докази:

Товариство вказало, що оскільки станом на 08.05.2019 не отримувало жодних ухвал і кореспонденції, в тому числі і позовної заяви - з метою перевірки того факту, що ТОВ ЮНІКАС -ТК є відповідачем у даній справі, було вирішено укласти договір з АБ Бур`янський і партнери про надання правової допомоги по даній справі. Після того, як 10.05.2019 адвокат Бур`янський ознайомився з матеріалами справи і направив фотокопії документів на адресу ТОВ ЮНІКАС -ТК , останній звернувся через представника в усному порядку до поштового відділення з проханням вказати чи надходила кореспонденція на адресу ТОВ ЮНІКАС-ТК . У відповідь поштове відділення повідомило, що поштова кореспонденція на адресу товариства не надходила.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2019 про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 21.05.2019, що підтверджується поштовим відправленням №4930008031233. Відзив на позовну заяву було подано в межах строку визначеного судом в ухвалі. Суддею не було дотримання строку на отримання відзиву та передчасно винесено рішення у справі.

Відповідач зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано його клопотання про видачу ухвали про відкриття провадження у справі та надання часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

Товариство звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази направлення на адресу позивача позовної заяви за адресою,яка зазначенав Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань.

-Щодо наявності доказів на підтвердження доводів скаржника про визначення вологості вантажу за період часу з дати завантаження вагону №61772752 до часу проведення контрольного обстеження (13.10.2018).

Відповідач повідомив, що згідно отриманої інформації з листа власника вантажу при завантаженні вантажу при завантаженні вантажу в вагон №61772752 вологість шлаку гранульованого складала 7%, а по прибутті на станцію призначення Ямниця Львівської залізниці вологість вивантаженого вантажу склала 8,2%. Вантажоодержувач при отриманні вантажу та перевірці його на суху вагу встановив,що маса вантажу відповідає тій, що зазначена в накладній складеній 01.10.2018.

-Щодо наявності доказів, які б підтверджували можливість збільшення ваги вантажу внасідок збільшення вологості шлаку відповідно до фактичних обставин справи:

Відповідач посилається на матеріали науково-популярного характеру і інші дані, які на його думку підтверджують можливість збільшення ваги граншлаку внаслідок збільшення вологості шлаку до 30%. Цей факт доводить, що граншлак під час транспортування у відкритому вагоні в результаті тривалих опадів дощу збільшує свою вологість і відповідно вбирає випадаючу у вигляді дощу атмосферну вологу, що призводить до збільшення маси вагону.

В судовому засіданні 09.09.2019 оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Згідно залізничної накладної №47679253 від 01.10.18р., яка являється договором перевезення, ТОВ Юнікас-ТК здійснило відправлення вагону №617727752 зі стації Мудрьона Придніпровської залізниці на станцію Ямниця Львівської залізниці, вантаж - шлаки гранульовані насипом. Згідно п.2.1 розділу 4 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України вантажовідправник обов`язково повинен зазначити в накладній повне найменування, поштову адресу та цифровий код одержувача, точне найменування станції та залізниці призначення вантажу та код станції, найменування та масу вантажу, інші відомості, що передбачені Правилами. У накладній №47679253 вантажовідправником, зокрема було зазначено шлаки гранульовані насипом , маса вантажу 70 500 кг у вагоні №617727752 (а.с.6 т.1).

Під час перевірки маси вантажу згідно до ст.24 Статуту залізниць України на станції Здолбунів Львівської залізниці позивачем була встановлена невідповідність зазначеної в накладній маси вантажу у вагоні №617727752, а саме - фактично встановлено, що маса вантажу складає 72150, 00 кг, про що було складено комерційний акт №350002/116/20 від 13.10.18р.Згідно з розділом Д вищезазначеного комерційного акту, складеного на підставі акту загальної форми № 482 від 16.10.18 р. на станції Здолбунів Львівської залізниці , зазначено наступне: ..При комісійному зважуванні та перевірці вагона №617727752 на 150 тн. трьохплатформеній електронній тензометричній вазі , клеймо 2017р. , на підставі акта загальної форми №997 від 12.10.18р. ст. Здолбунів Львів; який прибув по відправці вказаній на звороті цього акту. По документу значиться вантаж шлаки гранульовані насипом, брутто: не вказано, тара 23000, нетто: 70500, в дійсності виявлено: вантаж шлаки гранульовані насипом, брутто 95150, тара: 23000 з документа, нетто: 72150, тобто лишок вантажу проти документа становить 1650 кг. Вантажопідйомність вагона 70,5тн., тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 1650 кг. При повторному переважуванні вагона перевантаження більше документа та вантажопідйомність на 1650 кг. Підтвердилось, що загрожує безпеці руху поїздів згідно ПТЄ розділ 15 п.15.27. Завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів вагона на 300мм. Див .продовження Вагон прибув технічно справний. Вагон затриманий на станцію відправлення надане оперативне повідомлення. Комісійне зважування вагона проводила агент комерційний ОСОБА_2 в присутності начальника станції Здолбунів Льв.. Кіяшко В.Г., ВОХР ОСОБА_3 ,приймальник поїздів ОСОБА_4 ". (а.с.7-8, 10 т.1).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця до ТОВ Юнікас-ТК про стягнення штрафу в порядку статті 122 Статуту залізниць України за перевищення маси вантажу, яке було виявлено при комісійному переважуванні.

