Рішення

від 12.09.2019 по справі 904/3715/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019м. ДніпроСправа № 904/3715/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 2013563 від 27.12.2013 року.

Представники:

від позивача: Майтак І.В., ордер ДП № 2516/002 від 13.12.2018 року, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради, в якому просить суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 2013563 від 15.06.2017 року.

Позов обґрунтовано прийняттям Закону України від 07.12.2017 року № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", а саме положеннями статті 284 Податкового кодексу України (далі - ПК України), доповненої пунктом 284.4 такого змісту: плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 05.12.2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2019 року скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2018 року, справу № 904/3715/18 передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 23.07.2019 року о 12:00 год.

18.07.2019 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № б/н від 18.07.2019 року та клопотання вих. № б/н від 18.07.2019 року про долучення до матеріалів додаткових документів.

23.07.2019 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 479 від 22.07.2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 23.07.2019 року оголошено перерву до 29.08.2019 року о 12:20 год.

29.08.2019 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 29.08.2019 року про неможливість явки в судове засідання, та зазначив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

У підготовче судове засідання 29.08.2019 року представник позивача не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 29.08.2019 року відповідачем зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29.08.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2019 року о 11:00 год.

12.09.2019 представник позивача подав до суду заяву про розподіл судових витрат.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930009480937, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі-позивач, орендар) та Криворізькою міською радою (далі-відповідач, орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 2013563 від 27.12.2013.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 30.10.2013р. №2288 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Гвардійська", складів руди, відвалів, порушених земель (ділянка №1), яка знаходиться в Тернавському районі м. Кривого Рогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В оренду передано земельну ділянку площею 233,6114га. (пункт 2 договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель згідно із бухгалтерською довідкою про балансову належність будівлі станом на 01.05.2012р. (пункт 3 договору).

Згідно пункту 4 договору кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:07:304:0010.

Положеннями пункту 6 договору визначено що, його укладено строком на 5 років.

Пунктом 7 договору, в редакції протоколу розбіжностей, сторони погодили, що річна орендна плата починаючи з 01.01.2014р. вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлений Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013р. №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого рогу". Розмір орендної плати визначається розрахунком, який є невід`ємною частиною договору.

Актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с 26) орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 233,6114га (кадастровий номер 1211000000:07:304:0010) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Гвардійська", складів руди, відвалів, порушених земель (ділянка №1), яка знаходиться в Тернавському районі міста.

Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Судом встановлено, що Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл №2558 від 12.10.2001р. за наказом від 24.02.2016р. №69, за видом користування надрами: видобування залізної руди, мета користування надрами: продовження видобування залізних руд у полі шахти Гвардійська Дніпропетровської області, Тернівського району, м. Кривого Рогу, розташованої у 17 км на північний схід від центру м. Кривий Ріг. Строк дії спеціального дозволу до 12.10.2018 року (т. 1 а.с. 67).

Згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31.10.2018р. №410 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами №2558 на 20 років.

Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 28.12.2011 року Публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" видано Акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища залізної руди в межах поля шахти "Гвардійська". Гірничий відвід знаходиться в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 633,7 га. Термін чинності акта про надання гірничого відводу до 12.10.2018р. (т. 1 а.с. 68).

При цьому, як вбачається із копії топографічного плану (т. 1 а.с. 69), межі спірної земельної ділянки, частково виходять за межі гірничого відводу поля шахти "Гвардійська".

01.01.2018р. набрав чинності Закон України від 07.12.2017р. №2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Пунктом 50 названого Закону, статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: "284.4 Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу".

З огляду на зазначені положення закону, позивач підготував проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №2013563 від 27.12.2013р. (т. 1 а.с. 31-32), в якій запропонував викласти пункт 7 договору в наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2018р. річна орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем в розмірі 2302707грн.57коп. виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди".

Зазначена додаткова угода була направлена позивачем на адресу відповідача супровідним листом №53-14/1155 від 02.05.2018р. (т. 1 а.с. 34-35).

Листом №6/18-1407 від 11.05.2018р. відповідач розглянувши пропозицію позивача, відмовив у підписанні спірної додаткової угоди. Наведене призвело до того, що позивач звернувся із даним позовом до суду та вимагає внести відповідні зміни до договору в судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до умов спірного договору оренди земельної ділянки, Позивач посилається на зміни в законодавстві, а саме доповнення статті 284 ПК України пунктом 284.4, який визначає розмір орендної плати за користування землею для гірничодобувних підприємств, зокрема, встановлює спеціальну ставку плати за земельні ділянки, надані для видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі")

Як вбачається з матеріалів справи основною діяльністю позивача є видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окіслених. З цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості, які безпосередньо задіяні в процесі видобування корисних копалин у вигляді залізної руди. Вказані обставини підтверджуються Спеціальним дозволом на користування надрами з є видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окіслених. та Актом про надання гірничого відводу.

