Ухвала

від 16.09.2019 по справі 0940/2192/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/8235/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Ільчишин Н. В. суддів -Гуляка В. В. Коваля Р. Й.

перевіривши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі № 0940/2192/18 за адміністративним позовом ТзОВ "Сервісенергогруп" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області в особі головного інспектора будівельного нагляду Бицкало В.В. про визнання протиправною та скасування постанови щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727413860 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 19 серпня 2019 року.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником 02.09.2019 (отримано суддею-доповідачем 16.09.2019) направлено до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, яке обґрунтоване оплатою судового збору Державною казначейською службою України 21.06.2019 та відсутністю впливу на казначейську службу.

Даючи правову оцінку вказаному клопотанню про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

Підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.

Колегія суддів звертає увагу на те, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Закріплений у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року Надточій проти України , принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Таким чином, дослідивши обґрунтування наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що наведені підстави не є поважними, оскільки таке не містить посилань на те, які непереборні та істотні обставини позбавили апелянта можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою. Наведені апелянтом доводи не можуть бути достатньою підставою для поновлення строку оскарження, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення відповідного клопотання апелянта.

Вказане підтверджується постановами Верховного Суду від 14 лютого 2019 року справа №826/15730/17, від 19 березня 2019 року у справі №592/10745/17, від 11 липня 2019 року справа №341/367/18.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не наведені поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про усунення недоліків апеляційної скарги відмовити, визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі № 0940/2192/18 за адміністративним позовом ТзОВ "Сервісенергогруп" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області в особі головного інспектора будівельного нагляду Бицкало В.В. про визнання протиправною та скасування постанови щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. В. Ільчишин судді В. В. Гуляк Р. Й. Коваль