Позовна заява підписана начальником ВП Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця Лучком Я.С. та першого заступника начальника підрозділу Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця Герасимчуком Ю.В. (т.1 а.с. 1-2).

Відповідно до довіреності від 29.10.2018р., зареєстрованій в реєстрі за № 9034, ПАТ Українська залізниця (довіритель) від імені якого на підставі довіреності посвідченої 26.10.2018р. Ісаєнко О.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 4518 діють директор ОСОБА_5 та головний інженер - перший заступник директора виконавчого регіональної філії Львівська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця Заньків ОСОБА_6 в порядку передоручення уповноважує начальника підрозділу Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_7 та/або першого заступника начальника підрозділу Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_8 здійснювати наступні дії, пов`язані з діяльністю виробничого стуркутногшо підрозділу Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі Підрозділ):

п. 9 Представляти інтереси Довірителя:

п.9.1 У Судах всіх інстанцій та юрисдикцій , в Антимонопольному комітеті і його структурних підрозділах, у міжнародному та третейському судах з усіма правами, що надані позивачу, стягувану, відповідачу, боржнику, заявнику, заінтересованій особі, скаржнику, третій особі, спеціалісту, потерпілій стороні, цивільному позивачу/відповідачу в кримінальному провадженні, у тому числі: підписувати та подавати будь-які заяви, скарги, позовні заяви, заявляти клопотання, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, повністю або частково визнавати позовні вимоги, змінювати предмет, підстави позову та збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, знайомитися з матеріалами судових справ, робити з них витяги, знімати копії, одержувати копії процесуальних документів, судових рішень, виконавчі документи, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, давати усні та письмові пояснення суду, підписувати та подавати відзиви, заперечення, відповіді, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати рішення суду в вставленому порядку, підписувати та подавати заяви про перегляд рішень , підписувати та подавати апеляційні, касаційні скарги та інші процесуальні документи, а також користуватись іншими правами, наданими законом, у тому числі в справах про банкрутств, з урахуванням обмежень встановлених положенням про Філію (т.1 а.с. 13-16).

В матеріалах справи наявна також довіреність № 4519 від 26.04.2018р. щодо повноважень ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . (т.1 а.с. 17-20).

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у посадових осіб ВП Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця на подання позовної заяви від імені ПАТ Українська залізниця відхиляються як необґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості прийняття в якості доказів надані позивачем копії документів, які засвідчені юрисконсультом ОСОБА_10 , відхиляються з огляду на наступне:

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації »Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається:

-зі слів "Згідно з оригіналом",

-назви посади,

-особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,

-дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

У верхньому правому куті копій документів міститься штамп прямокутної форми в якому містяться наступні написи: ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ нижче: юрисконсульт , нижче: Виробничого підрозділу Івано-Франківська , нижче : дирекція залізничних перевезень нижче Регіональної філії Львівська залізниця , нижче : АТ Українська залізниця , нижче місце для даних особи, підпису та дати складання.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_11 не працює юрисконсультом у позивача та не зазначив, якими саме нормативно-правовими актами регламентовано отримання окремої довіреності для юрисконсульта підприємства для посвідчення копій документів, які подаються до суду, в зв`язку із чим, колегія суддів відхиляє відповідні доводи скаржника як надумані.

Доводи апеляційної скарги про неправильність визначення коду підприємства позивача носять характер описки, спростовуються доказами, а тому мають бути вирішенні судом першої інстанції в порядку ст.243 Господарського процесуального кодексу України.

Спірні правовідносини сторін за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізницею.

