Рішення

від 13.09.2019 по справі 360/329/19

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2019 р. Справа №360/329/19

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бородянської селищної ради, третя особа на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру Київської області, про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки та рішення селищної ради незаконними та їх скасування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , (далі - відповідач), Бородянської селищної ради, вказавши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру Київської області (далі - третя особа), в якому вказала, що вона є власником 3/5 частин житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 28.02.1998 року. В той же час, інші 2/5 частини зазначеного житлового будинку з надвірними спорудами належать відповідачу ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.04.2012 року. Вказаний житловий будинок в натурі між власниками не поділений, рішення Бородянською селищною радою про присвоєння окремого нового адресного номера - АДРЕСА_2 , будь-якому об`єкту нерухомості не приймалося.

Рішенням 14 сесії 4 скликання Бородянської селищної ради від 21.10.2004 року в частині затвердження документації із землеустрою та передачі у власність ОСОБА_3 , земельної ділянки загальною площею 0,2022 га, яка розташована у АДРЕСА_2 , являється протиправним та таким що порушує законні права та інтереси позивача. Приймаючи оскаржуване рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , селищна рада явно вийшла за межі положень ст. 12 ЗК України, оскільки передаючи у власність земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, сесія мала вивчити питання про належність цього нерухомого майна певним особам. І в обов`язковому порядку, перед передачею землі у власність ОСОБА_3 , депутати селищної ради зобов`язані були вирішити питання про передачу земельної ділянки у спільну власність співвласникам житлового будинку, який на цій ділянці розташований, як того вимагає зміст ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України. Незважаючи на зазначені норми, земельна ділянка була передана одноособово у власність ОСОБА_3 , при цьому у оскаржуваному рішенні адреса земельної ділянки умисно була змінена з метою створення умов, при яких передана земельна ділянка не пов`язувалася із житловим будинком по АДРЕСА_2 , з метою протиправного усунення позивачки ОСОБА_1 , від права на вказану земельну ділянку. Також вказувала, що документація із землеустрою, яка затверджена оскаржуваним рішенням, виконана із порушенням норм ЗК України та Закону України Про землеустрій , оскільки не відбулося погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами, а підпис позивача у акті погодження меж ділянки, який являється невід`ємною частиною технічної документації із землеустрою, є підробленим, що встановлено висновком почеркознавчої експертизи № 7483 від 20.10.2015 року експертами Харківського НДІСЕ.

Крім того, факт допущених порушень при розробці та затвердженні документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_4 , по АДРЕСА_2 , підтверджується: актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.07.2017 року №184-Дк/229/АП/09/01-17, що проведена управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області; висновком №31-28-0.191-1297/63-17 від 12.09.2017 року, що наданий за результатами перевірки Департаментом контролю за використанням та охороною земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Схемою розміщення земельної ділянки ОСОБА_3 , (кадастровий номер 3221055100:01:001:0134) з відображенням контурів об`єктів домоволодіння ОСОБА_1 , з яких видно, що вказана земельна ділянка перекриває (накладається) на частину житлового будинку та господарських споруд, які належать ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 4 скликання Бородянської селищної ради від 21.10.2004 року у частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,2022 га у АДРЕСА_2 ; визнати недійсним (незаконним) та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 0,0413 га із кадастровим номером 3221055100:01:001:0135, який виданий на підставі зазначеного рішення Бородянської селищної ради 29.12.2006 року та зареєстрований в Книзі за № 010632400394 на ім`я ОСОБА_3 ; визнати недійсним (незаконним) та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 662444, яка розташована у АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1497 га із кадастровим номером 3221055100:01:001:0134, який виданий на підставі зазначеного рішення Бородянської селищної ради 29.12.2006 року в Книзі за № 010632400395 на ім`я ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 09.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України. Також вказаною ухвалою витребувано від Бородянської селищної ради Київської області копії витягу із рішення Бородянської селищної ради від 21.10.2004 року (14 сесії 4 скликання) щодо затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,2022 га у АДРЕСА_2 ; із архіву Міськрайонного управління Держгеокадастру у Бородянському районі та м. Буча копії державного акту на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства площею 0,0413 га із кадастровим номером 3221055100:01:001:0135, який виданий на підставі зазначеного рішення Бородянською селищною радою 29.12.2006 року та зареєстрований в Книзі за №010632400394 на ім`я ОСОБА_3 ; та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №662444, яка розташована у АДРЕСА_2 для для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1497 га із кадастровим номером 3221055100:01:001:0134, який виданий на підставі зазначеного рішення Бородянською селищною радою 29.12.2006 року та зареєстрований в Книзі за №010632400395 на ім`я ОСОБА_3 .

