Рішення

від 03.09.2019 по справі 910/17605/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2019Справа № 910/17605/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"

про стягнення 79 878,60 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ"

про стягнення 30 000,00 грн.

за участю представників:

від ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ": Бершадський О.О.

від ТОВ "ГЕОС-УКБ": не з`явився

вільний слухач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про стягнення 73 948,00 грн., з яких: 60 549,00 грн. - основний борг, 10 117,00 грн. - пеня та 3 283,00 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №29 від 06.02.2018 в частині оплати виконаних позивачем робіт по договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/17605/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

19.02.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

20.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов разом з клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

У відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" проти позову заперечує, посилаючись зокрема, на те, що ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" не підтверджено направлення актів виконаних робіт, позивачем не виконано роботи по договору у строк погоджений сторонами.

Також, 20.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" грошових коштів у сумі 30000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про розгляд справи № 910/17605/18 в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання у справі на 12.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" про стягнення 30000,00 грн. залишено без руху.

07.03.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" про стягнення 30000,00 грн. та вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

В судовому засіданні 12.03.2019 суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи № 910/17605/18 за правилами загального позовного провадження, а тому, призначив підготовче засідання на 28.03.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

21.03.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "ГЕОС-УКБ" надійшов відзив на первісний позов до якого долучено заяву свідка.

21.03.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" заперечує зустрічні позовні вимоги посилаючись на те, що грошові кошти у сумі 30000,00 грн. не є безпідставно перерахованими, сплачені на виконання договору підряду, а тому підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні.

27.03.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "ГЕОС-УКБ" надійшли письмові заперечення по справі.

В судовому засіданні 28.03.2019, розглянувши подану ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" заяву про збільшення первісних позовних вимог, судом встановлено, що оскільки розгляд справи здійснюється за правилами загального провадження, заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України подана до закінчення підготовчого засідання, суд прийшов до висновку про прийняття вказаної заяви, у зв`язку із чим розгляд первісного позову здійснюється у редакції заяви про збільшення позовних вимог, в якій позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 14416,80 грн. та 4912,80 грн., з яких: 3693,50 грн. - інфляційні втрати та 1219,30 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 28.03.2019 долучено до матеріалів справи подане ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" клопотання про виклик свідка та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.04.2019.

16.04.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "ГЕОС-УКБ" надійшла заява про зміну предмету зустрічної позовної заяви, відповідь на відзив на зустрічний позов та відзив н первісний позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якому ТОВ "ГЕОС-УКБ" наведено власний розрахунок пені.

В підготовчому засіданні 16.04.2019 відкладено розгляд справи на 16.05.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання. ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" направлено ухвалу про виклик в судове засідання 16.05.2019.

16.05.2019 через відділ діловодства суду від ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" надійшла заява на підставі ст. 80 ГПК України відповідно до якої просить суд не вважати доказами та не брати до уваги під час розгляду справи приписи № 018/03-21 від 22.03.2018 та № 06/04 від 26.04.2018.

В судовому засіданні 16.05.2019 судом розглянуто заяву ТОВ "ГЕОС-УКБ" заява про зміну предмету зустрічної позовної заяви.

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Першочергово, при поданні позовної заяви позивачем за зустрічним позовом були заявлені вимоги про стягнення 30000,00 грн.

В редакції заяви про зміну предмету зустрічного позову ТОВ "ГЕОС-УКБ" заявлено вимоги про визнання недійсним акту №62 приймання виконаних будівельних робіт та стягнення 30000,00 грн.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З урахуванням наведеного, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача.

Враховуючи наведене вище, з огляду на заявлені першочергово зустрічні позовні вимоги, оскільки ТОВ "ГЕОС-УКБ" у заяві про зміну предмету заявляє додаткову вимогу про визнання недійсним акту, яка не була заявлена при зверненні до суду, суд прийшов до висновку, що заява позивача у цій частині не є заявою про зміну предмета або підстав позову та не є заявою про збільшення/зменшення позовних вимог, а є фактично поданням нового позову, так як позивач заявляє нові вимоги, які не заявлялись першочергово.

При цьому, судом враховано приписи частини першої ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Однак, у даному випадку приписи наведеної норми не підлягають застосуванню, оскільки при зверненні до суду із зустрічним позовом ТОВ "ГЕОС-УКБ" не заявляло викладених вище вимог та відповідні вимоги є додатковими.

