Постанова

від 10.09.2019 по справі 906/1024/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Справа № 906/1024/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КостроГор" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2019 р. №906/1024/18 (суддя Лозинська І.В., повний текст рішення складено 22.04.2019 р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КостроГор" (с. Василівка, Житомирська область)

до Житомирської районної державної адміністрації (м. Житомир)

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (Житомирська область, Житомирський район, с. Василівка); 2) Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (Житомирська область, Житомирський район, с. Березівка), 3 ) СТОВ "Агро-Полісся" (12411, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Березівка)

про поновлення договорів оренди земельних ділянок від 04.09.2013р. та визнання додаткових угод укладеними

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача -не з"явився

третіх осіб1,2 - не з"явився

третьї особи 3-Бугайчука М.В. ,адвоката

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "КостроГор" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської районної державної адміністрації з вимогами:

- визнати поновленими договори оренди землі від 04.09.2013р., укладені між Житомирською РДА та ТОВ "КостроГор", у редакції додаткових угод від 04.09.2018р., терміном на 5 років, але не довше ніж до моменту отримання власниками паїв свідоцтв на право власності на земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) в кількості, відповідно: 43 паїв (57 земельних ділянок) загальною площею 138,8931 га - на території Березівської сільської ради Житомирського району; 5 паїв (5 земельних ділянок) загальною площею 22,7495 га - на території Василівської сільської ради Житомирського району;

- визнати укладеними додаткові угоди до договорів оренди землі від 04.09.2013р., укладених між Житомирською РДА та ТОВ "КостроГор", у редакції додаткової угоди від 04.09.2018р. щодо земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв): в кількості 43 паїв (57 земельних ділянок) загальною площею 138,8931 га - на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області; в кількості 5 паїв (5 земельних ділянок) загальною площею 22,7495 га - на території Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач дотримався встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку поновлення договорів оренди, звернувшись до відповідача до закінчення строку дії договорів з метою реалізації переважного права на їх поновлення з відповідною заявою та проектами додаткових угод. Проте додаткові угоди між сторонами укладені не були. Однак після закінчення строку дії договорів позивач продовжив користуватись земельними ділянками за відсутності заперечень відповідача проти продовження договорів протягом місяця, що є підставою для поновлення договорів оренди.

При цьому, відмова відповідача у продовженні дії договорів оренди земельних ділянок, посилаючись на порушення строку, визначеного договором, в частині повідомлення орендодавця щодо наміру продовжити дію договорів оренди земельних ділянок, не відповідає умовам договорів оренди земельної ділянки, суперечить їм та не є підставою для припинення вказаних договорів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.04.2019р. на підставі усного клопотання представника позивача було закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо земельних паїв на території Василівської сільської ради та подовжено провадження в справі в частині позовних вимог стосовно земельних паїв на території Березівської сільської ради (а. с. 203, 204).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.04.2019 р. №906/1024/18 в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що деякі пункти договору оренди в силу об`єктивних обставин не можуть залишатися в попередній редакції, оскільки змінилася кількість орендованих паїв та загальна площа орендованих земельних ділянок, тобто відбулася зміна істотних умов договору оренди землі, відтак відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Окрім того, суд першої інстанції встановив те, що відповідачем порушено переважне право позивача перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) з огляду на не поновлення договору оренди та надання орендованих паїв іншому суб`єкту господарювання, в той час, коли позивач вчасно, в межах терміну, визначеного договором оренди, повідомив орендодавця про наміри продовжувати його дію, тому дійшов висновку про надіслання окремої ухвали відповідачу, з метою усунення виявлених судом недоліків та недопущення їх повторенню в подальшому.

Також, місцевий господарський суд вказав, що оскільки відповідачем порушено порядок поновлення спірного договору оренди та у зв`язку з цим - переважне право позивача перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, що спонукало позивача звернутись до господарського суду за захистом свого порушеного права, тому витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "КостроГор" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд жодним чином не зазначає в оскаржуваному рішенні, на підставі яких норм матеріального права ним зроблено висновки про те, що зміна площі земельних ділянок є підставою для відмови в поновленні договору оренди землі і укладенні додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі.

Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не враховано положення ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якими передбачено переважне право орендаря на поновлення терміну дії договору оренди землі на новий термін, якщо він належним чином виконував умови договору оренди землі і з дотриманням встановленої процедури повідомив орендодавця про свій намір подовжити термін дії договору оренду землі.

Позивачем була повністю дотримана процедура повідомлення орендодавця про намір подовжити термін дії договорів оренди землі. Окрім того, жодних заперечень від відповідача щодо поновлення договору оренди землі на адресу позивача не надходило. Також судом першої інстанції безпідставно не було враховано, що позивач після закінчення терміну дії договору оренди землі продовжує користуватися земельними ділянками, а також належно виконує умови договору оренди землі, в тому числі й щодо сплати орендної плати, що є безумовною підставою для застосування норм ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною.

Скаржник звертає увагу суду, що місцевий господарський суд не врахував, що умовами договору оренди землі (п. 7 договору оренди землі) передбачено, що в разі оформлення власниками земельних часток (паїв) права власності на земельну ділянку, припиняється право оренди даної земельної ділянки, а не дія договору оренди землі в цілому. Таким чином зміна кількості та площі орендованих земельних ділянок, не є підставою для припинення дії договору оренди земельної ділянки в цілому, до тієї частини земельних ділянок, які залишилися в оренді застосовуються умови договору оренди землі, погоджені орендарем та орендодавцем, в тому числі й щодо порядку поновлення терміну дії договору оренди землі.

Апелянт вказує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, чи було відомо позивачу про зміну площі та кількості орендованих земельних ділянок, відповідно, чи мав він можливість внести відповідні зміни до договору оренди землі, на момент направлення відповідачу додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі. Також місцевим господарським судом не з`ясовано, чи була інформація щодо зміни площі і кількості земельних ділянок у відповідача, на момент звернення до нього позивача з додатковою угодою до договору оренди землі, так як саме відповідач був розпорядником даних земельних ділянок і мав володіти інформацією щодо їх статусу. Тому саме відповідач, в разі наявності в нього такої інформації, повинен був ініціювати внесення змін до договору оренди землі в частині зменшення площі і кількості земельних ділянок, тим більше, що дане право надано йому положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Жодних заперечень з даного приводу від відповідача не надходило. Крім того, необхідно врахувати, що місцевим господарським судом не встановлено, коли саме дані 8 паїв були витребувані власниками і яка кількість та площа земельних ділянок була на момент направлення додаткової угоди до договору оренди землі на адресу відповідача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2019 р. об 14:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2019р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задоволити позов.

Відповідач,треті особи не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 12.06.2019р., хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 12.06.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - СТОВ "Агро-Полісся"

Відповідно до поданих пояснень СТОВ "Агро-Полісся" вважає рішення господарського суду Житомирської області таким,що прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права,а висновки ,викладені у рішенні суду відповідають обставинам справи.

Вказує,що апелянт,здійснюючи дії щодо поновлення договорів орнеди від 04.09.2013р. не дотримався вимог ст.33 Закону України " Про оренду землі ", що і стало підставою для подальшої відмови відповідачем у продовженнні договору оренди.

Зокрема,апелянт неипропонував внести зміни в п.2 Договору оренди щодо предмету договору ,а просив залишити всі умови без змін.

Твердження Апелянта-позивач зазначенні в апеляційній скарзі про те що, місцевий суд господарський суд не врахував умови п.7 Договору є також помилковими. Адже п.7 Договору регламентує лише строк дії договору оренди і в яких випадках договір може бути припиненим, а не регламентує, порядок поновлення договору у разі зміни істотних умов, що є предметом спору. Місцевий господарський суд зробив правильний висновок, досліджуючи текст додаткової угоди, яку запропонував Відповідач, при цьому враховуючи той факт, що відповідач на момент звернення володів інформацією щодо зменшення кількості земельних ділянок та площі, але в додатковій угоді не запропонував внести зміни саме до п.2 договору щодо зміни предмету договору(об`єкту оренди), що і стало підставою для відмови у позові.