Копію ухвали суду від 09.04.2019 року та позовну заяву з додатками відповідач ОСОБА_2 , отримала 26.07.2019 року, у встановлений судом строк подала суду відзив на позов із додатками, надіславши його у встановленому процесуальним законом порядку учасникам справи, в якому проти задоволення позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначаючи наступне.

Житловий будинок АДРЕСА_1 разом із надвірними будівлями був поділений в натурі між його власниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ще в 1959 році. Свідченням цьому є прийняті рішення за №15 від 14.07.1959 року виконкому Бородянської селищної ради депутатів трудящих, згідно якого визнано право власності на 3/5 частини вказаного будинковолодіння за ОСОБА_5 та за №20 від 16.09.1959 року виконкому Бородянської селищної ради депутатів трудящих, згідно якого визнано право власності на 2/5 частин вказаного будинковолодіння за ОСОБА_6 . На підставі зазначених рішень кожен із власників будинковолодіння АДРЕСА_1 отримав свідоцтво про право особистої власності на відповідну частину будинку - ОСОБА_5 , на 3\5 частини з послідуючою реєстрацією в Ірпінському міськселищному бюро технічної інвентаризації 22.07.1959 року та ОСОБА_6 , на 2/5 частини 16.09.1959 року з послідуючою реєстрацією у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації. Саме 13.09.1965 року чоловік відповідача ОСОБА_3 , придбав в ОСОБА_6 , 2/5 частини вказаного житлового будинку із надвірними спорудами, в який і вселилася їх сім`я. Пізніше 08.02.1966 року чоловік відповідача зареєстрував своє право власності на 2/5 частини будинковолодіння в Київському міжміському бюро технічної інвентаризації за №20.

Як вбачається із копії записів із земельно - кадастрової книги колгоспу ім. Леніна смт. Бородянка Київської області за 1987-1993 роки за частинами будинковолодіння по АДРЕСА_1 були закріплені присадибні земельні ділянки - за чоловіком позивача за №73 загальною площею 0,15 га та за ОСОБА_1 , за №73-а загальною площею 0,16 га.

Після смерті 23.10.1986 року сусідки ОСОБА_7 , сім`я відповідача продовжувала користуватися своєю присадибною земельною ділянкою як і позивачка ОСОБА_1 , присадибною земельною ділянкою своєї матері. Знову ж таки жодних конфліктних ситуацій між членами наших сімей щодо користування присадибними земельними ділянками не виникало до 2009 року, аж до поки ОСОБА_1 , не зайнялася питанням оформлення права власності на свою присадибну земельну ділянку.

У 2004 році чоловік відповідача ОСОБА_3 , звернувся із заявою до Бородянської селищної ради по питанню оформлення права власності на присадибну земельну ділянку та отримав рішення 14-ї сесії 4-го скликання Бородянської селищної ради від 21.10.2004 року про надання земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та для ведення особистого селянського господарства за адресою по АДРЕСА_1 загальною площею 0.2022 га, а також про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та безкоштовну передачу її у приватну власність, зокрема, площею 0,15 га - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та 0,072 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач вважає, що оспорюване позивачем рішення Бородянської селищної ради є законним, ухвалене відповідно до пункту 7 розділу X Перехідні положення ЗК згідно змісту якого громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, одержані ними до першого січня 2002 року у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди у розмірах, що раніше були передбачені чинним законодавством. Саме з 1965 року до чоловіка позивача ОСОБА_3 , перейшло право користування присадибною земельною ділянкою загальною площею 0,15 га від попереднього її користувача ОСОБА_6 Користуючись своїм правом він жодним чином не ущемляв прав інших власників будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Крім того, при прийнятті рішення Бородянська селищна рада дотрималася положень ст. 118 ЗК України про порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та п.п. б(г) ч. 1 ст. 121 ЗК України щодо норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянах для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Посилання ОСОБА_1 , на порушення Бородянською селищною радою норм Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України не можуть прийматися до уваги судом, оскільки застосування положень ЗК України та ЦК України в редакції 2002 та 2004 років до правовідносин, що виникли більш як 45 років є некоректним та необґрунтованим.

