Рішення

від 08.09.2019 по справі 520/4098/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2019 р. № 520/4098/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ліпчанської Я.В.,

представника позивача - Кривошеєнко О.Ю.,

представника відповідача - Білоконя С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "БРАУН ВУД" (61001, м.Харків, вул. Набережна здоров`я, буд.12, кв.25, код ЄДРПОУ 39884449) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "БРАУН ВУД" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001351403 від 18 квітня 2019 року, яким ПП "БРАУН ВУД" було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств код платежу 11021000 на суму 323045,75 грн., з яких 271798,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)51247,75 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000171403 від 18.04.2018 року, яким ПП "БРАУН ВУД" було зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5530, 30грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004811403 від 10.12.2018 року, яким ПП «БРАУН ВУД» було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб код платежу 11020500 у сумі 340,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0004821403 від 10.12.2018 р., яким ПП «БРАУН ВУД» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість код платежу 14060100 у розмірі 5000,00 грн. та застосовану суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 0,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004831403 від 10.12.2018 р., яким ПП «БРАУН ВУД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість код платежу 141060100 на суму 102281,25 грн., з яких за податковим зобов`язанням 81825,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 20456,25 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004841403 від 10.12.2018 р., яким ПП «БРАУН ВУД» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18260, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4565,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004851403 від 10.12.2018 р., яким ПП «БРАУН ВУД» застосовано штраф в сумі 335,00 грн. за платежем податок на додану вартість (30 14060100).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Відповідач проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначивши, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 14.08.2019 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 09.09.2019 р. о 16:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в уточненій позовній заяві.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "БРАУН ВУД" (код за ЄДРПОУ 39884449) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.07.2015 по 31.12.2017, валютного та іншого законодавства за період з 08.07.2015 по 31.12.2017.

Результати перевірки оформлені актом від 02.11.2018 №4600/20-40-14-03-07/39884449, яким зафіксовано порушення позивачем:

1) п.п.14.1.11 п.14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено завищення задекларованого від`ємного значення об`єктом оподаткування податком на прибуток за 2015 рік в сумі 5530 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 456662,00 грн., у т.ч. 2015 рік на суму 66807,00 грн., 2016 рік на суму 158965,00 грн., 2017 рік на суму 230890,00 грн.;

2) п.п.44.1 ст.44, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 119486,00 грн., у тому числі за вересень 2015 року на 25975 грн., за жовтень 2015 року на 11686 грн., за листопад 2015 року на 26384 грн., за червень 2016 року на 55441 грн. Зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, ряд. 21/24 декларації всього у сумі 5000 грн., в тому числі за грудень 2017 року на 5000 грн. Перевіркою повноти визначення суми податку на додану вартість, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, в результаті допущених порушень податкового законодавства, встановлено її завищення на загальну суму 18260 грн., в тому числі: по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року в сумі 18260 грн. В порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI по ПП "БРАУН ВУД" встановлена несвоєчасна реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

3) п.46.1 ст. 46 та п.п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI в частині ненадання додатку ПН в складі "Декларації про прибуток підприємств" за 2017 рік;

4) ст. 24 Кодексу законів про працю України, вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" в частині не подання до органів Державної фіскальної служби повідомлень про прийняття працівниеів на роботу: підприємством було допущено до роботи працівників товариства, які працюють за основним місцем роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) пункт 4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, а саме: звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень, серпень 2015 року, по строку - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, фактично до ГУ ДФС Харківської області не надано.

На підставі вищевказаного акту перевірки від 02.11.2018 №4600/20-40-14-03-07/39884449, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 00004791403, яким ПП "БРАУН ВУД" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств код платежу 11021000 на суму 554125,75 грн., з яких 456662,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 97463,75 грн.;

- № 00004801403, яким ПП "БРАУН ВУД" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5530,00 грн.;

- № 00004811403, яким ПП "БРАУН ВУД" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб код платежу 11020500 у сумі 340,00 грн.;

- № 00004821403, яким ПП "БРАУН ВУД" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість код платежу 14060100 у розмірі 5000,00 грн. та застосовану суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 0,00 грн.;

- № 00004831403, яким ПП "БРАУН ВУД" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість код платежу 141060100 на суму 102281,25 грн., з яких за податковим зобов`язанням 81825,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 20456,25 грн.;

- № 00004841403, яким ПП "БРАУН ВУД" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18260,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4565,00 гри.;

- № 00004851403, яким ПП "БРАУН ВУД" застосовано штраф в сумі 335,00 грн. за платежем податок на додану вартість.