До того ж, Апелянт-позивач в своїх позовних вимогах просить визнати укладеними додаткові угоди щодо 43 паїв (57 ділянок) загальною площею 138,8931га, а не 38 паїв загальною площею 11,8787га

Щодо використання земельних ділянок СТОВ Агро-Полісся зазначає,що 22 жовтня 2019 року СТОВ Агро-Полісся звернулось до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області з прохання погодити надання в оренду земельних часток(паїв). 24 жовтня 2019 року Березівська сільська рада Житомирського району Житомирської області прийняла рішення Про надання погодження в оренду СТОВ Агро-Полісся не витребуваних земельних часток (паїв) реформованих КСП Дубовець , КСП Черемошне на підставі якого було погоджено передачу в оренду СТОВ Агро-Полісся 53 земельних часток(паїв) загальною площею - 115,6916 га і рекомендовано звернутись до Житомирської районної державної адміністрації з проханням передати в оренду. 26 грудня 2019 року голова Житомирської районної державної адміністрації прийняв розпорядження №728 Про надання в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агро-Полісся нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Березівської сільської ради Житомирського району (за межами населеного пункту) на підставі якого СТОВ Агро-Полісся отримало в оренду 35 земельних часток(паїв) загальною площею - 111,8787 га. 29.12.2019 року між Житомирською районною державною адміністрацією та СТОВ 'Агро-Полісся було укладено договір оренди 35 нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Березівської сільської ради Житомирського району (за межами населеного пункту) загальною площею - 111,8787 га. Термін договору оренди - 7 років. 07.02.2019року договір оренди було зареєстровано в Березівській сільській раді. Тобто, СТОВ Агро-Полісся на законних підставах використовує земельні діілянки на підставі договору оренди, який зареєстрований в порядку визначеному чинним законодавством України.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2019 р. №906/1024/18 - залишити без змін.

Відповідач Житомирська РДА надіслала суду заяву, відповідно до якої просить проводити розгляд справи без участі їх представника, проти апеляційної скарги заперечують в повному обсязі.

Представник третьої особи СТОВ Агро-Полісся в судовому засіданні 10.09.2019р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача , відповідача, третіх осіб 1,2 в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та заздалегідь, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень

В судове засідання 10 вересня 2019 р. від представник апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв"язку з його участю в іншому судовому засіданні.

При цьому суд зазначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, визначених ГПК України.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, а неможливість вирішення справи (клопотань по справі) у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи думку представника третьої особи 3,який заперечив проти відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності представників апелянта , відповідача та третіх осіб за наявними матералами.

Щодо клопотання представника апеліянта про відкладення розгляду справи ,суд зазначає,що відповідно до п. 2 ч. 3 ст .202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Враховуючи повторну неявку представника апелянта в судове засідання , суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи № 906/1024/189 без його участі.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників апелянта та третьої особи 3 , колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 30.08.2013 № 314 передано в оренду ТОВ "Житомирщина Агро" терміном на 5 років, але не довше ніж до моменту отримання власниками паїв свідоцтв на право власності на земельну ділянку, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в кількості 48 паїв (65 земельних ділянок) загальною площею 160,2359 га на території Березівської сільської ради та встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а. с. 198 - 200).

На виконання вказаного розпорядження, Житомирською РДА та ТОВ "Житомирщина-Агро" укладено договір оренди земельних ділянок від 04.09.2013р. (а. с. 16-19), який зареєстровано в Березівській сільській раді 04.09.2013р. за № 1.

Відповідно до п.п. 1, 2 договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок (нерозділених) не витребуваних земельних часток (паїв) в кількості 48 паїв (65 земельних ділянок) загальною площею 160,2359 га на території Березівської сільської ради за межами населених пунктів.

На земельних ділянках відсутнє нерухоме майно, будівлі та споруди (п. 3 договору оренди).

Згідно п. 4 договору, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 1072117 грн. згідно з витягом з документації із землеустрою про вартість земельної ділянки (земельної частки паю) виданого управлінням Держземагентства у Житомирському районі.

