Постанова

від 12.12.2019 по справі 520/4984/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О.

12 грудня 2019 р. Справа № 520/4984/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Калитки О. М. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод спеціальних сплавів на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод спеціальних сплавів до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В с т а н о в и л а:

22.05.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю Харківський завод спеціальних сплавів (далі - ТОВ ХЗСС , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /зворот а.с. 50/, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС в Харківській області, контролюючий орган), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 01.04.2019 року № 89, в частині внесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підприємство не відповідає жодній із вимог підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризикованості, тому оскаржуваним рішенням його безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказує, що аналіз положень Порядків з питань з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що є два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттям рішення по реєстрації або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, сам етап прийняття рішення податковим органом. Виходячи зі змісту вказаних норм, - рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів. Таким чином, підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку є саме другий етап за наслідками якого приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та/або відмову в такій реєстрації та рішення про включення в ризикові відповідно є правовим актом індивідуальної дії, оскільки застосовується одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, не розрахований на широке коло осіб.

При цьому, згідно протоколу комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) остання саме з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам вирішила внести позивача до Журналу ризикових платників.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи и охоронювані законом інтереси позивача, оскільки є рекомендаціями та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року (рішення у повному обсязі складено 16.09.2019 року) у задоволенні адміністративного позову ТОВ ХЗСС відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що саме другий етап, за наслідкам якого прийнято рішення контролюючим органом про відмову в реєстрації податкової накладної, яке приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів, є підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку. При цьому, позивачем не надано належних доказів, що ним оскаржувалось рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та надавались до контролюючого органу первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Суд визначився, що якщо рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації є актом індивідуальної дії, оскільки застосовуються одноразово і після реалізації вичерпує свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, нерозраховане на широке коло осіб та тягне за собою негативні наслідки для позивача, то рішення у вигляді протоколу щодо занесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є актом індивідуальної дії, яке не порушує та не впливає на безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує негативні наслідки.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач просить його скасувати та прийняти нове - про задоволення вимог його адміністративного позову.

Аргументи, наведені скаржником в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні доводам, викладеним ним у позові.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Згідно зі ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги ТОВ ХЗСС , з наступних підстав.

Як установлено судовим розглядом, рішенням Комісії від 01.04.2019 року включено ТОВ ХЗСС до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистема Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників відповідно п. 1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником /а.с. 55/.

Підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних системах контролюючого органу, та яка свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що за приписами п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

В свою чергу, згідно п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Пунктом 2 Порядку № 117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а / б п. 185.1 ст. 185, пп. а / б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Наведене вище узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 20.11.2019 року у справі № 480/4006/18 (К/9901/18097/19).

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Системно аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що внесення до системи АІС Податковий блок податкової інформації, щодо відповідності ТОВ ХЗСС критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 316 КАС України).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Харківський завод спеціальних сплавів залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка С.С. Рєзнікова Постанова складена і підписана 12 грудня 2019 року.