Позивач не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, подавши скаргу 13.02.2019.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 27.02.2019 №9649/6/99-99-11-04-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 18.04.2019.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 12.04.2019 року № 17226/6/99-99-11-04-01-25, яким скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 10.12.2018 року № 00004791403 та № 00004801403 в частині завищення собівартості з реалізації у 2017 році палетної заготовки та завищення собівартості реалізації готової продукції за рахунок включення до її складу вартості ПММ, отриманих від ТОВ "ПРОМ гарант плюс", а в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення та податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 10.12.2018 № 00004811403, № 00004821403, №00004831403, № 00004841403, № 00004851403 залишені без змін, а скаргу частково задоволено.

Разом з тим, 18 квітня 2019 року на адресу позивача надіслано податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області:

- № 00001351403, яким ПП "БРАУН ВУД" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств код платежу 11021000 на суму 323045,75 грн., з яких 271798,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)51247,75 грн.;

- № 00000171403, яким ПП "БРАУН ВУД" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5530, 30грн.

Позивач не погодившись з винесеними вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями подав 19 квітня 2019 року на них скаргу до Державної фіскальної служби України.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Як було встановлено під час розгляду справи з пояснень представника позивача та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) укладено договір поставки товару №003 від 04.09.2015, за умовами якого продавець продав ПП "БРАУН ВУД" товар (енергозберігаючі лампи) для використання у господарській діяльності покупця.

Реальність виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується видатковими накладними, прибутковою накладною.

В період, який перевірявся, основним видом діяльності товариства була лісозаготівля (код КВЕД 02.20), що потребує, в тому числі, наявності приладів освітлення для здійснення процесу виробництва, тобто для подальшого використання освітлювальних приладів (енергозберігаючих ламп) у власній господарській діяльності.

Вказаний товар був оприбуткований та відображений в бухгалтерському обліку ПП "БРАУН ВУД".

Крім того, в перевіряємому періоді між ПП "БРАУНВУД" (покупець) та TOB "ЕПІЦЕНТР-4" (продавець) 01 вересня 2015 року укладено договір поставки товару №1, за умовами якого ПП "БРАУН ВУД" придбало у ТОВ "ЕПІЦЕНТР-4" верстат ВОУ -100, верстат двохвальний СМ2В-240 та верстат брусувальний СБ-36.

Реальність виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується видатковим накладними та податковими накладними, акт приймання-передачі.

У зв`язку із чим, ТОВ "ЕПІЦЕНТР-4" зареєстровано платником податку на додану вартість. Податкові накладні, складені і зареєстровані ТОВ "ЕПІЦЕНТР-4" на ім`я ПП "БРАУН ВУД".

Транспортування верстату двохвального СМ2В-40, верстату брусувального СБ-36 від продавця здійснювалось транспортом покупця за товарно - транспортною накладною № 0001 від 25 червня 2016 року.

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (покупець) та ТзОВ "ФОРВАРД-АВТО15" (продавець ) 07 квітня 2016 року укладено договір поставки товару № 2346, відповідно до умов якого покупець придбав у продавця одноковшевий колісний екскаватор ATLAS 1404, 1993 р.в. і.н. НОМЕР_1 , бувший у використанні, об`єм ковша 0,8м3.

Реальність виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується видатковим накладними, податковими накладними, актом приймання-передачі транспортного засобу.

Податкові накладні, складені і зареєстровані ТзОВ "ФОРВАРД-АВТО 15".

Транспортування колісного екскаватору від продавця здійснювалось силами продавця. При передачі продавцем товару покупцю складено видаткові накладні № 360/2 від 07.04.2016 р. та, окрім того, акт приймання-передачі транспортного засобу від 07.04.2016 р. Вказаний товар був оприбуткований та відображений в бухгалтерському обліку ПП "БРАУН ВУД".

Крім того, між позивачем (покупець) та TOB "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (постачальник) 11 листопада 2016 року укладено договір поставки №16, за умовами якого покупець придбав у постачальника дизпаливо Energy.

Реальність виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується видатковим накладними, специфікаціями та податковими накладними.

Податкові накладні, складені і зареєстровані ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС".

Придбане позивачем дизпаливо у ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" використовується товариством у його господарській діяльності, а саме: для заправки транспортного засобу напівпричепу тентованого General Tralers ТХ-34 № НОМЕР_2 державний номер НОМЕР_3 , яким ПП "БРАУН ВУД" здійснювало транспортування, зокрема, сировини (пиловнику), що відображено у відповідних ТТН, а також у накопичувальних відомостях, що складалися ним щоквартально.

Розрахунки за вказаними договорами здійснені в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки контрагентів позивача: ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "ЕПІЦЕНТР-4", ТзОВ "ФОРВАРД-АВТО15", ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС".