З огляду на вище викладене, суд відмовив у прийнятті до розгляду заяви ТОВ "ГЕОС-УКБ" про зміну предмету зустрічної позовної заяви.

В судовому засіданні 16.05.2019 представник ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" заявив клопотання про призначення технічної експертизи.

Розглянувши в підготовчому засіданні 16.05.2019 клопотання ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" про призначення технічної експертизи приписів № 018/03-21 від 22.03.2018 та №06/04 від 26.04.2018, суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Однак, суд зазначає, що в процесі розгляду справи, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань, а фактичні обставин справи, можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової експертизи, у зв`язку із чим, відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ".

В судовому засіданні 16.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2019, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 11.06.2019 розпочато розгляд справи по суті. Судом було заслухано вступні слова представників позивача та відповідача, з`ясовано обставини справи та досліджено докази.

В судовому засіданні 11.06.2019 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 09.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у судове засідання 09.07.2019 з розгляду справи № 910/17605/18 по суті викликано як свідка, начальника дільниці ТОВ "ГЕОС-УКБ" ОСОБА_3 для надання пояснень по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019, у зв`язку з перебуванням 09.07.2019 судді Гулевець О. В. у відпустці, розгляд справи № 910/17605/18 по суті призначено на 30.07.2019.

30.07.2019 через відділ канцелярії суду від ТОВ "ГЕОС-УКБ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку свого представника у судовому засіданні.

У судовому засіданні 30.07.2019 відкладено розгляд справи по суті на 13.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у судове засідання 13.08.2019 з розгляду справи № 910/17605/18 по суті викликано як свідка, начальника дільниці ТОВ "ГЕОС-УКБ" ОСОБА_3 для надання пояснень по справі та зобов`язано ТОВ "ГЕОС-УКБ" забезпечити явку свідка ОСОБА_3 в судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 13.08.2019 судом продовжено розгляд справи по суті зі стадії з`ясування обставин та дослідження доказів, здійснено допит свідка ОСОБА_3 .

В судому засіданні 13.08.2019 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 03.09.2019.

03.09.2019 через канцелярію суду від ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №761/34517/19, що розглядається слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва в порядку кримінального судочинства.

Представник ТОВ "ГЕОС-УКБ" в судове засідання 03.09.2019 не з`явився, про причини неявки не повідомив, про розгляд справи був повідомлений, що підтверджується розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні.

В судове засідання 03.09.20199 з`явився представник ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ".

У судовому засіданні 03.09.2019 судом було залишено без задоволення клопотання про зупинення провадження, огляду на наступне.

У відповідності до приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Отже, з огляду на закриття підготовчого провадження по справі та розгляду справи до розгляду по суті, у суду відсутні підстави для зупинення провадження по справі до розгляду іншої справи.

В судовому засіданні 03.09.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" (виконавець) укладений договір №29 від 06.02.2018 (надалі - договір), відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується на свій ризик з своїх матеріалів виконати і передати замовнику роботи з поставки та монтажу дверей металевих протипожежних та люків на об`єкті замовника: Житлова забудова земельної ділянки в межах вулиці Деміївської, проспекту 40-річчя Жовтня та провулку Деміївського в Голосіївському районі міста Києва. (Секція 7).

Відповідно до п. 1.2. договору замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи, вказані в п. 1.1. зазначеного договору.

У пункті 2.1. договору сторони погодили, що початок виконання робіт - 2 дні з моменту підписання договору. Строк закінчення робіт - 31 березня 2018 року.

Відповідно до п. 2.5. договору загальна вартість договору (з урахуванням матеріалу, накладних, транспортних та будь-яких інших витрат) за цим договором формується та зазначається в договірній ціні (Додаток №1 до договору).

На момент підписання цього договору загальна сума становить 90549,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що на виконання умов договору виконав роботи комплекс робіт з поставки та монтажу на об`єкті замовника металевих протипожежних дверей та люків на загальну суму 90549,65 грн.

Відповідно до п. 3.1.1. замовник зобов`язаний проводити фінансування виконання робіт виконавцем.