Відзив ОСОБА_2 , на позовну заяву ОСОБА_1 , остання отримала 16.08.2019 року, у встановлений судом строк подала Клопотання долучити до матеріалів справи з додатками, яке за змістом є відповіддю на відзив, однак суд не приймає його до уваги, оскільки у порушення ч. 9 ст. 83, ч. 4 ст. 178 ЦПК України копія відзиву та докази, додані до нього, не надіслані іншим учасникам справи.

На виконання вимог ухвали суду від 09.04.2019 року від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшли копії державного акту на право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства площею 0,0413 га із кадастровим номером 3221055100:01:001:0135, який виданий на підставі зазначеного рішення Бородянською селищною радою 29.12.2006 року та зареєстрований в Книзі за №010632400394 на ім`я ОСОБА_3 ; та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №662444, яка розташована у АДРЕСА_2 для для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1497 га із кадастровим номером 3221055100:01:001:0134, який виданий на підставі зазначеного рішення Бородянською селищною радою 29.12.2006 року та зареєстрований в Книзі за №010632400395 на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , є власником 3/5 частин житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 28.02.1998 року, що зареєстрований у Бородянському БТІ за № 20. Вказані обставини підтверджуються копією договору дарування від 28.02.1998 року (а.с. 17), свідоцтва про право на спадщину від 25.07.1989 року (а.с. 16).

Інші 2/5 частини зазначеного житлового будинку з надвірними спорудами належать відповідачу ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.04.2012 року, що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 18).

Житловий будинок АДРЕСА_1 , власниками якого є позивач та відповідач, разом із надвірними будівлями був поділений в натурі між його власниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ще в 1959 році, про що свідчить рішення за №15 від 14.07.1959 року виконкому Бородянської селищної ради депутатів трудящих (а.с. 156), згідно якого визнано право власності на 3/5 частини вказаного будинковолодіння за ОСОБА_5 та за №20 від 16.09.1959 року виконкому Бородянської селищної ради депутатів трудящих, згідно якого визнано право власності на 2/5 частину вказаного будинковолодіння за ОСОБА_6 (а.с. 162-164).

На підставі зазначених рішень кожен із власників будинковолодіння АДРЕСА_1 отримав свідоцтво про право особистої власності на відповідну частину будинку - ОСОБА_5 , на 3/5 частини з послідуючою реєстрацією в Ірпінському міськселищному бюро технічної інвентаризації 22.07.1959 року та ОСОБА_6 , на 2/5 частини 16.09.1959 року з послідуючою реєстрацією у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації, що також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріально посвідченого 26.12.1972 року, оформленого на ім`я матері позивачки ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_5 (а.с. 165-166) та копією нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу частини житлового будинку АДРЕСА_1 від 13.09.1965 року, укладеного між чоловіком відповідача ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 (а.с. 154). Саме 13.09.1965 року чоловік відповідача - ОСОБА_3 , придбав в ОСОБА_6 , 2/5 частини вказаного житлового будинку із надвірними спорудами, в який і вселилася сім`я відповідача. Пізніше 08.02.1966 року чоловік відповідача зареєстрував своє право власності на 2/5 частини будинковолодіння в Київському міжміському бюро технічної інвентаризації за №20 (а.с. 184).

На час купівлі частини будинку із надвірними спорудами за кожним із попередніх власників були закріплені окремі частини житлового будинку та надвірні споруди, що підтверджується копією технічного паспорта на будинковолодіння станом на 27.06.1958 року (а.с. 157-159).

Судом також встановлено, що кожному із попередніх власників було передано у користування присадибні земельні ділянки: за частиною будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_3 , а нині відповідачу - загальною площею 0,15 га та за частиною будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що нині належить ОСОБА_1 , - загальною площею 0,16 га, що підтверджується копіями записів із земельно-кадастрової книги колгоспу ім. Леніна смт. Бородянка Київської області за 1987 - 1993 роки (а.с. 160-161).

В подальшому, рішенням 14-ї сесії 4-го скликання Бородянської селищної ради від 21.10.2004 року про затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 , земельні ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0.2022 га, з них 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та 0,072 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 167-168).