Разом з тим, основним видом діяльності позивача за КВЕД є 02.20 Лісозаготівлі, що підтверджується відомостями з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка наявна в матеріалах справи.

Позивач має дозвіл №128.17.63 наданий Головним управлінням Держпраці у Харківській області на експлуатацію технологічного устаткування деревообробної промисловості: верстат круглопиляльний багатопильний чотиривальний брусувальний моделі СБ-36, зав. №0096, 2015 р., Україна; верстат круглопиляльний багатопильний чотиривальний брусувальний моделі СМ2В-240, зав. №0029, 2015 р., Україна; верстат обрізний універсальний моделі ВОУ - 100, зав. №0010, 2015 р., Україна, за адресою: Рівненська область, смт. Рафалівка, вул. Залізнична, 9.

В матеріалах справи міститься копія довідки Московського районного Військового комісаріату від 26.04.2016 №1185/12 про перебування транспортного засобу на військовому обліку, а саме: екскаватора ATLAS 1404.

Поряд із цим, суд зауважує, що у власності позивача перебуває склад матеріальний, що розташований за адресою: Рівненська область, смт. Рафалівка, вул. Залізнична, 9, який використовується підприємством у його господарській діяльності, що підтверджується договором купівлі - продажу складу, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічним паспортом на виробничий будинок "склад матеріальний".

Також, у власності позивача перебуває будівлі майстерні, за адресою: Рівненська область, смт. Рафалівка, вул. Залізнична, 9, що підтверджується договором купівлі - продажу, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічним паспортом на будівлю майстерні.

Крім того, у власності позивача перебуває будівля електростанції, за адресою: Рівненська область, смт. Рафалівка, вул. Залізнична, 9, що підтверджується договором купівлі - продажу, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічним паспортом на будівлю електростанції.

Отже, у позивача наявні приміщення, які необхідні підприємству для здійснення господарської діяльності пов`язаної з лісозаготівлею.

По суті позовних вимог, суд зазначає, що приписами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями ст. 138 Податкового кодексу України визначено різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Так, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Приписами п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 1983.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що правочини, укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "ЕПІЦЕНТР-4", ТзОВ "ФОРВАРД-АВТО15", ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" є такими, що укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті. Отже, такі договори є належними та допустимими доказами наявності між позивачем та його контрагентами факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів позивачу від контрагентів після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), відповідачем не надано.

Внаслідок укладання позивачем із своїми контрагентами договорів змінився майновий стан позивача, а саме він отримав товар, який в подальшому використовуав у власній господарській діяльності, в подальшому готова продукція була реалізована кінцевому споживачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку, рахунками на оплату, видатковими накладними, актами прийому товару, договорами купівлі - продажу, товарно - транспортними накладними на перевезення деревини.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи, що у контролюючого органу не було законних підстав для визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, відтак Головним управлінням ДФС у Харківській області безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції.

Щодо неподання додатку ПН в складі "Декларації про прибуток підприємств" 2017 рік, суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ПП "Браун Вуд" (замовник) уклало з Firm "Logical Link Group" LLC (США) (виконавець) договір №LLG 2405 від 24.05.2017 про надання транспортних і експедиторських послуг при перевезенні вантажів морським, авто або авіа транспортом, перевезення на умовах FCA-Нова Рафалівка CFR Інчхон.

Так, на виконання умов договору ПП "Браун Вуд" з розрахункового рахунку сплачено кошти за вищевказаним договором.

Актом виконаних робіт від 25.05.2017 №248 по договору №LLG 2405 від 24.05.2017 підприємством - нерезидентом надані послуги з транспортного експедирування доставки грузів з Одеси.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Так, позивач виконав свій обов`язок щодо подання декларації про прибуток підприємств за 2017 рік, задекларував та сплатив до бюджету всі податкові зобов`язання по взаємовідносинам з Firm "Logical Link Group" LLC.

Щодо висновку контролюючого органу про завищення позивачем собівартості реалізованої готової продукції на загальну суму 953270,27 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 953270,27 грн. за рахунок включення до її складу сум на виробництво готової продукції по яких підприємством не отримано доходу в звітному періоді, суд зазначає настпуне.

Так, судом встановлено, що позивачем під час перевірки було надано перевіряючим відповідача технологічну карту розпилу деревини, згідно якої сировиною для розпилу деревини є деревина хвойної породи сосна, кінцевою продукцією є пиломатеріали обрізні, а саме дошка та брус.