20.03.2018 відповідач за первісним позовом частково здійснив оплату виконаних робіт на суму 30000,00 грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 27 березня 2018 року надіслав засобами електронної пошти гарантійний лист вих. №8 від 27.03.2018, яким просив виконавця підписати акти виконаних робіт КБ-2, КБ-3 до договору за березень 2018 року. Крім цього, в зазначеному гарантійному листі позивач повідомив про те, що гарантує завершення робіт по фарбуванню дверей металевих протипожежних на об`єкті: Житлова забудова земельної ділянки в межах вулиці Деміївської , проспекту 40-річчя Жовтня та провулку Деміївського в Голосіївському районі міста Києва (Секція № 7) до 04.04.2018 року включно.

Проте, як стверджує позивач за первісним позовом, відповідач ні після встановленого договором строку, ні після строку вказаного у гарантійному листі, акту виконаних робіт не підписав, роботи не прийняв.

Як зазначено ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ", у подальшому 30.05.2018 та 19.09.2018 позивач направляв відповідачу засобами поштового зв`язку для підписання акти виконаних робіт, однак відповідач роботи не прийняв, акти не підписав.

Отже, заборгованість ТОВ "ГЕОС-УКБ" (відповідача за первісним позовом) перед ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" (позивачем за первісним) становить 60549,65 грн (90549,65 грн - 30000,00 грн).

Також, позивачем за первісним позовом у редакції зави про збільшення позовних вимог заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 14416,80 грн. та 4912,80 грн., з яких: 3693,50 грн. - інфляційні втрати та 1219,30 грн. - 3% річних.

ТОВ "ГЕОС-УКБ" заявлено зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" грошових коштів у сумі 30000,00 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "ГЕОС-УКБ" стверджує, що ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" не виконано роботи за договором, у зв`язку із чим, позивач за зустрічним позовом вважає, що грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. набуті відповідачем за зустрічним позовом за договором строк дії якого закінчився, є безпідставно набутим майном та на підставі ст. 1212 ЦК України мають бути повернуті ТОВ "ГЕОС-УКБ".

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" як виконавцем укладений договір №29 від 06.02.2018, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов`язання виконати і передати замовнику роботи з поставки та монтажу дверей металевих протипожежних та люків на об`єкті замовника: Житлова забудова земельної ділянки в межах вулиці Деміївської , проспекту 40-річчя Жовтня та провулку Деміївського в Голосіївському районі міста Києва. (Секція 7).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Як встановлено судом, 20.03.2018 ТОВ "ГЕОС-УКБ" здійснив оплату за виготовлення та монтаж металевих конструкції згідно із договору №29 від 06.02.2018 на суму 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3036 від 20.03.2018.

На підтвердження взятих на себе зобов`язань за договором та виконання робіт на загальну суму 90549,65 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" надано акт приймання виконання будівельних робіт №27 складений у березні 2018 року та акт приймання виконаних будівельних робіт №62 складений у грудні 2018 року.

Акт приймання виконаних будівельних робіт №62 складений у грудні 2018 року за поясненням позивача за первісним позовом складений повторно, у зв`язку із не підписанням ТОВ "ГЕОС-УКБ" попередніх актів та у зв`язку із поданням позову до суду для долучення до матеріалів позовної заяви.

Під час розгляду справи, з огляду на період виконання робіт, наданих доказів направлення актів, судом досліджується акт приймання виконаних будівельних робіт №27 складений у березні 2018 року.

Наявний у матеріалах справи акт приймання виконаних будівельних робіт №27 складений у березні 2018 року на суму 90549,65 грн. з боку відповідача не підписаний.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно із ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно до пункту п. 5.1. договору, щомісячно до 26-го числа поточного (звітного) місяця виконавець надає замовнику для погодження два екземпляра довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (примірна форма № КБ-3) та два екземпляра актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), підписаних зі свого боку та письмово погоджених: технічним наглядом, начальником дільниці замовника; належним чином оформлені та підписані акти індивідуального та комплексного випробування пробування та акти про прийняття результатів виконаних за даним договором робіт; виконавчу документацію (якщо вона обов`язкова для виконання даних робіт).

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" направив на адресу ТОВ "ГЕОС-УКБ" акт приймання виконаних будівельних робіт 30 травня 2018 року (копія опису вкладення у цінний лист поштового відправлення 0314817509112 наявна в матеріалах справи). Згідно з відомостями з Укрпошти поштове відправлення 0314817509112 відповідач за первісним позовом отримав 19.06.2018.

