Ухвала

від 12.08.2019 по справі 826/15049/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15049/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Літвіної Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Леко Стайл до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, 02 серпня 2019 року Державною фіскальною службою України (далі - Відповідач, ДФС України) подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України та п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року було прийняте у відкритому судовому засіданні. Повний текст судового рішення складений 27 березня 2019 року.

Відповідно до відбитку штампу відділення поштового зв`язку на конверті, в якому було направлено вперше подану Відповідачем апеляційну скаргу, оскаржуване рішення суду першої інстанції ДФС України отримала не пізніше 18 квітня 2019 року.

Враховуючи вимоги ст. 120 КАС України останній день строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду для відповідача є 20 травня 2019 року.

Тобто, звертаючись до суду з апеляційною скаргою 16 серпня 2019 року скаржником пропущено строк на оскарження даного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник 18 квітня 2019 року звертався до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з недотриманням скаржником вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року продовжено ДФС України строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять з днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Повторно звертаючись до суду з апеляційною скаргою 16 серпня 2019 року Відповідачем у тексті апеляційної скарги зазначено клопотання про звільнення від сплати судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Стверджуючи про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник зазначає, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, яка подана до суду у строк визначений ст. 295 КАС України. Також скаржник зазначає, що ним вживаються заходи необхідні для сплати судового збору.

Надаючи правову оцінку заяві відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає за необхідне зазначити, що до апеляційної скарги не надано доказів вжиття скаржником будь-яких заходів, необхідних для сплати судового збору.

Крім того, відповідач не надав доказів звернення до органів Управління ДКС України з платіжними дорученнями щодо сплати судового збору, у проведенні яких було б відмовлено з підстав відсутності коштів або їх блокуванням.

Своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення даної скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів визнає неповажними вказані у заяві скаржника доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року.

Стосовно ж доводів Відповідача про необхідність звільнення від сплати судового збору у зв`язку з блокуванням рахунків органами ДКС України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, вказаних дій скаржником не вчинено.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю фінансування.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перевіряючи наявність підстав для звільнення Відповідача від сплати судового збору, суд не встановив обставин та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" може бути здійснено вказані дії.

Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків ДФС України, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

З огляду на зазначені вище обставини клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру.

Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн 00 коп.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір у розмірі 1762 грн 00 коп., а відповідач, звертаючись із апеляційною скаргою - 2643 грн 00 коп. (1762 грн 00 коп. * 1,5 (150 %)).

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України встановлено, що, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших, поважних на думку Апелянта, причин, та надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 133, 169, 293, 295, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Леко Стайл до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Літвіна