Відповідно до п. 7 договору, його укладено на 5 (п`ять) років, але не довше ніж до моменту отримання власниками паїв свідоцтв на право власності на земельну ділянку. Після закінчення строку договору оренди орендар маг переважне право поновлення його на новий строк. У такому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Об`єкт оренди передано ТОВ "Житомирщина-Агро" 04.09.2013р., про що свідчить відповідний акт прийому-передачі (а. с. 20).

В додатку до зазначеного договору наведено перелік нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), що передаються в оренду ТОВ "Житомирщина Агро" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Березівської сільської ради реформованих КСП "Дубовець" та КСП "Черемошне" (а. с. 21, 22).

26.12.2013р. Житомирською РДА та ТОВ "Житомирщина-Агро" на підставі розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації № 549 від 25.12.2013р. укладено додаткову угоду до договору оренди (а. с. 23), відповідно до якої виключено з додатку до договору відповідні пункти з наступними номерами: земельних ділянок: 120, 136, 213, 24, 125; пункти 2, 4, 8 договору викладено у нових редакціях.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передаються земельні ділянки в кількості 43 паїв (57 земельних ділянок) загальною площею 138,8931 га (перелік додається).

На виконання додаткової угоди між сторонами складено новий акт приймання - передачі об`єкта оренди від 26.12.2013р. (а. с. 24). Як встановлено судом, сторонами погоджено строк дії договору оренди до 04.09.2018р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирщина Агро" змінено назву на товариство з обмеженою відповідальністю "КостроГор", що підтверджується протоколом № 28-03/2017 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Житомирщина -Агро" від 28.03.2017р (а.с. 101, 102).

26.06.2018р. ТОВ "КостроГор" звернулося до Житомирської РДА з листом - повідомленням від 25.06.2018р. про продовження дії договору оренди землі та доданими до нього додатковими угодами до договорів оренди земельних ділянок (а.с. 34-36), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом про вкладення до цінного листа, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 35, 38).

У листі ТОВ "КостроГор" від 30.07.2018р. вих. № 144, адресованому Житомирській РДА, зазначено про надання копій правовстановлюючих документів ТОВ "КостроГор" пов`язаних з перейменуванням ТОВ "Житомирщина-Агро" згідно з наведеним переліком (а.с. 39).

Листом від 18.10.2018р. вих. № П-990/14 (а.с.41, 42) Житомирською РДА відмовлено ТОВ "КостроГор" в продовженні договорів оренди земельних ділянок, з посиланням на порушення строку, визначеного договором в частині повідомлення орендодавця щодо наміру продовжити дію договорів оренди земельних ділянок.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання поновленим договору оренди землі від 04.09.2013р. на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання додаткової угоди від 04.09.2018р. до договору оренди укладеною, стосовно земельних паїв на території Березівської сільської ради.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що за змістом ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

При цьому, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Зокрема, у частинах 1-5 статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

При цьому, для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

В свою чергу, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і за відсутності упродовж одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, частини 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (переважне право добросовісного орендаря на укладення договору на новий строк) та частини 6-9 цієї статті (поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах), регламентують різні за змістом та взаємовиключні відносини та одночасне їх застосування є некоректним.

Апеляційний господарський суд зазначає, що при вирішенні даного спору суттєве значення має з`ясування правового режиму земельних ділянок, які були передані в оренду згідно договору на території Березівської сільської ради.

Так, п.п. 1, 2 договору оренди, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок (нерозділених) не витребуваних земельних часток (паїв) в кількості 48 паїв (65 земельних ділянок) загальною площею 160,2359 га на території Березівської сільської ради за межами населених пунктів.

В додатку до зазначеного договору наведено перелік нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), що були передані в оренду на території Березівської сільської ради реформованих КСП "Дубовець" та КСП "Черемошне".

Матеріалами справи підтверджується, що додатковою угодою від 26.12.2013р. до договору оренди було виключено з додатку до договору пункти з наступними номерами земельних ділянок: 120, 136, 213, 24, 125; пункти 2, 4, 8 договору викладено у нових редакціях.