Також, позивач за первісним позовом направив ТОВ "ГЕОС-УКБ" акт виконаних будівельних робіт 19.09.2018, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист поштового відправлення 0314817509112, яка наявна в матеріалах справи.

Заперечення відповідача про те, що в наданих позивачем описах вкладення у цінний лист не зазначено які саме акти направляються ТОВ "ГЕОС-УКБ" суд вважає необґрунтованими, оскільки враховуючи наявні у матеріалах справи докази направлення актів виконаних робіт, за умови відсутності між сторонами інших правовідносин, позивачем підтверджено належними та достатніми доказами направлення відповідачу акту виконаних робіт по договору.

Судом враховано, що позивачем за первісним позовом направлено гарантійний лист вих. №8 від 27.03.2018 відповідачу на електронну пошту bsu79geos@urnet.com. У зазначеному гарантійному листі позивач просив ТОВ "ГЕОС-УКБ" підписати акти виконаних робіт КБ-2, КБ-3 до договору за березень 2018 року та гарантував виконати роботи до 04.04.2018 року включно. Оскільки лист направлений на електронну пошту відповідача не містить відомостей щодо направлення акту виконаних робіт, то суд вважає, що акт приймання виконаних робіт на суму 90549,65 грн. отриманий відповідачем за первісним позовом 19.06.2018.

Відповідно до п. 5.2. договору замовник зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених в пунктах 5.1. даного договору, отримання підписаних з боку виконавця актів, що вказані в пунктах 3.2.4., 3.2.12. даного договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в). При виникненні зауважень до виконаних робіт замовник зобов`язується у вказаний термін надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робіт та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

Отже, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту виконавець мав надати мотивовану відмову від підписання акту або прийняти роботи та підписанти акт, тобто до 04.07.2018.

Матеріали справи не містять мотивованої відмови виконавця від прийому робіт та підписання акту приймання виконаних робіт. Доказів направлення виконавцю або отримання останнім такої відмови, відповідач за первісним позовом не надав.

Під час розгляду справи, ТОВ "ГЕОС-УКБ" надав суду приписи №018/03-21 від 22.03.2018, № 06/04 від 26.04.2018, які видані інженером з якості Ломакіним І.В. Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ". Підпис зі сторони позивача відсутній, міститься відмітка про відмову від підпису. За змістом приписів інженером замовника вказані недоліки та встановлено строк їх усунення.

Надаючи оцінку наданим відповідачем за первісним позовом приписам №018/03-21 від 22.03.2018 та № 06/04 від 26.04.2018 суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів направлення вказаного припису позивачу під час виконання робіт, зазначений припис наданий у процесі розгляду справи та враховуючи заперечення позивача щодо факту його існування на момент виконання робіт, суд не приймає вказаний припис як належний доказ неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" робіт по договору.

Більш того, складені відповідачем приписи у березні та квітні 2018 року не можуть підтверджувати заперечень щодо робіт по акту, який отриманий ТОВ "ГЕОС-УКБ" 19 червня 2018 року.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" 19.10.2018 та 26.10.2018 направлялися акти звірки взаєморозрахунків суд не приймає до уваги, оскільки направлення актів звірки у розуміння чинного законодавства та умов договору не є мотивованою відмовою від підписання акту чи запереченнями на виконані роботи.

Надані відповідачем за первісним позовом фотознімки суд не приймає як належні та допустимі докази, оскільки з відповідних фотографій неможливо встановити чи дійсно це об`єкт який визначений договором та чи зображені на світлинах недоліки були наслідком роботи позивача.

Під час розгляду справи, судом з`ясовано, що на акті приймання виконаних будівельних робіт №27 складеного у березні 2018 року міститься напис, як зазначено позивачем, начальника дільниці ТОВ "ГЕОС-УКБ" Приступка І.М., а саме: Вірю гарантійному листу вих. №8 від 27.03.2018. Відсутні дотягувачі дверні на всіх дверях. Не встановлювали і не передавали на всіх трьох секціях .