Згідно з частиною 1 статті 306 ГК перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина 5 статті 306 ГК). Відповідні положення містить також стаття 908 ЦК.

Відповідно до частини 5 статті 307 ГК умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити у договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, права й обов`язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт".

За змістом статей 2, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (з наступними змінами і доповненнями), відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

За змістом статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до частини 1 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.10.2014 № 513) (далі - Правила) відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. Згідно з додатком 3 до даних Правил графа накладної №4 "Одержувач" заповнюється у порядку, передбаченому для графи № 1 "Відправник". При цьому у графі № 1 "Відправник" зазначається, що відправником може бути одна юридична або фізична особа, відомості щодо відправника: найменування (прізвище, ім`я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.

Відповідно до договору доручення № 01-02/01(ПР) від 02.01.2018р., укладеного між ТОВ ПРОМЗБУТ (Довіритель) та ТОВ ЮНИКАС - ТК (Повірений):

п.1.1 Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов`язання вчинити від імені та рахунок Довірителя наступні юридичні дії:

- Здійснювати приймання на свою адресу порожнього залізничного рухомого складу, який надходить під завантаження вантажу Довірителя;

- Здійснювати відправлення вантажу Довірителя залізничним транспортом.

Повірений зобов`язаний:

п.3.2.3 здійснювати усі необхідні дії, спрямовані на приймання порожнього рухомого складу на станції Мудрьона Прідніпровської з.д., який прибу під завантаження вантажу Довірителя в строки та в об`ємах відповідно до Графіку завантаження за відповідною Заявкою - дорученням на організацію відправлення вантажу.

п. 3.2.4 приймати від Довірителя інформацію відповідно до п.2.9 даного Договору, і виступаючи відправником вантажу Довірителя, оформлювати відповідні залізничні накладні, здійснювати диспетчерське супроводження завантажених вагонів і т.інш. (т.1 а.с. 81-88)

Відповідно до розділу 1 накладної №47679253 від 01.10.18р. Відправником визначено ТОВ ЮНІКАС-ТК ЄДРПОУ 32633923 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Меркулова буд.9Б рахунок 2600800001 АТ Укрексімбанк у м.Київ МФО 322313 (т.1 а.с. 6).

З урахуванням вищевикладеного, позивачем правильно визначено відповідача по справі ТОВ ЮНІКАС-ТК , який є відправником за залізничною накладною №47679253 від 01.10.18р.

Отже, саме на відправника, відповідача по справі ТОВ ЮНІКАС-ТК покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а тому доводи апеляційної скарги, що відповідальність в зв`язку з неправильним визначенням маси вантажу має нести ТОВ ПРОМСБУТ відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи і є необґрунтованими .

Згідно з пунктом 5.5 Правил якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Як визначено статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (стаття 24 Статуту залізниць України).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, в розділі Д комерційного акту №350002/116/20 від 13.10.18р., складеного на підставі акту загальної форми №482 від 16.10.18р. на станції Здолбунів Львівської залізниці , зазначено наступне: ..При комісійному зважуванні та перевірці вагона №617727752 на 150 тн. трьохплатформеній електронній тензометричній вазі , клеймо 2017р. , на підставі акта загальної форми №997 від 12.10.18р. ст. Здолбунів Львів; який прибув по відправці вказаній на звороті цього акту. По документу значиться вантаж шлаки гранульовані насипом, брутто: не вказано, тара 23000, нетто: 70500, в дійсності виявлено: вантаж шлаки гранульовані насипом, брутто 95150, тара: 23000 з документа, нетто: 72150, тобто лишок вантажу проти документа становить 1650 кг. Вантажопідйомність вагона 70,5тн., тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 1650 кг. При повторному переважуванні вагона перевантаження більше документа та вантажопідйомність на 1650 кг. Підтвердилось, що загрожує безпеці руху поїздів згідно ПТЄ розділ 15 п.15.27. Завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів вагона на 300мм. Див .продовження Вагон прибув технічно справний. Вагон затриманий на станцію відправлення надане оперативне повідомлення. Комісійне зважування вагона проводила агент комерційний ОСОБА_2 в присутності начальника станції Здолбунів Льв. Кіяшко В ОСОБА_12 Г., ВОХР ОСОБА_3 , приймальник поїздів ОСОБА_4 . (а.с.7-8, 10).