На підставі вказаного рішення, ОСОБА_3 , отримав державний акт серії ЯД №662444 на земельну ділянку площею 0,1497 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221055100:01:001:0134, акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів за № 010632400394 від 29.12.2006 року; та державний акт серії ЯД №662445 на земельну ділянку площею 0,0413 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221055100:01:001:0135, акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів за № 010632400395 від 29.12.2006 року (а.с. 132, 133).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.04.2012 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 , що спадщину прийняла - є його дружина ОСОБА_2 , якій було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, в тому числі і на земельну ділянку площею 0,1497 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221055100:01:001:0134, а на державному акті зроблено відповідну відмітку про перехід права власності на цю ділянку до ОСОБА_2 , зареєстровано у поземельній книзі 23.05.2012 року за реєстровим номером 3221055100010010134:3:01 (а.с 18, 26). Вказані обставини підтверджуються відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Судом також встановлено, що рішенням 2-ї сесії 22-го скликання Бородянської селищної ради від 01.06.1995 року ОСОБА_1 , було передано у власність земельну ділянку площею 0,08 га для ведення підсобного господарства по АДРЕСА_1 . Рішенням 14-ї сесії 23-го скликання Бородянської селищної ради від 31.10.2000 року ОСОБА_1 , було передано у власність земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 35).

При цьому згідно довідки Бородянської селищної ради від 23.07.2013 року (а.с. 31) земельна ділянка площею 0,08 га, що передана у власність за вказаним рішенням від 01.06.1995 року, рахується за адресою АДРЕСА_1 , а земельна ділянка площею 0,15 га, що передана у власність рішенням від 31.10.2000 року - по АДРЕСА_1 .

На замовлення ОСОБА_1 , землевпорядна організація почала виготовляти проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, що передана у власність рішенням від 31.10.2000 року, в тому числі було виготовлено кадастровий план земельної ділянки площею 0,1742 га із зазначенням координат поворотних точок меж земельної ділянки. Вказана технічна документація із землеустрою до управління Держкомзему у Бородянському районі для внесення даних до Державного земельного кадастру не передавалась, про що свідчить відсутність вхідного штампу з реєстрацією вказаного управління на відповідній заяві. Будь-яких доказів відмови управління Держкомзему чи Держгеокадастру у реєстрації вказаної земельної ділянки та відмови присвоєння новоствореній земельній ділянці кадастрового номеру позивачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , неодноразово зверталася зі скаргами на незаконне отримання у власність ОСОБА_3 , земельних ділянок, що підтверджується відповіддю Бородянської селищної ради від 01.02.2018 року, Протоколом постійної комісії з земельних питань від 23.01.2018 року, відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.09.2017 року, від 26.01.2018 року, внаслідок чого було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складено відповідний акт.

04.09.2017 року Управлінням з контролю за використанням і охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог законодавства при наданні у власність та використанні земельних ділянок відповідача, про що складено відповідний акт. Як вбачається із зазначеного акту, перевірка проведена без участі відповідача чи його представника, предметом перевірки були земельні ділянки по АДРЕСА_1 . Перевіркою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221055100:01:001:0134, яка належить ОСОБА_2 , в певній частині повністю перекриває частину фактичного домоволодіння ОСОБА_1 (а.с. 50). Також в акті зазначено, що зі слів ОСОБА_1 , вона не підписувала акт погодження меж вказаної ділянки при відведенні її у власність, її підпис у акті є підробленим, а тому зроблений висновок, що виділення земельної ділянки відповідачу здійснено з порушенням ст. 198 ЗК України. Решту акту складає роз`яснення норм законодавства та зроблено висновок про необхідність вирішення спору у судовому порядку. До акту додано план-схему земельної ділянки ОСОБА_2 , з відображенням контурів об`єктів домоволодіння ОСОБА_1 (а.с. 52).

Вирішуючи вимоги за позовом ОСОБА_1 , суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповдіно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази мають бути належними (ст. 77 ЦПК України), допустимими (ст. 78 ЦПК України), достовірними (ст. 79 ЦПК України) та достатніми (ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Так, позивач, звертаючись до суду, просила визнати незаконним та скасувати рішення Бородянської селищної ради 14 сесії 4 скликання від 21.10.2004 року у частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,2022 га у АДРЕСА_2 ; визнати недійсним (незаконним) та скасувати державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на підставі цього рішення, та вказувала, що оспорюваним рішенням ради порушено ч. 4 ст. 121 ЗК України, ст. 377 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 , передано у власність земельну ділянку, яка належить їй.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗК України).