Пунктом 2 договору, в оренду передаються земельні ділянки в кількості 43 паїв (57 земельних ділянок) загальною площею 138,8931 га (перелік додається).

Відтак, беручи до уваги вказане, судова колегія зазначає, що за умовами договору оренди позивачу було передано у користування невитребувані земельні частки (паї).

Як встановлено апеляційним судом, у п. 1 проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.09.2013р. (а.с. 36) зазначено про продовження дії договору оренди до 04.09.2023 р.

Окрім того, п. 2 проекту додаткової угоди вказано, що всі інші умови договору оренди земельної ділянки від 04.09.2013р. залишаються без змін, сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

В той же час, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 04.09.2013р. до квітня 2019р. на території Березівської сільської ради власниками витребувано 8 паїв; за межами населених пунктів з переданих в оренду 43 паїв (згідно додаткової угоди від 26.12.2013р.) залишилося 35 паїв загальною площею 111,8787 га за рахунок земель реформованих:

- КСП "Дубовець": №9 площею 4,5329 га, №20 площею 4,1562 га, №21 площею 4,4705 га, №68 площею 3,3874 га, №85 площею 3,3567 га, №107 площею 3,9006 га, №119 площею 5,6248 га, №124 площею 4,1314 га, №127 площею 5,6571 га, №133 площею 5,9385 га, №140 площею 5,1084 га, №208 площею 3,9871 га;

- КСП "Черемошне": №7 площею 2,3982 га, №16 площею 4,0542 га, №19 площею 3,2443 га, №23 площею 2,8961 га, №26 площею 2,4833 га, №40 площею 3,7047 га, №47 площею 2,7020 га, № 53 площею 2,4598 га, № 74 площею 0,9553 га, № 79 площею 1,9269 га, № 83 площею 2,0176 га, № 112 площею 1,9423 га, №126 площею 0,5050 га, №138 площею 2,4655 га, №160 площею 2,0525 га, №174 площею 2,5194 га, №175 площею 2,5192 га, №182 площею 2,4090 га, №1192 площею 2,5392 га, №199 площею 2,2432 га, № 213 площею 3,3276 га, № 214 площею 2,4922 га, № 220 площею 3,7696 га (а. с. 205 - 208).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що по Березівській сільській раді у позивача змінився розмір орендованих ним земельних ділянок - не витребуваних (паїв), а саме зменшився їх розмір з 138,8931 га до 111,8787 га, тобто частина земельних ділянок, які були передані позивачу за договором оренди зменшилась.

Суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 3 ст. 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди за цим Законом є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Разом із тим на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Отже, враховуючи те, що невитребувані земельні частки (паї), які були предметом спірного договору оренди перейшли у власність іншим особам та на даний час є у їх власності (користуванні), суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказані земельні ділянки (невитребувані земельні частки (паї)) вже не є землями державної власності, а тому відповідач не може бути розпорядником таких земель, а відтак і орендодавцем за договором.

Окрім того, за змістом ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) та орендна плата із зазначенням її розміру є істотними умовами договору оренди землі. Зміна таких умов договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону.

Тобто, зміна об`єкта оренди виключає можливість пролонгації договору на тих же умовах, а потребує укладання нового правочину щодо нового (зміненого) предмета договору.

Беручи до уваги положення ч. 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зміна фактичних площ і меж земельних ділянок, що передані позивачу в оренду унеможливлює поновлення укладеного раніше договору оренди з позивачем у редакції додаткової угоди від 04.09.2018 р. на тих же умовах, стосовно того самого об`єкта оренди, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у порядку, передбаченому ст. 33 Закону України "Про оренду землі", як вважає скаржник.

Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, а наведені в ній доводи не спростовують висновку суду першої інстанції.

При цьому, судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р.) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції постановив рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з урахуванням всього вищевказаного у апеляційного суду немає правових підстав для його скасування.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2019 р. №906/1024/18 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КостроГор" - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КостроГор" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2019 р. №906/1024/18 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2019р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.