Доводи скаржника, відносно того, що контрольне переважування спірного вагону проводилося на технічно несправних вагах, і що залізницею не внесено в комерційний акт дані про ваги на яких проводилося комісійне переважування відхиляються з огляду на наступне:

Зі змісту комерційного акту № 350002/116/20 вбачається, що в акті загальної форми № 997 від 12.10.2018 зазначено про таке (далі мовою оригіналу) : 12.10.2018 по прибуттю поїзда одночасному зважуванні на електронно -тензометричній вазі виявлено брутто 99 800 кг, згідно документа вага вантажу та вантажопідйомність 70500 кг, тара 23 000кг, що більше проти документа та вантажопідйомності на 6300 кг, ваго відчіплений (т.1 а.с. 7).

Оскільки тип ваг (велика похибка) на яких проводилось переважування цілого поїзда не відповідає типу ваг на яких вантажовідправник визначав масу вантажу, то дані обставини не могли підтвердити той факт, що відправник вказав не вірну масу вантажу, а тільки стали підставою для відчеплення вагона №61772752, та проведення його комісійного переважування на інших вагонних 150-ти тонних вагах, технічний паспорт на який додано позивачем до відзиву на апеляційну скаргу (т.2 а.с. 104-108).

Відповідно до розписки № 7В-43Ц-04 від 25.10.2018р., складеної заступником начальника залізничного цеху ПрАТ Івано-Франківськцемент (одержувач за накладною №47679253 від 01.10.18р) Р.В. Ревердою, лишок вантажу отримано у кількості 1650 кг відповідно до комерційного акту станції Здолбунів від 13.10.2018р. №350002/116 та акту загальної форми станції Здолбунів від 16.10.2018р. № 482.

Відповідачем не наведено доказів на підтвердження обставин щодо наявності спору з приводу отримання ПрАТ Івано-Франківськцемент вантажу у кількості меншому ніж 69500 кг яка залишилася в вагоні №617727752 після перевантаження лишку вантажу у кількості 1650 в вагон 67922971 (вага нетто в вагоні 67922971 2650,00 кг), відповідно до тексту розписки №7В-43Ц-04 від 25.10.2018р (т.1 а.с. 11) та виписки з книги переважування (т.1 а.с. 165).

Посилання скаржника у наданих суду письмових поясненнях щодо збільшення вологості шлаку до 8,2% не підтверджено належними і допустимими доказами, а можливість збільшення ваги на 1650 кг наведена в поясненнях носить характер припущень і відповідні доводи відхиляються, як необґрунтовані.

Доводи скаржника про правильність визначення маси вантажу, яка підтверджується протоколом статичного зважування десяти вагонів, серед яких був і вагон №617727752 (т.1 а.с. 149) відхиляються з огляду на те, до дане зважування виконано ОСОБА_13 без зазначення посади даної особи, а тому даний протокол не може бути визнано в якості допустимого в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України доказу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про правильність вимірювань, які були проведені під час комісійного переважування на вагонних 150-ти тонних вагах № 052-Е станції Здолбунів Львівської залізниці.

Відсутність посилань в комерційному акті № 350002/116/20 на номер ваг не може бути підставою для визнання проведених вимірювань хибними, оскільки скаржником не наведено, якими саме документами передбачено внесення відповідних відомостей до комерційного акту.

У відповідності до п. 10. Правил складання актів (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6856) , комерційні акти підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції.

Комерційний акт № 350002/116/20 підписано начальником станція Кіяшко В.Г., агентом комерційним ОСОБА_2 , приймальником поїздів ОСОБА_4 .. Оскільки, як вбачається з заперечень на апеляційну скаргу, посада начальника району передбачена не всіма штатними розписами станцій залізниць, то залучення вищезазначених осіб до перевірки вантажу і підписання ними комерційного акту не протирічить вимогам вищезазначеного пункту Правил складання актів, в зв`язку із чим, колегія суддів доходить висновку, що комерційний акт № 350002/116/20 складений повністю у відповідності до норм Правил складання актів, є належним та допустимим доказом, та є підставою для матеріальної відповідальності скаржника.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині дотримання прав відповідача на отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі та надання відзиву відхиляються з огляду на наступне:

Відповідно до опису цінного вкладення (т.1 а.с. 5) на адресу Відповідача м АДРЕСА_1 б було спрямовано копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2019р. про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху запропонував позивачеві в тому числі надати докази надсилання на вірну адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до заяви про усунення недоліків по справі № 904/1037/19 на адресу відповідача м.Кривий Ріг вул. Меркулова буд.5 офіс 4 спрямовано копію позовної заяви та доданих до неї документів (т.1 а.с. 30-32), після чого ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі від 15.04.2019р. суд першої інстанції прийняв рішення про відкриття провадження у справі і розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати відзив на позвону заяву, який має відповідати вимогами статті 165 ГПК України.