У зв`язку із чим, контролюючий орган дійшов висновку, позивач повинен відносити операційні витрати на конкретні види готової продукції, тобто сума операційних витрат підприємства має бути повністю розподілена по видах вироблюваної продукції, а також в акті перевірки зазначив, що відповідно до оборотів бухгалтерського рахунку 231 "Виробництво" по дебету рахунку не відображено понесені витрати на виготовлення продукції, а за кредитом рахунку 231 відображено списання сум номенклатурним групам на рахунок 26 "Готова продукція", що призвело до від`ємного кінцевого залишку по декільком номенклатурним групам.

Разом з тим приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Проте, через те, що ціна товарів (робіт, послуг) є нижчою собівартості, витрати, понесені платником податків у зв`язку з отриманням доходів, не втрачають свого зв`язку із господарською діяльністю, яка у загальній сукупності дій спрямована на отримання доходу, оскільки п.п 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь іншої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, для господарського статусу операції визначальним є отримання доходу. Від`ємне значення при здійсненні господарської операції не свідчить про відсутність господарської діяльності підприємства та не потребує коригування витрат

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України викладеними в ухвалі від 12.12.2013 р. справа №К/800/12864/13, в якій суд зазначив, що прибутковість кожної окремої операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності, - вона може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об`єктивними причинами.

Отже, продаж позивачем палетної заготівки у 2017 році нижче її фактичної собівартості не можна розглядати як операції, вчинені за межами господарської діяльності, відповідно, при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з поставки товарів ПП "Браун Вуд" виходило із договірних цін, встановлених сторонами у договорах поставки та таких, які відповідають рівню звичайних цін.

Системно аналізуючи вище зазначені обставини, суд зазначає, що висновки відповідача про завищення позивачем собівартості реалізованої готової продукції на загальну суму 953270,27 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 953270,27 грн. за рахунок включення до її складу сум на виробництво готової продукції по яких підприємством не отримано доходу в звітному періоді, є безпідставними та документально не підтвердженими .

Разом з тим, в акті перевірки відповідач зазначив, що підставою для виключення перевіряючими зі складу витрат вартості товару, придбаного у ФОП ОСОБА_1 є відсутність у позивача документів стосовно: транспортування придбаних ламп, документів стосовно місць зберігання придбаних ламп, документів щодо розвантажувально - навантажувальних робіт придбаних ламп, сертифікатів якості на отримані енергозберігаючі лампи.

Так, суд зазначає, що Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до розділу 1 Правил перевезення товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно положень пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6 Правил перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Вказаний висновок суду повністю узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №П/811/2816/15.

Отже, товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги.

Також, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №826/13058/15, суд зазначив: "товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. В межах спірних відносин податковий кредит та витрати по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувався, що обумовлює безпідставність доводів податкового органу в частині вимог до товарно-транспортних накладних взагалі".

Отже, відсутність товарно - транспортних накладних у ПП "БРАУН ВУД" не може бути підтвердженням відсутності фактичного отримання ТМЦ від ФОП ОСОБА_1 , а також відсутність товарно - транспортної накладної на перевезення верстату ВОУ-100 не може бути підтвердженням відсутності фактичного отримання ТМЦ від ТОВ "ЕПІЦЕНТР-4", з підстав зазначених вище.

Надані перевіряючим договори поставки, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання - передачі, документи на оплату є підтвердженням того, що придбання ПП "БРАУН ВУД" у своїх контрагентів товарів фактично відбувалось, тобто мав місце фактичний рух активів.

Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості на товар придбаний у ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Так, частиною 2 ст. 15 Господарського Кодексу України визначено, що застосування стандартів чи їх окремих положень (які можуть містити певні положення щодо підтвердження відповідності (сертифікації) продукції є обов`язковим для учасників угоди (контракту) щодо виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти.

Оскільки сторонами договору поставки енергозберігаючих ламп не зазначено стандартів, яким мав відповідати товар, на продавцеві було зобов`язання передати покупцеві якісний товар, відповідно до приписів ст. 673 Цивільного Кодексу України: продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу.

Таким чином, суд доходить висновку, що відсутність у ПП "БРАУН ВУД" сертифікатів якості на товар, придбаний у ФОП ОСОБА_1 не є підставою вважати, що договір укладений між позивачами є фіктивним та товар не передавався, оскільки сертифікати є документом, що засвідчує якість товару, а не факт його передання покупцеві.