Як зазначалось вище, 01.01.2018 року набув чинності Закон України від 07.12.2017 року № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Пунктом 50 названого Закону, статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: " 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу".

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо того, що приписи пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, які встановлюють пільги щодо плати за землю відповідної категорії, не розповсюджуються на орендарів земель комунальної власності, оскільки останні є платниками плати за землю у формі орендної плати, а зазначені вище норми Податкового кодексу встановлені для платників земельного податку, якими є власники або постійні користувачі земельних ділянок.

Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

Таким чином, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій. Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Водночас, зважаючи на особливості законотворчого процесу, з метою визначення дійсного змісту п. 284.4 ст. 284 ПК України ("духу" закону) слід вдатися до поширювального тлумачення даної юридичної норми, для чого варто звернути увагу на те, що мета, завдання та цілі прийняття Закону України від 07.12.2017 року № 2245-VІІІ вказані в пояснювальній записці до законопроекту розміщеній на офіційному сайті Верховної Ради України, в якій, зокрема, визначено, що мета прийняття цього Закону полягає у забезпеченні збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році.

Одним із методів балансування державного бюджету, є перерозподіл надходжень фінансових ресурсів між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних утворень та державним бюджетом України з метою вирівнювання фінансових забезпечень.

Так, Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", поряд з іншим, запроваджено збільшення ставки рентної плати за користування надрами, в тому числі, для видобування залізної руди на 0,8 відсоткових пунктів.

Тобто, законом збільшено обсяг надходжень державного бюджету України за рахунок збільшення розміру загальнодержавного податку у вигляді рентної плати, що сплачується гірничодобувними підприємствами, які здійснюють видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин.

Одночасно, Закон № 2245-VІІІ зменшив обсяги надходження місцевих бюджетів від місцевих податків, зокрема, податку на майно, до складу якого входить плата за землю, шляхом запровадження для відповідних гірничодобувних підприємств, справляння такої плати в розмірі 25 відсотків.

Таким чином, враховуючи те, що запроваджений Законом № 2245-VІІІ механізм забезпечення збалансованості державного бюджету, передбачає досягнення йог мети саме за рахунок перерозподілу надходжень між бюджетами різних рівнів, зокрема, шляхом збільшення рентної плати за користування надрами (загальнодержавний податок), з одночасним, відповідним зменшенням плати за земельні ділянки, надані для видобутку корисних копалин (місцевий податок), при цьому, земельні ділянки, на яких здійснюється видобуток корисних копалин, можуть перебувати як власності, так і в орендному користування відповідних гірничодобувних підприємств, слід дійти висновку, що дійсний зміст Законом № 2245-VІІІ, передбачає застосування норми п. 284.4. ст. 284 ПК України до відносин із плати за землю, що справляється як у формі земельного податку, так і у формі орендної плати за землю.

В іншому випадку, застосування даної норми виключно до платників податку на землю, створить нерівні умови для гірничодобувних підприємств, з яких плата за землю справляється у формі орендної плати, які сплачуватимуть збільшений розмір рентної плати, без отримання відповідної, передбаченої Законом № 2245-VІІІ компенсації у вигляді зменшення плати за землю.

Враховуючи вищенаведене, прийняття змін до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність приписів вказаного кодексу.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Зважаючи на те, що договором та законом передбачена можливість зміни розміру орендної плати, при тому, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, запроваджені законом зміни (зменшення розміру такої плати), є підставою для внесенні відповідних змін до договорів оренди землі.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність заперечень Відповідача щодо інших умов спірного правочину, суд вважає вимоги щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в запропонованій Позивачем редакції такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Відповідача з посиланням на недоведення факту використання наданої Позивачу в оренду земельної ділянки, безпосередньо для здійснення видобутку корисних копалин, спростовуються наданими у справу доказами, зокрема, змістом договору оренди земельної ділянки № 2013563 від 27.12.2013 року, згідно якого, земельна ділянка надана Позивачу безпосередньо для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Гвардійська", складів руди, відвалів, порушених земель (ділянка №1), яка знаходиться в Тернавському районі м. Кривого Рогу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Внести зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки № 2013563 від 27.12.2013р. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, для обслуговування проммайданчика шахти "Гвардійська", складів руди, відвалів, порушених земель (ділянка №1), яка знаходиться в Тернівському районі м. Кривого Рогу, доповнивши його текстом в наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2018 р. річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 2 302 707 грн. 57 коп. (два мільйони триста дві тисячі сімсот сім грн. 57 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди.".

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 33874388) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Симбірцева, 1А, код ЄДРПОУ 00191307) - 1 762,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 2 643,00 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 3 524,00 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019

Суддя В.Г. Бєлік