Як вбачається з заяви про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 49), представник відповідача Бур`янський А.В., який діяв на підставі ордеру ДП № 167/010 від 10.05.2017р. (а.с. 55), відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 08/05-19 від 08.05.2019р., укладеному між адвокатським бюро БУР`ЯНОВСЬКИЙ І ПАРТНЕРИ та ТОВ ЮНІКАС -ТК (т.1 а.с. 50-54), 10.05.2019р. ознайомився з матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги № 08/05-19 від 08.05.2019р. КЛІЄНТ (ТОВ ЮНІКАС-ТК ) доручає, а АДВОКАТСЬКЕ БЮРО (адвокатське бюро БУР`ЯНОВСЬКИЙ І ПАРТНЕРИ ) приймає на себе зобов`язання в обсязі та на умовах передбачених даним Договором про надання правової (правничої) допомоги (далі за текстом Договір ) - надавати правову (правничу) допомогу КЛІЄНТУ в господарській справі №904/1037/19 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця , м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК , м. Кривий Ріг про: стягнення 47150, 00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що з 10.05.2019р. представник відповідача був ознайомлений з усіма наявними на час ознайомлення з матеріалами справи доказами, в тому числі і з ухвалою про відкриття провадження у справі (т.1 а.с. 43).

Як вбачається з інформації щодо руху поштового відправлення №4930008031233, яка надавалася самим скаржником до суду першої інстанції, з 19.04.2019р.поштове відправлення, яким на адресу відповідача було відправлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі від 15.04.2019р. знаходилося у точці видачі, а 26.04.2019р. його вручення не відбулося з інших причин (т.1 а.с. 117).

15.05.2019р. в канцелярії господарського суду Дніпропетровської області зареєстроване клопотання Відповідача про надання йому ухвали про відкриття провадження по справі, мотивоване тим, що його довіритель зазначену ухвалу не отримував, а представнику ТОВ ЮНІКАС -ТК потрібен додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи (т.1 а.с. 57).

Відповідно до довідки канцелярії господарського суду Дніпропетровської області (т.1 а.с. 70) засобами електронного зв`язку до канцелярії суду 22.05.2019р. надійшли заява про розгляд справи у колегіальному складі (т.1 а.с. 58-59), заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження (т.1 а.с. 60-61), договір доручення, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (т.1 а.с. 68).

Крім цього, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявні фотокопія заява про залучення третіх осіб , яка має штемпель вхідної кореспонденції Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019р. (т.1 а.с. 63), до якої додано фотокопію договору доручення (т.1 а.с. 64-67).

Оригінали заяви про розгляд справи у колегіальному складі від 20.05.2019р. (т.1 а.с. 71-74), заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження від 20.05.2019р. (т.1 а.с. 75-78),копія договору доручення від 02.01.2018р. (т.1 адс. 81-88) та додаткової угоди № 1 до нього (т.1 а.с. 89), клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (т.1 а.с. 90-93) зареєстровані в канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області 24.05.2019р.

Відзив на позовну заяву від 30.05.2019р. за підписом директора ТОВ ЮНІКАС-ТК (т.1 а.с. 99-110) відповідно до штемпеля 1 -го відділення Укрпошти у місті Кривому Розі було відправлено 31.05.2019р.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що обрана стороною відповідача стратегія дій по відстоюванню своєї позиції зводилася до створення штучних перешкод в оперативному розгляді справи і мала на меті затягування вирішення спору по суті.

Завданням господарського судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, на переконання колегії суддів, з боку суду першої інстанції відсутні будь-які порушення норм процесуального права, які б могли призвести до обмеження чи порушення прав відповідача на справедливий і неупереджений розгляд справи та своєчасне подання доказів на підтвердження своєї позиції.

Доводи скаржника на необхідність зменшення розміру штрафних санкцій в зв`язку з простроченням термінів поставки відхиляються з огляду на те, що вони не заявлялися суду першої інстанції і , відповідно, не враховувалися ним при прийнятті рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції діяв у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України та вірно оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019р. у справі №904/1037/19 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК , відповідно, без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.129,269,270,273,275,276,282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019р. у справі №904/1037/19 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від області 29.05.2019р у справі №904/1037/19 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Юнікас-ТК

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.09.2019

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя Е.В.Орєшкіна