Водночас, під час розгляду справи, відповідачем ТОВ "ГЕОС-УКБ" подано заяву свідка від 12.03.2019 начальника дільниці Приступка І. М., в якій свідок зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" не виконувало роботи із поставки та монтажу протипожежних дверей та люків на об`єкті Житлова забудова земельної ділянки в межах вулиці Деміївської , проспекту 40-річчя Жовтня та провулку Деміївського в Голосіївському районі міста Києва. (Секція 7).

В судовому засіданні 13.08.2018 свідок ОСОБА_3 зазначив, що на його думку, підпис на акті приймання виконаних робіт № 27 від 27 березня 2018 року вчинений не ним особисто.

Водночас, представник ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" надав перелік приписів про перевірку робіт виконаних в березні 2018 року та поставив свідку запитання чи було відомо остатньому про ці приписи. На запитання позивача за первісним позовом свідок зазначив, що йому не відомо про відповідні приписи. Також, свідок зазначив, що ніколи не бачив присутніх у судовому засіданні представників ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" на будівельному майданчику, а роботи з поставки та монтажу протипожежних дверей та люків на об`єкті були виконані іншими підрядними організаціями.

Однак, суд не приймає наведені свідком пояснення як належні та допустимі докази по справі, оскільки наведені свідком ОСОБА_3 пояснення не підтверджені жодними доказами.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, заяву свідка та його пояснення у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що з урахуванням відсутності будь-яких належних та достатніх доказів наявності мотивованої відмови від підписання акту або прийняття робіт, як це передбачено умовами договору та приписами законодавства, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача за первісним позовом про те, що ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" не виконувало роботи з поставки та монтажу протипожежних дверей та люків на об`єкті Житлова забудова земельної ділянки в межах вулиці Деміївської, проспекту 40-річчя Жовтня та провулку Деміївського в Голосіївському районі міста Києва. (Секція 7).

Більш того, відповідач за первісним позовом не надав суду жодних доказів в підтвердження виконання робіт обумовленими договором іншими підрядними організаціями.

При цьому, посилання ТОВ "ГЕОС-УКБ" на те, що позивач за первісним позовом виконав роботи неякісно, на підтвердження чого ТОВ "ГЕОС-УКБ" надані фотознімки, виключає посилання відповідача на те, що роботи взагалі не виконувались, оскільки виконання робіт з порушенням вимог якості та відсутність взагалі виконаних робіт є взаємовиключними поняттями.

Суд зазначає, що за наявності заперечень щодо якості виконаних позивачем робіт, відповідач мав право на вчинення дій обумовлених п.п. 3.3.5., 3.3.6, 3.3.8., 3.3.9, 3.3.10. договору, а також приписами статті 858 Цивільного кодексу України.

Суд, також, вважає безпідставними посилання ТОВ "ГЕОС-УКБ" на допущені виконавцем порушення щодо оформлення акту, довідки та порушення норм податкового законодавства, оскільки відповідні обставини не впливають на встановлення факту виконання ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" робіт по договору та їх прийняття ТОВ "ГЕОС-УКБ".

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням встановлених судом обставин, оскільки акт виконаних по договору робіт отриманий відповідачем 19.06.2018, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності мотивованої відмови від підписання актів та прийняття робіт, а обставин щодо наявності у відповідача акту, останнім в установленому порядку не спростовано, суд дійшов висновку, що роботи виконані ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" за договором №29 від 06.02.2018 на суму 90549,65 грн. є такими, що прийняті ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ", а отже підлягають оплаті.

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 5.3. договору, акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), підписаний уповноваженими обох сторін, є підставою для сплати замовником вказаної в Акті вартості робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання цього Акту, за умови надходження коштів від замовника будівництва.

Оскільки судом встановлено, що надати мотивовану відмову від підписання акту або прийняти роботи та підписати акт відповідач мав до 04.07.2018, а за відсутності мотивованої відмови, роботи у вказаний строк є такі, що прийняті відповідачем, то останнім днем оплати є 11.07.2018.

20.03.2018 відповідач за первісним позовом частково здійснив оплату виконаних робіт на суму 30000,00 грн., а тому заборгованість ТОВ "ГЕОС-УКБ" перед ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" становить 60549,65 грн (90549,65 грн - 30000,00 грн).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи встановлені вище обставини, оскільки відповідачем за первісним позовом належними та достатніми доказами обставин зазначених позивачем у позові не спростовано, суд прийшов до висновку, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ "ГЕОС-УКБ" 60459,00 грн. заборгованості є обґрунтованою.

