Рішення

від 09.09.2019 по справі 520/4984/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 вересня 2019 р. Справа № 520/4984/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Вязьмітіновій Т.В.,

за участю:

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод спеціальних сплавів" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Харківський завод спеціальних сплавів (надалі за текстом - ТОВ ХЗСС , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмові в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод спеціальних сплавів" (код ЄДРПОУ 42721408) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення, яке оформлене протоколом, про внесення ТОВ Харківський завод спеціальних сплавів до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є необґрунтованим, незаконним, винесеним без достатніх правових підстав, оскільки визначення критеріїв ризиковості міститься у листі ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, який не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено у підготовче засідання.

Від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин контролюючий орган діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача в судове засідання не прибув просив розглядати справу за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, пославшись на законність дій посадових осіб відповідача при прийнятті рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ТОВ ХЗСС є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 42721408.

Як вбачається з позовної заяви, позивачу стало відомо про те, що його внесено до переліку ризикових платників податку зі змісту квитанцій щодо зупинення реєстрації податкових накладних позивача від 07.05.2019 року, 10.05.2019 року, 11.05.2019 року.

Через сервіс Електронного кабінету позивач дізнався про наявність відносно нього рішення про відповідність позивача п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків.

Листом від 07.05.2019 року за № 16/39-1 (вх.ГУ ДФС у Харківській області від 07.05.2019 року № 375/ЗПІ) позивачем запитано інформація щодо причин включення його до переліку ризикових підприємств, а саме належним чином засвідченої копії протоколу засідання Комісії; переліку платників податків, щодо яких встановлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв, іншу інформацію що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додається до протоколу засідання Комісії.

Відповідно до листа від 11.05.2019 року ГУ ДФС у Харківській області надало позивачу відповідь про відмову з посиланням на п. 15 ст. 5 наказу ДФС України від 28.08.2014 року № 88 Про затвердження переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС .

Позивач не погодився із вказаними рішеннями у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок сплати податкових зобов`язань, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - Порядок № 117).

Згідно положеннями пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пункту 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (надалі за текстом - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податковінакладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикові платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

Як вбачається з правової позиції представника відповідача, Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФ постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 -1.6 це - Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі, контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення так реєстрації.

Комісії контролюючих органів приймають рішення про: - реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; - відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що саме рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядків.

Тобто, можливо зробити висновок, що є два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та другий, - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме другийетап, за наслідкам якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної, яке приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів, є підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку.

Слід зазначити, що позивачем не надано належних доказів, що ним оскаржувалось рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та надавались до контролюючого органу первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом просить лише визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яке оформлене протоколом про внесення позивача до переліку ризикових платників.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією - бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Вирішуючи спір щодо встановлення незаконності акту суб`єкта владних повноважень суд з`ясовує юридичну природу цього акту управління, визначає його належність.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України - індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі щодо якої воно прийняте, або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Якщо рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації є актом індивідуальної дії, оскільки застосовуються одноразово і після реалізації вичерпує свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, нерозраховане на широке коло осіб та тягне за собою негативні наслідки для позивача, то рішення у вигляді протоколу щодо занесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є актом індивідуальної дії, яке не порушує та не впливає на безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує негативні наслідки.

При цьому, слід зазначити, що комісія, саме з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам, вирішила внести позивача до переліку ризикових платників.

Суд зазначає, що підставою для внесення позивача до переліку ризикових стала схема руху сум ПДВ за період лютий-березень 2019 року.

Суд не надає оцінку реальності здійснення позивачем придбання та реалізацію ТМЦ, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Таким чином, якщо у контролюючого органу виникає сумніви щодо ризиковості платника податків, він має право внести зазначене підприємство до списку ризикових, шляхом складення протоколу, а підприємство, у свою чергу, в подальшому, вправі надати документи для спростування висновків ДФС у разі прийняття рішення, яке безпосередньо буде нести у собі негативні наслідки для цього підприємства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав щодо віднесення позивача до списку ризикових та законність прийняття рішення у формі протоколу Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ ХЗСС до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи та враховуючи факт не надання позивачем доказів, спростовуючих доводи відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ТОВ ХЗСС до ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод спеціальних сплавів" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 вересня 2019 року.

Суддя Ю.О. Супрун