Отже, контролюючий орган не може ставити в залежність реальність господарських операцій з продажу ПП "БРАУН ВУД" енергозберігаючих ламп при відсутності на них документів щодо їх якості, отримання яких покупцем від продавця є правом, а не обов`язком, від наявності/відсутності сертифікатів якості на товар.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки №4600/20-40-14-03-07/39884449 від 02.11.2018 р., на те, що підставою для виключення перевіряючими зі складу витрат ПП "БРАУН ВУД" вартості товару, придбаного у ТОВ "ЕПІЦЕНТР-4", та зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених в ціні товару придбаного у Товариства є відсутність у позивача довіреності на отримання основного засобу, товарно-транспортних накладних, інших супровідних документів, суд вважає їх безпідставними, оскільки: вказаний товар був фактично отриманий, оприбуткований та відображений в бухгалтерському обліку ПП "БРАУН ВУД". Факт передання продавцем і отримання покупцем верстату ВОУ -100, верстату двохвального СМ2В-240 та верстату брусувального СБ-36 підтверджено видатковими накладними та актом приймання-передачі верстатів.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на те, що підставою для виключення перевіряючими зі складу витрат ПП "БРАУН ВУД" вартості товару, придбаного у ТзОВ "ФОРВАРД-АВТ015", та зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених в ціні товару придбаного у Товариства є відсутність у позивача довіреності на отримання основного засобу, товарно-транспортних накладних, інших супровідних документів, суд зазначає, що факт отримання ПП "БРАУН ВУД" колісного екскаватору та виникнення у нього права власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 , згідно якого ПП "БРАУН ВУД" значиться власником екскаватора колісного реєстраційний номер НОМЕР_5 марка ATLAS 1404 рік випуску 1993 заводський номер НОМЕР_1 двигун № НОМЕР_6 шасі № НОМЕР_7 , виданого ДІСГ в Харківській області 15.06.2016 р.

Таким чином, суд доходить висновку, що у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські та податкові документи, які підтверджують взаємовідносини з контрагентом ТзОВ "ФОРВАРД-АВТО15", а тому позивач мав право включати до складу витрати та податкового кредиту, відповідно, суми витрат та суми ПДВ з сум витрат на оплату товару, отриманого від ТзОВ "ФОРВАРД-АВТО15".

Окрім того, відповідач в акті перевірки посилався на порушення з боку ТзОВ "ФОРВАРД-АВТО15" та ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" податкового законодавства, проте, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування витрат та податкового кредиту від дотримання вимог чинного законодавства, зокрема податкового, контрагентом-постачальником.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (ч.3 ст. 8 Конституції України), юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, якщо контрагент порушив норми чинного законодавства, зокрема податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для виключення зі складу витрат та податкового кредиту платника податку сум витрат та сум ПДВ з сум витрат, сплачених контрагентам-постачальникам та визначення внаслідок цього платнику податків податкового зобов`язання з ПДВ та податку на прибуток, так як останній виконав усі передбачені законом дії та має всі документальні підтвердження розміру витрат та податкового кредиту. Крім цього, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов`язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податкових зобов`язань до бюджету.

Разом з тим, пояснення свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні узгоджуються із доводами позивача викладеними у позовній заяві.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції Приватного підприємства "БРАУН ВУД" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документам, відтак податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001351403 від 18.04.2019 р., №0000171403 від 18.04.2018 р., №00004811403 від 10.12.2018 р., №0004821403 від 10.12.2018 р., №00004831403 від 10.12.2018 р., №00004841403 від 10.12.2018 р., №00004851403 від 10.12.2018 р. прийнятті необґрунтовано та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "БРАУН ВУД" (61001, м.Харків, вул. Набережна здоров`я, буд.12, кв.25, код ЄДРПОУ 39884449) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000171403 від 18.04.2018 року, яким ПП "БРАУН ВУД" було зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5530, 30грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004811403 від 10.12.2018 року, яким ПП «БРАУН ВУД» було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб код платежу 11020500 у сумі 340,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0004821403 від 10.12.2018 р., яким ПП «БРАУН ВУД» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість код платежу 14060100 у розмірі 5000,00 грн. та застосовану суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 0,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004831403 від 10.12.2018 р., яким ПП «БРАУН ВУД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість код платежу 141060100 на суму 102281,25 грн., з яких за податковим зобов`язанням 81825,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 20456,25 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004841403 від 10.12.2018 р., яким ПП «БРАУН ВУД» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18260, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4565,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004851403 від 10.12.2018 р., яким ПП «БРАУН ВУД» застосовано штраф в сумі 335,00 грн. за платежем податок на додану вартість (30 14060100).

Стягнути на користь Приватного підприємства "БРАУН ВУД" (61001, м.Харків, вул. Набережна здоров`я, буд.12, кв.25, код ЄДРПОУ 39884449) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) судовий збір у розмірі 6890,36 (шість тисяч вісімсот дев`яносто ) грн. 36 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2019 року.

Суддя О.М. Тітов