У зв`язку із прострочення грошового зобов`язання позивачем за первісним позовом у редакції зави про збільшення позовних вимог заявлені вимоги про стягнення пені у сумі 14416,80 грн. та 4912,80 грн., з яких: 3693,50 грн. - інфляційні втрати та 1219,30 грн. - 3% річних.

Нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснені позивачем за первісним позовом за період з 10.07.2018 по 12.03.2019.

Оскільки судом встановлено, що останнім днем оплати є 11.07.2018, то нарахування мають здійснюватись з 12.07.2018.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у п. 6.3. договору згідно із яким замовник сплачує виконавцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За конррозрахуноком ТОВ "ГЕОС-УКБ" нарахування пені відповідач за первісним позовом здійснює з 10.07.2018 по 10.01.2019, сума пені становить 10945,27 грн.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

За змістом пункту 6.3. договору, вбачається, що сторони, реалізуючи при укладенні договору своє законодавчо визначене право забезпечення виконання грошових зобов`язань встановленням відповідальності у вигляді пені, не узгодили іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховується пеня.

Позивачем за первісним позовом, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України, нарахована пеня за порушення строків оплати за період, який перевищують шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

За таких обставин, оскільки сторони не передбачили іншого періоду нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), то визначений позивачем період нарахування пені обмежується шестимісячним строком, а тому нарахування пені має здійснюватись з 12.07.2018 по 12.01.2019.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено сума пені до стягнення становить 10951,90 грн., а тому первісний позов у цій частині суд задовольняє частково.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 12.07.2018 по 12.03.2019, судом встановлено, що сума 3% річних до стягнення становить 1214,30 грн., а тому первісний позов у цій частині суд задовольняє частково.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

З урахуванням наведених вимог, здійснивши перерахунок інфляційних втрат з серпня 2018 року по лютий 2019 року, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою ніж заявлено позивачем, а тому суд задовольняє повністю позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 3693,50 грн. в межах заявлених позовних вимог.

ТОВ "ГЕОС-УКБ" заявляючи зустрічний позов стверджує, що ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" не виконано роботи за договором, у зв`язку із чим, позивач за зустрічним позовом вважає, що грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. набуті відповідачем за договором строк дії якого закінчився, є безпідставно набутим майном та на підставі ст. 1212 ЦК України мають бути повернуті ТОВ "ГЕОС-УКБ".

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №906/1279/16, Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року по справі № 6-88цс13.

При цьому, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 по справі № 921/512/17-г.

Як підтверджено матеріалами справи, оплата ТОВ "ГЕОС-УКБ" нам користь ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" здійснена згідно з платіжним дорученням №3036 від 20.03.2018 як оплата за виготовлення та монтаж металевих конструкції на виконання договору №29 від 06.02.2018.

Враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду первісного позову, що сплата позивачем коштів у сумі 30000,00 грн. згідно із платіжним дорученням №3036 від 20.03.2018, здійснена на користь ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" за договором підряду, у зв`язку із чим, згідно приписів ст. 1212 ЦК України, сплачені ТОВ "ГЕОС-УКБ" грошові кошти не можуть визнаватись такими, що набуті ТОВ "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" безпідставно.

Посилання позивача за зустрічним позовом на закінчення строку дії договору не приймається судом до уваги, оскільки у відповідності до приписів ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням встановлених вище обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених зустрічних вимог про стягнення 30000,00 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про стягнення 30000,00 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє частково первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" щодо стягнення основного боргу у сумі 60549,00 грн., пені у сумі 10951,90 грн., 3% річних у сумі 1214,30 грн., інфляційних втрат у сумі 3693,50 грн. та відмовляє у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" про стягнення 30000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог та судовий збір за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (03035, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРОЗАВОДСЬКА, будинок 2 ЛІТЕРА А, ідентифікаційний код 38825398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ" (03194, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗОДЧИХ, будинок 34 А, ідентифікаційний код 40400679) основний борг у сумі 60549,00 грн., пеню у сумі 10951,90 грн., 3% річних у сумі 1214,30 грн., інфляційні втрати у сумі 3693,50 грн. та судовий збір у розмірі 1873,55 грн.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.09.2019 .

Суддя О.В. Гулевець