Судом було встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 , належить позивачу та відповідачу у відповідних частинах та був поділений між ними в натурі. Також судом було встановлено, що за кожною частиною домоволодіння було закріплено у користуванні присадибні земельні ділянки: за частиною будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_3 , а нині відповідачу - загальною площею 0,15 га та за частиною будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що нині належить ОСОБА_1 , - загальною площею 0,16 га, що підтверджується копіями записів із земельно-кадастрової книги колгоспу ім. Леніна смт. Бородянка Київської області за 1987 - 1993 роки (а.с. 160-161).

Позивач, здійснюючи оформлення права власності на свою земельну ділянку, замовила виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, однак вказана технічна документація до управління Держкомзему у Бородянському районі для внесення даних до Державного земельного кадастру не передавалась, про що свідчить відсутність вхідного штампу з реєстрацією вказаного управління на відповідній заяві. Будь-яких доказів відмови управління Держкомзему чи Держгеокадастру у реєстрації вказаної земельної ділянки та відмови присвоєння новоствореній земельній ділянці кадастрового номеру, в тому числі через накладання на земельну ділянку відповідача, позивачем не надано.

Посилання позивача на те, що документація із землеустрою, яка затверджена оскаржуваним рішенням, виконана із порушенням норм ЗК України та Закону України Про землеустрій , оскільки не відбулося погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами, а підпис позивача у акті погодження меж ділянки, який являється невід`ємною частиною технічної документації із землеустрою, є підробленим, що встановлено висновком почеркознавчої експертизи № 7483 від 20.10.2015 року експертами Харківського НДІСЕ, не може бути в даному випадку підставою для визнання рішення селищної ради та державних актів недійсним, оскільки суду вона не надана, клопотань про її витребування позивачем не заявлялося, більше того, судом не встановлено порушених прав позивача при ухваленні рішення про передачу у власність ОСОБА_3 , земельних ділянок. Також слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №467/1637/16-ц (провадження № 61-18288св18) та є обов`язковою для врахування судом при ухваленні рішення.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.07.2017 року №184-Дк/229/АП/09/01-17, що складений управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області та висновок №31-28-0.191-1297/63-17 від 12.09.2017 року, що наданий за результатами перевірки Департаментом контролю за використанням та охороною земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Схема розміщення земельної ділянки ОСОБА_3 , (кадастровий номер 3221055100:01:001:0134) не може бути доказом передачі у власність останнього земельної ділянки під частиною домоволодіння ОСОБА_1 , оскільки перевірка була проведена без участі відповідача чи його представника, предметом перевірки були земельні ділянки по АДРЕСА_1 , тоді як у оскаржуваних актах адреса земельних ділянок відповідача - АДРЕСА_2 . Крім того, перевіркою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221055100:01:001:0134, яка належить ОСОБА_2 , в певній частині повністю перекриває частину фактичного домоволодіння ОСОБА_1 (а.с. 50), що не дає суду підстав зробити однозначний висновок про передачу у власність ОСОБА_3 , земельної ділянки під частиною домоволодіння ОСОБА_1 з доданої до акту план-схеми земельної ділянки ОСОБА_2 , з відображенням контурів об`єктів домоволодіння ОСОБА_1 , також не можна зробити вказаний висновок.

Численні відповіді державних органів на скарги ОСОБА_1 , також не підтверджують вказаних обставин, оскільки містять лише висновок про необхідність звернення до суду у разі наявності спору.

З огляду на вимоги ст. 78 ЦПК України, обставини передання у власність ОСОБА_3 , частини земельної ділянки під частиною домоволодіння, що належить ОСОБА_1 , могли б бути підтверджені висновком судової землевпорядної експертизи, однак позивач висновку експертизи суду не надав та не заявляв клопотань про її проведення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання позивача на те, що її сусід, нині покійний ОСОБА_3 , приватизував частину ділянки, що їй належить, є припущенням, та не підтверджується належними та допустимими доказами, тобто відсутні докази порушеного права позивача, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові стягненню з відповідача не підлягають.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бородянської селищної ради, третя особа на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру Київської області, про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки та рішення селищної ради незаконними та їх скасування - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 13.09.2019 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 - адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП1278811704.

Бородянська селищна рада - адреса: 07800, смт Бородянка Київської області, вул. Центральна, 230; код ЄДРПОУ 04363662.

Головне управління Держгеокадастру Київської області - адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14; код ЄДРПОУ 39817550.

Суддя О.В. Тандир